Ухвала

від 15.04.2024 по справі 755/5597/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5597/15-ц

Провадження №: 6/755/529/24

У Х В А Л А

"15" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ», заінтересовані особи: первісний стягувач - Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строків, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ТОВ «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ», звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою, в якій просить суд: замінити сторону стягувача з АТ «УКРСИББАНК» на його правонаступника ТОВ «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ» у виконавчих листах №755/5597/15-ц, виданих Дніпровським районним судом міста Києва 10.02.2020, в рамках примусового виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06.11.2015 у цивільній справі № 755/5597/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь AT «УКРСИББАНК» заборгованості за кредитним договором та суми сплаченого судового збору; поновити ТОВ «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ» строк на пред`явлення до виконання виконавчих листах №755/5597/15-ц, виданих Дніпровським районним судом міста Києва 10.02.2020.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 06.11.2015 Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №755/5597/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь AT «УКРСИББАНК» заборгованості за кредитним договором в розмірі 59 269,09 дол. США. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30.03.2016 рішення першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 09.03.2019 касаційну скаргу боржників залишено без задоволення. 10.02.2020 Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчі листи, в яких зазначена Дніпровським районним судом міста Києва дата набрання чинності - 06.03.2019. В подальшому, ухвалами Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2022, 20.06.2023 виправлені описки у виконавчих листах в частині набрання чинності рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06.11.2015 з «06.03.2019» на «30.03.2016». Виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 було відкрито за заявою первісного стягувача AT «УКРСИББАНК» 07.10.2021, а завершено 27.07.2022 й повернуто первісному стягувачеві AT «УКРСИББАНК» за його заявою. Виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 було відкрито за заявою первісного стягувача AT «УКРСИББАНК» 06.10.2021, яка скасована на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 20.06.2023 та повернута первісному стягувачеві АТ «УКРСИББАНК» з підстав пропущення встановлених законом строків пред`явлення виконавчого документу до виконання. Так, первісний стягувач AT «УКРСИББАНК» звернувся до приватного виконавця Бережного Я.В. із заявами про відкриття виконавчого провадження в межах строків, зазначених Дніпровським районним судом міста Києва у виконавчих листах. Вже після відкриття виконавчого провадження відносно боржників, через рік (й відповідно два) боржники звернулись до Дніпровського районного суду міста Києва із заявами про виправлення описки у виконавчих документах. Тобто, первісний стягувач AT «УКРСИББАНК» діяв правомірно і добросовісно, керуючись інформацією (датами), зазначеними у виконавчих документах, які були видані Дніпровським районним судом міста Києва, а відтак, в діях первісного стягувана AT «УКРСИББАНК» відсутня складова, яка б свідчила про пропуск ним строків на подання виконавчих документів до виконання, зазначених у виконавчих документах. 22.07.2022 між AT «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» було укладено договір факторингу №22/07/2022, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №111 15662000 від 08.02.2007, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є AT «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ». 30.03.2023 між ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «1НВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги №30-03/ФК-23 від 30.03.2023, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №11115662000 від 08.02.2007, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є AT «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ». Станом на дату подання цієї заяви виконавче провадження відносно боржників повторно не відкрито. Правонаступник стягувача - ТОВ «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ» не може пред`явити до виконання виконавчі документи через незалежні від нього обставини, а саме: 1) через помилку Дніпровського районного суду міста Києва при видачі виконавчих документів (зазначення невірних дат набрання чинності рішення суду) та через отримання права вимоги 30.03.2023.

У судовому засіданні представник заявника ТОВ «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ» - Панченко О.В. підтримав подану заяву та просив її задовольнити, посилаючись на те, що виконавчий лист повернуто за заявою стягувача. При цьому, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був пропущений не з вини стягувача, оскільки у виконавчому листі була помилка. Крім того зазначив, що визначені строки пред`явлення виконавчих листів до виконання перериваються на час дії воєнного стану в Україні.

Представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви та просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що заміна стягувача може відбуватися в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Строк був пропущений з 2019 року. Посилання на те, що первісний стягувач пропустив строк не з його вини суперечить матеріалам справи, оскільки за видачею виконавчих листів стягувач звернувся до суду у 2020 році, тобто вже з пропуском строку. Заявник уклав договір про відступлення права вимоги № 30-03/ФК-23, коли строки вже були пропущені, відтак були обізнані з тим, що строки пред`явлення виконавчих листів до виконання пропущені.

Вивчивши матеріали заяви, дослідивши матеріали цивільної справи № 755/5597/15-ц, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд доходить наступного.

Як убачається з матеріалів справи, у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 755/5597/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2015 позов було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11115662000 від 08.02.2007 у розмірі 59 269,09 доларів США, пеню у розмірі 13 773,73 грн та судій збір в сумі 1 827,00 грн, з кожного. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК», треті особи ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Лідія Миколаївна про захист порушеного права споживача та визнання договору споживчого кредиту недійсним відмовлено.

Ухвалою Апеляційний суду міста Києва від 30.03.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2015 залишено без змін.

19.04.2016 відповідачем ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_4 , було подано касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2015 та на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30.03.2016, яку постановою Верховного Суду від 06.03.2019 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2015 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30.03.2016 залишено без змін.

На примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2015 по справі № 755/5597/15-ц 10.02.2020 було видано виконавчі листи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач - Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», боржник-2 - ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: стягувач - Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», боржник - ОСОБА_1 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Київського апеляційного суду від 04.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13.12.2021 без змін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.11.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: первісний стягувач - Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», боржник 1 - ОСОБА_1 , боржник 2 - ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.11.2022 задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчому листі по справі № 755/5597/15-ц та постановлено виправити помилку, допущену у виконавчому листі виданому 10.02.2020 на примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2015 у справі № 755/5597/15-ц, вказавши вірну дату набрання рішенням законної сили - «30.03.2016 року».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.06.2023 задоволено заяву представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчому листі по справі № 755/5597/15-ц та постановлено виправити помилку, допущену у виконавчому листі виданому 10.02.2020 на примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2015 у справі № 755/5597/15-ц, вказавши вірну дату набрання рішенням законної сили - «30.03.2016».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.09.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ», заінтересовані особи: первісний стягувач - Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», боржник 1 - ОСОБА_1 , боржник 2 - ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача).

22.07.2022 між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено договір факторингу № 22/07/2022, відповідно до якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11115662000 від 08.02.2007 року від укладеним між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».

30.03.2023 між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги № 30-03/ФК-23 від 30.03.2023, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11115662000 від 08.02.2007, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІІІВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ».

Згідно інформації про виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 10.02.2020 № 755/5597/15-ц, боржник ОСОБА_1 , убачається, що ВП № НОМЕР_1 завершено на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. була винесена постанова від 27.07.2022.

Згідно інформації про виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа від 10.02.2020 № 755/5597/15-ц, боржник ОСОБА_2 , убачається, що виконавчий лист у межах даного виконавчого провадження було повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, про що 19.07.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. була винесена постанова.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Внаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 сформулювала висновок, згідно з яким заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має процесуальну мету, яку суд також враховує разом з доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою про правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчено, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а тому суд оцінює ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічні висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-186/10, від 13.07.2022 у справі №1309/8166/12.

Вирішуючи вимоги у межах даної заяви судом досліджено питання процесуальної мети у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчих листів № 755/5597/15-ц, в межах яких заявлено вимоги та судом встановлено, що у ході примусового виконання зазначених виконавчих листів приватний виконавець дійшов висновку про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та про повернення виконавчого документа стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відтак доцільним є дослідження підстав подальшої реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчих провадженнях, з огляду на що, суд дійшов такого.

Як вбачається з наданої до суду інформації про виконавчі провадження, виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 не перебувають на виконанні.

Так, в ході примусового виконання виконавчого листа від 10.02.2020 № 755/5597/15-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, боржником у якому є ОСОБА_2 , приватним виконавцем було встановлено, що згідно ухвали суду від 20.06.2023 у виконавчому документі №755/5597/15-ц, який був виданий 10.02.2020 Дніпровським районним судом м. Києва, була допущена помилка при зазначенні дати набрання рішенням законної сили, а саме: у виконавчому листі вказано - 06 березня 2019 року, проте вірною датою є - 30 березня 2016 року, при цьому на момент пред`явлення виконавчого документу до виконання такі обставини відомі не були, що за таких обставин, вказує на пропуск стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання. За таких обставин, у межах виконавчого провадження, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Я.В. дійшов висновку про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», про що 19.07.2023 направив відповідне повідомлення.

При цьому, ВП № НОМЕР_1, боржником у якому є ОСОБА_1 , було завершене на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. була винесена постанова від 27.07.2022.

У відповідності до ч. 1 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

За вимог ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується.

Разом з цим, виконавчі документи, видані Дніпровським районним судом м. Києва на примусове виконання рішення у цивільній справі № 755/5597/15-ц були пред`явлені до виконання з пропуском встановленого трирічного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки стягувач звернувся лише 20.10.2020, при цьому рішення суду набрало законної сили після його перегляду в апеляційній інстанції - 30.03.2016.

Частиною першою статті 223 ЦПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду), рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

За вимог ч.1, 2 ст. 273 ЦПК України, у чинній редакції, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, строки пред`явлення виконавчих листів до виконання сплинули ще до їх отримання первісним стягувачем.

Зважаючи на встановлене у сукупності та викладене судом вище, суд доходить до висновку про те, що відсутня процесуальна мета процесуального правонаступництва, оскільки строки для пред`явлення виконавчих листів були пропущені, а поважних причин їх пропуску до суду не наведено, як і не подано доказів неможливості звернення їх до виконання у межах встановленого процесуального строку для їх примусового виконання. Оскільки визначені строки для примусового виконання рішення суду сплинули, а підстави для їх поновлення у суду відсутні, відтак суд доходить до висновку про відсутність підстав для процесуального правонаступництва.

Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом. Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа (правова позиція Верховного Суду України від 20.01.2016 у праві № 6-711цс15).

У розрізі заявленого, зважаючи на доводи заявника при звернені до суду із даною заявою, суд вважає за доцільне звернути увагу правонаступника стягувача на те, що набуваючи права вимоги до боржників, слід переконуватися у наявності реального права вимоги до боржника з дотриманням усіх положень цивільного законодавства, що полягає у наявності усіх процесуальних підстав для подальшого реального процесуального правонаступництва та досягнення мети укладеного договору між первісним стягувачем та його правонаступником.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ», заінтересовані особи: первісний стягувач - Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строків.

Керуючись ст. ст. 260, 354, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ АКТИВ КАПІТАЛ», заінтересовані особи: первісний стягувач - Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строків - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 22.04.2024.

Суддя: