Постанова

від 01.05.2024 по справі 755/11695/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 755/11695/23

головуючий у суді І інстанції Яровенко Н.О.

провадження № 22-ц/824/2484/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фертіліті Солюшенз Ейдженсі» про зміну формулювання звільнення, стягнення вихідної допомоги та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Фертіліті Солюшенз Ейдженсі», у якому просила:

визнати формулювання причин звільнення: за власним бажанням;

змінити формулювання звільнення, вказавши формулювання звільнення: у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП України.

стягнути з ТОВ «Фертіліті Солюшенз Ейдженсі» відшкодування моральної шкоди 20 000 грн;

стягнути з ТОВ «Фертіліті Солюшенз Ейдженсі» вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не усунуті у повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року та направити справу до Дніпровського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що усі недоліки, зазначені в ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуті.

Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 11 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліки у встановлений судом строк.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року відкрито провадження у цій цивільній справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини 11 статті 187 ЦПК України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: зазначити ціну позову, конкретизувати суми стягнення вихідної допомоги та зазначити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, за вимогу про відшкодування моральної шкоди та після уточнення суми стягнення вихідної допомоги сплатити судовій збір.

В ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року, якою позов ОСОБА_1 повернуто позивачу, також вказано, що недоліки позивачем усунуті не в повному обсязі, а саме: не зазначено ціну позову, не подано позовної заяви в новій редакції, не сплачено судовий збір за вимогу про стягнення вихідної допомоги, суму якої позивач уточнила в заяві про усунення недоліків.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали суду про залишення позову без руху позивачем через систему «Електронний суд» 18 листопада 2023 року подано заяву про усунення недоліків, у якій позивач визначила суму вихідної допомоги, яку вона просить стягнути з відповідача, а також надала три квитанції про сплату судового збору у розмірі 858 грн 88 коп., 858 грн 88 коп. та 2 147 грн 20 коп.

Також у цій заяві позивачем обґрунтовано сплату судового збору у зазначеному розмірі з урахуванням пільгової норми частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме:

за вимогу немайнового характеру про зміну формулювання підстави звільнення - судовий збір у розмірі 858 грн 88 коп. (1 073 грн 60 коп. * 0,8);

за вимогу майнового характеру про стягнення вихідної допомоги у розмірі 22 135 грн 68 коп - судовий збір у розмірі 858 грн 88 коп. (1 073 грн 60 коп. * 0,8);

за вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн - судовий збір у розмірі 2 147 грн 20 коп. (2 684 грн * 0,8).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Указане свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції, що подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 03 травня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська