Постанова

від 11.04.2024 по справі 537/2060/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/2060/22 Номер провадження 22-ц/814/520/24Головуючий у 1-й інстанції Харченко В.Ф. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,

за участю секретаря Сальної Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПСП "Дружба" про солідарне стягнення заборгованості за договором позики та солідарне стягнення 3 % річних

за апеляційнимискаргами представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" - адвоката Христич Оксани Сергіївни та представника ОСОБА_2 - адвоката Даценко Юлії Іванівни

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року

та апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 адвоката Олійник Лілії Михайлівни

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року

на додатковерішення Семенівського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2024 року

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПСП "Дружба", в якому збільшивши позовні вимоги просив:

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ПСП "Дружба" на користь ОСОБА_1 300 000,00 доларів США неповернутої позики за договором позики від 30.09.2019 року;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000,00 доларів США неповернутої позики за договором від 30.09.2019 року;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ПСП "Дружба" на користь ОСОБА_1 33312,33 доларів США - 3 % річних згідно ч. 2ст. 625 ЦК України. Судові витрати просив стягнути з відповідачів.

Позов мотивовано тим, що 30.03.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики б/н, згідно якого позивач передає у власність відповідачу безвідсоткову позику (грошові кошти) у розмірі 300 000,00 доларів США. При фактичному одержанні вказаної суми позичальником була надана розписка від 30.03.2019.

Згідно п. 4.1 договору позики б/н від 30.03.2019 строк повернення позики становить до 01.11.2019, після закінчення якого протягом наступного одного календарного дня позичальник зобов`язується повернути суму позики в повному обсязі. Отже, строк виконання зобов`язання в частині повернення позики у розмірі 300 000,00 доларів США закінчився 02.11.2019.

На забезпечення виконання зобов`язань за договором позики б/н від 30.03.2019, цього ж дня були укладені договори поруки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , згідно якого останній відповідає перед ОСОБА_1 за зобов`язаннями ОСОБА_2 частково у розмірі 10 000,00 доларів США основного боргу. Та між ОСОБА_1 та ПСП "Дружба", згідно якого ПСП "Дружба" відповідає перед ОСОБА_1 у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, сплату індексу інфляції, 3-х процентів річних, штрафу, пені.

Станом на 17.08.2022 року ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання не виконав взагалі, про що свідчить оригінал розписки, що знаходиться у позивача. Період прострочення грошового зобов`язання склав з 04.11.2019 по 17.07.2023. Згідно розрахунку позивача розмір 3 % річних за вказаний період становить 33321,33 доларів США.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач і які очікує у зв`язку з розглядом справи становить 81 405,00 грн.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року позов задоволено частково.

У задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором позики - відмовлено повністю.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" на користь ОСОБА_1 29564,38 доларів США як 3 % річних від простроченої суми боргу за договором позики.

У задоволенні позову про стягнення 3 % річних від простроченої суми боргу за договором позики у більшому розмірі - 33321,33 доларів США - відмовлено.

У задоволенні позову до відповідача ОСОБА_3 - відмовлено повністю.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 550,14 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто із Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" на користь ОСОБА_1 550,14 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Зменшено обсяг майна, на яке постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2022, справа № 537/2060/22, провадження № 22-ц/814/4651/22 накладено арешт, - зерно пшениці 3 класу урожаю 2022 року в кількості 1890 тон, яка належить Приватному сільськогосподарському підприємству "Дружба" в межах розміру позовних вимог 325076,71 доларів США, - до 171,887 тон в межах розміру задоволених судом позовних вимог 29564,38 доларів США.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 та поручитель ПСП "Дружба", як солідарні боржники несуть відповідальність перед позивачем за невчасне повернення позикиу розмірі 300 000доларів США за період 02.11.2019по 13.10.2021у розмірі 29564,38 доларів США.

З вказаним судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого апеляційну скаргу подав його представник адвокат Олійник Л.М.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав про що свідчить наявна в позивача розписка.

Вважає помилковими доводи відповідача про виконання умов договору, так як зерно кукурудзи невідомого походження знаходиться без жодної правової підстави на складах ТОВ «Віденський млин», воно не приймалося у власність та на зберігання ОСОБА_1 . Вказує, що матеріали справи не містять письмової пропозиції ОСОБА_1 про заміну грошового зобов`язання на товар, а також не містять підтвердження того, що таку пропозицію прийняв ОСОБА_2 .

Подані відповідачем скрін-шоти з месенжеру Viber не є договором новації. Окрім того, суд першої інстанції не дослідив хто був учасником переписки, а також посилання на первісне зобов`язання. Наявна інформація не містить домовленості між сторонами. Такий доказ вважає недопустимим.

Звертає увагу, що сторони не укладали угоду про заміну первісного зобов`язання.

Вказує, що п. 5.7 договору встановлює не спосіб виконання зобов`язання повернення позики, а забезпечення виконання цього зобов`язання.

Зважаючи на відсутність укладеного договору новації, неповернення боргу ані грошовими коштами, ані в будь-який інший спосіб, суд дійшов хибного висновку щодо припинення зобов`язання за договором позики.

Апеляційна скарга подана представником ОСОБА_1 адвокатомОлійник Л.М. на додаткове рішення від 02 лютого 2024 року мотивована тим, що заявлені представниками відповідачів витрати на правничу допомогу є задвоєними (п. 4 та п. 12 опису робіт), оскільки зміна дати, назви суду та прізвища судді не може коштувати5000грн. Фактично текст додаткових пояснень по справі ( п.9) дублюють текст заперечення (п. 16). Крім того, відзив на заяву на збільшення позовних вимог(п.19) є ідентичним відзиву на позов, оскільки збільшення позовних вимог - донарахування 3% річних за інший період. Задвоєними є також п. 10, 13 та 20 опису - клопотання про виклик свідків (в задоволенні першого було відмовлено). Не є необхідним і направлення пояснень і додаткових доказів, оскільки аудіозапис судового засідання від 18.11.22 не мав жодного доказового значення. Крім того, 19.12.2023(п. 34 опису) було не судове засідання, а проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, прослуховування якого не може вважатися правовими послугами. Не є необхідною для досягнення результату і правова послуга щодо підготовки заяви про відвід (п 23.), в задоволенні якого до того ж було відмовлено та клопотання про визнання доказу недопустимим (п. 24). Заява про відвід була реакцією на незгоду з процесуальним рішенням головуючого, а не обумовлена наявністю підстав, передбачених ст. 35 ЦПК України.

При вирішенні оскаржуваного додаткового рішення суд першої інстанції не взяв до уваги те, що описи і акти виконання робіт мали бути складені до ухвалення судового рішення, а ті які існували, мали надаватися суду до ухвалення рішення по суті.

Відзиви на подані апеляційні скарги подав представник ОСОБА_2 адвокат Даценко Ю., та представник ПП «Дружба» - Христич О.С., просять у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, в частині відмови в задоволенні позову про стягнення боргу за договором позики та 3% річних залишити без змін.

У відзивіна додатковерішення представник ОСОБА_2 адвокат Даценко Ю., та представник ПП «Дружба» - Христич О.С., просять у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, додаткове рішення залишити без змін. Просять стягнути з позивача понесені судові витрати на користь ОСОБА_2 та на користь ПП «Дружба», а також стягнути на їхню користь витрати на правничу допомогу.

Апеляційну скаргу на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року подав представник Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" - адвокат Христич Оксана Сергіївна. Вважає, що рішення в частині солідарного стягнення з відповідачів, визначеної судом суми 3 % річних за період з 01.11.2019 по 13.10.2021 рік, необгрунтованим.

Апеляційна скарга мотивована тим, що змістом умов Договору позики передбачалось не тільки заміна зобов?язання з грошового на товарне (за угодою сторін), а й продовження строку виконання такого зобов`язання, тобто до моменту отримання вимоги щодо завезення зерна кукурудзи на склади позивача (згідно п. 5.7. Договору).

Пунктом 5.10. Договору позики передбачено, що в разі, коли Позичальник не поверне позичені гроші (або їх частину) у встановлений строк, Позикодавець вправі стягнути заборгованість у примусовому порядку та пред?явити вимогу Поручителю відповідно до Договору поруки б/н від 30.03.2019року. Тобто, позичальник у Договорі позики визначив дві умови стягнення заборгованості: - у разі не повернення саме грошей (або їх частину) до 01.11.2019 та пред`явлення вимоги до Поручителю. Тобто, нарахування 3 відсотків річних можливе у разі наявності двох одночасних умов: не повернення грошей (або їх частину) та пред?явлення вимоги в порядку ч. 2 ст.1050ЦК України. Проте, ОСОБА_1 будь-якої вимоги (усної чи письмової) до/після 01 листопада2019року до ПСП «Дружба», як поручителя за Договором поруки від 30 березня2019року не пред`являв.

ОСОБА_2 виконано умови Договору позики, а саме - пункт 5.7, яким передбачено, що до моменту вимоги Позичкодавця щодо завезення товару на його склади останній безоплатно зберігається у Позичальника.

ПСП "Дружба" є власником складів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . У вересні2021року позивач та відповідач 1 дійшли згоди щодо повернення суми позики (300 000 доларів США) товаром, а саме - зерном кукурудзи, що підтверджується, зокрема, скріншотом переписки між сторонами. Суд зробив хибний висновок про те, що ОСОБА_2 прострочив виконання грошового зобовязання, так як в даному випадку відбулася не тільки зміна зобов`язання з грошового на товар, а й подовження строку виконання такого зобов`язання до моменту отримання вимоги щодо завезення кукурудзи на склад позивача.

Вказує, що підстав для заходів забезпечення позову не має, тому просить їх скасувати.

Наголошує на тому, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, виклавши їх в редакції, яка не відповідає вимогам, що були заявлені 17.07.2023.

Просить скасувати оскаржуване рішення в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь Таловера 3% річних та в частині зменшення майна на яке накладено арешт. Постановити нове рішення, яким у задоволенні відмовити повністю.

Відзив на вказану апеляційну скаргу подав представник ОСОБА_1 адвокат Олійник Л.М., просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" - адвоката Христич Оксани Сергіївни, стягнути зі скаржника судові витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 20000 грн.

Апеляційну скаргу на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року подав представник ОСОБА_2 - адвокат Даценко Юлія Іванівна. Вважає, що рішення в частині солідарного стягнення з відповідачів, визначеної судом суми 3 % річних за період з 01.11.2019 по 13.10.2021 рік, необгрунтованим, посилаючи на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь Таловера 3% річних та в частині зменшення майна на яке накладено арешт. Постановити нове рішення, яким у задоволенні відмовити повністю. Скасувати заходи забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 як позичальник виконав зобов?язання за Договором позики від 30.03.2019року та повернув ОСОБА_1 борг товаром у вигляді зерна кукурудзи в кількості1400тон на суму300 000доларів США в травні2022року, що повністю відповідає умовам договору.

Зокрема, факт повернення позики у повному обсязі зерном кукурудзи на суму300 000доларів США також було встановлено Семенівським районним судом Полтавської області, в цій частині рішення не оскаржується відповідачем, проте висновки суду про прострочення виконання зобов`язань відповідач вважає необгрунтованими. Договір позики передбачає можливість його пролонгації, тому з урахуванням п. 4.2, 5.7 сторонами було досягнуто згоди не тільки про умови повернення позики (товарна форма), а й подовжено строк дії договору, саме до вимоги позивача про завезення зерна кукурузи на його склади.

Зазначає що підстав для забезпечення позову немає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, поданого відзиву, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.03.2019 ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали договор позики б/н (т. 1 а.с. 14 -16).

Відповідно до п. 2.1 розмір позики становить 300 000 доларів США, що буде визначено еквівалентно курсу долара США за курсом НБУ України по відношенню до гривні станом на 01.11.2019.

Пунктом 3.2 визначено, що передача позики (грошових коштів) підтверджується розпискою написаною власноручно 30.11.2019 ОСОБА_2 про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 300 000 доларів США у повному обсязі.

Пунктом 4.1 сторони визначили, що строк позики становить до 01.11.2019р., який може бути продовжено лише за за письмовою домовленістю сторін, шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до п. 5.7 сторони домовились, що у разі неможливості повернення позичальником суми позики (грошових коштів) по даному договору позики на підставі письмової вимоги позикодавця в двохденний строк з моменту отримання вимоги, виконання зобов`язання за цим договором за згодою сторін забезпечується товаром, а саме: зерновою культурою кукурудзою з відповідними показниками відповідної якості, згідно вимогам ГОСТу або ТУ, які звичайно ставляться до такого виду товару відповідно до суми позики або частини позики, що залишилася несплаченою, по курсу НБУ України на день повернення, з урахуванням умови зберігання 100 % товару на складі позичальника до моменту продажу товару позикодавцем або за умовою зберігання 50 % товару до моменту продажу позикодавцем на складі позичальника та з доставкою 50 % товару за рахунок позичальника до місця відвантаження зазначеного позикодавцем на склад ТОВ "Віденський млин" за адресою: м. Кременчук, вул. Профспілкова, 10. В даному випадку між сторонами укладається договір зберігання товару на безоплатній основі та товар передається позичальником позикодавцю за актом прийому-передачі.

Відповідно до п. 5.9 сторони домовились, що у разі неможливості повернення позичальником позики або її частини (грошових коштів) у визначений цим договором строк, виконання зобов`язання за цим договором забезпечується договором поруки б/н від 30 березня 2019 року, укладеним між ПСП "Дружба" в особі засновника ОСОБА_2 та директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Пунктом п. 5.9 сторони визначили право позикодавця, у разі прострочення виконання зобов`язання за договором, вимагати повернення позики або несплаченої її частини, з урахуванням індексу інфляції та сплати трьох відсотків річних від простроченої суми та сплати штрафу в розмірі 5 відсотків від простроченої суми, та неустойку у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.10 у разі, коли позичальник не поверне позичені гроші (або їх частину) у встановлений строк, позикодавець вправі стягнути заборгованість у примусовому порядку та пред`явити вимогу поручителю відповідно до договору поруки б/н від 30.03.2019 (т. 1 а.с. 14-16).

30.03.2019 за підписом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено розписку, згідно якої сторони підтвердили, що на підставі договору позики б/н від 30.03.2019, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти в розмірі 300 000 доларів США, які зобов`язався повернути в повному обсязі в доларах США до 01.11.2019 (т. 1 а.с. 17-20).

30.03.2019 року на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики, між ОСОБА_1 та ПСП «Дружба, в особі засновника ОСОБА_2 та директора ОСОБА_5 , укладено договір поруки, згідно умов якого у випадку порушення боржником обов`язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

30.03.2019 року на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладено договір поруки, згідно умов якого у випадку порушення боржником обов`язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 1.5 на підставі ч. 2ст. 552 ЦК Українисторони дійшли згоди, що поручитель відповідає перед кредитором на виконання зобов`язання боржником частково в розмірі 10000 доларів США основного боргу, на іншу суму зобов`язання боржника за основним договором, сплату індексу інфляції, 3-х процентів річних, штрафу, пені (неустойки), відшкодування збитків тощо даний договір поруки не розповсюджується (т. 1 а.с. 25, 26).

28.06.2022 ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 направив претензію в якій зазначив, що станом на дату претензії позичені грошові кошти у порушення домовленостей не повернуті, що завдає значної майнової та моральної шкоди. Вимагав негайно повернути позичені кошти 300 000 доларів США або поставити на суму позики зернові культури в асортименті, кількості, по ціні та з якісними показниками відповідно до умов договору позики № б/н від 30.03.2019 (т. 4 а.с. 209).

Розглядаючи даний спір, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 , у визначені договором строки позику ОСОБА_1 не повернув, у зв`язку з чим прийшов до висновку про солідарне стягнення з боржника ОСОБА_2 та поручителя ПСП «Дружба» 3% річних від простроченої суми боргу за період з 02.11.2019 по 13.10.2021 (1199 днів). Підстав для стягнення з ОСОБА_3 3% річних суд першої інстанції не знайшов, так як останній поручився перед позичальником лише в межах суми позики.

Суд дійшов висновку, що сторони договору позики, дійшли згоди про заміну грошового зобов`язання на товарне, у зв`язку з чим 13.10.2021 року, ОСОБА_2 забезпечував зберігання зерна кукурудзи на власному складі, а в період з 10.05.2022 по 16.05.2022р. 1400 тон зерна було завезено на склади ОСОБА_1 .

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зменшив обсяг майна, на яке постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2022, справа № 537/2060/22, накладено арешт, пропорційно до задоволених судом позовних вимог 171887 тон.

Колегія суддів з таким висновком повністю погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першоюстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першоїстатті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другійстатті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (частина першастатті 207 ЦК України).

У справі встановлено, що на підставі договору позики та від 30.03.2019 року ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_1 300000 доларів США, які зобов`язався повернути до 01.11.2019 року. Умовами договору було передбачено, що у разі неможливості повернення позичальником суми позики (грошових коштів) по даному договору позики на підставі письмової вимоги позикодавця в двохденний строк з моменту отримання вимоги, виконання зобов`язання за цим договором за згодою сторін забезпечується товаром, а саме: зерновою культурою кукурудзою з відповідними показниками, з урахуваннямумови зберігання товару на складі позичальника домоменту йогопродажу позикодавцем та з доставкою товару за рахунок позичальника до місця відвантаження зазначеного позикодавцем на склад ТОВ "Віденський млин». В даному випадку між сторонами укладається договір зберігання товару на безоплатній основі та товар передається позичальником позикодавцю за актом прийому-передачі.

Сторонами не заперечується що, грошові кошти у строки визначені договором позичальником повернуто не було.

У вересні2021року позивач та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо повернення суми позики (300 000 доларів США) товаром, а саме: зерном кукурудзи, що підтверджується, зокрема, скріншотом переписки між сторонами та поясненнями сторін, наданими начальнику ВП Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.

01 вересня2021року між ОСОБА_2 (Депонент) та ПСП «Дружба» укладено Договір відповідального зберігання. Предметом вказаного договору є те, що Депонент ( ОСОБА_2 ) передає, а Виконавець (ПСП «Дружба») приймає на відповідальне безвідплатне зберігання сільськогосподарську продукцію у вигляді зерна кукурудзи, яке закуплено у фізичних осіб для погашення боргу по договору позики б/н від 30 березня2019року. Для належного зберігання Виконавець робить наступні дії: зерно кукурудзи приймається в закритий склад, обладнаний для довгострокового зберігання зернових культур, бере на себе обов?язки по його охороні (п.1.1. Договору).

Згідно довідки ПСП "Дружба" від 25.07.2023 № 290, 1400 тон зерна кукурудзи перебувало на зберіганні на складі у с. Очеретувате у період 01.09.2021 - 16.05.2022; упродовж 10.05.2022 - 16.05.2022 власник зерна - ОСОБА_2 . вивіз зерно зі складів підприємства (т. 4 а.с. 86).

З вказаного слідує, що ОСОБА_2 , борг у грошовому вигляді у визначений договором строк ( до 01.11.2019 року) не повернув, проте, за домовленістю зі ОСОБА_1 , виконав пункт 5.7 договору позики, яким передачено, що до моменту вимоги Позичкодавця щодо завезення товару на його склади останній безоплатно зберігається у Позичальника.

Доводи позивача про відсутність домовленості між сторонами про повернення боргу товаром, спростовується скрін-шотами переписки, що містяться в матеріалах справи, письмовими поясненнями ОСОБА_1 начальнику ВП Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, підполковнику поліції ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 181, 182).

Згідно протоколу допиту потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 від 23.12.2022останнім підтверджено, що, зокрема, що у вересні2021року він домовився із ОСОБА_1 про повернення300 000доларів США позики зерном кукурудзи по ціні 215 доларів США за 1 тону, в кількості1395тон, яке до вимоги про його перевезення на склади ОСОБА_1 знаходилося на зберіганні у ПСП "Дружба».

На початку травня2022року ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_2 може завозити зерно згідно попередніх домовленостей на склади на склади«Вишняківський спиртовийзавод»,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2 (власникомяких є ОСОБА_1 ). Потерпілийуклав договірперевезення ізТОВ "АнталіяЛТД",зерно булоповністю перевезено іприйнято.На пропозиціюдо ОСОБА_1 щодо поверненнярозписки,останній сказав,що унього помербатько ірозписку віддастьпізніше.Однак черемісяць ОСОБА_1 звернувся досуду ізпозовом простягнення300000доларівСША позики,приховавши,що грошівже повернутозерном кукурудзи(т.4а.с.183-185).

На початку травня2022року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що він може завозити йому зерно кукурудзи, згідно попередніх домовленостей,

10 травня2022року між ТОВ "Анталія ЛТД" та ОСОБА_2 було укладено разові договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно з якими Перевізник зобов?язується виконати для Замовника перевезення зерна кукуру насипом загальною вагою1400тон. Відповідно до умов зазначених Договором адресою відвантаження є: с. Очеретувате Кременчуцького району Полтавської області, а адресою розвантаження - склади ДП «Вишняківський спиртовий завод» адреса: 37860, Полтавська обл., Хорольський р-н, с. Вишняки, вул. Заводська.

В подальшому, у травні2022року, на склади, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належать ТОВ «Віденський млин» було завезено та прийнято позивачем1400тон зерна кукурудзи.

Розглядаючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що зібрані у справі докази доводять, що між сторонами згідно п. 5.7 договору позики, відбулася заміна зобов`язання з грошового на товарне. Так як ОСОБА_2 виконав умови договору, та повернув позику позивачу товаром, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 300000 доларів США.

Доводи представника позивача про те, що матеріали справи не містять письмової пропозиції ОСОБА_1 про заміну грошового зобов`язання на товар, а також не містять підтвердження того, що таку пропозицію прийняв ОСОБА_2 , колегія суддів відхиляє, так як укладений договір позики не містить вимоги про необхідність укладенням між сторонами будь якої додаткової угоди, а наявна в матеріалах справи переписка, свідчить про наявність домовленостей між сторонами.

Окрім того, поведінка сторін договору свідчить про виконання домовленостей про заміну грошового зобов`язання на товарне, що відповідає вимогам договору позики.

Оскільки, сторони договору позики дійшли згоди про заміну грошового зобов`язання на товарне лише 13.10.2021 року, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 допустив порушення строків виконання грошового зобов`язання та прийшов до вірного висновку, про наявність підстав для стягнення з нього 3% річних за період 02.11.2019 по 13.10.2021 р.

Доводи представника ОСОБА_2 , про те, що заміна способу виконання зобов`язання продовжила і сам строк виконання зобов`язання є помилковими, так як умовами договору п. 4.1 визначено строк виконання зобов`язань 01.11.2019 р, який може бути продовжений лише за письмовою домовленістю сторін шляхом підписання додаткової угоди, яка укладена не була, п 5.7 не передбачає умов пролонгації договору.

Колегія суддів, не може погодитися з висновком суд першої інстанції про солідарну відповідальність ОСОБА_2 та ПСП «Дружба», так як визначення у договорі поруки про його дію до повного виконання зобов`язань за кредитним договором не є строком, встановленим у договорі поруки, оскільки останній визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до вимог статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Зазначений шестимісячний строкє преклюзивним, тобто його сплив є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові до поручителя. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати.

Таким чином, враховуючи те, що строк виконання основного зобов`язання настав 01.11.2019 року, право кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання після 02.05.2020 року припинилося.

Враховуючи вищезазначене, апеляційну скаргу представника ПСП «Дружба» слід задовольнити частково, рішення районного суду в частині задоволених позовних вимог до ПСП «Дружба» та стягнення судових витрат скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПСП «Дружба».

У зв`язку з вище зазначеним, заходи забезпечення позову накладені постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2022 у даній справі у вигляді накладення арешту на зерно пшениці 3 класу урожаю 2022 року в кількості 1890 тон, яка належить приватному сільськогосподарському підприємству «Дружба» необхідно скасувати.

Надаючи оцінку доводам, викладеним в апеляційних скаргах представника ОСОБА_1 адвоката Олійник Л.М., представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" - адвоката Христич О.С. та представника ОСОБА_2 - адвоката Даценко Ю.І. на додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2023 року, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно дост. 15 ЦПКучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК).

За змістом ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПКвитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.ч. 5, 6ст. 137 ЦПКу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас вказані положенняст. 137 ЦПКне відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9ст. 141 ЦПКінші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим (§ 268).

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону №076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Розглядаючи даний спір суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до п. 7.3 Статуту ПСП "Дружба" до компетенції генерального директора (Семигреєнка С.В.) належить, зокрема, надання виконавчому директору (директору) ПСП "Дружба" згоди на підписання договорів (угод) сума яких не перевищує еквівалент 10000,00 грн, у тому числі, але не виключно, зовнішньоекономічних контрактів та інших правочинів (т. 3 а.с.217-225).

Пункти 4 договорів про надання правничої допомоги адвокатами Даценко Ю.І. і ОСОБА_7 визначають розмір оплати адвоката за тарифами для кожного окремого виду роботи (послуги) З огляду на розміри тарифів мінімальний платіж адвокату складатиме 11000,00 грн (5000 грн за підготовку і подання відзиву + 2000 грн за підготовку заяв і клопотань + 4000 грн за участь в одному судовому засіданні + …) (т. 6 а.с. 11, 31, 32).

Отже сплата ПСП "Дружба" адвокатові Христич О.С. її гонорару двома готівковими платежами у розмірах 20000,00 грн і 63000,00 здійснено за згодою ОСОБА_2 як генерального директора (засновника) ПСП "Дружба".

ОСОБА_2 є одночасно і засновником, і власником, і генеральним директором Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба". С.В.Семигреєнко і ПСП"Дружба" є солідарними боржниками за договором грошової позики, тому доводи представника позивача що складенні і подані у справі відзиви на позов представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Даценко Ю.І., і відзиви на позов представника відповідача ПСП "Дружба"адвоката Христич О.С., а також їх заперечення і письмові пояснення тощо є доволі близькими за змістом, а інколи навіть дослівно повторюються, та, переважно складені однією датою.

Вказані вище обставини у їх сукупності достовірно свідчать про умовне "задвоєння" правничої допомоги: тієї ж самої окремо для відповідача ОСОБА_2 і окремо для відповідача ПСП "Дружба".

З урахуванням викладеного, керуючись вимогами дійсності, співмірності, необхідності, розумності розміру, складності справи, фінансового стану учасників справи, обсягу доказів у справі, обсягу та складності складених представниками відповідачів заяв по суті справи і заяв з процесуальних питань, кількості судових засідань у справі, що обумовило збільшення попередньо очікуваних витрат відповідачів на правничу допомогу, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, суд вірно прийшов до висновку, що заявлений представниками відповідачів розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру.

Виходячи з вимог ч. 4 ст.137 ЦПК, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Колегія суддів погоджується з висновком суду про доцільність стягнення на користь відповідача ОСОБА_2 40000,00 грн, замість заявлених 107000,00 грн, та на користь відповідача ПСП "Дружба" 32000,00 грн замість заявлених 83000,00 грн. Такі розміри відповідатимуть вимогами дійсності, співмірності, необхідності, розумності розміру та складності даної справи.

Таким чином, підстав для скасування додаткового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 382 - 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвокатаОлійник ЛіліїМихайлівни та представника ОСОБА_2 - адвоката Даценко Юлії Іванівни залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" - адвоката Христич Оксани Сергіївни задовольнити частково.

Рішення Семенівського районногосуду Полтавськоїобласті від19грудня 2023року в частині задоволенняпозовних вимогдо ПСП "Дружба" та стягнення судових витрат з ПСП "Дружба" скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПСП "Дружба" про солідарне стягнення заборгованості за договором позики та солідарне стягнення 3 % річних відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову накладені постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2022 у даній справі у вигляді накладення арешту на зерно пшениці 3 класу урожаю 2022 року в кількості 1890 тон, яка належить приватному сільськогосподарському підприємству «Дружба» в межах розміру позовних вимог 325 076,71 доларів США.

В іншій частині рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року залишити без змін.

Додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2024 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПСП "Дружба" понесені судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 180607,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.04.2024.

Головуючий: Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль