Справа № 357/3365/23
Провадження № 2-др/357/10/24
У Х В А Л А
03 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Ярмола О. Я. ,
при секретарі Пустовій Ю. В.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Марценюк Л.А. про ухвалення додаткового рішення у справі, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ТОВ Агрофірма "Білоцерківська" до ОСОБА_1 , державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О., ТОВ «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та скасування реєстрації права оренди.
Ухвалою судді від 25.04.2023 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в загальному порядку, призначено справу до підготовчого засідання.
До початку розгляду справи по суті (на стадії підготовчого провадження) 08.08.2023 року директор ТОВ Агрофірма "Білоцерківська" ОСОБА_2 подав клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтоване відсутністю на спірній земельній ділянці врожаю 2023 року.
30.08.2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Марценюк Л.А. подала клопотання, в якому просить під час вирішення питання про залишення позову без розгляду, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року. А також, посилаючись на ч. 5 ст. 142 ЦПК України, просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 20 000,00 грн. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами та заявою про забезпечення свого позову, вчиняв процесуальні дії, подавав апеляційну скаргу у справі, і вже після того, як позивач зрозумів безпідставність свого позову, вирішив залишити його без розгляду. Адвокат вважає, що такі дії є зловживанням процесуальними правами. Відповідач ОСОБА_1 понесла судові витрати у зв`язку із розглядом даного позову, їй були надані юридичні послуги, тобто, безпідставний позов позивача зумовив необхідність відповідачу ОСОБА_1 захищати свої права.
31.08.2023 року, розглядаючи клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду, суд одночасно розглянув й клопотання адвоката Марценюк Л.А. про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 понесених витрат на правову допомогу.
Так, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 31 серпня 2023 року у даній справі було залишено без розгляду позовну заяву ТОВ Агрофірма "Білоцерківська" до до ОСОБА_1 Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та скасування реєстрації права оренди. Також, судом було скасовано заходи забезпечення позову, та суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марценюк Л.А. про стягнення судових витрат на правову допомогу.
Отже, суд надав вже оцінку доводам представника відповідача щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу та прийшов до висновку, що сторона відповідача не довела які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті були необґрунтованими, не було доведено, що дії позивача були недобросовісними.
08.09.2023 року адвокат Марценюк Л.А. подала в даній справі заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, адвокат посилається на ті самі підстави і правові норми, що і посилалася в клопотанні про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.
Стороною відповідача у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу адвокат додатково вказує, що дії позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» були необґрунтованими, мала місце суперечлива поведінка позивача і зловживання процесуальним правом та зрозумівши безпідставність своїх дій, позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Крім того, адвокат Марценюк Л.А., підтримуючи свою заяву про ухвалення додаткового рішення, 15.09.2023 р. подала клопотання, в якому зазначила, що позивач після залишення його позовних вимог без розгляду, повторно звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (справа 357/11041/23), що вказує на зловживання процесуальним правом, а тому є підстави для покладення судових витрат ОСОБА_1 на позивача.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а положеннями ст. 257 ЦПК України визначено право позивача на подачу заяви про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
З огляду наведеного, суд не вбачав необґрунтованих дій позивача при зверненні до суду з даним позовом, судом не було встановлено недобросовісних дій, а саме по собі звернення до суду за захистом своїх прав та залишення у подальшому позовної заяви без розгляду не може вважатися необґрунтованими діями позивача. Звернення особи до суду не є недобросовісною дією.
Отже, стороною відповідача у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат за правничу допомогу в розмірі 20 000 грн., повторно викладено позицію сторони про недобросовісність сторони позивача та суперечливу поведінку позивача. Фактично, представник відповідача повторно спонукає суд розглянути вимогу про відшкодування судових витрат, яку вже викладає у формі заяви про ухвалення додаткового рішення.
Та обставина, що позивач повторно звернувся до суду з новим позовом до ОСОБА_1 не може свідчити про зловживання правом, оскільки наразі такі висновки є передчасними. Під час підготовчого провадження в даній справі не було визнано дії позивача недобросовісними та суд не вживав заходи в зв`язку із зловживанням учасниками процесу своїми процесуальними правами.
Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Згідно із ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Нормою ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 не довела необґрунтованість дій позивача в даній справі, а також, суд не вбачає суперечливої поведінки сторони в діях по зверненню до суду та залишенні своїх позовних вимог без розгляду. Під час підготовчого провадження у даній справі, судом не визнавалося зловживання сторонами своїми процесуальними правами (ст. 44 ЦПК). Позивач, як і інші сторони даного спору діяли в процесі у відповідності до наданих їм прав, передбачених ст.ст. 43,49 ЦПК України, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення в даній справі.
Керуючись ст. 4, 5, 7, 13, 44, 81, 133, 136, 141, 142, 260 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити в ухваленні додаткового рішення про відшкодування відповідачу ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 03.05.2024 року.
Суддя О. Я. Ярмола
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2024 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 118809198 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Ярмола О. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні