Постанова

від 16.04.2024 по справі 910/15782/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа № 910/15782/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ "Баз Ресурс Інвест": Леус Г.О. (у режимі відеоконференції)

від ТОВ "Фем Технолоджи": Гончарова Ж.В. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фем Технолоджи"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 (повне рішення складене 29.10.2021) (суддя Морозов С.М.)

у справі № 910/15782/19 Господарського суду міста Києва

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баз Ресурс Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фем Технолоджи"

про стягнення 360 000,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фем Технолоджи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баз Ресурс Інвест"

про визнання договору неукладеним

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Баз Ресурс Інвест"

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Баз Ресурс Інвест" (далі - ТОВ "Баз Ресурс Інвест", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фем Технолоджи" (далі - ТОВ "Фем Технолоджи", відповідач) про стягнення збитків у розмірі 360 000,00 грн вартості переданого на зберігання майна.

2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що між ТОВ "Баз Ресурс Інвест" як поклажодавцем та ТОВ "Фем Технолоджи" як зберігачем 03.01.2019 було укладено договір зберігання (0319-1) (далі - Договір), на підставі якого поклажодавцем було передано, а зберігачем - прийнято на зберігання майно загальною вартістю 360 000,00 грн. Однак передане за Договором на зберігання майно зберігач поклажодавцю не повернув, у зв`язку із чим останній звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з ТОВ "Фем Технолоджи" на користь ТОВ "Баз Ресурс Інвест" суми збитків у розмірі 360 000,00 грн, яка складається з вартості ковшів до навантажувача Merlo 2,5 м (2 шт.), зварювального апарата напівавтомата з балоном для газу, зварювального апарата дугового промислового, верстата слюсарного, морського контейнера, переобладнаного під побутові потреби та глибокорозрихлювача саморобного з прикатуючим катком 4м (6 лап).

Короткий зміст і підстави зустрічних позовних вимог ТОВ "Фем Технолоджи"

3. 11.01.2020, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання неукладеним договору зберігання (0319-1) від 03.01.2019, сторонами якого є ТОВ "Баз Ресурс Інвест" та ТОВ "Фем Технолоджи".

4. Вимоги ТОВ "Фем Технолоджи" обґрунтовані тим, що вказаний договір ніколи не укладався, і сторони фактично не вчиняли жодних дій на його виконання. Окрім того, телескопічні навантажувачі не зареєстровані за ТОВ "Баз Ресурс Інвест", що свідчить про фактичну неможливість їх передачі на зберігання за Договором. Більше того, проти Шкабарні Сергія Миколайовича (далі - Шкарабарня С.М.), який є підписантом Договору від імені зберігача, відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо використання ним підроблених документів з метою заволодіння майном ТОВ "Фем Технолоджи".

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 прийнято зустрічний позов ТОВ "Фем Технолоджи" до ТОВ "Баз Ресурс Інвест" про визнання договору неукладеним до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/15782/19 та об`єднано їх в одне провадження.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі № 910/15782/19 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Фем Технолоджи" на користь ТОВ "Баз Ресурс Інвест" суму коштів у розмірі 360 000,00 грн та суму судового збору в розмірі 5 400,00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

7. Суд першої інстанції виходив із того, що вимога позивача за зустрічним позовом у цій справі про визнання Договору неукладеним не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, а тому, відповідно, задоволенню не підлягає.

8. Водночас, виходячи з доведеності фактів порушення відповідачем за первісним позовом умов Договору щодо обов`язковості повернення переданого на зберігання майна, відсутність майна і неможливість його повернення позивачеві за первісним позовом є обставиною, яка підтверджує порушення ТОВ "Фем Технолоджи" умов Договору та завдання стороні - ТОВ "Баз Ресурс Інвест", збитків у вигляді втрати такого майна, з огляду на що відповідач за первісним позовом повинен відшкодувати вартість неповернутого майна.

9. Таким чином, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача за первісним позовом щодо наявності у відповідача за первісним позовом обов`язку з відшкодування збитків, завданих втратою майна, в розмірі 360 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

10. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Фем Технолоджи" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі № 910/15782/19 скасувати повністю; ухвалити нове рішення, яким за первісним позовом ТОВ "Баз Ресурс Інвест" до ТОВ "Фем Технолоджи" про стягнення 360 000,00 грн відмовити повністю; ухвалити нове рішення за зустрічним позовом ТОВ "Фем Технолоджи" до ТОВ "Баз Ресурс Інвест" про визнання договору неукладеним, яким позовні вимоги задовольнити.

11. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- суд першої інстанції не надав оцінку тому, що позивачем не надано доказу, яким він підтверджує обставину, що товар за Договором втрачений або пошкоджений;

- лист від 17.07.2019 ТОВ "Баз Ресурс Інвест", яким воно просило ТОВ "Фем Технолоджи" повернути майно, направлений за іншою адресою;

- матеріали справи не містять доказів умисної або грубої необережності втрати (нестачі) або пошкодження відповідачем майна, яке було передано на зберігання;

- звернення ТОВ "Баз Ресурс Інвест" до суду з позовом про стягнення збитків, завданих втратою (нестачею) або пошкодженням речі, є передчасним, а тому необґрунтованим;

- доказів належності спірного майна позивачу за первісним позовом матеріали справи не містять;

- суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, не дослідив, що за своєю правовою природою договір зберігання є реальним правочином, який вважається укладеним з моменту фактичного передання поклажодавцем речі на зберігання;

- не зважаючи на заявлене клопотання про встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи в порядку господарського судочинства, суд відмовив у призначенні експертизи, що є порушенням принципу змагальності сторін господарського процесу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 (колегія суддів у складі: Зубець Л.П. - головуючого, Чорногуза М.Г., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15782/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Фем Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021.

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 за клопотанням ТОВ "Фем Технолоджи" призначено у справі № 910/15782/19 судову технічну експертизу документів, а саме оригіналу договору зберігання від 03.01.2019 № 0319-1, укладеного між ТОВ "Баз Ресурс Інвест" та ТОВ "Фем Технолоджи" та оригіналу акта приймання-передачі до нього від 03.01.2019; проведення судово-технічної експертизи доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз; на час проведення судової експертизи зупинено апеляційне провадження у справі № 910/15782/19 до надходження висновку судово-технічної експертизи та повернення матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 поновлено провадження у справі № 910/15782/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Фем Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021.

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 повторно витребувано у ТОВ "Баз Ресурс Інвест" оригінал договору зберігання від 03.01.2019 № 0319-1 та оригінал акта приймання-передачі від 03.01.2019, укладеного між ТОВ "Баз Ресурс Інвест" та ТОВ "Фем Технолоджи"; матеріали справи № 910/15782/19 постановлено направити до Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз; зупинено апеляційне провадження у справі № 910/15782/19 до надходження висновку судово-технічної експертизи та повернення матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

16. У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 про звільнення судді Зубець Л.П. з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 № 09.1-07/320/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15782/19.

17. 13.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист у справі № 910/15782/19, в якому йшлося про те, що вирішення питань, зазначених в ухвалі суду від 15.11.2022 (про призначення експертизи), які досліджуються в рамках технічної експертизи документів, потребує спеціального обладнання і відповідних хімічних реактивів; у зв`язку з відсутністю матеріально-технічного забезпечення провести у Запорізькому відділенні Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз дослідження стосовно визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів не видається за можливе. При цьому Запорізьке відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз зазначило про можливість проведення відповідної експертизи Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України.

18. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 для розгляду справи № 910/15782/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Фем Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі № 910/15782/19; поновлено апеляційне провадження у справі № 910/15782/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Фем Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 замінено експертну установу - Запорізьке відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, визначену ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у справі № 910/15782/19 про призначення судово-технічної експертизи, на Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України; доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведення судово-технічної експертизи, призначеної ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у справі № 910/15782/19; матеріали справи № 910/15782/19 постановлено направити до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; після проведення експертизи висновки та матеріали справи № 910/15782/19, а також документи, які підтверджують витрати, пов`язані з проведенням експертизи, постановлено передати до Північного апеляційного господарського суду; зупинено апеляційне провадження у справі № 910/15782/19 на час проведення судової експертизи до надходження висновку судово-технічної експертизи та повернення матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

21. 19.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання, в якому він просив вжити належні заходи в частині призначення судової експертизи по ухвалі від 15.11.2022 та призначити комплексну судову технічну експертизу документів для виконання.

22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 для розгляду зазначеного клопотання поновлено апеляційне провадження у справі № 910/15782/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Фем Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021.

23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/15782/19 задовольнено клопотання Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про вжиття заходів у частині призначення судової експертизи; змінено назву експертизи, яка призначена ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у справі № 910/15782/19, на "комплексну судову технічну експертизу документів"; зупинено апеляційне провадження у справі № 910/15782/19 на час проведення судової експертизи до надходження висновку комплексної судової технічної експертизи та повернення матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

24. 12.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання об`єктів дослідження, додаткових матеріалів та погодження умов, необхідних для виконання експертизи.

25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/15782/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Фем Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021; розгляд клопотання призначено на 31.10.2023; зобов`язано сторін надати суду:

- оригінал договору зберігання від 03.01.2019 № 0319-1, укладеного між ТОВ "Баз Ресурс Інвест" та ТОВ "Фем Технолоджи";

- оригінал акта приймання-передачі до нього від 03.01.2019;

- уточнити питання, стосовно акта приймання-передачі майна за договором зберігання майна від 03.01.2019, враховуючи, що він виконаний на 1-му аркуші, та якщо із зазначеним документом необхідно дослідити інші документи (додатки до зазначеного акта), вказати їх назву і кількість та надати оригінали;

- вільні зразки друкованого тексту за кожен день по два документи, починаючи з грудня 2018 (за 1-2 місяці до дати появи досліджуваних документів), обов`язково враховуючи дату 03.01.2019, та до періоду часу, в який було б можливо виготовлення досліджуваних документів, надрукованих на тих самих друкувальних пристроях, на яких були надруковані досліджувані документи; експериментальні зразки друкованих текстів на тих самих друкувальних пристроях станом на сьогоднішній день у кількості 15-20 аркушів;

- вільні зразки відтиску печатки ТОВ "Баз Ресурс Інвест" за кожен місяць із різними датами складання (по 2-3 відтиски печатки), починаючи з грудня 2018 (за 1-2 місяці до дати появи досліджуваних документів), обов`язково враховуючи дату 03.01.2019 та найближчі до неї дати, та до періоду часу, в який було можливо виготовлення досліджуваних документів;

- експериментальні зразки відтиску печатки ТОВ "Баз Ресурс Інвест" у кількості до 5 аркушів чітких відтисків печатки;

- вільні зразки відтиску печатки ТОВ "Фем Технолоджи" за кожен місяць із різними датами складання (по 2-3 відтиски печатки), починаючи з грудня 2018 (за 1-2 місяці до дати появи досліджуваних документів), обов`язково враховуючи дату 03.01.2019 та найближчі до неї дати, та до періоду часу, в яких було б можливо виготовлення досліджуваних документів;

- експериментальні зразки відтиску печатки ТОВ "Фем Технолоджи" у кількості до 5 аркушів чітких відтисків печатки.

26. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 відкладено вирішення питання щодо направлення матеріалів справи для проведення комплексної судової технічної експертизи до надходження витребуваних судом документів; встановлено строк для подання документів, необхідних для призначення експертизи, до 13.11.2023.

27. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 розгляд апеляційної скарги призначено на 27.11.2023.

28. Оскільки ТОВ "Баз Ресурс Інвест" не виконало вимоги ухвали суду від 23.10.2023, а ТОВ "Фем Технолоджи" не надало перелік витребуваних документів, враховуючи приписи ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з ненаданням витребуваних доказів, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.11.2023 визнав обставину невчинення відповідних дій встановленою та визнав за необхідне перейти до розгляду справи по суті за наявними в ній документами; продовжив строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фем Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі № 910/15782/19; відклав розгляд апеляційної скарги на 16.01.2024.

29. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.02.2024.

30. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.02.2024.

31. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.03.2024.

32. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.04.2024 об 11:50; постановлено, що особи, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, представник ТОВ "Фем Технолоджи" - Гончарова Ж.В., представник ТОВ "Баз Ресурс Інвест" - Леус Г.О.

Позиції учасників справи

33. ТОВ "Баз Ресурс Інвест" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги ТОВ "Фем Технолоджи" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

34. Також, від ТОВ "Баз Ресурс Інвест" до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти заявленого відповідачем клопотання про призначення експертизи.

35. Від ТОВ "Фем Технолоджи" до суду апеляційної інстанції надійшли заява на виконання ухвали суду від 23.10.2023 та заява, в якій відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначає про надання доказів щодо розподілу судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Явка представників учасників справи

36. У судовому засіданні 16.04.2024 взяли участь представники ТОВ "Баз Ресурс Інвест" та ТОВ "Фем Технолоджи" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

37. Представник ТОВ "Фем Технолоджи" в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

38. Представник ТОВ "Баз Ресурс Інвест" проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

39. Звертаючись із позовом, ТОВ "Баз Ресурс Інвест" послалося на те, що 03.01.2019 між ТОВ "Баз Ресурс Інвест" (поклажодавець) в особі директора Мальцева Михайла Вікторовича та ТОВ "Фем Технолоджи" (зберігач) в особі Шкарабарні С.М. було укладено договір зберігання (0319-1) (Договір).

40. Відповідно до п. 1.1 Договору зберігач зобов`язується зберігати та повернути у схоронності майно, зазначене в п. 2 цього Договору (далі - майно), яке передано поклажодавцем.

41. У п. 2.1 Договору визначено найменування майна:

- телескопічний навантажувач MERLO TF 34.7, шасі В 6296263, SAV B630534, 2006р.в.;

- телескопічний навантажувач MERLO Р30.12 EVS, SAV 5037839, 1995 р.в. рег. номер НОМЕР_1 ;

- навантажувач L 200, SAV 849А, 1986 р.в.;

- ковші до навантажувача MERLO 2,5 м. (2 шт.);

- зварювальний апарат напівавтомат з балоном для газу;

- зварювальний апарат дуговий промисловий;

- верстат слюсарний;

- морський контейнер переобладнаний під побутові потреби;

- глибокорозрихлювач саморобний з прикатуючим катком 4м. (6 лап).

42. Загальна (оціночна) вартість майна становить 2 160 000,00 грн, що складає 72 000,00 дол. США (підп. 2.2.3 п. 2.2 Договору).

43. Поклажодавець передає майно зазначене в п. 2 цього Договору, в такому місці м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 2, відповідно до акту передачі, не пізніше від дати, зазначеної в п. 3.3.1 цього Договору (п. 3.1 Договору).

44. Відповідно до п. 3.2 Договору зберігач видає на підтвердження приймання майна акт передачі.

45. Строк зберігання з 03.01.2019 по 03.01.2021 (п. 3.3 Договору).

46. Відповідно до підп. 5.1.7 п. 5.1 Договору зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцю майно, що було передано на зберігання. А також на першу вимогу поклажодавця повернути майно, навіть якщо строк зберігання, зазначений у п. 3.3 цього Договору, не закінчився.

47. Згідно з підп. 5.1.8 п. 5.1 Договору на зберігача покладено обов`язок нести відповідальність за втрату чи пошкодження майна.

48. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням майна, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати нестачі майна 100 % у розмірі його вартості; у разі пошкодження майна 100 % у розмірі суми, на яку знизилась його вартість (п. 6.4 Договору).

49. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до строку, зазначеного в п. 3.3.2 цього Договору (п. 7.1 Договору).

50. Згідно з актом від 03.01.2019 приймання-передачі майна за договором зберігання майна (0319-1) від 03.01.2019 поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято на зберігання наступне майно:

- телескопічний навантажувач MERLO 34.7, шасі В6296263 2006 р.в. вартістю 750 000,00 грн;

- телескопічний навантажувач MERLO Р 30.12 EVS. SAV 5037839, 1995 р.в. вартістю 750 000,00 грн;

- навантажувач L 200, № 849А, 1986 р.в. вартістю 300 000,00 грн;

- ковші до навантажувача MERLO (2 шт.) вартістю по 18 000,00 грн кожний, разом 36 000,00 грн;

- зварювальний апарат напівавтомат з балоном для газу вартістю 9 000,00 грн;

- зварювальний апарат дуговий промисловий вартістю 9 000,00 грн;

- верстат слюсарний вартістю 6 000,00 грн;

- морський контейнер, переобладнаний під побутові потреби вартістю 150 000,00 грн;

- глибокорозрихлювач саморобний з прикатуючим катком 4м (6 лап) вартістю 150 000,00 грн.

51. У подальшому, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) листом від 17.07.2019 просив ТОВ "Фем Технолоджи" повернути все майно, яке було передано на зберігання, протягом 7 днів з дати отримання цього листа.

52. У зв`язку з тим, що ТОВ "Фем Технолоджи" майно поклажодавцеві повернуто так і не було, останній звернувся до суду із позовом у даній справі про стягнення з ТОВ "Фем Технолоджи" суми збитків у розмірі 360 000,00 грн, яка складається з вартості ковшів до навантажувача MERLO 2,5 м (2 шт.), зварювального апарата напівавтомата з балоном для газу, зварювального апарата дугового промислового, верстата слюсарного, морського контейнера, переобладнаного під побутові потреби, та глибокорозрихлювача саморобного з прикатуючим катком 4м (6 лап).

53. Заперечуючи проти факту такої передачі і обставин укладення Договору, ТОВ "Фем Технолоджи" подало до суду зустрічну позовну заяву про визнання Договору неукладеним з тих підстав, що відсутні докази, які свідчать про фактичне виконання сторонами умов цього Договору, окрім того, проти Шкабарні С.М., який був директором ТОВ "Фем Технолоджи", відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 358 КК України щодо використання ним підроблених документів із метою заволодіння майном ТОВ "Фем Технолоджи", що, в свою чергу, свідчить про фіктивність спірного Договору та його фактичну неукладеність.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

54. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

55. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

56. Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

57. Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

58. За приписами ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

59. Відповідно до ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

60. Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

61. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

62. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

63. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

64. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

65. Згідно із ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

66. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

67. За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

68. Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

69. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

70. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

71. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильних висновків про те, що вимога позивача за зустрічним позовом про визнання Договору неукладеним не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, а відтак, не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

72. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

73. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

74. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

75. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України в редакції, чинній станом на 03.01.2019, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

76. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 30.07.2019 у справі № 907/804/17, вимога про визнання договору неукладеним не є способом захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання (не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу), який передбачений положеннями ГК України або ЦК України, не визначена відповідна вимога як такий спосіб і іншими законами України.

Водночас, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16).

По суті вимога про визнання договору неукладеним є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, що не належить до повноважень господарського суду.

З урахуванням викладеного вище, вимога про визнання договору неукладеним не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством.

77. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

78. Згідно з правовими висновками Верховного Суду, наведеними в постанові від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

79. У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15.

80. Суд також враховує, що задоволення судом позовної вимоги має, з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права), дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу взагалі не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц (пункт 36) та від 22.09.2020 у справі № 127/18934/18).

81. Відтак доводи апелянта про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог суперечать практиці Верховного Суду та чинним нормам законодавства, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

82. Водночас, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача за первісним позовом про стягнення збитків у розмірі вартості втраченого товару в сумі 360 000,00 грн, зважаючи на таке.

83. Відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦК України, збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

- у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

- у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

84. За приписами п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

85. Статтями 22, 623 ЦК України та ст. 224 ГК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

86. Так, відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

87. Положеннями ч. 1 ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

88. У розумінні чинного законодавства збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

89. При цьому зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов`язань наступає об`єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов`язань.

90. Статтею 949 ЦК України встановлено обов`язок зберігача повернути поклажедавцеві річ, передану на зберігання, в такому стані, в якому була прийнята на зберігання. За втрачу (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст. 950 ЦК України), а збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) чи пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем згідно з вимогами ст. 951 ЦК України та ст. 224, 225 ГК України.

91. Таким чином, зберігач зобов`язаний повернути поклажедавцеві товар, який був прийнятий на зберігання, а відшкодувати збитки зобов`язаний лише у випадку втрати (нестачі) або пошкодження за наявності складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв`язок), передбаченого ст. 614 ЦК України. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

92. За змістом ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх: заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

93. За статтею 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

94. Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користувалися і розпоряджатися своєю власністю.

95. Як вбачається зі ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

96. За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

97. Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

98. При цьому, у відносинах, що виникають із договору зберігання, поклажодавець зазнає збитків внаслідок невиконання зберігачем свого обов`язку з його повернення незалежно від того, чи це майно наявне у зберігача, чи було ним втрачено, чи є знищеним, і відповідно до норм ст. 653, 950, 951, 953 ЦК України не позбавлений права на їх стягнення.

Аналогічні висновки містяться в постанові Вищого господарського суду України від 10.11.2016 у справі № 922/1314/16.

99. Тобто, у спірних зобов`язальних правовідносинах сторін визначальним для понесення позивачем збитків є не сам по собі факт втрати чи знищення переданого на зберігання майна, а зменшення його майнової сфери внаслідок невиконання зберігачем свого обов`язку з повернення майна власникові.

100. Отже, доказом, який підтверджує обставину того, що товар за договором зберігання (0319-1) від 03.01.2019 втрачений або пошкоджений, є сам факт невиконання зберігачем свого обов`язку з повернення майна власникові, що виражається у відсутності відповідного акта приймання-передачі майна від ТОВ "Фем Технолоджи".

101. Що стосується експертизи в даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

102. Як слідує із заяви ТОВ "Фем Технолоджи", яка надійшла до Північного апеляційного господарського суду 20.11.2023, оригінали договору зберігання від 03.01.2019 № 0319-1 та акта приймання-передачі до нього від 03.01.2019 наявні виключно в розпорядженні ТОВ "Баз Ресурс Інвест". Стосовно акта від 03.01.2019 приймання-передачі майна за Договором, ТОВ "Фем Технолоджи" зазначило, що він виконаний на 1-му аркуші, інші документи (додатки) досліджувати не потрібно. Щодо надання експериментальних зразків відтиску печатки ТОВ "Фем Технолоджи" у кількості до 5-ти аркушів чітких відтисків печатки, вказане товариство зазначило, що печатка з відтиском, яка використовувалася в спірний період, знищена.

103. У свою чергу, ТОВ "Баз Ресурс Інвест" не надало для дослідження експертами оригінал вказаного договору. При цьому, у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 06.02.2024 представник ТОВ "Баз Ресурс Інвест" в обґрунтування причин ненадання оригіналу Договору для дослідження експертами пояснив, що в результаті проведення експертизи Договір буде пошкоджений і втратить свій фізичний стан, що унеможливить його подальше використання. Разом із тим, представник ТОВ "Баз Ресурс Інвест" наголосив на тому, що оригінал Договору оглядався судом першої інстанції.

104. Колегія суддів апеляційної інстанції із цього приводу зазначає, що з протоколу судового засідання від 14.07.2020 у даній справі вбачається, що у вказаному судовому засіданні Господарським судом міста Києва разом зі сторонами було оглянуто оригінал договору зберігання № 0319-1 від 03.01.2019, укладеного між ТОВ "Баз Ресурс Інвест" та ТОВ "Фем Технолоджи", а також оригінал акта приймання-передачі до нього від 03.01.2019.

105. Відтак, проведення експертизи не виявилось можливим, а інші надані ТОВ "Фем Технолоджи" докази не підтвердили його заперечення проти позовних вимог ТОВ "Баз Ресурс Інвест".

106. ТОВ "Фем Технолоджи" не надало доказів повернення майна позивачу за первісним позовом, як і не надало доказів визнання Договору недійсним, що могло би бути підставою для відсутності у відповідача за первісним позовом обов`язку із повернення майна, як правильно зазначено в рішенні суду першої інстанції.

107. Колегія суддів наголошує, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України - змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

108. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

109. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

110. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заперечення відповідача за первісним позовом щодо того, що майно не могло бути фактично передане, оскільки частина цього майна зареєстрована не за ТОВ "Баз Ресурс Інвест", не можуть спростувати факту підписання між сторонами договору зберігання (0319-1) від 03.01.2019 та акта від 03.01.2019 приймання-передачі майна за договором зберігання майна (0319-1) від 03.01.2019, які недійсними не визнавались.

111. На підставі наявних у справі доказів у сукупності місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що відповідачем за первісним позовом станом на час розгляду справи не надано суду доказів повернення майна позивачу за первісним позовом, як і не надано доказів визнання Договору недійсним, що могло би бути підставою для відсутності у відповідача за первісним позовом обов`язку із повернення майна.

112. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог за первісним позовом про стягнення збитків у розмірі 360 000,00 грн у зв`язку з їх доведеністю позивачем за первісним позовом у розумінні ст. 76-79 ГПК України.

113. За таких обставин, колегією суддів апеляційної інстанції визнаються правомірними висновки місцевого господарського суду про задоволення в повному обсязі первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

114. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного рішення відхиляються апеляційним господарським судом як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження.

115. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

116. Згідно з рішеннями ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

117. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

118. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

119. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

120. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі № 910/15782/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

121. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Фем Технолоджи" відсутні.

Судові витрати

122. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фем Технолоджи" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі № 910/15782/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву повний текст постанови складено та підписано 03.05.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська