Рішення

від 26.11.2007 по справі 47/382-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/382-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2007 р.                                                            Справа № 47/382-07

вх. № 9133/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Венедіктов С.В. за довіреністю від 09.02.2007р.;  відповідача - не з"явився 3-ї особи Мар"єнкова О.М. за довіреністю №3013-1/14 від 10.10.2007р.

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Герць", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Авініка", м. Харків 3-я особа Українська страхова компанія "Грант-Авто" в особі Харківської філії "Грант-Авто", м. Харків

про стягнення 25609,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 25609,13грн., які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 256,10грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.02.2006 р. в м. Харкові на проспекті Людвіга Свободи сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ЛАЗ-525280, д.н. 00164 ХА, яким керував водій АТ "Герць" Шпорт Е.В., та автомобіля ГАЗ-27051, д.н. АХ 6930 АС, яким керував Григорків Б.Н., що працює водієм ТОВ "Авініка".

Згідно матеріалів адміністративної справи № 3-4074/06 власником транспортного засобу ГАЗ-27051, д.н. АХ 6930 АС, яким керував Григорків Б.Н., є ТОВ "Авініка". А відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. В якості підстав для задоволення своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2006 р. по справі № 3-4074/06 винним в скоєнні цієї дорожньо-транспортної пригоди був визнаний водій ТОВ "Авініка" ГригорківБ.Н.

Згідно наданої позивачем калькуляції рихтовочно-зварювально-покрасочних робіт з ремонту автобуса ЛАЗ-525280 від 23.02.2006 р. та рахунків фактур № СФ-0000044 від 06.02.2006 р., № Счф-000074 від 10.02.2006 р., які були погашені платіжними дорученнями № 174 від 06.02.2006 р., № 216 від 13.02.2006 р., № 250 від 17.02.2006р., № 282 від 22.02.2006р., витрати АТ "Герць" на відновлення пошкодженого автобусу ЛАЗ-525280, д.н. 00164 ХА склали 12309,13 грн. Відповідно до наданої позивачем справки Державного підприємства "Харківський автомобільний ремонтний завод" автобус ЛАЗ-525280 в період з 06.02.2006р. по 24.02.2006р. знаходився на ремонті. За цей період збитки від простою автобусу склали 13300,00 грн., що позивач підтверджує квитково-касовими листами отриманої виручки ідентичним автобусом марки ЛАЗ в період з 01.02.2007 р. по 10.02.2007р., який здійснює перевезення на маршруті № 285.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду заяву (клопотання) в якому просить суд залучити до участі у справу у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - Українську страхову компанію  "Гарант-Авто" в особі Харківської філії страхової компанії "Гарант-Авто".

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні  позивача або відповідача  до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов"язки щодо однієї з сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов"язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменьшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Позивач через канцелярію суду 01.10.2007р. надав клопотання щодо запиту до управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в Харківській області про витребування копії ліцензійної картки на здійснення послуг внутрішніх перевезень пасажирів автотранспортом загального користування, виданої ТОВ "Авініка"  на автобус ГАЗ 27051, номерний знак АХ6930АС, з визначенням переліку водіїв підприємства, обслуговуючих зазначений автобус. Дане клопотання було розглянуто та задоволено судом.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, 01.10.2007р. надав через канцелярію суду клопотання про залучення в якості 3-ої особи Григорківа Б.Н. та витребування матеріалів адміністративної справи №3-4074/06 з Дзержинського районного суду м. Харкова, а також просить суд, у разі задоволення клопотання про залучення в якості 3-ої особи фізичної особи Григорківа Б.Н., передати справу 47/482-07 за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова. Клопотання було розглянуто та задоволено судом частково, а саме в частині витребування адміністративної справи. В частині клопотання про залучення в якості 3-ої особи фізичної особи Григорківа Б.Н. та передачі справи 47/482-07 за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова, суд відмовляє, як у необгрунтованому.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від  01.10.2007р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 02.11.2007р.

Відповідач надав суду 22.10.2007р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, а саме посилається на те, що згідно з постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2006 р. по справі № 3-4074/04 винним в скоєнні ДТП був визнаний водій ТОВ "Авініка" Григорів Б.Н., однак, у відповідності до ст. 35 ГПК України, постанова суду з адміністративної справи не є підставою для звільнення від доказування, а тому відповідач вважає, що факт його вини не доведений. І що він має бути підтверджений автотехнічною експертизою по відтворенню механізму ДТП. Відповідач вважає, що позивачем були надані лише докази зроблених ним витрат на ремонт автобуса ЛАЗ-525280, в той час як не було надано жодних доказів тому, що пошкодження викликані саме ДТП, про що може свідчити наприклад висновок експерта чи спеціаліста. Також відповідач вказує, що цивільно-правова відповідальність ТОВ "Авініка" була застрахована, тому особою, що повинна відшкодовувати матеріальні збитки у разі визнання ТОВ "Авініка" винною у ДТП є страховик УСК "Гарант - Авто".

Третя особа на стороні відповідача заперечує проти задоволення позову, оскільки шкода не оцінена у встановленому законодавством порядку, тобто не було проведено експертного дослідження з оцінки шкоди, тому не можна встановити реальний розмір збитків і те, чи пов'язаний проведений ремонт з пошкодженнями отриманими під час ДТП.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що 06.02.2006 р. на проспекті Людвіга Свободи сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ЛАЗ-525280, д.н. 00164 ХА, яким керував водій АТ "Герць" Шпорт Е.В., та автомобіля ГАЗ-27051, д.н. АХ 6930 АС, яким керував Григорків Б.Н., що працює водієм ТОВ "Авініка".

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання. П. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищенної небезпеки серед іншого є діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Ст. 1166 ЦК України встановлює, що для покладення відповідальності за завдану майнову шкоду необхідно встановити наявність чотирьох підстав: протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вина завдавача шкоди. Настання відповідальності за завдання шкоди можливе лише за умови встановлення всіх цих підстав.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. У відповідності до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що позивачем не надано  доказів на підтвердження того, що ДТП, яке сталося 06.02.2006 р. на проспекті Людвіга Свободи заподіяло яку-небудь матеріальну шкоду належному йому автомобілю ЛАЗ-525280, д.н. 00164 ХА. Позивачем були надані лише документи які свідчать, що він здійснив витрати на ремонт автомобіля ЛАЗ-525280. Проте не було надано жодного доказу який підтверджував би, що проведений ремонт пов'язаний з пошкодженнями отриманими під час ДТП. А тому і вимога, щодо відшкодування упущеної вигоди теж є необґрунтованою, оскільки позивач не довів, що ремонт автомобіля (в період з 08.02.2006 р. по 23.02.2006 р.) і як наслідок упущена вигода (внаслідок неможливості використання протягом ремонту) були спричинені саме неможливістю його експлуатації в наслідок ДТП.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 256,10грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174 ГК України, ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України,ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,  33, 34, 43, 47-49, 69,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення підписано 30.11.2007р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.