Ухвала

від 02.05.2024 по справі 420/30611/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/30611/23

Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.,

повний текст судового рішення

складено 01.02.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСІНДІКАТ до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСІНДІКАТ задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст.296 КАС України, а саме без документу про сплату судового збору, та без надання копій апеляційної скарги з доданими матеріалами для інших учасників справи.

Крім того, було встановлено, що дана апеляційна скарга також подана з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Разом з цим, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що у зв`язку з загрозою ракетного обстрілу російською федерацією, довготривалими сигналами повітряної тривоги на території України, звільнення працівників, велике навантаження на новопризначених працівників, Головне управління ДПС у м.Києві вживає всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 року у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року відмовлено, дану апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано строку для усунення недоліків, шляхом:

- надання обґрунтованої заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з доказами на їх підтвердження;

- доказу сплати судового збору за подачу цієї апеляційної скарги;

- копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Зазначену ухвалу в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м.Києві в ЄСІТС Електронний Суд 27.03.2024р. Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету 27.03.2024 (17:37), що підтверджується відповідною довідкою наявною у матеріалах справи.

За вказаного, строк для усунення недоліків 08.04.2024р.

Однак, протягом встановленого судом строку, апелянт не надав доказу сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

16.04.2024р. від ГУ ДПС у м. Києві до апеляційного суду надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків, в якому просить: - поновити строк на апеляційне оскарження, продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочити сплату судового збору, прийняти до розгляду та задовольнити дане клопотання й відкрити апеляційне провадження по справі №420/30611/23.

Обґрунтування скаржника в частині поновлення строку на апеляційне оскарження є фактично такі ж самі як і у попередньому клопотанні, поданої разом з апеляційною скаргою. Так, ГУ ДПС у м. Києві зазначає про обставини, пов`язані із введенням воєнного стану, загрози ракетного обстрілу російською федерацією, довготривалими сигналами повітряної тривоги на території України, звільнення працівників, велике навантаження на новопризначених працівників, не зважаючи між тим на які, Головне управління ДПС у м.Києві вживає всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень. Скаржник звертає увагу, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечення можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, тощо.

Надаючи оцінку наведеним апелянтом доводам щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів перш за все вважає за доцільне наголосити, що строк для подання апеляційної скарги може бути поновлений тільки тоді, коли причина пропуску строку оскарження є достатньо поважною і підтверджується відповідними документами.

Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

В свою чергу, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

В даному ж випадку, на переконання апеляційного суду апелянтом не підтверджено наявності поважних причин, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження.

Проаналізувавши ж наведені скаржником доводи, на думку апеляційного суду, зазначені Головним управлінням ДПС у м.Києві обґрунтування причин пропуску строку подання даної апеляційної скарги, є неповажними, що виключає можливість поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Загалом клопотання Головного управління ДПС у м.Києві не містить жодного належного доводу, який би дійсно свідчив про наявність обґрунтованих/поважних причин, які зумовили пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду, при цьому не залежали від його волі. Більшою мірою, подане податковим органом клопотання містить аналогічні обставини та доводи тим, що були зазначені у попередньому клопотанні та яким вже апеляційним судом було надана оцінка в ухвалі від 26.03.2024р.

Також, судова колегія звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, згідно якої лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі посиланням на введення в Україні воєнного стану, скаржник не довів, які саме обставини, зумовлені воєнним станом спричинили перешкоди своєчасному поданню апеляційної скарги, та не підтвердив їх доказами. В свою чергу, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі №154/3029/14-ц. висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Тому посилання апелянта на зазначену у заяві про поновлення строку практику судом до уваги не береться.

Колегія суддів вважає також неґрунтовними і посилання апелянта на звільнення працівників, тощо, відсутність коштів для сплати судового збору, відсутність стабільного інтернет зв`язку, а також, на велике навантаження працівників, адже такі не є поважною причиною тривалого пропуску строку оскарження рішення суду. Апелянт не надав доказів, що саме зазначені обставини були причиною пропуску процесуального строку та мали місце в період з дня складення повного судового рішення суду першої інстанції 01.02.2024р. до подання апелянтом апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб`єктивною перешкодою, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року(справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа № 500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа № 500/8835/21).

Підсумовуючи викладене у сукупності, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем ГУ ДПС у м. Києві рішення суду першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до положень ч.1 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка належним чином не обґрунтована, вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому судова колегія вважає, що у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

Окрім того, слід також врахувати, що скаржник до цього часу не усунув і недоліку апеляційної скарги, який полягав у наданні доказу сплати судового збору.

Стосовно клопотання про продовження строку для усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд звертає увагу, що таку необзхідність скаржник обґрунтовує тим, що станом на даний час на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 недостатньо коштів для сплати судового збору, що позбавляє можливості апелянта наразі сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі, у підтвердження своїх доводів, до заяви апелянт надав копію виписки з рахунку за 04.04.2024р.

Надаючи оцінку таким доводам, колегія суддів перш за все зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

За вимогами ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Разом з тим, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку апелянтом не надані.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Частиною другою статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В той же час, доводи скаржника, викладені у поданому до апеляційного суду клопотанні, про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставин, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону ним не надано.

Також, апеляційний суд враховує, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, до поданої з пропуском строку апеляційної скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має й інші недоліки, і ці недоліки апеляційної скарги не усунуто, зокрема й не подано клопотання із зазначенням інших причин для поновлення пропущеного строку, слід застосовувати наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

У сукупності, наведене вище свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотань скаржника як про відстрочення сплати судового збору так і про продовження строку для усунення недоліків, оскільки прийшла до переконання про наявні передбачені п.4 ч.1 ст. 299 КАС України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 121, 133, 295, 296, 298, 299, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м.Києві строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 420/30611/23 та відмовити у задоволенні клопотання апелянта про поновлення такого строку.

Відмовити у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення його сплати.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі №420/30611/23 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСІНДІКАТ до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді Ю.В. Осіпов О.О. Димерлій