Постанова

від 03.10.2024 по справі 911/2459/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. Справа№ 911/2459/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Козир Т.П.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 (повний текст складено 02.05.2024)

у справі № 911/2459/23(суддя - Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блес Кепітал Груп"

про стягнення 55 131, 75 грн,

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блес Кепітал Груп" прo стягнення 55 131,75 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.03.2024 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блес Кепітал Груп" прo стягнення 55 131,75 грн відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 20.05.2024 (згідно дати звернення до засобів електронного зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 у справі № 911/2459/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 у справі № 911/2459/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеркап ЛТД» 10.10.2023, поштовим відправленням №0813000588343, отримано лист-повідомлення ТОВ «БЛЕС КЕПІТАЛ ГРУП» від 05.10.2023 про, нібито, складання дефектного акту 17.11.2022 за адресою: м. Львів, вул. Чорновола, 77 - за договором підряду №8455 від 20.03.2020. Згідно із трекінгом «Укрпошти», лист №0813000588343 був відправлений 05.10.2023, тобто вже після того, як ТОВ «Інтеркан ЛТД» подало позов до ТОВ «БЛЕС КЕПТАЛ ГРУП» (справа №911/2459/23). Жодних доказів направлення даного листа та дефектного акту 07.10.2022 відповідачем не надано (принаймні позивачу такі документи не направлялися).

Скаржник вказує, що твердження про направлення дефектного акту позивачу в додатку "Вайбер" також голослівні в нічим не підтверджуються. Крім того, згаданий в листі від 05.10.2022 пункт 8.2. договору підряду встановлює можливість експлуатації об?єкту протягом 36 місяців. Проте цей пункт 8.2. не передбачає можливості складання дефектного акту протягом 36 місяців, як стверджує ТОВ «БЛЕС КЕПІТАЛ ГРУП». Пункт 8.4. договору підряду передбачає, що дефектний акт складається за участю представника підрядника, проте ТОВ «БЛЕС КЕШТАЛ ГРУП» виклику до ТОВ «Інтеркап ЛТД» про дату складання дефектного акту не надсилало. Відповідно, є всі підстави вважати, що даний дефектний акт був складений не 17.11.2022, а на початку жовтня 2023 року.

На переконання ТОВ «Інтеркан ЛТД», направлення дефектного акту лише 05.10.2023, тобто в період судового розгляду справи, є лише недолугим намаганням Відповідача - ТОВ «БЛЕС КЕПІТАЛ ГРУП» уникнути відповідальності за порушення умов договору. З моменту виконання та приймання робіт до початку розгляду справи в суді пройшло більше ніж півтора роки, відповідно, в разі наявності дефектів Відповідач неодмінно б склав цей дефектний акт раніше і повідомив би про нього раніше.

Апелянт звертає увагу суду, що треба вказати і на процесуальні порушення, допущені відповідачем при розгляді даної справи, які суд неправомірно залишив поза увагою, в порушення вимог ст. 165 ГПК України, відповідач чи його представник не направили позивачу відзив на позовну заяву, у зв?язку з чим, викладені в відзиві доводи та додані документи не мали б прийматися судом до уваги. Зазначимо, що позивачу доступ до цієї справи в ЄСІТС "Електронний суд" не надано, відповідно позивачу через ЄСІТС "Електронний суд" по цій справі жодні документи також не надходили.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2459/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 у справі № 911/2459/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

05.06.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 911/2459/23.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входила до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 прийнято справу № 911/2459/23 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 у справі № 911/2459/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 у справі № 911/2459/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

14.06.2024 (згідно дати звернення до системи "Електроний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Блес Кепітал Груп" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач вмотивовує відзив тим, що він здійснив направлення дефектного акту засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» додатково в 2023 році. ТОВ «БЛЕС КЕПІТАЛ ГРУП» надано докази повідомлення ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» про виявлені приховані недоліки виконаних робіт, запрошено представника Позивача для огляду та складення дефектного акту. Зокрема, ТОВ «БЛЕС КЕПІТАЛ ГРУП» надано докази надіслання на адресу ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» відповідного листа-повідомлення від 07.10.2022 року, який надійшов на адресу ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД», однак не був ним отриманий. Неотримання ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» поштової кореспонденції за наведеною ним адресою для листування (без повідомлення про зміну адреси), не є поважною причиною невиконання зобов`язань.

В матеріалах справи наявні всі підтверджуюючі документи щодо порушення Позивачем, як виконавцем, умов Договору підряду, що призвело до виникнення недоліків у роботі та несвоєчасного виконання робіт, що надає Відповідачу право затримати виплату в розмірі 5% від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію без застосування до нього відповідальності, передбаченої п. 9.3.1. Договору, отже, Відповідачем правомірно затримано виплату частини вартості робіт в сумі, що складає до 5% від загальної вартості робіт і таке притримання не вважається простроченням виконання зобов`язання, що виключає застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання як у вигляді передбаченої договором пені, так і інших видів відповідальності за несплату наведеної у позові суми.

Відповідач спростовуючи доводи апеляційної скарги щодо не направлення позивачу в порушення вимог ст. 165 ГПК України відзиву на позовну заяву, звертаємо увагу суду що ця інформація не відповідає дійсності, в спростування чого в матеріалах справи наявні докази відправлення відзиву на позовну заяву, а саме: опис вкладення у цінний лист із проставленою на ньому оригіналу печатку поштового відділення, а також квитанцій щодо відправлення.

Щодо нібито не надіслання додаткових пояснень позивачу - ця інформація також не відповідає дійсності, в електронному кабінеті Користувача ЄСІТС «Електронний суд» по справі №911/2459/23, наявні підтверджуючі квитанції про доставку додаткових пояснень ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД»., а відтак всі документи за вищевказаною справою направлялись Позивачем учасникам справи в належні строки та з дотриманням вимог чинного законодавства.

16.06.2024 (згідно дати звернення до системи "Електроний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" надійшли заперечення на відзив відповідача, які обґрунтовані тим, що всі документи надсилалися Позивачу через ЄСІТС «Електронний суд» не можуть бути взяті до уваги, оскільки, по-перше, ТОВ «Інтеркап ЛТД» зареєструвало кабінет в ЄСІТС «Електронний суд» лише 08.12.2024 (довідка додається), а по-друге, Позивач отримав доступ до електронної справи № 911/2459/23 лише після подання апеляційної скарги (тобто, документи суду 1-ї інстанції в ЄСІТС «Електронний суд» Позивачу досі не доступні).

Суддя Яковлєв М.Л. з 12.08.2023 по 30.08.2024 перебував у відпустці.

Суддя Шаптала Є.Ю. з 19.08.2024 по 30.08.2024 перебував відпустці та станом на 02.09.2024 перебуває на лікарняному.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 прийнято справу № 911/2459/23 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 у справі № 911/2459/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Козир Т.П.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Блес Кепітал Груп" (відповідач) був укладений Договір на виконання робіт № 8455 та додаткові угоди до нього (далі - Договір), умовами якого передбачено, що позивач зобов`язався виконати на користь відповідача роботи по улаштуванню декоративних решіток для кондиціонерів (корзин) з індивідуальним дизайном по фасадах багатоквартирного житлового будинку розташованого за адресою: просп. Чорновола, б/н, у місті Львові, а відповідач повинен був оплатити ці роботи.

Позивач зазначає, що зобов`язання з виконання робіт згідно з Договором ТОВ "Інтеркап ЛТД" виконало в повному обсязі. Однак, відповідачем виконані роботи своєчасно та у повному обсязі не оплачено.

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість робіт первинно складала 831 666,00 грн. За приписами п. 3.3. Договору оплата проводиться частинами:

- авансовий платіж в розмірі 582 166,68 грн згідно поданої Заявки Керівником проекту на оплату авансового платежу після підписання цього Договору;

- поетапна оплата: протягом 5 робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт;

- остаточна оплата: протягом 5 робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт.

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 15.09.2020 року вартість Договору збільшена на 125 286,68 грн - до 956 952,68 грн. Відповідно авансовий платіж був збільшений на 93 964,50 грн - до 676 131,18 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 2 від 30.10.2020 року вартість Договору збільшена на 169 246,68 грн - до 1 000 912,68 грн. Відповідно авансовий платіж був збільшений на 43 960,0 грн - до 720 091,18 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 3 від 15.05.2021 року загальна вартість Договору збільшена на 238 366,68 грн - до 1 070 032,68 грн. Відповідно авансовий платіж був збільшений на 69 120,00 грн - до 789 211,18 грн.

Всього за умовами Договору Сторонами були складені і підписані три Акти виконаних робіт на загальну суму 1 063 120,68 грн.:

- акт від 30.08.2021 року на суму 956 952,68 грн. (включає суми по Договору, та додатковій угоді №1);

- акт від 04.01.2022 року на суму 43 960,00 грн. (включає суми по додатковій угоді № 2);

- акт від 04.01.2022 року на суму 62 208,00 грн. (включає суми по додатковій угоді № 3).

За виконані за умовами Договору роботи відповідачем було сплачено в сього 1 026 072,68 грн: 23.04.2020 року 582 166,68 грн. (авансовий платіж за Договором); 13.08.2020 року 93 964,50 грн (авансовий платіж згідно з додатковою угодою № 1); 30.03.2021 року 43 960,00 грн (авансовий платіж згідно з додатковою угодою № 2); 24.09.2021 року 236 861,50 грн (поетапна оплата після підписання Акту виконаних робіт); 28.09.2021 року 69 120,00 грн (авансовий платіж згідно з додатковою угодою № 3).

Таким чином, неоплачена різниця між загальною вартістю виконаних робіт, підтвердженою Актами, та загальною сумою оплат складає 37 048,00 грн. (1 063 120,68 - 1 026 072,68).

Позивач стверджує, що наведену суму відповідач повинен був сплатити протягом 5 робочих днів після підписання двох Актів виконаних робіт від 04.01.2022 року, тобто до 11.01.2022 року, але не сплатив. Прострочення платежу починається з 12.01.2022 року.

Пунктом 9.4.1. Договору передбачено, що в разі, коли Замовник допустив несвоєчасну оплату за виконані Підрядником роботи, він зобов`язується виплатити Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4 894,40 грн пені, нарахованої на 37 048,00 грн боргу за період з 12.01.2022 року по 12.07.2022 року та нараховано та заявлено до стягнення 11 615,06 грн інфляційних за період з січня 2022 року по травень 2023 року та 1 574,29 грн 3% річних за період з 12.01.2022 року по 12.06.2023 року.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що він, як Замовник, має право затримати виплату 5 (п`ять) % від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої п.9.3.1. чинного Договору (підпункт 6.1.1. пункту 6.1).

Лише після усунення всіх недоліків та прийому-передачі виконаних робіт згідно п.п. 7.1.1.-7.1.3. цього Договору здійснюється повний розрахунок між Сторонами (пункт 7.6.).

Відповідач вказує, що своєчасно та в повному обсязі здійснював авансові платежі та розрахунки за виконані роботи на значну суму, всього було сплачено 1 026 072,68 грн. При цьому, позивачем, як Виконавцем, допускались численні відхилення від умов Договору та значні прострочення термінів виконання робіт.

За умовами Договору строк виконання робіт складав 30 робочих днів з моменту сплати авансового платежу і роботи мали бути виконані до 08.10.2021 року. Однак, позивачем було допущено прострочення виконання робіт, останні Акти датовані січнем 2022 року.

У зв`язку з чим, та враховуючи недоліки виконаних робіт, відповідач зазначає, що скористався правом передбаченим підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. Договору на затримку виплати в розмірі 5 (п`ять) % від загальної вартості робіт - 1 070 032,68 грн до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої п.9.5.1. чинного Договору, сума яку ТОВ "БКГ" має право притримати до введення будинку в експлуатацію складає 53 501,63 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що відповідальність, яку Підрядник просить застосувати до Замовника згідно розділу 9 Договору та статті 625 ЦК України наразі є передчасною.

Також відповідач зазначає, що ним було встановлено наявність прихованих недоліків та дефектів виконаних робіт, які підлягали усуненню позивачем або за його рахунок, однак не були усунуті.

Зокрема, як зазначає відповідач, 07.10.2022 року він направляв позивачу, як Підряднику, лист-повідомлення із запрошенням для складення дефектного акту на 17.10.2022 року на підставі пункту 8.4 Договору.

Позивачем не було забезпечено явку свого уповноваженого представника для огляду дефектів та складення дефектного акту.

05.10.2023 року відповідачем направлено позивачу лист-повідомлення із складеним дефектним актом від 17.11.2022 року та повідомлення про усунення виявлених дефектів власними силами з подальшим відшкодуванням витрат на таке усунення ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД".

Позивачем надано пояснення на викладені відповідачем у відзиві доводи, в яких позивач зазначив, що 10.10.2023 року отримував лист-повідомлення відповідача від 05.10.2023 року про складання дефектного акту 17.11.2022 року за адресою: м. Львів, вул. Чорновола, 77 за Договором підряду № 8455 від 20.03.2020 року.

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що дефектний акт складається за участю представника Підрядника, чого відповідачем не було дотримано, тому наведений Дефектний акт не має юридичної сили.

Позивач зазначив, що пункт 8.2. Договору підряду встановлює строк експлуатації об`єкту протягом 36 місяців, а не строк складення дефектного акту.

З врахуванням наведених пояснень позивача, відповідачем надано суду докази надіслання листа із повідомлення про складення дефектного акту від 07.10.2022 року, який повернувся відповідачу за закінченням встановленого терміну зберігання, оскільки позивач припинив отримувати поштову кореспонденцію.

Повторно направлений лист від 06.11.2023 року стосовно усунення дефектів за Договором №8455 також був повернутий за закінченням встановленого терміну зберігання.

Також відповідач пояснив, що фактично позивач був обізнаний з існуванням та змістом Дефектного акту від 07.10.2022 року через засоби електронного зв`язку через мобільний додаток "Viber", однак ухилявся від усунення недоліків робіт. Неотримання позивачем поштової кореспонденції за наведеною ним адресою для листування (без повідомлення про зміну адреси), не є поважною причиною невиконання зобов`язань.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується за свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язує прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтаж пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2. ст.875 Цивільного кодексу України).

Статтею 852 Цивільного кодексу України передбачено, що 1. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідачем надано докази повідомлення позивача про виявлені приховані недоліки виконаних робіт, запрошено представника позивача для огляду та складення дефектного акту. Зокрема, відповідачем надано докази надіслання на адресу позивача відповідного листа-повідомлення від 07.10.2022 року, який надійшов на адресу позивача, однак не був ним отриманий. Відмова чи інше ухилення від отримання листа не може вважатись поважною причиною необізнаності з повідомленням відповідача про виявлення дефектів виконаних робіт та запрошенням для складення дефектного акту.

ТОВ «БЛЕС КЕПІТАЛ ГРУП» надано докази надіслання на адресу ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» відповідного листа-повідомлення від 07.10.2022 року, який надійшов на адресу ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД», однак повернувся на адресу ТОВ «БЛЕС КЕПІТАЛ ГРУП» за закінченням встановленого терміну зберігання.

Вказане за висновком суду апеляційної інстанції не є поважною причиною невиконання зобов`язань, оскільки неотримання ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» поштової кореспонденції за наведеною ним адресою для листування (без повідомлення про зміну адреси).

Таким чином, позивач є таким, що не забезпечив явку свого представника для складення дефектного акту, тому його заперечення відхиляються судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника у відповідній частині, як необгрунтовані.

В будь-якому випадку, врегулювання недоліків виконаних робіт не є предметом даного спору, має значення лише факт виявлення таких недоліків, який є підтвердженим.

Відповідно до частини 1-3 статті 857 Цивільного кодексу України 1. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до частини 1 статті 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Як визначено ст. 860 Цивільного кодексу України, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, що п. 8.2. Договору підряду встановлює строк експлуатації об`єкту, а не строк складення дефектного акту, оскільки в разі, якщо мова йде про приховані недоліки, вони можуть бути виявлені у будь-який момент протягом гарантійного строку експлуатації, тому строки для складення дефектного акту на приховані недоліки не обмежені протягом гарантійного строку.

Відповідно до пункту 8.2. Договору підрядник гарантує досягнення показників, визначених у цьому Договорі та проектно-кошторисній документації, та можливість експлуатації об`єкта відповідно до Договору протягом 24 (Двадцяти чотирьох) місяців після підписання останнього Акту приймання виконаних будівельних робіт.

Пунктом 8.4. Договору визначено, що у разі виявлення протягом гарантійного строку у виконаних роботах недоліків (дефектів) Замовник на протязі 5 (п`яти) робочих днів після їх виявлення зобов`язаний повідомити про даний факт Підрядника у будь-якій дозволеній законодавством формі та запросити його для складання Дефектного акта (складається за приміркою формою "Форма дефектного акта" згідно Додатку Р ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва"), У випадку, якщо Підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, Замовник мас право залучити до складання акта незалежних експертів (спеціалістів), повідомивши про це Підрядника.

Пунктом 8.5 Договору визначено, що Підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в Дефектному акті. Замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього Підрядника, про усунення недоліків (дефектів) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок Підрядника.

З огляду на наведені норми законодавства, положення п.п. 8.2., 8.4. Договору визначають саме гарантійний термін експлуатації виконаних робіт, протягом якого виконавець гарантує придатність результату робіт та усунення недоліків в разі їх виявлення.

Згідно з п. 8.4 Договору недоліки робіт можуть бути виявлені і заявлені виконавцю протягом гарантійного строку шляхом складення дефектного акту. У разі неявки без поважних причин представника виконавця для складення дефектного акту, замовник має право скласти дефектний акт без участі представника виконавця. Таким чином, виявлені відповідачем недоліки виконаних робіт оформлені належним чином.

Як визначено пп. 6.1.1. п. 6.1. Договору, Замовник має право у разі відступу Підрядником від умов Договору, що призвело до виникнення недоліків у роботі

- затримати виплату в розмірі 5% від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію без застосування до нього відповідальності, передбаченої п. 9.3.1. Договору (щодо сплати пені).

Матеріалами справи підтверджуються факти порушення позивачем, як Виконавцем, умов Договору підряду, що призвело до виникнення недоліків у роботі та несвоєчасного виконання робіт, що надає відповідачу право затримати виплату в розмірі 5% від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію без застосування до нього відповідальності, передбаченої п. 9.3.1. Договору (щодо сплати пені).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно затримано виплату частини вартості робіт в сумі, що складає до 5% від загальної вартості робіт і таке при тримання не вважається простроченням виконання зобов`язання, що виключає застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання як у вигляді передбаченої Договором пені, так і інших видів відповідальності за несплату наведеної у позові суми.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки не встановлено підстав для стягнення з відповідача залишку суми вартості виконаних робіт, сплату якої він мав право затримати, що також виключає факт прострочення.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блес Кепітал Груп" про стягнення 55 131, 75 грн.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 у справі №911/2459/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2024 у справі № 911/2459/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД".

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Т.П. Козир