ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.04.2024Справа № 910/16771/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"
про стягнення 19 751 371,68 грн.,
Представники сторін:
від позивача: Сабанцева С.А. за ордером від 05.12.2023 року серії АЕ № 1245206;
від відповідача: Васьківський Л.М. за ордером від 20.11.2023 року серії АІ № 1497480.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 19 751 371,68 грн., з яких: 17 679 926,40 грн. - основний борг, 1 513 437,74 грн. - інфляційні втрати, 558 007,54 грн. - 3 % річних.
В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" умов укладеного між сторонами 30.06.2022 року договору поставки № 12 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість та виникли підстави для нарахування та стягнення компенсаційних виплат у вищенаведених розмірах.
Ухвалою від 06.11.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/16771/23; вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 06.12.2023 року.
21.11.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" від 20.11.2023 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" акт звірки взаєморозрахунків не є належним і допустимим доказом у справі та викликає сумнів у його достовірності. Більше того, значна частина поданих позивачем видаткових накладних містить істотні недоліки та не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".
Крім того, 21.11.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 20.11.2023 року, в якій останній просив суд залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" без руху, зважаючи на відсутність у позові зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
04.12.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
05.12.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача від 01.12.2023 року № 01/12/23 на відзив на позовну заяву, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" навело аргументи на спростування висловлених відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечень проти позову.
У підготовчому засіданні 06.12.2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" без руху; встановив відповідачу строк на подання заперечень до 20.12.2023 року; продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/16771/23 на 30 днів, а також відклав підготовче засідання на 24.01.2024 року.
19.12.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" про визнання недійсним укладеного між сторонами 30.06.2022 року договору поставки № 12.
Ухвалою від 22.12.2023 року господарський суд міста Києва зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" про визнання договору недійсним, а також додані до неї матеріали, повернув заявнику.
До початку призначеного підготовчого засідання 24.01.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив суд призначити у справі № 910/16771/23 судову експертизу, проведення якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" просило доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи відповідач просив поставити питання: чи виконано підпис на видатковій накладеній від 20.07.2022 року № РН-0000107, видатковій накладній від 21.07.2022 року № РН-0000109, видатковій накладній від 22.07.2022 року № РН-0000110, видатковій накладній від 23.07.2022 року № РН-0000111, видатковій накладній від 24.07.2022 року № РН-0000112, видатковій накладній від 25.07.2022 року № РН-0000113, видатковій накладній від 26.07.2022 року № РН-0000114, видатковій накладній від 27.07.2022 року № РН-0000115, видатковій накладній від 02.08.2022 року № РН-0000117, видатковій накладній від 04.08.2022 року № РН-0000118, видатковій накладній від 06.08.2022 року № РН-0000119, видатковій накладній від 08.08.2022 року № РН-0000120, видатковій накладній від 10.08.2022 року № РН-0000122, Соловей Юрієм Станіславовичем?
В обґрунтування цього клопотання відповідач посилався на те, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи дійсно підписи на первинних бухгалтерських документах (актах та накладних) належать директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор".
Слід також зазначити, що до початку призначеного підготовчого засідання 24.01.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про витребування у позивача на підставі частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України для огляду та дослідження судом оригіналів документів, копії яких були додані до позовної заяви.
У підготовчому засіданні 24.01.2024 року представник позивача подав клопотання від 23.01.2024 року № 23/01/24 про долучення до матеріалів справи доказів фактичного отримання вантажоодержувачем вантажу, поставленого позивачем на виконання умов договору поставки від 30.06.2022 року № 12.
У підготовчому засіданні 24.01.2024 року суд розглянув клопотання відповідача про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи та протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні з огляду на недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" належними і допустимими доказами одночасної наявності передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України умов, необхідних для призначення означеної судової експертизи у даній справі. Судом також враховано, що у поданому клопотанні від 23.01.2024 року відповідач фактично не заперечував підписання його директором спірних видаткових накладних.
Крім того, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів всіх документів, копії яких були додані до позовної заяви, оскільки копії вказаних документів долучено позивачем до позовної заяви, тоді як наразі жоден учасник справи або суд фактично не ставить під сумнів відповідність поданих копій їх оригіналам.
Разом із тим, у підготовчому засіданні 24.01.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.02.2024 року.
Ухвалою від 06.02.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/16771/23 та призначив її до судового розгляду по суті на 13.03.2024 року.
11.03.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
12.03.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 11.03.2024 року, в якому останній просив суд перейти зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження та зупинити провадження у справі № 910/16771/23 до вирішення справи № 904/910/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" про визнання недійсним укладеного між сторонами 30.06.2022 року договору поставки № 12, яка перебуває у провадженні господарського суду Дніпропетровської області.
Разом із тим, судове засідання, призначене у даній справі на 13.03.2024 року, не відбулося, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Ломакою В.С.
Ухвалою від 18.03.2024 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання на 24.04.2024 року.
До початку призначеного підготовчого засідання 24.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення позивача від 23.04.2024 року проти задоволення клопотання відповідача від 11.03.2024 року про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні 24.04.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" не було наведено ґрунтовних підстав для повернення судом до означеної стадії для розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, а можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Суд також звертає увагу відповідача на те, що дійсно, за умовами частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу. Разом із тим, за змістом частини 3 статті 201 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті розпочинається з оголошення головуючим судового засідання відкритим, у той час як клопотання відповідача від 11.03.2024 року надійшло до суду 12.03.2024 року, тобто до фактичного початку розгляду справи по суті.
Суд також відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/910/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" про визнання недійсним укладеного між сторонами 30.06.2022 року договору поставки № 12, з огляду на недоведеність заявником належними і допустимими доказами об`єктивної неможливості розгляду по суті спору в справі № 910/16771/23 до вирішення і набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/910/24. Суд також наголошує, що посилання відповідача на розгляд в рамках справи № 904/910/24 вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" про визнання недійсним договору поставки від 30.06.2022 року № 12 не свідчать про об`єктивну неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 Цивільного кодексу України, у той час як суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 року в справі № 907/882/22.
У судовому засіданні 24.04.2024 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 20.11.2023 року.
У судовому засіданні 24.04.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
30.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" (далі - покупець) був укладений договір поставки № 12 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти та передати у власність покупцеві товар відповідно до специфікації (специфікацій), узгодженої (них) до Договору, а покупець зобов`язався прийняти такий товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Вказаний правочин, а також специфікації від 30.06.2022 року № 1 та від 25.07.2022 року № 2 до нього, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток зазначених суб`єктів господарювання.
Номенклатура товару за даним Договором зазначається у відповідній специфікації/накладній (пункт 1.2 Договору).
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 цього Договору умови поставки товару викладаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року та узгоджуються у відповідній специфікації (специфікаціях). Поставка товару здійснюється в строки, зазначені у відповідній (них) специфікації (ях), що складається (ються) на підставі письмового замовлення покупця на поставку товару.
За умовами пункту 2.5 Договору датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі товару від постачальника до покупця (перевізника), згідно умов поставки, узгоджених у відповідній (них) специфікації (ях), що зазначена у накладній (видатковій, товарно-транспортній, залізничній).
Пунктом 2.6 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - це кількість товару, переданого покупцю за одним товаросупровідним документом (накладна/товарно-транспортна накладна/залізнична накладна). Кількість товару, визначена у специфікації, є орієнтовною; поставка товару в кількості, меншій ніж визначена у специфікації, вважається узгодженою з покупцем.
Поставку товару супроводжують наступні документи:
- видаткова накладна;
- товарно-транспортна накладна/залізнична накладна;
- документ, що підтверджує походження та якість товару (сертифікат якості);
- акт прийому-передачі товару (при залізничному перевезенні).
Документи повинні бути складені українською мовою, відповідати вимогам чинного законодавства станом на дату поставки товару, та надаються постачальником безпосередньо за місцем поставки товару, вказаному в письмовому замовленні покупця.
Розділом 3 Договору передбачено, що ціна товару, що поставляється покупцю, договірна, узгоджується сторонами у специфікації (ціях), що є невід`ємною частиною Договору. Узгоджена сторонами у специфікації (специфікаціях) ціна товару є твердою та незмінною протягом дії відповідної специфікації. Загальна сума Договору складається із сум вартості всіх партій товару, поставка якого здійснена за цим Договором по всім узгодженим сторонами специфікаціям до даного Договору.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 наведеного правочину умови оплати товару узгоджуються сторонами у відповідній (них) специфікації (ях). Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата товару покупцем здійснюється у національній валюті України по банківських реквізитах постачальника, зазначених у Договорі.
Умовами пункту 5.5 Договору передбачено, що претензії по якості та кількості товару можуть бути пред`явлені покупцем постачальнику протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару.
За умовами пункту 8.1 Договору останній вступає в дію з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 року.
У специфікаціях від 30.06.2022 року № 1 та від 25.07.2022 року № 2 до Договору сторони погодили якісні показники, найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість товару, що поставляється за цією угодою.
Згідно з пунктом 1 означених специфікацій постачальник здійснює поставку товару, зокрема, залізничним транспортом на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - станція Баси (код 445607); одержувач товару - ПАТ "Сумихімпром" (код 1673); відправник товару - ТОВ "Укрспецизвесть-Переробка" (код 0700), на замовлення ТОВ "УСФ". У випадку поставки товару залізничним транспортом датою переходу права власності на товар вважається дата приймання вантажу до перевезення залізницею, зазначена в електронній залізничній накладній.
Відповідно до пунктів 3, 4 вищевказаних специфікацій умови оплати: покупець здійснює оплату партії товару протягом 3 (трьох) календарних днів з дати надходження партії товару. В ціну товару входить вартість перевезення. Термін (строк) поставки: липень-серпень 2022 року.
У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" посилалося на те, що на виконання умов Договору воно протягом 01.07.2022 року - 31.08.2022 року поставило відповідачу товар - вапно у кількості 3184 тони загальною вартістю 25 629 926,40 грн. Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" вартість наведеного товару оплатило не у повному обсязі, перерахувавши позивачу за платіжними дорученнями від 25.07.2022 року № 31937 на суму 300 000,00 грн., від 02.08.2022 року № 62041 на суму 500 000,00 грн., від 03.08.2022 року № 62077 на суму 200 000,00 грн., від 05.08.2022 року № 62102 на суму 500 000,00 грн., від 10.08.2022 року № 62190 на суму 250 000,00 грн., від 11.08.2022 року № 62216 на суму 500 000,00 грн., від 15.08.2022 року № 62320 на суму 500 000,00 грн., від 19.08.2022 року № 62435 на суму 1 000 000,00 грн., від 24.08.2022 року № 62558 на суму 400 000,00 грн., від 25.08.2022 року № 62597 на суму 100 000,00 грн., від 25.08.2022 року № 62607 на суму 200 000,00 грн., від 26.08.2022 року № 62626 на суму 2 000 000,00 грн., від 29.08.2022 року № 62684 на суму 300 000,00 грн., від 30.08.2022 року № 62721 на суму 200 000,00 грн., від 30.08.2022 року № 62722 на суму 100 000,00 грн., від 01.09.2022 року № 62852 на суму 300 000,00 грн., від 06.09.2022 року № 62945 на суму 300 000,00 грн. та від 23.09.2022 року № 63277 на суму 300 000,00 грн. грошові кошти у загальному розмірі лише 7 950 000,00 грн. та заборгувавши таким чином постачальнику 17 679 926,40 грн.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору та положень специфікацій від 30.06.2022 року № 1 та від 25.07.2022 року № 2 до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" у період, зокрема з 13.07.2022 року по 31.08.2022 року, поставило на користь покупця погоджений сторонами товар - вапно загальною вартістю, зокрема, 17 679 926,40 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних видаткових накладних від 13.07.2022 року № РН-0000101 на суму 540 128,16 грн., від 14.07.2022 року № РН-0000102 на суму 553 812,48 грн., від 15.07.2022 року № РН-0000103 на суму 540 933,12 грн., від 16.07.2022 року № РН-0000104 на суму 540 128,16 грн., від 17.07.2022 року № РН-0000105 на суму 543 348,00 грн., від 18.07.2022 року № РН-0000106 на суму 541 738,08 грн., від 20.07.2022 року № РН-0000107 на суму 549 787,68 грн., від 21.07.2022 року № РН-0000109 на суму 548 982,72 грн., від 22.07.2022 року № РН-0000110 на суму 540 128,16 грн., від 23.07.2022 року № РН-0000111 на суму 540 128,16 грн., від 24.07.2022 року № РН-0000112 на суму 542 543,04 грн., від 25.07.2022 року № РН-0000113 на суму 540 933,12 грн., від 26.07.2022 року № РН-0000114 на суму 540 128,16 грн., від 27.07.2022 року № РН-0000115 на суму 548 982,72 грн., від 28.07.2022 року № РН-0000116 на суму 545 762,88 грн., від 02.08.2022 року № РН-0000117 на суму 545 762,88 грн., від 04.08.2022 року № РН-0000118 на суму 540 933,12 грн., від 06.08.2022 року № РН-0000119 на суму 540 128,16 грн., від 08.08.2022 року № РН-0000120 на суму 540 933,12 грн., від 10.08.2022 року № РН-0000122 на суму 548 177,76 грн., від 19.08.2022 року № РН-0000132 на суму 545 762,88 грн., від 22.08.2022 року № РН-0000136 на суму 553 812,48 грн., від 23.08.2022 року № РН-0000137 на суму 544 152,96 грн., від 24.08.2022 року № РН-0000138 на суму 552 202,56 грн., від 25.08.2022 року № РН-0000139 на суму 543 348,00 грн., від 26.08.2022 року № РН-0000140 на суму 550 592,64 грн., від 27.08.2022 року № РН-0000141 на суму 540 933,12 грн., від 28.08.2022 року № РН-0000142 на суму 1 081 061,28 грн., від 29.08.2022 року № РН-0000143 на суму 1 085 891,04 грн., від 30.08.2022 року № РН-0000144 на суму 547 372,80 грн., від 31.08.2022 року № РН-0000145 на суму 540 128,16 грн.
Про належне виконання покупцем своїх зобов`язань з поставки товару (у тому числі щодо його кількості та якості) свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником своїх зобов`язань за Договором.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що всупереч умовам Договору відповідач покладений на нього обов`язок з повної та своєчасної оплати поставленого йому товару виконав неналежним чином, заборгувавши Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" 17 679 926,40 грн.
Зважаючи на викладене, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як було зазначено судом вище, за змістом положень пункту 3 специфікацій від 30.06.2022 року № 1 та від 25.07.2022 року № 2 до Договору покупець здійснює оплату партії товару протягом 3 (трьох) календарних днів з дати надходження партії товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.
Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" посилалося на те, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" акт звірки взаєморозрахунків не є належним і допустимим доказом у справі та викликає сумнів у його достовірності, тоді як значна частина поданих позивачем видаткових накладних (від 20.07.2022 року № РН-0000107, від 21.07.2022 року № РН-0000109, від 22.07.2022 року № РН-0000110, від 23.07.2022 року № РН-0000111, від 24.07.2022 року № РН-0000112, від 25.07.2022 року № РН-0000113, від 26.07.2022 року № РН-0000114, від 27.07.2022 року № РН-0000115, від 02.08.2022 року № РН-0000117, від 04.08.2022 року № РН-0000118, від 06.08.2022 року № РН-0000119, від 08.08.2022 року № РН-0000120, від 10.08.2022 року № РН-0000122) містить істотні недоліки та не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", оскільки у цих документах відсутні відомості про посаду і прізвище особи, яка їх підписала від імені покупця, а також про документи, на підставі яких були підписані відповідні накладні.
Проте наведені заперечення не свідчать про наявність правових підстав для звільнення відповідача від обов`язку з оплати поставленого та прийнятого ним товару з огляду на таке.
Судом враховано, що за змістом Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У той же час, визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів. Отже, крім обставин оформлення первинних документів, значення має наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 року в справі № 905/49/15, від 29.11.2019 року в справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 року в справі № 916/922/19.
Разом із тим, матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" здійснило поставку на користь відповідача товару, зазначеного, зокрема, у видаткових накладних від 20.07.2022 року № РН-0000107, від 21.07.2022 року № РН-0000109, від 22.07.2022 року № РН-0000110, від 23.07.2022 року № РН-0000111, від 24.07.2022 року № РН-0000112, від 25.07.2022 року № РН-0000113, від 26.07.2022 року № РН-0000114, від 27.07.2022 року № РН-0000115, від 02.08.2022 року № РН-0000117, від 04.08.2022 року № РН-0000118, від 06.08.2022 року № РН-0000119, від 08.08.2022 року № РН-0000120, від 10.08.2022 року № РН-0000122, що додатково підтверджується наданими позивачем копіями підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток без жодних зауважень чи заперечень актів приймання-передавання продукції від 13.07.2022 року № РН-0000101 на суму 540 128,16 грн., від 14.07.2022 року № РН-0000102 на суму 553 812,48 грн., від 15.07.2022 року № РН-0000103 на суму 540 933,12 грн., від 16.07.2022 року № РН-0000104 на суму 540 128,16 грн., від 17.07.2022 року № РН-0000105 на суму 543 348,00 грн., від 20.07.2022 року № РН-0000107 на суму 549 787,68 грн., від 21.07.2022 року № РН-0000109 на суму 548 982,72 грн., від 22.07.2022 року № РН-0000110 на суму 540 128,16 грн., від 23.07.2022 року № РН-0000111 на суму 540 128,16 грн., від 24.07.2022 року № РН-0000112 на суму 542 543,04 грн., від 25.07.2022 року № РН-0000113 на суму 540 933,12 грн., від 26.07.2022 року № РН-0000114 на суму 540 128,16 грн., від 27.07.2022 року № РН-0000115 на суму 548 982,72 грн., від 28.07.2022 року № РН-0000116 на суму 545 762,88 грн., від 02.08.2022 року № РН-0000117 на суму 545 762,88 грн., від 04.08.2022 року № РН-0000118 на суму 540 933,12 грн., від 06.08.2022 року № РН-0000119 на суму 540 128,16 грн., від 08.08.2022 року № РН-0000120 на суму 540 933,12 грн., від 10.08.2022 року № РН-0000122 на суму 548 177,76 грн., від 19.08.2022 року № РН-0000132 на суму 545 762,88 грн., від 22.08.2022 року № РН-0000136 на суму 553 812,48 грн., від 23.08.2022 року № РН-0000137 на суму 544 152,96 грн., від 24.08.2022 року № РН-0000138 на суму 552 202,56 грн., від 25.08.2022 року № РН-0000139 на суму 543 348,00 грн., від 26.08.2022 року № РН-0000140 на суму 550 592,64 грн., від 27.08.2022 року № РН-0000141 на суму 540 933,12 грн., від 28.08.2022 року № РН-0000142 на суму 1 081 061,28 грн., від 29.08.2022 року № РН-0000143 на суму 1 085 891,04 грн., від 30.08.2022 року № РН-0000144 на суму 547 372,80 грн., від 31.08.2022 року № РН-0000145 на суму 540 128,16 грн., а також залізничних накладних.
Докази того, що відповідач скористався правом на відмову від прийняття продукції або її повернення постачальнику, у матеріалах справи відсутні.
Слід також зазначити, що відтиск печатки відповідача на первинних документах (зокрема, видаткових накладних від 20.07.2022 року № РН-0000107, від 21.07.2022 року № РН-0000109, від 22.07.2022 року № РН-0000110, від 23.07.2022 року № РН-0000111, від 24.07.2022 року № РН-0000112, від 25.07.2022 року № РН-0000113, від 26.07.2022 року № РН-0000114, від 27.07.2022 року № РН-0000115, від 02.08.2022 року № РН-0000117, від 04.08.2022 року № РН-0000118, від 06.08.2022 року № РН-0000119, від 08.08.2022 року № РН-0000120, від 10.08.2022 року № РН-0000122) свідчить про участь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" у здійсненні відповідних господарських операцій.
Під час розгляду справи жодних належних доказів на спростування факту поставки відповідачу товару за вищенаведеними накладними Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" надано не було, як і не подано доказів на підтвердження факту повернення отриманого відповідачем товару постачальнику чи його оплати, зокрема, на спірну суму основного боргу в розмірі 17 679 926,40 грн.
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги заперечення відповідача проти позову, які зводяться до неналежного оформлення товаросупровідних документів на поставку товару.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 17 679 926,40 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність боргу чи дійсне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 558 007,54 грн., нарахованих на суму основного боргу в розмірі 17 679 926,40 грн. у період з 04.09.2022 року по 22.09.2023 року, а також 1 513 437,74 грн. інфляційних втрат, нарахованих на означену суму боргу протягом цього періоду згідно з наданим позивачем розрахунком.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.
Разом із тим, при дослідженні здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми 3 % річних, суд встановив, що такий розрахунок не у повній мірі відповідає положенням законодавства та умовам укладеного між сторонами Договору (з урахуванням специфікацій) в силу допущеної помилки при визначенні початкової дати періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати вартості товару, поставленого за видатковою накладною від 31.08.2022 року № РН-0000145 на суму 540 128,16 грн. (актом приймання-передавання продукції від 31.08.2022 року № РН-0000145 на суму 540 128,16 грн.), оскільки позивачем не враховано положень пункту 3 специфікацій та вихідних днів 03.09.2022 року та 04.09.2022 року, що призвело до заявлення вказаної суми 3 % річних у завищеному розмірі.
Так, згідно з частиною 2 статті 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до частини першої статті 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Враховуючи вищенаведене, обґрунтованою сумою 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за дійсний період прострочення (беручи до уваги, зокрема, вихідні дні 03.09.2022 року та 04.09.2022 року), за обрахунком суду є 557 918,75 грн. (у тому числі 16 958,54 грн. - 3 % річних, нараховані у період з 06.09.2022 року (перший день прострочення, з урахуванням вихідних днів) по 22.09.2023 року (вказана позивачем кінцева дата нарахування) на суму основного боргу за видатковою накладною від 31.08.2022 року № РН-0000145 в розмірі 540 128,16 грн.).
Разом із тим, заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" сума інфляційних втрат у розмірі 1 513 437,74 грн., нарахована протягом вересня 2022 року - серпня 2023 року (включно), не перевищує розрахованої судом суми вказаних компенсаційних виплат за дійсний період прострочення.
Слід зазначити, що відповідачем контррозрахунку заявлених до стягнення сум компенсаційних виплат надано суду не було, як і не наведено обґрунтованих доводів щодо арифметичних дефектів наданого позивачем розрахунку.
За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає 557 918,75 грн. 3 % річних та 1 513 437,74 грн. інфляційних втрат, тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" 88,79 грн. 3 % річних слід відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових обов`язків за Договором.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням вищенаведеного.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" (01601, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 2 літера А, інше 13 поверх, офіс 4; код ЄДРПОУ 41556090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Ливарна, будинок 4, інше приміщення 404; код ЄДРПОУ 44524323) 17 679 926 (сімнадцять мільйонів шістсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 40 коп. основного боргу, 557 918 (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 75 коп. 3 % річних, 1 513 437 (один мільйон п`ятсот тринадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 74 коп. інфляційних втрат, а також 296 269 (двісті дев`яносто шість тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн. 25 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 03.05.2024 року.
Суддя В.С. Ломака
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2024 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 118817891 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ломака В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні