Ухвала

від 02.05.2024 по справі 602/444/24

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 602/444/24

Провадження № 2-з/602/1/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" травня 2024 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Яблонській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці заяву Фермерського господарства «АЙОВА» про забезпечення позову, -

встановив:

Фермерське господарство «АЙОВА» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та передачу в користування: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,5081 га, кадастровий номер 6123882700:01:001:1207, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКГІП: НОМЕР_1 ); земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,1474 га, кадастровий номер 6123882700:01:001:0879, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,148 га, кадастровий номер 6123882700:01:001:1208, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПГІ: НОМЕР_1 ).

В обґрунтування даної заяви вказує на те, що до Лановецького районного суду Тернопільської області звернуто позовну заяву ФГ «Айова» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ПП «Талекс ТРК» про переведення прав та обов`язків покупця земельних ділянок, про визнання правочинів недійсними.

Предметом даної позовної заяви є переведення прав та обов`язків покупця земельних ділянок загальною вартістю 170000 грн. Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачка ОСОБА_2 , в обхід наявного у ФГ Айова переважного права на купівлю спірних земельних . ділянок, здійснила їх продаж відповідачці ОСОБА_1 , а також відповідачка ОСОБА_2 всупереч перебування спірних орендних земельних ділянок в орендному користуванні у ФГ Айова передала їх у користування відповідачу ОСОБА_3 на підставі договорів емфітевзису. Також, відповідачка ОСОБА_1 незважаючи на перебування спірних орендних земельних ділянок в орендному користуванні у ФГ Айова передала їх у користування відповідачу ПП «Талекс ТРК» на підставі договору оренди.

Зважаючи на очевидно недобросовісні дії відповідачів, враховуючи обставини справи, що викладені у позові, ціну позову, вважають, що задля утруднення або унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, відповідач ОСОБА_1 може відчужити спірні земельні ділянки третім особам. Глибоко переконані, що невжиття заходів забезпечення позову несе в собі реальну загрозу: поновлення порушених прав та інтересів позивача, що зумовило ФГ Айова розпочати ініціювання юридичного процесу, зокрема і звернення позовної заяви, нівеювання ефективного захисту, оскільки відчуження призведе до необхідності витребування майна від нових власників звертаючи нові позови і нести додаткові витрати зокрема при виконанні рішення у разі задоволення позовної заяви.

Відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених с 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як і пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересі позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно приписам п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позов подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають буті співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу (Постанова ВС від 15.05.2019 року у справі №755/10786/16-ц).

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення, утруднення або неможливості виконання рішення (п.8.8. Постанови ВП ВС від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, Постанова ВС від 26.09.2018 у справі№308/8454/16-ц).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) (Постанова Верховного Суду від 24.09.2018 у справі №785/1018/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За роз`ясненнями, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд може брати до уваги інтереси не тільки позивача, та й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020року у справі № 381/4019/18.

Стосовно обґрунтування обраного позивачем заходу забезпечення позову, з-поміж тих заходів, які запропоновані у ст. 150 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, найефективнішим, є заборона вчиняти дії щодо майна.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пункт 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Постанові Верховного Суду від 19.02.2021 року у справі № 643/12369/19 викладено наступні висновки:

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

За таких обставин суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, а тому з метою захисту прав позивача, забезпечення реального виконання можливого рішення суду, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 260 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву Фермерського господарства «АЙОВА» про забезпечення позову задовольнити.

Накласти заборону відчуження, розпорядження та передачу в користування:

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,5081 га, кадастровий номер 6123882700:01:001:1207, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКГІП: НОМЕР_1 );

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,1474 га, кадастровий номер 6123882700:01:001:0879, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,148 га, кадастровий номер 6123882700:01:001:1208, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПГІ: НОМЕР_1 ).

Копію ухвали про забезпечення позову для виконання направити до:

- Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 34043031, адреса: Тернопільська область, Кременецький район, місто Шумськ, вулиця Шевченка, 3);

- Центру надання адміністративних послуг Лановецької міської ради (адреса: Тернопільська область, Кременецький район, м. Ланівці, вул. Незалежності, 15);

- Державному реєстратору відділу організації надання адміністративних послуг Лановецької міської ради (адреса: Тернопільська область, Кременецький район, м. Ланівці, вул. Незалежності, 15).

Копію ухвали надіслати заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та вона підписана суддею 02 травня 2024 року.

Суддя: А. В. Радосюк