Постанова

від 23.04.2024 по справі 462/7908/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/7908/21 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.

Провадження № 22-ц/811/2671/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

за участю секретаря: Назар Х.Б.

з участю: представника ПП «Будівельна компанія

«Буделектромонтаж» - Колошкіна І.А., представника ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою Приватногопідприємства «Будівельнакомпанія «Буделектромонтаж»на ухвалуЗалізничного районногосуду м.Львова від29серпня 2023року усправі запозовом Приватногопідприємства «Будівельнакомпанія «Буделектромонтаж»до ОСОБА_1 ,Житлово-будівельногокооперативу «НаБлоні»,третя особа ОСОБА_3 простягнення коштівза договоромпідряду,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ПП «Будівельна компанія «Буделектромонтаж» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ЖБК «На Блоні», третя особа ОСОБА_3 , в якому, з урахуваннямх уточнених позовних вимог, просив стягнути солідарно із відповідачів на його користь:

- заборгованість у розмірі 482 179,09 грн за виконані роботи по договору підряду № 05-06/18-II на підготовчі роботи від 05.06.2018, 55 560,24 грн 3% річних за користування коштами та інфляційні витрати в сумі 229 306,14 грн;

-кошти за проектні та пошукові роботи сплачені ПП «Будівельної компанії «Буделектромонтаж» на користь ДП «Державний науково-дослідний інститут та проектно-вишукувальний інститут «НДІ проектреконструкція» в сумі 19 662,11 грн, 3% річних за користування коштами в сумі 1986,14 грн, інфляційне збільшення боргу в сумі 9062,25 грн;

-кошти сплачені на користь ТзОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» за договором № 248 від 10.10.2011 22500,00 грн, 3% річних за користування коштами 1795,80 грн, інфляційне збільшення боргу 9754,15 грн;

-47 349,36 грн, сплачених ПП «Будівельної компанії «Буделектромонтаж» на користь ТОВ « Енергосервіс-електрон» за № 190 від 15.11.2017, 3% річних за користування коштами в сумі 3942,32 грн та 20 662,53 грн інфляційного збільшення боргу.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 29.08.2023 клопотання представника ЖБК «На Блоні» та представника ОСОБА_1 задоволено частково.

Провадження у справі за позовом ПП «Будівельна компанія «Буделектромонтаж» до ЖБК «На Блоні», третя особа ОСОБА_3 , про стягнення коштів за договором підряду закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В задоволенні клопотання в частині закриття провадження у справі за позовом ПП «Будівельна компанія «Буделектромонтаж» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення коштів за договором підряду відмовлено.

Ухвалу суду оскаржило ПП «Будівельна компанія «Буделектромонтаж».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що провадження у даній справі було відкрито 25.11.2021. Тобто майже через два роки суд вирішив, що в частині позовних вимог справа підлягає закриттю у зв`язку з порушенням підсудності. Отже у такий спосіб суд фактично надав можливість одному з відповідачів уникнути матеріальної відповідальності застосувавши строк позовної давності.

Вказує, що позов було пред`явлено до двох відповідачів - фізичної та юридичної особи щодо солідарного стягнення коштів за одним і тим же договором підряду. При цьому позивач змушений був пред`являти позов до солідарного стягнення, оскільки кожен з відповідачів брав на себе певні зобов`язання щодо оплати робіт. Більш того, ці зобов`язання були взаємопов`язані між собою.

За таких обставин є неможливим розгляд даного позову за правилами господарського судочинства відносно юридичної особи та за правилами цивільного судочинства - відносно фізичної особи.

Також при винесенні оскаржуваної ухвали суд проігнорував правову позицію Великої Палати Верховного Суду з аналогічних питань, викладену постанові від 23.11.2021 у справа № 641/5523/19.

Просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП «Будівельна компанія «Буделектромонтаж» - Колошкін І.А. підтримав апеляційну скаргу та уточнив, що ухвала суду оскаржується лише в частині закриття провадження. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 заперечила проти задоволення скарги, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду в оскаржуваній частині цим вимогам не відповідає з огляду на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 607/6079/18, провадження № 14-485цс18, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 199/6042/19, провадження № 14-117цс21.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, яка передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Закриваючи провадження у справі в частині вимог ПП «Будівельна компанія «Буделектромонтаж» до ЖБК «На Блоні», суд першої інстанції виходив з того, що спір між ними виник щодо виконання договору підряду № 05-06/18-II від 05.06.2018 при здійсненні ними своєї господарської діяльності, а тому повинен вирішуватися судом господарської юрисдикції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вказаний договір підряду № 05-06/18-II від 05.06.2018 було укладено між ОСОБА_1 (замовник), ПП Будівельна компанія «Буделектромонтаж» (підрядник) та ЖБК «На Блоні» (платник).

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтвердила, що він не має статусу фізичної особи підприємця.

Тобто однією із сторін договору підряду № 05-06/18-II від 05.06.2018 є фізична особа, яка не є підприємцем.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути грошові кошти з відповідачів солідарно.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає передчасним висновок суду про закриття провадження в частині вимог ПП «Будівельна компанія «Буделектромонтаж» до ЖБК «На Блоні».

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зіст.379ЦПК України підставамидля скасуванняухвали суду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє: 1)неповне з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи; 2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївважає встановленими; 3)невідповідність висновківсуду обставинамсправи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будівельна компанія «Буделектромонтаж» задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 29 серпня 2023 року скасувати в частині закриття провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Будівельна компанія «Буделектромонтаж» до Житлово-будівельного кооперативу «На Блоні», третя особа ОСОБА_3 , про стягнення коштів за договором підряду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 02.05.2024

Головуючий

Судді