Постанова

від 20.11.2007 по справі 4/1021-15/98

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/1021-15/98

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

20.11.07                                                                                           Справа  № 4/1021-15/98

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                   Орищин Г.В.

суддів                                                                         Дубник О.П.

                                                                                   Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 152, м.Львів

б/н від 23.07.2007 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 17.07.2007 року

у справі № 4/1021-15/98

за позовом Львівського міського комунального підприємства

«Львівтеплоенерго», м.Львів (далі –ЛМКП)

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу № 152, м.Львів

про стягнення 119 930,23 грн.

         за участю представників сторін:

         від скаржника  Компанієць С.М., Качмар Я.Й.

         від позивача  Бекерська О.І.

Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, присутнім в судовому

засіданні представникам роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.07.2007р. у справі № 4/1021-15/98 (суддя Т. Костів) частково задоволено позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(далі –ЛМКП)  і присуджено до стягнення з житлово-будівельного кооперативу №152 (далі –Кооператив) на користь позивача  96965,38грн. боргу, 971,43грн. в повернення судових витрат; 95,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення 600грн. боргу –провадження у справі припинено.

          Дане рішення оскаржується відповідачем у справі –ЖБК №152, оскільки, на його думку, рішення господарського суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом безпідставно застосовані норми ст. 526 Цивільного кодексу  України, оскільки сторони не перебувають між собою у договірних стосунках; не взято до уваги:

-          що у відповідності до п.4 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»обов»язок надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками та тарифами покладено на державні комунальні підприємства;

-          рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2007р.  та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2007р. по справі №4/272-30/53 відмовлено Львівтеплоенерго в позові про спонукання ЖБК №152 до укладення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №4070/Ш від 23.09.2006р.;

-          що споживачами послуг є власники 110 квартир, які користуються  послугами  централізованого опалення та гарячого водопостачання, а виконавцем послуг є ЛКП «ЖЕК-406», який отримує оплату від мешканців, про що свідчать квитанції, долучені до матеріалів справи; тощо.

Позивач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у  відзиві на апеляційну скаргу (а.с.120-122) та в усних поясненнях представника в судовому засіданні, зокрема, зазначає, що згідно п.1.3 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.11.2000р. №602 «Про вдосконалення системи надання послуг з водо, теплопостачання та водовідведення населенню м.Львова»виконавцями послуг виступають, крім інших, власники житлових будинків (відомства, ЖБК, ОСББ тощо); Кооперативом фактично визнано факт самовільного зриву опломбування і споживання теплової енергії за період з 01.10.2006р. по 31.03.2007р., що свідчить про  згоду відповідача оплатити вартість спожитої теплоенергії.

При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:

У зв»язку з відмовою ЖБК №152 підписати з позивачем договір на постачання теплової енергії, 18.10.2006р. будинок, розташований за адресою м.Львів, вул.Миколайчука,1а, який перебуває на балансі відповідача, був відключений від мережі теплопостачання (а.с.128).  На початку опалювального сезону мешканцями даного будинку самовільно  розпломбовано пусковий механізм подачі тепла та забезпечено  користування тепловою енергією в гарячій воді, що підтверджується актом від 03.11.2006р.

Згідно показників лічильника за період з 01.10.2006р. по 31.03.2007р. мешканцями будинку за вищевказаною адресою спожито 656,41326Гкал теплової енергії на загальну суму 97565,38грн., яка заявлена в позовних вимогах ЛМКП «Львівтеплоенерго»до ЖБК №152 і частково присуджена до стягнення з відповідача оскаржуваним рішенням суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:

ЖБК-152 є балансоутримувачем будинку по вул. Миколайчука, 1а в м.Львові і згідно статуту (в редакції від 09.02.2006р.) є обслуговуючим кооперативом, створеним шляхом об‘єднання фізичних осіб для надання послуг членам Кооперативу, не має на меті отримання прибутку для його розподілу між його членами (п.п. 1.1.-1.3.). Завданням діяльності Кооперативу є підвищення життєвого рівня членів Кооперативу, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення сприяння членам Кооперативу в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов‘язань, пов‘язаних з діяльністю Кооперативу.

Основними напрямками діяльності ЛМКП «Львівтеплоенерго»є, зокрема, виробництво, транспортування і реалізація теплової енергії для опалення і гарячого водопостачання житлового фонду.

Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.2005р. №2633-ІV теплогенеруюча організація, якою є позивач, має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачам, які мають технічні засоби для використання теплової енергії, згідно з договором купівлі-продажу. Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Згідно з рішенням виконавчого комітету № 501 від 23.03.2006р. «Про вдосконалення системи надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення населенню м.Львова»(а.с.42) визначено: виконавцями послуг з забезпечення тепловою енергією на опалення, підігріву води та водопостачання і водовідведення –виробників цих послуг (п.1.1.); власники приватного, відомчого житлового фонду, ЖБК, осіб за домовленістю з Виробниками послуг вирішують питання щодо визначення виконавця послуг (п.1.2.); споживачами визначено наймачів (власників) квартир житлових будинків незалежно від форм власності, яким надаються послуги опалення, підігріву води, водопостачання та водовідведення (п.1.3).

Законом України «Про житлово-комунальні послуги»визначено споживачем фізичну особу, яка отримує або має отримати житлово-комунальні послуги (ст. 22 Закону). Тобто споживачами теплової енергії вважаються мешканці будинку.  Відповідно до п.4 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»обов»язок надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками та тарифами покладено на державні комунальні підприємства. Крім цього, порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг регулюється, зокрема, наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №60 від 25.04.2005р. «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», Так, в п.1.3. Порядку визначено, що виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб»єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов»язків, визначених у частині другій ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №365 від 08.06.2007р. «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у місті Львові», яким в п.п.1.2 виконавцем житлово-комунальних послуг з  централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і централізованого  водовідведення у житлових будинкам м.Львова визначено житлово-експлуатаційні підприємства (ЛКП, ЖКК, БУ та інші) або інші суб»єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та централізованого водовідведення. П.п. 2.2 даного рішення зазначено, що власники житлових будинків, що не належать до комунальної власності (ЖБК, ОСББ, відомства), можуть самостійно визначати виконавця житлово-комунальних послуг з числа суб»єктів господарювання, з яким дійшли згоди про надання таких послуг і який відповідає вимогам чинного законодавства, або укладати договори на надання житлово-комунальних послуг.  А рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.06.2007 р.  за № 423 доповнено  підпункт 2.2. рішення виконкому  № 365, згідно якого власники житлових будинків, що не належать  до комунальної власності (ЖБК, ОСББ, відомства) мають право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг з Львівськими комунальними житлово-експлуатаціними підприємствами. Окрім цього, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2007р. по справі  №4/272-30/53 встановлено, що ЖБК №152 не може бути виконавцем житлово-комунальних послуг і в позові МКП “Львівтеплоенерго” до ЖБК-152 про спонукання  до укладення договору про постачання теплової енергії відмовлено.

Таким чином,  з аналізу вищезазначених норм вбачається, що  відповідач не може бути виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого  опалення, а, отже,  і підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з останнього боргу за спожиту мешканцями будинку, який знаходиться на балансі відповідача, теплову енергію -  відсутні.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Отже, керуючись ст. ст. 99, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд  П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу ЖБК № 152 задоволити.

          Рішення господарського суду Львівської області від 17.07.2007року у справі    № 4/1021-15/98 скасувати.

          В задоволенні позову відмовити.

          Дана постанова набирає законної сили  з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Справу повернути в господарський суд Львівської області.

            головуючий суддя                                                              Орищин Г.В.

судді                                                                                      Дубник О.П.

                                                                         Якімець Г.Г.