У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/12105/23
№ 1-кс/183/796/24
25 квітня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,представника заявника ОСОБА_4 , представника Новомосковської міської ради ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Б.С.» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023041350000651 від 09 травня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.1 ст.275 КК України,
в с т а н о в и в :
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Б.С.» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023041350000651 від 09 травня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.1 ст.275 КК України.
В обґрунтування заяви зазначено, що слідчим слідчого відділення Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12023041350000651, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 9 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.197-1, ч.1 ст. 275 КК України.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №183/12105/23 від 02 листопада 2023 року, клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 , задоволено частково. Накладено арешт на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038, а саме частину майданчика АДРЕСА_1 , на якій розміщено об`єкт незавершеного будівництва та на об`єкт незавершеного будівництва, шляхом заборони будь-якими особам користуватися (у тому числі з забороною будь-яким особам проводити будівництво будь-яких конструкцій, споруд, будівель), відчуження та розпорядження ними.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Вважаємо, що арешт майна на земельну ділянку порушує справедливий баланс між інтересами суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи, які гарантовані законом і завданням цього кримінального провадження. Даний вид заходу забезпечення кримінального провадження є фактичним позбавлення добросовісного володільця майна, можливості користуватися майном, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому випадку, коли у кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом, що призводить до блокування підприємницької діяльності ТОВ «Д.Б.С», у зв`язку з чим звертаємось з клопотанням про скасування арешту майна.
Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 02.11.2023 року, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України, є забезпечення збереження речового доказу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Варто наголосити, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана не обґрунтованому процесуальному обмеженню.
Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканність права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом.
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифіковано Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Патрідіс проти Греції" (ВП), заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня1994 року, Series A N 296- А, П. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 4962, від 10 травня2007 року). Будь-яке втручання державного органу управо на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Таким чином, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого1986 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A N 98). У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи.
Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
У рішеннях по справах "Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук і Йонкало проти України" судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра,
Отже, враховуючи вищевикладене, позбавлення добросовісного власника майна, можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому випадку, коли у кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю або частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього запобіжного заходу відпала потреба, або арешт накладено необгрунтовано.
Вважаємо, що наявність арешту порушує законні права та інтереси ТОВ "Д.Б.С." щодо володіння та користування земельною ділянкою. Оскільки, основним видом підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Б.С.» є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до умов Договору оренди №НОВ.091.170423-АИ від 17.04.2023 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР» та ТОВ «Д.Б.С.» предметом якого є частина земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038, а саме частину майданчика АДРЕСА_2 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЕЛ-СЕРВІС-ЦЕНТР» отримала право розпорядження та передання у користування третім особам в інтересах власника вищезазначеною частиною земельної ділянки, на підставі договору № НОВ-01.01.04.2023 від 01.04.2023 року укладеного між останнім та ПАТ ««ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОБЛАСНЕ ПІДПРИЄМСТВО АВТОБУСНИХ СТАНЦІЙ».
Тобто, дані факти можуть підтверджувати оформлення у встановленому законом порядку орендних відносин між ТОВ «Д.Б.С.» та особою, яка на правовій підставі володіла земельною ділянкою, що виключає можливість кваліфікувати дії підприємства з фактичного користуванню земельною ділянкою - як її самовільне заняття. Можна стверджувати про те, що ТОВ «Д.Б.С.» є добросовісним володільцем арештованого майна.
На підставі укладання Договору оренди №НОВ.091.170423-АИ від 17.04.2023 року, а також з метою виконання основного виду своєї діяльності, у зв`язку з чим ТОВ «Д.Б.С.» розпочала виконувати роботи щодо встановлення мийки МАФ.
Відповідно до ч. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 7 червня 2017 р. № 406, розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
В рамках кримінального провадження не доведена обставина капітальності автомобільної мийка, що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_3 , наявності фундаменту під нею, тобто, є тимчасовою спорудою, а тому на цей об`єкт не розповсюджуються вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, збірно-розбірна споруда не має жорсткої конструктивної схеми та її переміщення можливе без зміни призначення. Таким чином, можливо дійти висновку, що обстежувана мийка не відноситься до капітальних будівель і не є об`єктом нерухомого майна.
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Таким чином, за час дії арешту органом досудового розслідування проведено усі необхідні в межах кримінального провадження заходи щодо земельної для забезпечення яких й накладався арешт. Зокрема проведено огляди земельної ділянки експертами, що може підтверджувати відсутність потреби в подальшому застосуванні арешту земельної ділянки.
Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває 8 місяців, але жодній особі не пред`явлено повідомлення про підозру. Ні директору ТОВ «Д.Б.С», ні інші учасники товариства не мають статусу підозрюваного чи обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, тому не є суб`єктами ст.170 КПК України, тоді й не має правових підстав для накладення арешту на майно. Так само у вказаному кримінальному провадженні, станом на момент накладення арешту не подано слідчому органу досудового розслідування жодного цивільного позову, як цього вимагає стаття 128 КПК України та наявність якого, як було зазначено вище є підставою для накладення арешту на майно.
Через такі дії слідчих органів повністю блокована діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Б.С.», у зв`язку з чим підприємство не може приступити до використання наданої ділянки. При цьому ТОВ «Д.Б.С.» щомісячно несе витрати по сплаті земельного податку та орендних платежів.
Слідчий мав можливість та достатній час для проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій з земельною ділянкою з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована за адресою: на території автовокзалу по АДРЕСА_3 .
Досудове розслідування та арешт вищезазначеного майна триває невиправдано тривалий час. Стороною обвинувачення не надано доказів, щодо необхідності у продовженні накладеного арешту.
Вища рада правосуддя неодноразово висловлювалась про недопустимість накладення арешту на земельні ділянки. Їх особливість в тому, що вони нікуди не подінуться, вони нерухомі. Їх можна тільки дещо пошкодити. Навіть якщо вони відчужені, поділені чи об`єднані - вони залишаються на тому самому місці, в тому самому стані. Їх можна оглянути в будь-який момент, в тому числі з експертами та спеціалістами. В будь-який момент можна провести експертизи земельних ділянок для визначення їх ціни, тощо. Всі експертизи можна провести без накладення арешту.
Стан земельної ділянки, її розмір, вартість, тощо зафіксовані в держгеокадастрі, у відповідних документах. Можливе кримінальне правопорушення зафіксовано в протоколах огляду, фото, тощо, що разом з документами з держгеокадастру і наявною в натурі земельною ділянкою є достатнім для проведення будь-яких експертиз щодо земельної ділянки. Важливим є те, що орган досудового розслідування цікавить по суті справи не сама земельна ділянка, а будівельний об`єкт на ній. Щоб проводити слідчі дії стосовно цього будівельного об`єкту арешт земельної ділянки не потрібен. Це суперечить завданням і меті арешту. По суті, слідство хоче проводити слідчі дії стосовно одного об`єкту (будівлі), а арешт хоче зберегти на зовсім інший об`єкт (земельну ділянку).
Звертаємо увагу на те, що п. 3 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2024 року «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану», яке введено в дію Указом Президента України від 23 січня 2024 року № 21/2024, рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, Службі безпеки України провести у тримісячний строк аудит вжитих щодо суб`єктів господарювання обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях та визначити доцільність їх подальшого застосування, а також актуальність відображення інформації про них у публічних електронних реєстрах; утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб`єктів господарювання.
Крім того, п. 4 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2024 року «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану», яке введено в дію Указом Президента України від 23 січня 2024 року № 21/2024, рекомендовано Офісу Генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Бюро економічної безпеки України невідкладно провести аудит зареєстрованих кримінальних проваджень, розслідування в яких здійснюється щодо кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, а також за результатами аудиту виробити ефективні механізми забезпечення захисту підприємництва від можливих зловживань з боку правоохоронних органів, зокрема під час проведення окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, у ході яких обмежуються права чи законні інтереси відповідних суб`єктів господарювання.
Блокування ТОВ «Д.Б.С.» доступу до земельної ділянки 1211900000:03:013:0038, а саме частину майданчика АДРЕСА_2 , що забезпечує йому можливість дістатися до належних на праві оренди земельних ділянок, позбавляє останнього можливості забезпечувати необхідний доступ до своїх виробничих потужностей, що повністю блокує господарську діяльність останнього, у зв`язку з чим є невиправданим заходом процесуального характеру та порушує права та охоронювані законом інтереси, на підставі цього, просимо задовольнити клопотання про скасування арешту майна.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 підтримав клопотання, мотивуючи його обставинами, в ньому викладеними, просив його задовольнити. При цьому зазначив, що Президент України неодноразово зазначав про недопущення тиску на бізнес, особливо у воєнний час. Наразі у зв`язку з накладенням арешту на земельну ділянку, ТОВ «Д.Б.С» не має можливості вести підприємницьку діяльність, що, на переконання представник заявника, є грубим порушенням їх прав.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити. Зазначив, що досудове розслідування у даному кримінальному проваджені наразі триває. Крім того, у даному кримінальному провадженні правоохоронними органами поставлена під сумнів правомірність користування зазначеною земельною ділянкою, а тому ніякого тиску на бізнес немає, це лише голослівні висловлювання представника.
В судовому засіданні представник Новомосковської міської ради ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити, вказав, що саме Новомосковська міська рада є власником зазначеної земельної ділянки, а збудована ТОВ «Д.Б.С.» споруда є самочинним будівництвом. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та надані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що слідчим відділом Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12023041350000651 від 09 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.1 ст.275 КК України.
31 травня 2023 року було проведено огляд місця події - частини земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038, а саме частини майданчика АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено розміщення мийки - МАФу на вказаній території.
21 вересня 2023 року частину майданчика АДРЕСА_2 , що розміщена на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038, що перебуває у комунальній власності Новомосковської міської ради та передана у користування ПАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОБЛАСНЕ ПІДПРИЄМСТВО АВТОБУСНИХ СТАНЦІЙ» (код ЄДРПОУ 03113549) на праві постійного користування, відповідно до державного акту постійного користування землею ІІ-ДП №003401 від 04.09.1996 року, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2023 року за № 12023041350000651, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
25 жовтня 2023 року було проведено додатковий огляд ділянки місцевості, а саме: частини земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038, частини майданчика АДРЕСА_2 із залученням сертифікованого інженера геодезиста та начальника управління земельних ресурсів та активів Новомосковської міської ради, в ході вказаного огляду виявлено, що вказана ділянка місцевості (майданчик № 091) має бетонне покриття, що відрізняється від асфальтного покриття навколо неї, крім того, по центру розміщено споруду, по обох сторонах від якої було виявлено місця для обслуговування автомобілів, котрі мають спеціальне приладдя для обслуговування транспорту та каналізаційний люк.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №183/12105/23 від 02 листопада 2023 року, клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 , задоволено частково.
Накладено арешт на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:013:0038, а саме частину майданчика АДРЕСА_1 , на якій розміщено об`єкт незавершеного будівництва та на об`єкт незавершеного будівництва, шляхом заборони будь-якими особам користуватися (у тому числі з забороною будь-яким особам проводити будівництво будь-яких конструкцій, споруд, будівель), відчуження та розпорядження ними.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено.
Будь-яких доказів того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, представником заявника слідчому судді надано не було.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про скасування арешту.
При цьому суд звертає увагу на наступне.
Заявник, посилаючись, зокрема, на норми Конвенції, зазначає, що позбавлення добросовісного власника майна, можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому випадку, коли у кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи.
Водночас, власником земельної ділянки, яка є предметом даного клопотання, є Новомосковська міська рада, представник якої ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту, зазначивши, що збудована ТОВ «Д.Б.С.» споруда є самочинним будівництвом.
За таких обставин, суд вважає, що посилання представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Б.С.» - ОСОБА_4 на порушення їх права щодо володіння (користування) вищевказаною ділянкою є передчасним, оскільки законність саме цього володіння (користування) є предметом розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого накладено арешт.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.98,107,110, 170-174,309,372, 376КПК України, слідчий суддя, -
п о с т а н о в и в :
В задоволенні клопотання представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Б.С.» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023041350000651 від 09 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.1 ст.275 КК України відмовити.
Повний текст ухвали оголошено 29 квітня 2024 року о 16 годині 00 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2024 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 118801631 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Березюк В. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Березюк В. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Березюк В. В.
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Луганський Юрій Миколайович
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Березюк В. В.
Кримінальне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Березюк В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні