Ухвала

від 03.05.2024 по справі 234/16805/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 травня 2024 року

м. Київ

справа № 234/16805/20

провадження № 61-6432ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійними довіреності, договору купівлі-продажу, витребування транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2024 року ОСОБА_4 , який діє від імені ТОВ «Автокредит Плюс», засобами поштового зв`язку направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у вказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору, проте, у меншому розмірі ніж встановлено законом.

До касаційної скарги додано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 26 квітня 2024 року на суму 15 519,32 грн.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у 2020 році, судовий збір підлягав сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2020 року.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2 102,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості -визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у цій справі про витребування автомобіля має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.

Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.

Отже, заявникові слід надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.

У цій справі позов пред`явлено позов із двома вимогами немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру.

За подання касаційної скарги в частині вимог немайнового характеру судовий збір становить 8 408,00 грн.

Мінімальний розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині майнової вимоги становить 4 204,00 грн, а максимальний розмір судового збору 735 700,00 грн.

Враховуючи наведене, заявникові, необхідно визначити розмір судового збору з розрахунку 1,5 % від ціни позову х 200 %, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна, і у разі необхідності, доплатити.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження доплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його доплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійними довіреності, договору купівлі-продажу, витребування транспортного засобу залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Грушицький