Вирок

від 02.05.2024 по справі 529/1660/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/1660/22 Номер провадження 11-кп/814/884/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія: ст. 111-2 КК - ОСОБА_3

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого- судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

секретаря судового засідання ОСОБА_6

з участю: прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 та

його захисників адвокатів ОСОБА_10 і ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 22022220000002261 від 06.07.2022 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_12 на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 01 вересня 2023 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Зміст судового рішення суду 1-ї інстанції.

Даним вироком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець,, громадянин України, уродженець смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлучений, неповнолітній дітей не має, не працює, військовозобов`язаний, раніше не судимий,-

визнаний невинуватим та виправданий за пред`явленим обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з не доведенням, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасовано та ОСОБА_9 звільнений з під варти в залі суду.

Процесуальні витрати віднесені на рахунок держави. Вирішено питання речових доказів.

Згідно вироку суду відповідно до обвинувального акту зі зміненим в судовому засіданні обвинуваченням ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (Російської Федерації), мешкав в АДРЕСА_1 .

24.02.2022 Російською Федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна, в тому числі й населених пунктів Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області.

Таким чином, ОСОБА_9 як житель вказаної громади, за вищевказаних обставин опинився на тимчасово окупованій території України.

Згідно зКонституцією України, вона є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.

24.02.2022Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.

Починаючи з 25.02.2022 невстановлені представники збройних сил Російської Федерації спільно з представниками окупаційної адміністрації АДРЕСА_1 , спрямовували свою діяльність на створення незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території Шевченківської територіальної громади, всупереч порядку передбаченого чинним законодавством України, з метою закріплення окупаційної влади, яка сприятиме у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, а також впливу на мешканців Шевченківської територіальної громади з метою виконання останніми вказівок та розпоряджень окупаційної влади, в тому числі мінімізації акцій спротиву представникам держави-агресора та окупаційної адміністрації.

ОСОБА_9 , будучи громадянином України, перебуваючи на території тимчасово окупованого з 25.02.2022 смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, керуючись антидержавницькими мотивами, в умовах тимчасової окупації, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора, вирішив стати на шлях скоєння протиправної діяльності проти основ національної безпеки України, умисно вчиняв дії, спрямовані на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди інтересам своєї держави, здійснюючи пособництво державі-агресору шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора, її збройних формувань, за наступних обставин.

Після того, як з 25 лютого 2022 на тимчасово окупованій території смт. Шевченкове представниками влади було припинено нормальну роботу державних установ та господарських підприємств України, ОСОБА_9 , будучи особою, негативно налаштованою до представників правоохоронних органів України, оцінивши ситуацію, що склалася, у період з третьої декади квітня 2022 року по кінець червня 2022 року, керуючись антидержавницькими мотивами, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, вчиняв умисні дії, спрямовані на допомогу ворогу і підтримку його збройних формувань.

Так, ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, всупереч інтересам територіальної громади, а також інтересам держави України, злочинно, використовуючи свою обізнаність про місця мешкання місцевих жителів, активно допомагав предстанивкам збройних формувань отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів.

З цією метою ОСОБА_9 співпрацював із представниками збройних формувань держави-агресора на території Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області, допомагав представникам збройних формувань виявляти учасників АТО, працівників правоохоронних органів, громадян України, які негативно налаштовані до представників окупаційних військ, на виконання незаконних вказівок представників збройних формувань держави-агресора допомагав облаштовувати незаконно зведені блокпости на території Шевченківської територіальної громади та вчиняв інші дії, які підривають національну безпеку України, становлять безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу України.

У вказаний період часу, ОСОБА_9 , діючи добровільно, умисно, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, постійно перебуваючи у колі осіб з числа представників військових збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, які переміщувалися по вищевказаному населеному пункту на автомобілях з маркуванням латинською буквою «Z», що відповідно до загальнодоступних відкритих даних, розміщених у всесвітній мережі «Інтернет», є офіційним маркуванням збройних формувань держави-агресора, які вторглися на суверенну територію України, добровільно надавав їм інформацію про місце мешкання учасників АТО, осіб, які негативно налаштовані до представників окупаційних військ, працівників поліції, а також допомагав облаштовувати блокпости, тим самим всіляко підтримував у такий спосіб дії та рішення держави-агресора з метою завдання шкоди України.

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, добровільно, умисно, реалізуючи мету завдання шкоди Україні шляхом виконання усних вказівок представників збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, керуючись антидержавницькими мотивами, у взаємодії з представниками російських окупаційних військ підтримував контакти з представниками збройних формувань держави-агресора, надавав їм інформацію з приводу місцевих мешканців смт Шевченкове, та пропонував місцевим мешканцям посередницькі послуги у вирішенні питань з військовим керівництвом окупаційної влади на території смт Шевченкове.

Згідно з обвинувальним актом зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій збройних формувань держави-агресора.

Висновки суду першої інстанції

Суд першої інстанції дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про те, що інкриміноване ОСОБА_9 органом досудового розслідування обвинувачення у допомозі представникам збройних формувань отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів, мешканців, які негативно налаштовані до працівників правоохоронних органів та посередницькі послуги у вирішенні питань з військовим керівництвом окупаційної влади на території смт Шевченкове не доведене поза розумним сумнівом.

Суд першої інстанції вважає, що обвинувачення не довело належними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_9 у допомозі представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора облаштовувати незаконнозведеніблокпостина територіїШевченківськоїтериторіальноїгромади,оскількиматеріалисправи немістятьжодногодоказу,що ОСОБА_9 , збирались, підготовлювались чи надавались якісь матеріальні чи трудові ресурси на облаштування блокпостів.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що оскільки доручення від 17.11.2022,якимдоручено слідчомуслідчоговідділуКуп`янського РВПГУНПвХарківській області ОСОБА_13 провестидосудоверозслідування невідповідає вимогамКПК,відсутність належногопроцесуального рішенняв матеріалахкримінального провадженняобумовлює недопустимістьдоказів,зібраних підчас досудовогорозслідування,як таких,що зібранінеуповноваженою нате особою,а тому документи: "Грамота ОСОБА_14 від 01.05.2022; "Благодарность ОСОБА_14 від 16.06.2022; "Трудовой договор Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации" без зазначення номер та дати; "Выписка из приказа 27 июня 2022 г. № 231 Временно-гражданская администрация Харьковской области" про розірвання трудового є недопустимими доказами.

При цьому стороною обвинувачення не доведено, що документи а саме: «Грамота» на ім`я ОСОБА_9 від 01.05.2022, «Благодарность» на ім`я ОСОБА_9 від 16.06.2022, «Трудовой договор Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации» без дати; «Выписка из приказа № 231» від 27.07.2022, видані та підписані саме представниками окупаційної влади.

Судом першої інстанції також зазначено, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_9 у допомозі представникам збройних формувань отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів, мешканців, які негативно налаштовані до працівників правоохоронних органів, допомагав облаштовувати незаконно зведені блокпости на території Шевченківської територіальної громади, керуючись антидержавницькими мотивами, у взаємодії з представниками російських окупаційних військ підтримував контакти з представниками збройних формувань держави-агресора, надавав їм інформацію з приводу місцевих мешканців смт Шевченкове, та пропонував місцевим мешканцям посередницькі послуги у вирішенні питань з військовим керівництвом окупаційної влади на території смт Шевченкове та вчиняв інші дії, які підривають національну безпеку України, становлять безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу України, тим самим всіляко підтримував у такий спосіб дії та рішення держави-агресора з метою завдання шкоди України, забезпечується суперечливими доказами, які є сумнівними, а будь-яких інших об`єктивних доказів вини ОСОБА_9 стороною обвинувачення не надано.

Суд першої інстанції погодився з доводами сторони захисту про наявність ознак недопустимості доказів, які були досліджені під час судового розгляду справи, однак прийшов і до іншого висновку, яке має вирішальне значення у справі, а саме до висновку про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення та виправдав ОСОБА_9 за пред`явленим обвинуваченням за ст. 111-2 КК України відповідно до п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала.

Не погодившись з даним судовим рішенням прокурор у даному кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу з внесеними змінами в якій ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального пооцесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальтність.

Просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України та призначити покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохолронних органах, органах державнолї влади, державного управління, місцевогог самоврядування чи органах, що надають піблічні послуги строком на 15 років з конфіскацією майна.

В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки щодо винуватості обвинуваченого, не дослідив усі докази у провадженні у сукупності та, з огляду на наявні суперечності, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не зазначив, які докази прийняті до уваги, а які відкинуті, не надав повної, всебічної та об`єктивної оцінки всім доказам.

Суд безпідставно визнав недопустимими докази у справі, а саме "грамоту" та "благодарность", так як дані докази були отримані уповноваженою особою в межах вимог КПК України. Також судом безпідставно надано оцінку вибірковим показанням свідків та не оцінені в повній мірі відомості, які повідомлялись під час судового засідання. Суд першої інстанції необгрунтовано та без наявності передбачених кримінальним процесуальним законом підстав відкинув надані стороною обвинувачення докази, прийняв докази сторони захисту, які не були відкриті стороні обвинуваченя та уникнув від надання належної оцінки доказам.

Крім того, звертає увагу на те, що судом не розглянуто його клопотання про відвід судді.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав свою апеляційну скаргу зі змінами та прохав її задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачений та його захисники вважають доводи апеляційної скарги прокурора необгрунтованими і безпідставними та просять вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи прокурора на підтримку своєї апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисників про законність та обгрунтованість вироку суду першої інстанції, дослідивши повторно заявлені в клопотанні прокурора докази, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів пришла до наступних висновків.

Згідно вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Натомість, рішення про визнання невинуватим і виправдання ОСОБА_9 суд першої інстанції ухвалив виключно на підставі поверхневої оцінки показань обвинуваченого ОСОБА_9 , та свідків сторони захисту без перевірки їх достовірності та зв`язку із обставинами даного кримінального провадження, не дав оцінки більшій частині доказів сторони обвинувачення, які мають вирішальне значення для правильного та повного встановлення істини по справі, виклав їх без відповідної правової оцінки, не вказав, чому суд бере до уваги одні докази та відкидає інші, однобічно, вибірково й відокремлено один від одного оцінив докази, не проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, в результаті чого ухвалив помилкове судове рішення, яке не відповідає вимогам закону.

З матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції вбачається, що висновок суду про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України грунтується на відомостях, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та отримані при неповному судовому розгляді з істотним порушенням вимог кримінальнгого процесуального закону.

Місцевий суд не врахував, що відповідно до вимог ст.94 КПК України суд оцінює не окремо визначені докази, а за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності та їх сукупність - із точки зору достатності та взаємозв`язку, для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.409 КПК України підставами дляскасуваннясудовогорішення прирозглядісправив судіапеляційної інстанціїє:

а/ неповнота судового розгляду;

б/ невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;

в/ істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судовий розгляд кримінального провадження здійснено неповно, допущено невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, що призвело до винесення необґрунтованого виправдувального вироку судом першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржуваний вирок підлягає скасуваннюти з ухваленням нового вироку.

Колегією суддів апеляційногосуду встановлено,що ОСОБА_9 до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (Російської Федерації), мешкав в смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області.

24.02.2022 Російською Федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна, в тому числі й населених пунктів Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області.

Таким чином ОСОБА_9 ,як житель вказаної громади, за вищевказаних обставин опинився на тимчасово окупованій території України.

Згідно зКонституцією України, вона є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.

24.02.2022Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.

Починаючи з 25.02.2022 невстановлені представники збройних сил Російської Федерації спільно з представниками окупаційної адміністрації смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області, спрямовували свою діяльність на створення незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території Шевченківської територіальної громади, всупереч порядку передбаченого чинним законодавством України, з метою закріплення окупаційної влади, яка сприятиме у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, а також впливу на мешканців Шевченківської територіальної громади з метою виконання останніми вказівок та розпоряджень окупаційної влади, в тому числі мінімізації акцій спротиву представникам держави-агресора та окупаційної адміністрації.

ОСОБА_9 , будучи громадянином України, перебуваючи на території тимчасово окупованого з 25.02.2022 смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, керуючись антидержавницькими мотивами, в умовах тимчасової окупації, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора, вирішив стати на шлях скоєння протиправної діяльності проти основ національної безпеки України, умисно вчиняв дії, спрямовані на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди інтересам своєї держави, здійснюючи пособництво державі-агресору шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора, її збройних формувань, за наступних обставин.

Після того, як з 25.02.2022 на тимчасово окупованій території смт Шевченкове представниками окупаційної влади було припинено нормальну роботу державних установ та господарських підприємств України, ОСОБА_9 , будучи особою, негативно налаштованою до представників правоохоронних органів України, оцінивши ситуацію, що склалася, у період з третьої декади квітня 2022 року по кінець червня 2022 року, керуючись антидержавницькими мотивами, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, вчиняв умисні дії, спрямовані на допомогу ворогу і підтримку його збройних формувань.

Так, ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, всупереч інтересам територіальної громади, а також інтересам держави України, злочинно, використовуючи свою обізнаність про місця мешкання місцевих жителів, активно допомагав представникам збройних формувань отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів.

З цією метою ОСОБА_9 співпрацював із представниками збройних формувань держави-агресора на території Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області, допомагав представникам збройних формувань виявляти учасників АТО, працівників правоохоронних органів, громадян України, які негативно налаштовані до представників окупаційних військ, на виконання незаконних вказівок представників збройних формувань держави-агресора допомагав облаштовувати незаконно зведені блокпости на території Шевченківської територіальної громади та вчиняв інші дії, які підривають національну безпеку України, становлять безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу України.

У вказаний період часу, ОСОБА_9 , діючи добровільно, умисно, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, постійно перебуваючи у колі осіб з числа представників військових збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, які переміщувалися по вищевказаному населеному пункту на автомобілях з маркуванням латинською буквою «Z», що відповідно до загальнодоступних відкритих даних, розміщених у всесвітній мережі «Інтернет», є офіційним маркуванням збройних формувань держави-агресора, які вторглися на суверенну територію України, добровільно надавав їм інформацію про місце мешкання учасників АТО, осіб, які негативно налаштовані до представників окупаційних військ, працівників поліції, а також допомагав облаштовувати блокпости, тим самим всіляко підтримував у такий спосіб дії та рішення держави-агресора з метою завдання шкоди України.

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, добровільно, умисно, реалізуючи мету завдання шкоди Україні шляхом виконання усних вказівок представників збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, керуючись антидержавницькими мотивами, у взаємодії з представниками російських окупаційних військ підтримував контакти з представниками збройних формувань держави-агресора, надавав їм інформацію з приводу місцевих мешканців смт Шевченкове, та пропонував місцевим мешканцям посередницькі послуги у вирішенні питань з військовим керівництвом окупаційної влади на території смт Шевченкове Купянського району Харківської області.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України не визнав та в цілому підтвердив своїй свідчення, які були надані ним в суді першої інстанції. При цьому показав, що жодного інкримінованого злочину не вчиняв, є патріотом України, завжди діяв лише на користь інтересам України, його затримання відбулося внаслідок неправдивих звинувачень та фальсифікації матеріалів кримінального провадження. Вважає вирок суду першої інстанції законним.

Разом з тим, колегія суддів повторно дослідивши зазначені в клопотанні прокурора докази по справі приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.111-2 КК України.

Так, винуватість ОСОБА_9 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні апеляційної інстанції доказами, а саме:

-показаннями свідка ОСОБА_15 , який повідомив, що наприкінці квітня 2022 року та після цього ще декілька разів він був свідком того, як ОСОБА_9 знаходячись біля свого кафе в с. Первомайську, що поряд з смт.Шевченкове, стояв разом з військовими рф з якими тісно контактував, допомагав облаштовувати біля кафе блокпост. Крім того, він бачив ОСОБА_9 , який дружньо спілкувався з військовими рф, хлопав їх по плечу та пропонував відпочити у лазні. Також свідок показав, що бачив, як ОСОБА_9 допомагав військовим рф розвантажувати військовий автомобіль «УАЗ - патріот», в якому були рюкзаки та інші речі. Одного разу, коли свідок їздив до сел. Шевченкове він бачив як на одному з блокпостів ОСОБА_9 разом з військовими рф спілкувалися та разом носили мішки для облаштування блокпосту.

- показаннями свідка ОСОБА_16 , яка вказала, що до початку військового вторгнення рф на територію України працювала старшим слідчим відділу поліції в смт. Шевченкове. Під час окупації в кінці квітня 2022 року, зі слів її сусідки, ОСОБА_9 разом зі своїм сином та військовими рф,один з яких був зі зброєю, проходили біля її будинку і ОСОБА_9 , який йшов по дружньому з військовими рф, вказував на її дім. Після цього, розуміючи ситуацію та знаючи ОСОБА_9 як пособника військових рф, вона в той же день залишила свій будинок.

- показаннями свідка ОСОБА_17 , який вказав, що 09.03.2022 під час виїзду ним, як працівника української поліції , за фактом пошкодження банкомату, він зустрів ОСОБА_9 , який погрожував вбити його відразу зі зміною влади, оскільки на той час смт. Шевченкове не перебувало в повній окупації, а російські війська проходили транзитом, він зрозумів, що обвинувачений очікував окупаційну владу. Також впевнено зазначив, що під час тимчасової окупації смт.Шевченкове та району бачив біля двору ОСОБА_9 автомобілі з буквою «Z». Крім того, він знає, що ОСОБА_9 вказував військовим рф на житлові будинки, де проживали працівники української поліції

-показаннями свідка ОСОБА_18 , який вказав, що бачив як ОСОБА_9 разом військовими рф приїжджали за його місцем мешкання, оскільки він проходив службу в АТО. Через деякий час до будинку його матері, де він проживав, приїхав ОСОБА_9 з військовими рф, розшукали його та робили обшук в будинку. Також йому відомо, що ОСОБА_9 показував окупантам будинки, де проживають хлопці, які служать в ЗСУ. У ОСОБА_9 було тісне спілкування з представниками збройних формувань рф, які окупували територію Куп`янського району, він спілкувався з російськими військовими дуже привітно та називав їх братами.

-показаннями свідка ОСОБА_19 , який вказав, що ОСОБА_9 здав його російським військовим, які приїхали разом з ОСОБА_9 , які відразу його побили, надівши при цьому йому пакет на голову. Витягли з будинку та вкинули в багажник автомобіля. ОСОБА_9 крикнув йому « ОСОБА_20 Україні», а він йому у відповідь «Героям слава», за що відразу отримав прикладом по голові від кацапів.

-показаннями свідка ОСОБА_21 , який повідомив суду, що наприкінці квітня ОСОБА_9 пропонував йому працювати в російській поліції, але він відмовився. На початку травня 2022 року він бачив ОСОБА_9 біля кафе, де також стояла російська техніка з латинською позначкою «Z», Також бачив як ОСОБА_9 допомагав заносити ящики з боєприпаса в його кафе. Він, знаючи ОСОБА_9 , почав боятися за своє життя та виїхав з тимчасово окупованої території.

-показаннями свідка ОСОБА_22 , який вказав, що під час окупації взяв в оренду магазин, в якому продавав пиво, і мав намір аналогічний відкрити у смт Шевченкове. Його знайомий ОСОБА_23 , який під час окупації був правою рукою ФСБ у м. Куп`янськ, порадив йому звернутися до ОСОБА_9 , який проживає в смт.Шевченкове і може допомогти відкрити магазин у сел. Шевченкове, так як останній має зв`язки з військовими окупаційної влади сел. Шевченкове. В травні 2022 року він поїхав в смт.Шевченкове в кафе ОСОБА_9 . Біля кафе йому представили ОСОБА_9 , який запропонував та показав йому декілька магазинів для оренди. ОСОБА_9 вільно спілкувався з російськими військовими. Йому особисто ОСОБА_9 обіцяв, що допоможе йому, щоб його не чіпала окупаційна влада. Він не погодився на пропозицію ОСОБА_9 , бо дізнався, що він ненадійна людина та може підставити.

- показаннями свідка ОСОБА_24 , який в суді апеляційної інстиамнції підтвердив покахзання надані в суді першої інсианції та показав, що під час тимчсасової окупації перебував в смт.Шевченкове. Бачив ОСОБА_9 декілька раз в нетверезому стані разом з військовими рф. На його думку ОСОБА_9 добровільно спілкувався з військовими рф. До цього він спілкувався з ОСОБА_9 , але коли побачив, що він добровільно спілкується з військовими рф та від яких приймав подарунки, він перестав спілкуватись з ОСОБА_9 . Особисто бачив автомобілі росіян біля воріт будинку ОСОБА_9 та бачив як з бані, яка належала ОСОБА_9 виходили військові рф. Достовірно знає, що ОСОБА_9 здавав місцевих людей військовим рф, а саме точно знає, що ОСОБА_9 здав ОСОБА_25 , якого потім забрали військові рф та знужались над ним і били. Після звільнення смт.Шевченкове від окупантів він писав заяви до поліції про надання допомоги ОСОБА_9 військовим рф.

Оцінюючи надані в суді апеляційної інстанції показання вищезазначених свідків колегія суддів вважає їх достовірними, так як вони узгоджуються між собою, і такими, що в сукупності з іншими доказами по справі підтверджують винуватість ОСОБА_9 у допомозі представникам збройних формувань держави агресора отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів, а також допомоги в облаштуванні незаконно зведених блокпостів військовими рф на території Шевченківської територіальної громади Купянського району Харківської області.

Зазначені показання дані свідками як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції під присягою, свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, їх показання не суперечать іншим наявним доказам по справі, а тому висновок суду першої інстанції про те, що зазначені показання свідків є суперечливими і сумнівними є безпідставним.

Доводи суду першої інстанції про те, що показання зазначених свідків є лише їх припущеннями про надання допомоги ОСОБА_9 державі агресору, так як будь-яких негативних наслідків для них не настало, є безпідставними і суперечать нормам кримінального закону, так як настання чи не настання будь-яких наслідків від дій ОСОБА_9 , які виражені в добровільній допомозі державі-агресору під час тимчасової окупації частини території держави Україна не впливає на склад інкримінованого ОСОБА_9 . особливо тяжкого кримінального правопорушення.

17.11.2022 року слідчим СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_26 проведено огляд документів у даному кримінальному провадженні від 06.07.2022 року, а саме:

- «Грамота» російською мовою, видана ОСОБА_9 від 01.05.2022 за підписом " глави временной гражданской администрации Харковской области ОСОБА_27 за помощь в востановлении народной власти на територии Харковской области и весомый вклад в борьбу з неонацизмом на Украине" на 1 арк;

-«Благодарность» на імя ОСОБА_9 від 16.06.2022 за підписом ОСОБА_27 на 1 арк., "за внесения значительного вкладу в организацию и постройку фортификационных сооружений на територии освобожденной Харковской области и сознательную гражданскую позицию",

та своєю постановою від 17.11.2022 року визнала зазначені документи речовими доказами.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні апеляційного суду зазначив, що ОСОБА_9 знає тривалий час. Під час тимчасової окупації його затримували військові рф та пропонували з ними працювати, посилаючись на те, що ОСОБА_9 вже написав добровільно заяву про співробітництво, але він відмовився. Особисто ОСОБА_9 з військовими рф не бачив. Після звільнення території від військових держави-агресора він, як заступник начальника відділу поліції №1 Купянського РУП, який знаходився в смт.Шевченкове, під час огляду будинку відділу поліції №1 в одному з кабінетів, ним були знайдені різні документи, в тому числі документи, а саме "благодарность " та "грамота" на ім`я ОСОБА_9 від окупаційної влади.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_29 в апеляційній інстанції показав, що після звільнення ЗСУ м. Куп`янська він був приначений головою військової адміністрації Купянського району Харківської області. В його кабінет зносили багато виявлених в різних приміщеннях району документів як українською так і російською мовами. Всі документи, які були українською мовою, його працівники залишали для опрацювання, а документи які були складені росіською мовою він передавав безпосередньо представнику Служби Безпеки України, кабінет якого знаходився поряд з його кабінетом,

Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду в якості свідка ОСОБА_30 показав, що він працював слідчим СБУ України в Харківській області та отримав документи, в тому числі "благодарность" та "грамота", які вказували на наявність в діях ОСОБА_9 складу злочину, у зв`язку з чим ним 06.07.2022 року були внесені відомості до ЄРДР за ст. 111-1 ч.7 КК України стосовно ОСОБА_9 . У зв`зку з великим навантаженням на слідчих СБУ справа була передана до слідчого віділення Купянського РУП.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови керівника Харківської обласної прокуратури від 16.11.2022 року здійснення кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 за ст. 111-1 ч.7 КК України було доручено іншому органу досудовогго розслідування, а саме СВ Куп`янського РУП ГУНП в Харківській області.

Згідно доручення про проведення досудового розслідування від 17.11.2022 року т.в.о. начальника СВ Куп`янського РУП ГУНП в Харківській області проведення досудового розслідування було доручено слідчому СВ Купянського РУП ОСОБА_31 , яка в цей же день прийняла дане провадження до свого провадження та оглянула докази, в тому числі і "грамоту" та Благодарность" на ім`я ОСОБА_9 , про що склала протокол огляду від 17.11.2022 року та своєю ж постановою від 17.11.2022 року визнала зазначені докази, а саме "грамоту" та " благодарность" на імя ОСОБА_9 речовими доказами.

За таких обставин колегія суддів не вбачає будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при огляді та визнанні речовими доказами "грамоти" та "благодарности" виданих на ім`я ОСОБА_9 за підписом " глави временной гражданской администрации Харковской области" ОСОБА_27 , а тому висновок суду першої інстанції про недопустимість зазначених доказів, як таких що зібрані неуповноваженою на те особою, є безпідставними і не відповідають чинному законодавству, так як відомості, а саме "грамота" та "благодарность" були отримані слідчим СБУ без істотних порушень норм КПК України та визнані речовими доказами уповноваженою особою, а саме слідчим СВ Куп`янського РУП, якому було доручено проведення досудового розслідування у відповідності до вимог КПК України.

Відповідно висновку експерта № СЕ-19/117-23/10051-ДД від 11.07.2023 всі підписи на "грамоті" та "благодарности" навпроти прізвища від імені ОСОБА_27 нанесено пишучим приладом, а тому в сукупністю з показаннями свідків по справі колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що стороною обвнувачення не доведено, що документи, а саме "грамота" та "благодарность" на імя ОСОБА_9 , видані та підписані саме представниками окупаційної влади, є безпідставним та суперечить наявним в матеріалам справи доказам.

Колегія суддів вважає, що дані, які зазначені в «благодарность» на імя ОСОБА_9 від 16.06.2022 за підписом ОСОБА_27 , а саме "за внесения значительного вкладу в организацию и постройку фортификационных сооружений на територии освобожденной Харковской области и сознательную гражданскую позицию" безпосередньо і достовірно свідчать про те, що ОСОБА_9 вчиняв умисні дії, спрямовані на допомогу державі агресору з метою завдання шкоди Україні шляхом підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави- агресора, а тому висновок суду першої інстанції про недоведення належними та допустимими доказами винуватості ОСОБА_9 у допомозі представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави -агресора облаштовувати незаконно зведені блокпости на території Шевченківської територіальної громади є безпідставним та таким, що суперечить наявним в матеріалах справи доказам.

Разом з тим, зі змісту зміненого ОСОБА_9 в судовому засіданні обвинувачення вбачається, що орган обвинувачення в особі прокурора не інкримінували ОСОБА_9 ознаку злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України, а саме умисні дії, спрямовані на допомогу державі агресору з метою завдання шкоди Україні шляхом підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави- агресора, а суд не вправі погіршувати становище обвинуваченого, тому в цій частині вирок суду першої інстанції не може бути визнаним законним.

Оцінюючи всі досліджені в апеляційній інстанції докази, які судом першої інстанції визнані неналежними та недопустимими, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримася вимог чинного кримінального процесуального закону, а саме вимог статей 84-86 КПК України, та прийшов до помилкового висновку про неналежність та недопустимість наявних у матеріалах кримінального провадження доказів.

Колегія суддів не вбачає істотних порушень норм кримінального процесуального закону при отриманні доказів, які прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. а тому зазначені у справі відомості стосовно ОСОБА_9 є належними та допустимими доказами.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, а саме у вчинені умисних дій, спрямованих на допомогу державі агресору( пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України ОСОБА_9 з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави агресора, а тому апеляційна скарга прокурора в цій частині підлягає до задоволення.

З апеляційної скарги прокурора з внесеними змінами вбачається, що прокурор під час судового засідання 18.08.2023 року заявив клопотання про відвід судді, але клопотання розглянуто не було і рішення про задоволення чи відмову у задоволенні клопотання судом не виносилось.

З досліджених матеріалів справи та пояснень учасників судового розгляду, в тому числі прокурора, вбачається, що дійсно в судовому засіданні суду першої інстанції 18.08.2023 року під час розгляду питання про допуск до участі у судовому засіданні призначеного центром правової допомоги захисника, а саме адвоката ОСОБА_11 , головуюча, суддя ОСОБА_1 повідомила учасників судового розгляду про те, що вона раніше працювала помічником судді апеляційного суду, де також раніше помічником судді працювала і ОСОБА_11 і вони знали один одного і спілкувались між собою.

Прокурор негайно висловив думку про відвід адвоката ОСОБА_11 , але не дочекавшись думки інших учасників судового розгляду та рішення суду з даного питання, заявив клопотання про відвід судді.

Адвокат ОСОБА_11 висловила думку про відсутність підстав для її відводу, але не заперечувала про її заміну на іншого захисника.

Обвинувачений відмовився від послуг захисника ОСОБА_11 пославшись на безпідставність відводу судді, що може призвести до розгляду провадження судом в іншому складі з початку.

Суд , порадившись в нарадчій кімнаті, виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 та прийняв відмову обвинуваченого від захисника ОСОБА_11 , а також доручив керівнику Регіональтного центру з надання безоплатної допомоги призначити нового адвоката для здійснення захисту ОСОБА_9 .

Згідно рішення центру вторинної правової допомоги захист інтересів ОСОБА_9 доручено адвокату ОСОБА_32 , за участю якого було продовжено судове засідання і прокурор не заявляв і не наполягав на розгляді його заяви про відвід судді. За таких обставин колегія суддів вважає, що прокурор заявив не клопотання про відвід судді, а висловив думку про можливий відвід судді у зв`язку з можливою участю в судовому засіданні адвоката ОСОБА_11 , яка знайома та підтримує спілкування з суддею.

За умови коли адвокат ОСОБА_11 не була допущена до участі в судовому засіданні як захисник обвинуваченого ОСОБА_9 у прокурора відпала підстава для відводу судді, а тому колегія суддів приходить до висновку, що прокурор висловив думку про можливий відвід судді, але після усунення, на його думку, підстави для відводу, фактично відмовився від своєї думки і не заперечував проти продовження судового розгляду даним складом суду, про що він підтвердив і під час апеляційного розгляду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судовий розгляд даного кримінального провадження проведений законним складом суду та без істотних порушень норм кримінального процесуального закону, а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є неспроможними.

Дослідивши в нарадчій кімнаті два звернення громадян смт. Шевченкове Купянського району про їх ставлення стосовно дій ОСОБА_9 колегія не бере їх до уваги як докази по справі, а оцінює ці звернення як дані, які вказують на суб`єктивну характеристику ОСОБА_9 , як мешканця даного населенного пункту.

В силу вимогст.50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зіст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Призначаючи покарання у кримінальному провадженні залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності, суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім і справедливим та слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання у цілому.

Колегія суддів на виконання зазначених вище вимог кримінального закону при призначенні ОСОБА_9 основного покарання приймає до уваги ступінь тяжкості ікримінованого йому злочину проти основ національної безпеки України, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий, враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, а також враховує відсутність обставин, що пом`якшують покарання обвинyваченого та наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Оцінивши всі зазначені обставини колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування стосовно ОСОБА_9 положень ст.ст. 69, 75 КК України.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_9 інкримінована одна з двох окремих кваліфікуючих ознак складу даного кримінального праовопорушення, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання в межах санкції ст.111-2 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, а тому апеляційна скарга прокурора в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Обговорюючи питання призначення додаткового покарання клегія суддів виходить з конкретних обставин даного кримінальтного провадження та враховує, що раніше ОСОБА_9 займав відповідні посади в правоохоронних органах Харківської області, а тому приходить до висновку про необхідність призначення обвинувачеому ОСОБА_9 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади в максимальному розмірі.

Враховуючи конкретні інкриміновані ОСОБА_9 обставини скоєння ним особливо тяжкого злочину, приймаючи до уваги, що згідно обвинувального акту зі змінами вчиненим кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано та не заявлен цивільного позову, колегія суддів вважає за необхідне застосувати стосовно ОСОБА_9 додаткове покарання у виді конфіскації частини його майна.

Керуючись ст.ст. 615, 404, 405, 420 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора укримінальному провадженні,прокурора Куп`янськоїокружної прокуратуриХарківської області ОСОБА_33 з внесеними змінами задовольнити частково.

Вирок Диканського районного суду Полтавської області від 01 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_9 скасувати.

Постановити новий вирок.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10/десять/ років з позбавлення права займати посади в правоохоронних органах, органах державнолї влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком на 15/п`ятнадцять/ років з конфіскацією 1/2 частини майна, що належить на праві власності ОСОБА_9 .

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з 14 листопада 2023 року.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_9 строк перебування ОСОБА_9 під вартою з 14 вересня 2022 року по 01 вересня 2023 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме службове посвідчення співробітника міліції НОМЕР_1 дійсне до 15.08.2012 року на ім`я ОСОБА_9 передати ГУНП в Харківській області для прийняття відповідного рішення; мобільний телефон Meіzu М710Н чорного кольору у вимкненому стані; мобільний телефон Samsung іmeі НОМЕР_2 у вимкненому стані; мобільний телефон Xіaomі Redmі 3х в корпусі біло-золотого кольору з номерами телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , Meіd: НОМЕР_5 , іmeі 1: НОМЕР_6 , іmeі2: НОМЕР_7 ( пароль від зазначеного теплефону " НОМЕР_8 " підлягають конфіскації відповідлно до вироку суду; документи виявлені у приміщенні ВПД №1 Купянського РУП ГУНП в Харківській областті та документи надані свідком зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений протягом 3-х місяців з моменту його проголошення, а засудженому в той же строк з дня отримання копії вироку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження.

ОСОБА_34 :

ОСОБА_2 . ОСОБА_35 ОСОБА_36 . ОСОБА_5 .