Ухвала

від 17.06.2024 по справі 537/2060/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2024 року

м. Київ

справа № 537/2060/22

провадження № 61-6708ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Даценко Юлії Іванівни на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» про солідарне стягнення заборгованості за договором позики, стягнення 3 % річних та

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 і Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» (далі - ПСП «Дружба») 300 000,00 дол. США неповернутої позики за договором від 30 березня 2019 року;

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 10 000,00 дол. США неповернутої позики за договором від 30 березня 2019 року;

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ПСП «Дружба» 33 312,33 дол. США -

3 % річних за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Вказував, що 30 березня 2019 між ним та ОСОБА_1 укладено договір позики б/н, згідно якого він передав у власність відповідачу безвідсоткову позику в розмірі 300 000,00 дол. США. При фактичному одержанні вказаної суми позичальником була надана розписка від 30 березня 2019 року.

Згідно з пунктом 4.1 договору строк повернення позики становив до 01 листопада 2019 року, після закінчення якого протягом наступного одного календарного дня позичальник зобов`язувався повернути суму позики в повному обсязі.

На забезпечення виконання зобов`язань за договором позики б/н від 30 березня

2019 року укладено договори поруки між ним та ОСОБА_3 , згідно якого останній зобов`язався відповідати за обов`язками ОСОБА_1 частково в розмірі 10 000,00 дол. США основного боргу; між ним та ПСП «Дружба», згідно якого ПСП «Дружба» зобов`язалося відповідати перед ОСОБА_2 в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, індексу інфляції, 3 % річних, штрафу, пені.

Станом на 17 серпня 2022 року ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав.

19 грудня 2023 року рішенням Семенівського районного суду Полтавської області позов задоволено частково.

У задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ПСП «Дружба» на користь ОСОБА_2 29 564,38 дол. США 3 % річних від простроченої суми боргу за договором позики.

У задоволенні позову про стягнення 3 % річних від простроченої суми боргу за договором позики в більшому розмірі (33 321,33 дол. США) відмовлено.

У задоволенні позову до ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зменшено обсяг майна, на яке постановою Полтавського апеляційного суду

від 18 жовтня 2022 року в справі накладено арешт, а саме: зерно пшениці 3 класу урожаю 2022 року в кількості 1 890,00 тон, яка належить ПСП «Дружба», в межах розміру позовних вимог 325 076,71 дол. США до 171,887 тон в межах розміру задоволених судом позовних вимог у розмірі 29 564,38 дол. США.

02 лютого 2024 року додатковим рішенням Семенівського районного суду Полтавської області зменшено заявлені в розмірі 107 000,00 грн витрати на оплату правничої допомоги адвоката Даценко Ю. О., які підлягають розподілу між сторонами, і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката Даценко Ю. О.

Зменшено заявлені в розмірі 83 000,00 грн витрати на оплату правничої допомоги адвоката Христич О. С., які підлягають розподілу між сторонами, і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПСП «Дружба» 32 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката Христич О. С.

11 квітня 2024 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ПСП «Дружба» задоволено частково.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня

2023 року в частині задоволення позовних вимог до ПСП «Дружба» та стягнення судових витрат з ПСП «Дружба» скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПСП «Дружба» про солідарне стягнення заборгованості за договором позики та солідарне стягнення 3 % річних відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені постановою Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року в справі у вигляді накладення арешту на зерно пшениці 3 класу урожаю 2022 року в кількості 1 890,00 тон, яка належить ПСП «Дружба», в межах розміру позовних вимог 325 076,71 дол. США.

В іншій частині рішення Семенівського районного суду Полтавської області

від 19 грудня 2023 року залишено без змін.

Додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2024 року залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

03 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Даценко Ю. І. через систему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми боргу та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року в справі

№ 910/18036/17, від 28 листопада 2018 року в справі № 524/5254/14-ц, від 23 січня 2019 року в справі № 372/3/16-ц, від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17,

від 22 травня 2019 року в справі № 234/3341/15-ц, від 28 вересня 2019 року в справі № 910/4292/13, від 23 жовтня 2019 року в справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року в справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/2101/17,

від 15 червня 2020 року в справі № 138/240/16-ц, від 25 червня 2020 року в справі

№ 924/233/18, від 08 липня 2020 року в справі № 643/9153/19, від 17 березня

2021 року в справі № 522/908/16-ц, від 25 травня 2021 року в справі № 461/9578/15-ц, від 12 січня 2022 року в справі № 520/13586/18, від 26 травня 2022 року в справі

№ 459/844/20, від 11 жовтня 2023 року в справі № 753/13820/16-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Даценко Ю. І.

20 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Олійник Л. М. та витребувано матеріали цивільної справи з Семенівського районного суду Полтавської області.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Даценко Юлії Іванівни на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк