Ухвала

від 06.05.2024 по справі 335/4950/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/4950/24 2/335/2150/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 травня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпресів», про витребування нерухомого майна з чужого володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ткаченко О.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпресів», про витребування нерухомого майна з чужого володіння.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, доходжу висновку, що позовна заява не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.3617641610.1 від 30.04.2024 про сплату судового збору у розмірі 7000,00 грн.

Однак, аналіз позову ОСОБА_1 та доданих до нього матеріалів не дозволяє встановити ціни позову, яка в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначається дійсною вартість квартири, яку позивач просить витребувати у відповідача на свою користь.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 у звіті про оцінку майна повинно бути зазначено про результати особистого огляду оцінювачем об`єкта оцінки. У разі неможливості особистого огляду оцінювач надає у звіті про оцінку майна відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів такої оцінки, що є важливим для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість. Ознайомлення з об`єктом оцінки в даному випадку здійснюється на підставі вихідних даних про об`єкт, документів, які містять характеристики об`єкта оцінки.

Отже, у разі неможливості з об`єктивних причин проведення особистого огляду оцінювачем об`єкта оцінки та наявності наданих замовником необхідних вихідних даних для проведення оцінки майна оцінювач має право провести оцінку без особистого огляду із обов`язковим зазначенням про це у звіті про оцінку.

Проте звіту про оцінку майна позивачем до позовної заяви не додано.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися встановленого державою порядку (справа «Голдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21.02.1975).

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду позову, який за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України; подання до суду доказів сплати судового збору за майновою вимогою в розмірі одного відсотка від оцінки квартири, яку позивач просить витребувати у відповідача на свою користь; подання до суду документів, в яких визначена дійсна вартість зазначеної квартири станом на момент сплати судового збору.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Номер рахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпресів», про витребування нерухомого майна з чужого володіння залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя А.В. Стеценко