Постанова

від 22.07.2008 по справі 47/382-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/382-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 липня 2008 р.                                                                                    № 47/382-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючого,

Васищака І.М.,

Самусенко С.С. –доповідача,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Акціонерного товариства "Герць"

на рішеннята постановугосподарського суду Харківської області від 30 листопада 2007 рокуХарківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2008 року

у справі№ 47/382-07

господарського судуХарківської області

за позовомАкціонерного товариства "Герць"

доТОВ "Авініка"

за участю третьої особиВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Харківської філії

простягнення 25 609 грн. 13 коп.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Герць" звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ "Авініка" про стягнення 25 609 грн. 13 коп. збитків та упущеної вигоди, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.2007 у справі №47/382-07 (суддя Светлічний Ю.В.) в задоволенні позову АТ "Герць" відмовлено повністю.

          Місцевий господарський суд, посилаючись на ст.ст. 32, 33 ГПК України,  зазначає про те, що АТ "Герць" не надано належних доказів на підтвердження того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на яку посилається АТ "Герць" у позовній заяві, виникли збитки та упущена вигода.

          Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2008 у справі № 47/382-07 (колегія суддів: головуючий Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2007 залишено без змін.

У касаційній скарзі АТ "Герць" просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2007 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2008 у справі № 47/382-07 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вищим господарським судом України ухвалою від 18.06.2008 у справі №47/382-07 порушено касаційне провадження.

          Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 21.07.2008 у справі № 47/382-07 призначено наступну колегію суддів: Плюшко І.А. –головуючий, Васищак І.М., Самусенко С.С.- доповідач.

Сторони процесуальним правом участі їх повноважних представників в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

          З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Отже, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативною управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно ст. 1192 ЦК України суд може зобов'язати особу, яка спричинила збитки, відшкодувати їх у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

Разом з цим, при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності належить виходити з того, що відшкодування шкоди здійснюється відповідно до реальної вартості втраченого або пошкодженого майна, а також робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ та усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, були використані нові деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості, в даному випадку при відшкодуванні збитків.

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з досліджених матеріалів та встановлених обставин справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, АТ "Герць", звертаючись до місцевого господарського суду із позовною заявою, обґрунтовує свої вимоги тим, що 06.02.2006 на проспекті Людвіга Свободи сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ЛАЗ-525280 (д.н. 00164 ХА), яким керував водій AT "Герць" –громадянин Шпорт Е.В., та автомобіля ГАЗ-27051 (д.н. АХ 6930 АС), яким керував громадянин Григорків Б.Н., що працює водієм ТОВ "Авініка".

Згідно матеріалів адміністративної справи № 3-4074/06 власником транспортного засобу ГАЗ-27051 (д.н. АХ 6930 АС) є ТОВ "Авініка".

В обґрунтування вимог по стягненню збитків в розмірі 12 309 грн. 13 коп. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та упущеної вигоди, пов'язаної з простоєм транспортного засобу, в розмірі 13 300 грн., AT "Герць" надало калькуляцію рихтовочно-зварювальних та покрасочних робіт з ремонту автобуса ЛАЗ-525280 від 23.02.2006 та рахунки-фактури № СФ-0000044 від 06.02.2006, №Счф-000074 від 10.02.2006, які були погашені платіжними дорученнями № 174 від 06.02.2006, № 216 від 13.02.2006, № 250 від 17.02.2006, № 282 від 22.02.2006.

За приписами ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Місцевий господарський суд, позицію якого підтримав господарський суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи AT "Герць" та ТОВ "Авініка" у справі, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки AT "Герць" не надано доказів на підтвердження того, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 06.02.2006 на проспекті Людвіга Свободи, заподіяла яку-небудь матеріальну шкоду належному йому автомобілю ЛАЗ-525280 (д.н. 00164 ХА), а також не надано доказів, які б свідчили, що проведений ремонт пов'язаний саме з пошкодженнями, отриманими під час даної дорожньо-транспортної пригоди.

Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції зазначає, що в підтвердження позовних вимог, AT "Герць" були надані лише документи, які свідчать про здійснення останнім витрат на ремонт автомобіля ЛАЗ-525280, а тому вимога стосовно відшкодування упущеної вигоди є необґрунтованою, оскільки AT "Герць" не доведено, що ремонт автомобіля (в період з 08.02.2006 по 23.02.2006), і, як наслідок, упущена вигода, були спричинені саме неможливістю використання та експлуатації вказаного транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Апеляційний господарський суд, підтримуючи висновки місцевого господарського суду, зазначає, що в даному випадку, визначення розміру заподіяної шкоди, завданої майну AT "Герць" в результаті дорожньо-транспортної пригоди, повинно здійснюватися з урахуванням: технічного стану автомобіля до скоєння аварії та ступеню пошкодження автомобіля в ній, певної зношеності цього майна, у тому числі складових деталей та механізмів, а також запчастин, можливе використання яких необхідно у відновлювальному ремонті.

Однак, як свідчать матеріали справи, досліджені господарським судом апеляційної інстанції, визначення матеріальних збитків, завданих AT "Герць" внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відбувалось без проведення незалежної експертної оцінки відповідними установами за участю уповноважених осіб AT "Герць" та ТОВ "Авініка" у справі. AT "Герць" не надано доказів щодо своєчасного проведення необхідних дій та заходів для поновлення його порушеного права.

З цих підстав не приймаються апеляційним господарським судом до уваги визначені AT "Герць" доводи в підтвердження розміру заподіяної шкоди у вигляді вартості проведеного Державним підприємством "Харківський автомобільний ремонтний завод" відновлювального ремонту автомобілю на суму 12 309 грн. 13 коп. Крім того, оскільки даний ремонт здійснювався за договірними цінами, як було встановлено господарським судом апеляційної інстанції, визначення реальної вартості відновлюваних робіт не виявляється можливим.

Суди попередніх інстанцій встановили, що належних доказів в підтвердження дослідження експертом автомобілю з пошкодженнями, отриманими саме в результаті ДТП 06.02.2006, AT "Герць" не надано. Інші докази в обґрунтування вартості відновлювального ремонту автомобілю ЛАЗ-525280 (д.н. 00164 ХА), окрім калькуляції та довідки, AT "Герць" не представлені та в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням особливостей правил стягнення шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, викладених у ст. 1187 ЦК України, відповідальність виникає при наявності шкоди; протиправної поведінки заподіювача шкоди; наявності причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.

Суди встановили, що в матеріалах справи відсутні належні та обґрунтовані докази спричиненої шкоди, її розміру, не доведений причинний зв'язок між противоправною дією та спричиненою шкодою.

З огляду на наявні у справі докази та встановлені обставини суди встановили відсутність правових підстав для покладення на ТОВ "Авініка" відповідальності у вигляді сплати збитків в розмірі 12 309 грн.13 коп. за пошкодження належного AT "Герць" транспортного засобу, оскільки визначення матеріальних збитків, завданих AT "Герць" внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відбувалось без проведення у встановленому порядку експертної оцінки, яка б визначила належний до відшкодування їх розмір.

В якості підстав для задоволення своїх позовних вимог AT "Герць" вказує на те, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2006 у справі № 3-4074/06 винним в скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди був визнаний водій ТОВ "Авініка" –громадянин Григорків Б.Н.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що наявність доведеного матеріалами справи факту вини працівника ТОВ "Авініка" у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, на який звертає увагу AT "Герць", не впливає на суть прийнятого у справі рішення.

Частинами першою та другою ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, AT "Герць" не доведено, що упущена вигода (внаслідок неможливості використання протягом ремонту) була спричинена саме неможливістю його експлуатації внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що належні докази в підтвердження обґрунтованості наведеної в розрахунку суми упущеної вигоди саме в розмірі 13 300 грн., з урахуванням інших витрат (заробітної плати, вартості пального, тощо) AT "Герць" не надані і у справі відсутні.

Також, як встановлено апеляційним господарським судом, AT "Герць" не доведена наявність чи відсутність можливості здійснювати перевезення пасажирів в інший спосіб, альтернативний тому, якого воно було позбавлено. Не представлені AT "Герць" і докази того, які заходи були ним вжиті щодо зменшення нанесених ТОВ "Авініка" збитків, пов'язаних з пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що AT "Герць" не надано доказів того, які саме механічні пошкодження були завдані автомобілю ЛАЗ-525280 (д.н. 00164 ХА) безпосередньо під час дорожньо-транспортної пригоди 06.02.2006, які деталі внаслідок технічних пошкоджень підлягали заміні, а які ремонту (реставрації), ступінь пошкодження деталей та вузлів, тощо.

Таким чином, господарськими судами попередніх інстанцій встановлена відсутність всіх необхідних за законом умов покладення відповідальності на ТОВ "Авініка" щодо відшкодування збитків та упущеної вигоди за заявленим AT "Герць" позовом, у зв'язку з їх недоведеністю.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Встановлені обставини у справі господарськими судами попередніх інстанцій свідчать про те, що висновки господарського суду апеляційної інстанції та місцевого господарського суду відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи та з урахуванням вищенаведених норм матеріального і процесуального права є законними та обґрунтованими.

Доводи AT "Герць" у касаційній скарзі про порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм чинного законодавства при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим касаційна інстанція не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

          Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Герць" залишити без задоволення.

          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2008 у справі № 47/382-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                       І. Плюшко

Судді:                                                                                          І. Васищак

          С. Самусенко