УХВАЛА
29 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 910/16771/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"</a> на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 (колегія суддів: Т.П. Козир Т. П., Агрикова О. В., Мальченко А. О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 (суддя Ломака В. С.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"</a>, про стягнення 19 751 371,68 грн,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"</a> та про стягнення 19 751 371,68 грн, у тому числі: 17679 926,40 грн основного боргу за поставлений товар, 558 007,54 грн 3 % річних та 1 513 437,74 грн інфляційних втрат.
24.04.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024, повний текст якої складено 08.11.2024, про задоволення позову частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрснабфлюси" 17 679 926,40 грн основного боргу, 557 918,75 грн 3 % річних, 1 513 437,74 грн інфляційних втрат, а також 296 269,25 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"</a> звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"</a> зазначило, що оскаржує судові рішення відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції застосував норми права без врахування висновків щодо їх застосування, викладених у вказаних у касаційній скарзі низці постанов Верховного Суду; у касаційній скарзі наведені відповідні обґрунтування цієї підстави оскарження.
Окрім цього, скаржник також вказав, що оскаржує судові рішення також з підстави, визначеної у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.
Однак, пославшись у касаційній скарзі на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України як одну з підстав касаційного оскарження, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"</a> не обґрунтувало цю підставу касаційного оскарження, оскільки не вказало, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно та щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
Тож скаржнику необхідно визначитися щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, та обґрунтувати таку підставу з урахуванням викладеного вище.
Щодо судового збору
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За змістом частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, за подання касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 474 030,79 грн (19 751 282,89грн х 1,5 % х 200 % х 0,8).
Проте до касаційної скарги скаржник не додав доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі, або доказів на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. У додатках до касаційної скарги скаржник також не зазначив про долучення до неї доказів сплати судового збору, що передбачено пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"</a> підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для усунення зазначених вище недоліків шляхом:
1) обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України;
2) подання доказів сплати судового збору у розмірі 474 030,79 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор"</a> залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд" та іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123394250 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні