Рішення

від 12.04.2024 по справі 607/11759/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2024 Справа №607/11759/23 Провадження №2/607/378/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представника відповідача, адвоката Бочана І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до комунального некомерційного підприємства «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради (далі - КНП «ЗРЛ» ЗСР) про визнання протиправними наказів, їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що на момент свого звільнення вона працювала лікарем-стоматологом КНП «ЗРЛ» ЗСР.

Керівником КНП «ЗРЛ» ЗСР є ОСОБА_2 (далі - Директор), із якою у позивачки станом на час її звільнення з роботи існували неприязні стосунки. 28 жовтня 2022 року Директор видала наказ № 52 «Про внесення змін до штатного розпису КНП «Золотниківська РЛ» ЗСР» у відповідності до якого, з метою покращення медичної допомоги населенню, гарантії трудових прав працівників та належного функціонування закладу охорони здоров`я наказала вивести із штатного розпису 0,5 штатної посади лікаря-стоматолога. Цим наказом доручено старшому інспектору з кадрів попередити працівників про можливе їх вивільнення та запропонувати вказаним працівникам переведення за їх згодою на інші вакантні посади.

28 жовтня 2022 року у КНП «ЗРЛ» ЗСР відповідно до Протоколу №1 «Про проведення зборів лікарів…» проведені збори лікарів вказаного підприємства, де Директор відзначила негативною роботу лікаря-стоматолога ОСОБА_1 та ознайомила працівників стоматологічного кабінету з наказом про скорочення посади лікаря стоматолога та про наступне вивільнення. На вказаних зборах Директор повідомила, що не буде заключати договору з НСЗУ за програмою «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» на 2023 рік і попередила працівників стоматологічного кабінету за один місяць до дати звільнення - 28 листопада 2022 року про їх наступне звільнення. ОСОБА_1 про майбутнє звільнення з посади лікаря-стоматолога не попереджалася.

28 листопада 2022 року, у відповідності до наказу № 137 «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 », позивачка звільнена з посади лікаря-стоматолога з 28 листопада 2022 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

05 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою про скасування наказу та поновлення на роботі до Тернопільського міськрайонного суду - справа № 607/17643/22.

22 грудня 2022 року директор видала наказ № 149, яким скасувала наказ № 137 від 28 листопада 2022 року щодо звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 з 22 грудня 2022 року з оплатою, згідно штатного розпису.

28 грудня 2022 року Директор видала наказ за № 152 «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 » у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

15 березня 2023 року у справі № 607/17643/22 позивачка подала заяву про зміну предмету позову, якою просила з поміж іншого розглядати справу і за вимогою про визнання протиправним та скасування наказу № 152 від 28 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 із посади лікаря стоматолога КНП «ЗРЛ» ЗСР у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України». 15 березня 2023 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду у задоволенні заяви про зміну предмету позову відмовлено та закрито провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Тернопільський міськрайонний суд дійшов висновку про те, що у вказаній справі перестав існувати предмет спору, оскільки Директор скасувала власний наказ про звільнення ОСОБА_1 від 28 листопада 2022 року.

05 квітня 2023 року позивачка оскаржила вказану вище ухвалу до Тернопільського апеляційного суду. Провадження у справі відкрите 26 червня 2023 року. Тернопільським апеляційним судом прийнята постанова, якою ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 15 березня 2023 у справі № 607/17643/22 залишена без змін.

ОСОБА_1 обурена незаконними звільненням 28 листопада 2022 року та 28 грудня 2022 року та бажає бути поновленою на роботі на посаді лікаря-стоматолога КНП «ЗРЛ» ЗСР.

У відповідності до п. 3.3.2 Колективного договору між комунальним некомерційним підприємством Теребовлянської районної ради «Золотниківська районна лікарня» та профспілковим комітетом профспілкової організації КНП Теребовлянської районної ради «Золотниківська районна лікарня» на 2020 - 2025 роки (далі - Колективний договір) сторони домовилися приймати рішення про зміни в організації виробництва та праці з приводу технологічного, економічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з реорганізацією, зокрема, перетворення Закладу, що передбачають можливе звільнення працівників лише після завчасного подання Профкому інформації щодо цих заходів. Профком не був повідомлений про прийняте рішення Директором про зміни до штатного розпису КНП «ЗРЛ» ЗСР.

Відповідно до п. 4.8 Статуту КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради передбачено, що підприємство визначає свою організаційну структуру, чисельність і штатний розпис у порядку встановленому чинним законодавством за погодженням із засновником в особі сільського голови.

Відтак, і зміни до штатного розпису мали б погоджуватися із засновником, чого директором КНП «ЗРЛ» ЗСР зроблено не було. А тому, наказ № 51 від 28 жовтня 2022 року «Про внесення змін до штатного розпису КНП «Золотниківська РЛ» ЗСР» хоча і виданий в межах повноважень, однак поза волею засновника підприємства - Золотниківської сільської ради.

У відповідності до наказу КНП «ЗРЛ» ЗСР № 137 від 28 листопада 2022 року «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 » позивачка звільнена 28 листопада 2022 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вказаний наказ є протиправним, оскільки виданий в супереч ст. 2, 2-1, 5-1, 10, 16, 18, 19, 36, 40, 42 ,43, 43-1, 47, 49-2, 184 235, 259, 265 КЗпП України, п. 1.2.2, 1.2.5., 1.3.1., 1.3.3, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.5, 3.1.3, 3.1.4, 3.1.5, 3.2.5, 3.2.6, 3.3.2, 7.2.1.2 Колективного договору між комунальним некомерційним підприємством Теребовлянської районної ради Золотниківська районна лікарня та профспілковим комітетом профспілкової організації КНП Теребовлянської районної ради «Золотниківська районна лікарня» на 2020 - 2025 роки від 23 жовтня 2020 року.

ОСОБА_1 є одинокою матір`ю та має на утриманні дитину до 14 років, відтак з ініціативи роботодавця не підлягала звільненню з роботи (ст. 184 КЗпП України). ОСОБА_1 не була попереджена про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП України). Повідомлення, що надане відповідачем жодних реквізитів не містить, а тому такий документ є неналежним та недостовірним доказом. ОСОБА_1 не були запропоновані інша робота директором КНП «ЗРЛ» ЗСР (ст. 49-2 КЗпП України). Роботодавцем не було враховане переважне право ОСОБА_1 на залишення на роботі (ч. 1 ст. 42, п. 2, 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України).

Роботодавець не видав ОСОБА_1 в день її звільнення копію наказу про її звільнення з роботи та письмове повідомлення про нараховані та виплачені їй суми при звільненні (ст. 47 КЗпП України).

Відповідно до наказу КНП «ЗРЛ» ЗСР № 52 від 28 жовтня 2022 року «Про попередження про зміну істотних умов праці та наступне вивільнення з 28 листопад 2022 року» наказано ознайомити ОСОБА_1 з цим наказом та попередити про наступне вивільнення. ОСОБА_1 не була попереджена про майбутнє звільнення та не була ознайомлена із вказаним наказом. Акт з приводу відмови підписання повідомлення про можливе вивільнення від 28 жовтня 2022 року позивач вважає сфальсифікованим, оскільки вона не повідомлялася про майбутнє вивільнення. Про це свідчить, зокрема, відсутність будь-якого реєстраційного номера вказаного документа. Акт з приводу відмови підписання наказу КНП «ЗРЛ» ЗСР № 137 від 28 листопада 2022 року «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 » від 28 листопада 2022 вважає сфальсифікованим, оскільки ОСОБА_1 не відмовлялася підписувати вказаний вище наказ, він їй взагалі не вручався. Мало цього, вона вимагала його надати, однак в цьому їй було відмовлено.

22 грудня 2022 року директор КНП «ЗРЛ» ЗСР наказом № 149 від 22 листопада 2022 року скасувала наказ № 137 від 28 листопада 2022 року про звільнення ОСОБА_1 після звернення останньої з позовом до суду, однак рішення про поновлення її на роботі не прийняла, повідомлення вихід на роботу ОСОБА_1 не надсилала. Після скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 будь-яких змін до штатного розпису роботодавцем не вносилося, а тому і рішення про поновлення на посаді ОСОБА_1 не приймалося.

У період з 26 грудня 2022 року по 02 січня 2023 року ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні, про що свідчить медичний висновок 5А25-6МС7-НМ8Х-КХЗТ. Вказана обставина свідчить і про те, що роботодавець після скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 не повідомляв пенсійний фонд про поновлення із ОСОБА_1 трудових відносин.

Слід зауважити, що хоча і роботодавець скасував свій наказ про звільнення 22 грудня 2022 року, водночас жодною нормою чинного законодавства не передбачена можливість обрахунку строку визначеного ст. 49-2 КЗпП України у період часу коли трудові відносини з роботодавцем не існували (28 листопада 2022 року - 22 грудня 2022 року). Відповідач помиляється, щодо того що формально поновивши позивачку на роботі заднім числом нівелює дефект свого рішення про звільнення від 28 листопада 2022 року в супереч вимогам ст. 49-2 КЗпП України. Відповідно, відповідач помиляється і з приводу того, що не мав обов`язку після поновлення трудових відносин (саме так відповідач оцінює наказ від 22 грудня 2022 року) попередити про наступне вивільнення не пізніше двох місяців до такого.

Аргументи щодо протиправності оскаржуваного позивачкою наказу № 152 від 28 грудня 2022 року «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 » є тими ж, що й описані вище.

У зв`язку із викладеним ОСОБА_1 просить:

визнати протиправним та скасувати наказ № 137 від 28 листопада 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 із посади лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України;

визнати протиправним та скасувати наказ № 152 від 28 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 із посади лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України;

поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради з 29 листопада 2022 року;

стягнути з КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 листопада 2022 року по дату винесення судом рішення.

Ухвалою суду від 05 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до КНП «ЗРЛ» ЗСР про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без руху.

На виконання ухвали суду 07 липня 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Пасічник А. З. подав клопотання.

Ухвалою суду від 10 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до КНП «ЗРЛ» ЗСР про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернуто позивачу.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 серпня 2023 року ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2023 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 08 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до КНП «ЗРЛ» ЗСР про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без руху.

На виконання ухвали суду 08 вересня 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Пасічник А. З. подав заяву та уточнену позовну заяву.

Ухвалою судді від 26 вересня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі № 607/11759/23. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

17 жовтня 2023 року представник КНП «ЗРЛ» ЗСР, адвокат Бочан І. П. подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. В обґрунтування клопотання зазначив, що наказом № 51 від 28 жовтня 2022 року КНП «ЗРЛ» ЗСР, виходячи з об`єктивних передумов згідно вимог Національної служби здоров`я України, було внесено зміни до штатного розпису цього підприємства, зокрема, шляхом виведення з штатного розпису підприємства 0.5 шт. посади лікаря - стоматолога, на якій перебувала ОСОБА_1 .

На зборах лікарів відповідача від 28 жовтня 2022 року (протокол № 1) за підсумками їхньої роботи за дев`ять місяців 2022 року директор ОСОБА_2 ознайомила їх з проектами пакетів медичних послуг на 2023 рік та повідомила, що Золотниківська районна лікарня не зможе заключити договору з Національною службою здоров`я України по пакету медичних послуг № 34 «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» у зв`язку з неможливістю виконання вимог НСЗУ до переліку обладнання, а саме, через відсутність: дентального рентген апарату, системи рентгенівської діагностичної та ліцензії на дані рентген апарати.

Про таку об`єктивну вимушеність лікарні скоротити штатну посаду лікаря - стоматолога було повідомлено ОСОБА_1 та запропоновано надати їй в оренду приміщення в лікарні для відкриття приватного стоматкабінету, від чого вона відмовилась.

Відповідно до наведеного, директором підприємства 28 жовтня 2022 року видано наказ № 52 про наступне вивільнення (скорочення штату), зокрема, посади лікаря - стоматолога ОСОБА_1 з 28 листопада 2022 року. Від ознайомлення та підпису про ознайомлення з даним наказом позивачка відмовилась, про що було складено відповідний акт.

Наказом № 137 від 28 листопада 2022 року КНП «ЗРЛ» ЗСР ОСОБА_1 було звільнено з посади лікаря - стоматолога у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно ст. 40 КЗпП України. Від ознайомлення та підпису про ознайомлення з даним наказом ОСОБА_1 теж відмовилась, про що було складено відповідний акт.

У зв`язку з недотриманням підприємством двохмісячного строку попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення, наказ № 137 від 28 листопада 2022 року було скасовано наступним наказом директора № 149 від 22 грудня 2022 року, який цього ж дня було відправлено на дві електронні адреси ОСОБА_1 та на її телефон. Тобто, даним наказом її було поновлено на роботі, про що свідчить табель обліку відпрацьованого робочого часу за грудень 2022 року.

Крім того, наказ № 149 від 22 грудня 2022 року наступного дня - 23 грудня 2022 року було відправлено рекомендованим листом на домашню адресу ОСОБА_1 , про що свідчить копія поштового фіскального чеку.

Однак, після цих неодноразових повідомлень позивачки про скасування наказу № 137 від 28 листопада 2022 року щодо її звільнення з посади, вона на роботу так і не прибула.

Щодо твердження ОСОБА_1 про її звільнення з роботи в порушення ст. 43 КЗпП України - без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації слід вказати, що відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Перед звільненням ОСОБА_1 також були запропоновані вакантні посади адміністративно-господарського персоналу, від яких вона відмовилась, а також вакантні посади лікарів поліклінічного відділення, проте вона не могла їх зайняти через відсутність у неї відповідної фахової кваліфікації.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 15 березня 2023 року у справі №607/17643/22 позов ОСОБА_1 , з аналогічних підстав, провадженням закрито через відсутність предмет спору, яка залишена в силі постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 червня 2023 року.

28 грудня 2022 року наказом № 152 лікаря-стоматолога ОСОБА_1 за збігом двохмісячного строку від часу попередження було звільнено з посади у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, про що її було повідомлено шляхом надсилання цього наказу на її дві електронні адреси, на телефон, а також поштою.

Але разом з тим, 03 січня 2023 року під час судового засідання у вищевказаній справі № 607/17643/22, за попереднім аналогічним позовом ОСОБА_1 , вона повідомила про її перебування на лікарняному включно по 02 січня 2023 року.

Тому, наказ № 152 від 28 грудня 2022 року відповідно до вимог трудового законодавство директором лікарні було скасовано і, натомість, видано інший наказ № 4 від 02 січня 2023 року про її звільнення з посади лікаря-стоматолога з аналогічним підстав, про що ОСОБА_1 була повідомлена і чітко обізнана разом зі своїм представником.

У зв`язку з вимушеним скасуванням наказу № 152 від 28 грудня 2022 року є всі підстави стверджувати про відсутність предмету спору у даній справі.

Таким чином, враховуючи що між сторонами не залишилось неврегульованих питань, ОСОБА_1 було поновлено на роботі та проведено всі належні їй виплати, що підтверджено судовим рішенням у попередній справі № 607/17643/22, вважає, що провадження у даній справі слід закрити відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

27 листопада 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Пасічник А. З. подав через підсистему «Електронний суд» заяву про зміну предмету позову. На обґрунтування заяви зазначає наступне, до початку розгляду справи по суті суддя оголосила про те, що представником відповідача подане клопотання про закриття провадження у справі. До вказаного клопотання долучена копія наказу від 02 січня 2023 року за № 4 «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 ». Із вказаного наказу вбачається те, що позивачка в третє була звільненою з роботи 02 січня 2023 року. Вказаний наказ не доводився до відома ОСОБА_1 та їй не надсилався. Вважає, що прийняття кількох наказів про звільнення позивачки лише свідчить про незаконність дій роботодавця. Оскарження лише наказів про звільнення ОСОБА_1 від 28 листопада 2022 року та 28 грудня 2022 року без оскарження «наказу про звільнення» від 02 січня 2023 року не буде ефективним у світлі заявленої позовної вимоги про поновлення на роботі. Отже, виходячи із обставин даної справи та вище наведених норм матеріального права, ефективним способом захисту прав позивачки у цій справі є ухвалення судом рішення про скасування наказів про її звільнення від 28 листопада 2022 року, 28 грудня 2022 року та 02 січня 2023 року.

Підсумовуючи викладене, адвокат Пасічник А. З. просить суд прийняти заяву про зміну предмету позову та надалі розглядати справу за такими матеріально-правовими вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ № 137 від 28 листопада 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 із посади лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України;

2. Визнати протиправним та скасувати наказ № 152 від 28 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 із посади лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України;

3. Визнати протиправним та скасувати наказ № 4 від 02 січня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 із посади лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в частині прийняття рішення про звільнення позивачки;

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради з моменту її звільнення;

5. Стягнути з КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 листопада 2022 року по дату винесення судом рішення»

6. Стягнути з КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати на надання правничої допомоги.

Ухвалою суду від 04 грудня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача, адвоката Бочана І. П. про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КНП «ЗРЛ» ЗСР про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

12 січня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника КНП «ЗРЛ» ЗСР, адвоката Бочана І. П. У своєму відзиві представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. 28 грудня 2022 року наказом № 152 лікаря-стоматолога ОСОБА_1 за збігом двомісячного строку від часу попередження було звільнено з посади у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, про що її було повідомлено шляхом надсилання цього наказу на її дві електронні адреси, на телефон, а також поштою.

Але разом з тим, 03 січня 2023 року під час судового засідання у справі № 607/17643/22 за попереднім аналогічним позовом ОСОБА_1 вона повідомила відповідача про її перебування на лікарняному включно по 02 січня 2023 року.

Тому, наказ № 152 від 28 грудня 2022 року, відповідно до вимог трудового законодавства директором лікарні вимушено було скасовано і, натомість, видано інший наказ № 4 від 02 січня 2023 року про звільнення позивачки з посади лікаря-стоматолога з аналогічних підстав, про що ОСОБА_1 була повідомлена адвокатом Бочаном І. П. у судовому засіданні 03 січня 2023 року і чітко обізнана разом зі своїм представником про те, що наказ про її звільнення від 28 грудня 2022 року знову ж таки буде скасовано директором та видано інший наказ останнім днем її перебування на лікарняному - 02 січня 2023 року.

ОСОБА_1 при її звільненні з роботи було виплачено всі належні їй кошти, що з її слів підтверджено судовим рішенням від 15 березня 2023 року у попередній справі № 607/17643/22.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , її представник, адвокат Пасічник А. З. підтримали підстави позову та заявлені позовів вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 27 листопада 2023 року, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник КНП «ЗРЛ» ЗСР, адвокат Бочан І. П. просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , покликався на доводи поданого ним відзиву.

Директор КНП «ЗРЛ» ЗСР ОСОБА_2 повідомила суду, що причиною звільнення позивачки стала відсутність на балансі лікарні дентального рентгенапарату, а відтак неможливість виконання вимог Національної служби здоров`я України до пакету «Стоматологічна допомога дорослим та дітям». ОСОБА_3 була обізнана про таку обставину, це також спонукало керівництво лікарні зібрати збори трудового колективу і повідомити людей про неможливість виконання умов тендеру та відповідно про майбутнє скорочення. На даний час лікарня не має на балансі дентального рентген апарату, фінансова допомога по стоматології не надається, інший лікар, який працював стоматологом на 0,5 ставки, після повернення з лав ЗСУ був повідомлений про ці обставини, та на даний час звільнився. Під час проведення лікарських зборів позивачці було вказано, що не всі послуги, які нею надаються вносяться в систему, а відтак Національна служба здоров`я України їх не бачить та, відповідно, не оплачує. ОСОБА_1 була попереджена про звільнення за місяць, однак такий строк не відповідав вимогам трудового законодавства, а тому попередній наказ про звільнення позивачки був скасований та виданий новий наказ про її звільнення, ОСОБА_1 протабелювали та здійснили всі необхідні виплати.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що працює медсестрою КНП «ЗРЛ» ЗСР, із ОСОБА_1 знайома, вона працювала стоматологом у цій лікарні. Чи була ОСОБА_1 на зборах свідок не пригадує. На цих зборах обговорювалися виробничі питання і було сказано, що договір із стоматологом не буде заключатися через відсутність стоматологічної установки чи може рентгенапарату, свідок точно не пригадує. Чи йшла мова про негативну роботу ОСОБА_1 свідок не знає, однак обговорювалося, що у неї мало пацієнтів.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що працює лікарем-терапевтом КНП «ЗРЛ» ЗСР з 2017 року по теперішній час, у терапевтичному відділенні. ОСОБА_1 прийшла на роботу пізніше від свідка і працювала у поліклінічному відділенні. У жовтні 2022 року були проведені збори лікарів на яких обговорювали роботу кожного лікаря, в тому числі і ОСОБА_1 . Про роботу позивачки було сказано, що вона не справляється з обов`язками, що буде важко заключити пакет послуг по стоматології, оскільки прийшли вимоги з Національної служби здоров`я України, які лікарня не може виконати. Обговорювали загальні вимоги до пакету послуг по стоматології. Потім були ще одні збори загально лікарняні, в кінці 2022 року, і там говорилося, що ОСОБА_1 звільнена, бо лікарня не може закупити потрібний апарат для надання послуг по пакету стоматологія.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

26 жовтня 2012 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 1915/16246/2012 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який зареєстрований 11 жовтня 2008 року відділом РАЦСу Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 1692. Після розірвання шлюбу змінено прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_7 (а.с. 140-141, т. 1).

Від цього шлюбу у колишнього подружжя народилася дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 145, т. 1).

Позивачка разом із батьками та дочкою зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ПП «Перспектива» № 6 від 18 січня 2023 року (а.с. 44, т. 1).

16 грудня 2022 року ОСОБА_1 отримала відповідь № 95114 від Відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)про те, що згідно бази ВСВП на виконанні у Відділі виконавчі провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебувають та не перебували (а.с. 54, т. 1).

Водночас, за змістом інформації, яка міститься в особовій картці працівника ОСОБА_1 , оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні, про родинний стан позивачки, зазначено, що вона одружена (а.с. 117-118, т. 1).

За змістом протоколу № 1 від 28 жовтня 2022 року, де також була присутня ОСОБА_1 , «Про проведення зборів лікарівКНП «ЗРЛ» ЗСР» обговорювалися підсумки роботи лікарів цього закладу за 9 місяців 2022 року, де директор ОСОБА_2 зазначила про негативну роботу лікаря стоматолога ОСОБА_1 ; наступне ознайомлення працівників стоматологічного кабінету з наказом про скорочення посади лікаря стоматолога та про наступне вивільнення за один місяць часу, з 28 жовтня 2022 року по 28 листопада 2022 року (а.с. 142-143, т. 1).

НаказомКНП «ЗРЛ» ЗСР № 51 від 28 жовтня 2022 року «Про внесення змін до штатного розпису КНП «Золотниківська РЛ» ЗСР» виведено з штатного розпису КНП «ЗРЛ» ЗСР з 29 листопада 2022 року 0.5, шт. посади лікаря-стоматолога; 1,0 шт. посади сестри медичної стоматологічного кабінету; попередити працівників про можливе їх вивільнення та запропонувати всім працівникам, що підпадають під скорочення штату, переведення за їх згодою на інші вакантні посади; у разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 79, т. 1).

НаказомКНП «ЗРЛ» ЗСР № 52 від 28 жовтня 2022 року «Про попередження про зміну істотних умов праці та наступне вивільнення з 28.11.2022» інспектору з кадрів ОСОБА_10 доручено ознайомити з даним наказом та попередити працівників ОСОБА_1 лікаря-стоматолога стоматологічного кабінету, ОСОБА_11 лікаря-стоматолога стоматологічного кабінету під особистий підпис про зміну істотних умов праці та наступне вивільнення (додаток 1) (а.с. 104, зворот, т. 2);

28 жовтня 2022 року директором КНП«ЗРЛ» ЗСР, головним бухгалтером та секретарем-друкаркою складено акт про те, що 28 жовтня 2022 року було видано наказ № 52 від 28 жовтня 2022 року про можливе вивільнення ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпПУ, що стало підставою для ознайомлення працівника з повідомленням про можливе вивільнення від 28 листопада 2022 року, яке ОСОБА_1 відмовилась підписати (а.с. 105, т.2).

28 листопада 2022 року, у відповідності до наказу директора КНП «ЗРЛ» ЗСР» № 137 «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 », остання звільнена з посади лікаря-стоматолога з 28 листопада 2022 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 82, т. 1).

На аудіо записі, а.с. 12, т. 1, міститься запис розмови ОСОБА_1 та директора КНП «ЗРЛ» ЗСР ОСОБА_2., де позивака просить видати їй наказ, попередження про наступне вивільнення з 28 листопада 2022 року.

Право директора прийняти таке рішення відповідає змісту підпункту 2.3.2, п. 2.3. контракту від 06 травня 2020 року, укладеного з директором Комунального некомерційного підприємства Теребовлянської районної ради «Золотниківська районна лікарня» ОСОБА_2 , строк дії якого з 06 травня 2020 року по 06 травня 2023 року (а.с. 83-92, т. 1).

28 листопада 2022 року директором КНП «ЗРЛ» ЗСР в присутності головного бухгалтера та секретаря-друкарки складено акт про те, що 28 листопада 2022 року було видано наказ № 137 від 28 листопада 2022 року про звільнення ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпПУ, який ОСОБА_1 відмовилась підписати (а.с. 107, т. 2).

28 листопада 2022 року директором КНП «ЗРЛ» ЗСР в присутності головного бухгалтера та секретаря-друкарки складено акт з приводу відмови отримання обхідного листка (а.с. 128, т. 1).

За змістом повідомлення без номера та дати, яке адресоване ОСОБА_1 КНП «ЗРЛ» ЗСР», позивачку повідомлено про попередження та звільнення з посади лікаря стоматолога згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з недостатністю коштів по пакету ПМГ 34 «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» та подальшого незаключення договору на 2023 роки по цьому пакету у зв`язку з відсутністю дентального рентген апарату, системи рентгенівської діагностичної, та ліцензії на дані рентген апарати. Запропоновано ОСОБА_1 надати в оренду приміщення (а.с. 116, т. 1).

Колективним договором між Комунальним некомерційним підприємством Теребовлянської районної ради «Золотниківська районна лікарня» та профспілковим комітетом профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства Теребовлянської районної ради «Золотниківська районна лікарня» на 2020-2025 роки, реєстровий номер 11 від 23 жовтня 2020 року, передбачено у п.п. 7.1.1., п.7.1. розділу 7 зобов`язання для роботодавця не розривати трудовий договір із працівниками - членами Профспілки працівників охорони здоров`я України без попередньої згоди Профкому, якщо змінилася організація виробництва і праці, зокрема й якщо Заклад реорганізувався або перепрофілювався, скоротилися чисельність або штат працівників (а.с. 93-115, т. 1).

НаказомКНП «ЗРЛ» ЗСР № 149 від 22 грудня 2022 року скасовано наказ № 137 від 28 листопада 2022 року щодо звільнення лікаря стоматолога ОСОБА_1 з 22 грудня 2022 року з оплатою згідно штатного розпису (а.с. 77-78, т. 1)

28 грудня 2022 року наказомдиректора КНП «ЗРЛ» ЗСР № 152 «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 лікаря стоматолога у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 80, т. 1).

На а.с. 81, т. 1 міститься обхідний листок при звільненні ОСОБА_1 від 28 листопада 2022 року.

Повідомленням про необхідність отримання трудової книжки ОСОБА_1 інформовано КНП «ЗРЛ» ЗСР листом № 263 від 28 грудня 2022 року (а.с.119, т. 1).

29 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Південно-західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці, яке листом № 113/1/23-3В-22 від 29 грудня 2022 року, повідомило, що заходи державного контролю з питань додержання законодавства про працю будуть здійснюватися Держпраці та її територіальними органами після вегулювання питання щодо можливості проведення таких заходів, з урахуванням вимог, встановлених Постановою № 303. Роз`яснено право звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду (а.с. 33-34, т. 1).

НаказомКНП «ЗРЛ» ЗСР № 4 від 02 січня 2023 року «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 , лікаря-стоматолога 02 січня 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України та скасовано наказ № 152 від 28 грудня 2022 року щодо звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 у зв`язку з перебуванням працівника на листку непрацездатності № 6205929-2011778229-1 від 26 грудня 2022 року по 02 січня 2023 року (а.с.19, т. 2).

За змістом штатного розпису на 01 січня 2022 року КНП «ЗРЛ» ЗСР» у ньому зазначена 1 штатна посада лікаря стоматолога (а.с. 146-149, т. 1);

За змістом штатного розпису на 28 листопада 2022 року КНП «ЗРЛ» ЗСР» у ньому зазначена 1 штатна посада лікаря стоматолога із зазначенням посадового окладу 5 699,00 грн (а.с. 150-153, т. 1);

Статутом КНП «ЗРЛ» ЗСР» (а.с. 154-169, т. 1), затвердженим рішенням Золотниківської сільської ради від 17 листопада 2022 року № 1983 (нова редакція), передбачено, що це підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство є неприбутковою установою, користується закріпленим за ним на праві оперативного управління комунальним майном, що є власністю Золотниківської сільської ради. Підприємство визначає свою організаційну структуру, чисельність і штатний розпис у порядку встановленому чинним законодавством за погодженням із засновником в особі сільського голови (пункти 4.1., 4.2., 4.6. розділу IV). Директор підприємства відбирає та призначає працівників на вакантні посади закладу, приймає рішення про звільнення з роботи працівників підприємства, а також інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками підприємства (пункт 7.5.9. розділу VІІ).

Статут КНП «ЗРЛ» ЗСР» (а.с. 170-185, т. 1), затверджений рішенням Золотниківської сільської ради від 23 квітня 2021 року № 577 містить аналогічні пункти, які судом, вже описано вище.

23 січня 2023 року за вих. № 15 КНП «ЗРЛ» ЗСР повідомило адвокату Пасічнику А. З. про те, що згідно штатного розпису в КНП «ЗРЛ» ЗСР є одна посада лікаря стоматолога. На підставі п. 1 наказу № 51 від 28 жовтня 2022 року «Про внесення змін до штатного розпису КНП «Золотниківська Л» ЗСР» звільненню підлягає лікар ОСОБА_1 у зв`язку з виведенням з штатного розпису КНП «ЗРЛ» ЗСР 0.5, шт. посади лікаря-стоматолога. 0.5 посади займає ОСОБА_11 , який з 28 лютого 2022 року перебуває в лавах ЗСУ. Лікар ОСОБА_11 буде попереджений про звільнення та виведення 0.5 посади лікаря стоматолога при його поверненні на робоче місце (а.с. 137, т. 1).

23 січня 2023 року за вих. № 19 КНП «ЗРЛ» ЗСР повідомило адвокату Пасічнику А. З. про те, що лікар стоматолог ОСОБА_1 неодноразово порушувала трудову дисципліну, могла два дні не бути на роботі, не відповідати на телефонні дзвінки,а на третій день, коли старша медсестра знову її турбувала за невихід на роботу, було сказано позивачкою, що вона відкрила лікарняний листок непрацездатності, але до дисциплінарної відповідальності остання у 2022 році не притягувалася (а.с. 124, т. 1).

Адвокат Пасічник А. З., діючи в інтересах позивачки, звернувся до Золотниківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області із відповідним зверненням на яке 30 січня 2023 року отримав відповідь № 64. За змістом наданої відповіді, до повноважень цього органу місцевого самоврядування не входить перевірка дій керівника КНП «ЗРЛ» ЗСР ОСОБА_2. щодо звільнення лікаря стоматолога КНП «ЗРЛ» ЗСР ОСОБА_1 та відповідність такого звільнення нормам законодавства. Відповідно до Статуту КНП «ЗРЛ» ЗСР, затвердженого рішенням Золотниківської сільської ради від 17 листопада 2022 року № 1983, розділ VII, п. 7.5.9. Директор підприємства відбирає та призначає працівників на вакантні посади закладу, приймає рішення про звільнення з роботи працівників підприємства, а також інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками підприємства (а.с. 120, т. 1).

06 лютого 2023 року Золотниківська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області за № 82 надала відповідь на запит адвоката Пасічника А. З. про те, що статут Золотниківської ТГ не розроблявся. Золотниківська ТГ діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Золотниківською сільською радою не приймалося рішення, не видавалося розпорядження сільським головою про зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання установи, скорочення чисельності або штату працівників КНП «ЗРЛ» ЗСР. Директор КНП «ЗРЛ» ЗСР не повідомляла і не погоджувала такі зміни, як і не зверталася до цього органу місцевого самоврядування щодо організації придбання системи рентгенівської діагностики або дентального рентген апарату (а.с. 132, т. 1).

08 лютого 2023 року КНП «ЗРЛ» ЗСР листом № 45 повідомила адвоката Пасічника А. З., що звільнення лікаря стоматолога ОСОБА_1 зумовлене невиконанням вимоги НСЗУ, враховуючи те, що відсутній дентальний рентгенапарат. За програмою медичних гарантій за пакетом № 34 «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» договір на 2022 рік був оцінений за надані медичні послуги лікарем стоматологом ОСОБА_1 в 2021 році (а.с. 134, т. 1).

08 лютого 2023 року КНП «ЗРЛ» ЗСР листом № 46 повідомила адвоката Пасічника А. З. про те, що заклад укладав одговір із НСЗУ за пакетом № 34 «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» на 2021 р., 2022 р., так як на підприємстві є апарат рентгенівський флюорографічний - 12Ф-7к, рентген апарат АРД-2, а на 2023 рік вимогою НСЗУ про заключення даного пакету вимагався дентальний рентгенапарат і ліцензія на нього, якого заклад на даний час не має (а.с. 138, т. 1)

Безоплатний пакет «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» - це програма медичних гарантій, яка покриває невідкладну стоматологічну допомогу для всіх пацієнтів за умови виконання лікувальним закладом вимог до Умов закупівлі медичних послуг та укладення договору із Національною службою здоров`я України на цей пакет послуг. Ця інформація є у відкритому доступі в мережі Інтернет та надана представником позивачки (а.с. 37-41, т. 1). У вимогах до переліку обладнання до цього пакету послуг передбачено - система рентгенівська діагностична та/або дентальний рентген-апарат.

Листом № 226 від 01 грудня 2022 року, адресований адвокату Сампарі Н. М.,КНП «ЗРЛ» ЗСР», інформовано про отримання коштів по пакету 34 «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» за період з січня 2022 року по листопада 2022 року в сумі 188 357,51 грн, які розподілені на заробітну плату з нарахуванням лікарям стоматологам, а також сестрі медичній стоматологічного кабінету. Різниця між отриманими коштами від НСЗУ згідно пакету 34 «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» (188 357,51 грн) і витратами на заробітну плату з нарахуванням на неї (280 082,57 грн), становить - 91 725,06 грн. Зарплата в сумі 91 725,06 грн виплачена працівникам стоматологічного кабінету з пакетів ПМГ 9 «Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах», а також ПМГ 4 «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій» (а.с. 42-43, т. 1).

Інформація про укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, в тому числі «Стоматологічна медична допомога в амбулаторних умовах» поКНП «ЗРЛ» ЗСР», розміщена на сайті Національної служби здоров`я України (а.с. 59-73, т. 1)

23 січня 2023 року за вих. № 13 КНП «ЗРЛ» ЗСР інформувало адвоката Пасічника А. З. про те, що станом на 23 січня 2023 року в цьому закладі є вільними наступні посади: адміністративно-господарський персонал: робітник з комплексного обслуговування та ремонту будівель - 1.0 посади; столяр - 0.5 посади; слюсар-сантехнік - 0.5 посади. Загально-лікарняний персонал: лікар-терапевт поліклінічного відділення - 0.75 посади; лікар педіатр поліклінічного відділення - 1.0 посади; лікар хірург поліклінічного відділення - 1.0 посади; лікар ортопед-травматолог поліклінічного відділення - 0,5 посади; лікар отоларинголог поліклінічного відділення - 1.0 посади; лікар-дерматовенеролог поліклінічного відділення - 0.25 посади; лікар-епідеміолог поліклінічного відділення - 0.25 посади; лікар-інфекціоніст поліклінічного відділення - 0.5 посади; лікар-анестезіолог поліклінічного відділення - 1.25 посади. Посади адміністративно-господарського персоналу та посади лікарів поліклінічного відділення пропонувались ОСОБА_1 , проте вона не відповідає вимогам до вільних посад лікарів, а саме: наявність диплому про вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа», оскільки має диплом про повну вищу освіту за спеціальністю «Стоматологія» (а.с. 125-126, т. 1).

23 січня 2023 року за вих. № 14 КНП «ЗРЛ» ЗСР повідомило адвоката Пасічника А. З. про те, що за підписом обхідного листка при звільненні ОСОБА_1 28 листопада 2022 року зверталася інспектор з кадрів КНП «ЗРЛ» ЗСР Люлька О. В. (а.с. 129, т. 1).

23 січня 2023 року за вих. № 18 КНП «ЗРЛ» ЗСР повідомило адвоката Пасічника А. З. про те, що лікар стоматолог ОСОБА_11 не звільнений з роботи у зв`язку з перебуванням з 28 лютого 2022 року в лавах ЗСУ. Заробітна плата цьому лікарю за грудень 2022 року і січень 2023 року не оплачувалась у зв`язку зі змінами, внесеними до ч. 3 ст. 119 КЗпП України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ (а.с.130, т. 1).

23 січня 2023 року за вих. № 21 КНП «ЗРЛ» ЗСР інформувало адвоката Пасічника А. З. про те, що станом на 23 січня 2023 року не укладені договори з НСЗУ на 2023 рік (а.с.131, т. 1).

Також 08 лютого 2023 року за вих. № 47 КНП «ЗРЛ» ЗСР інформувало адвоката Пасічника А. З. про те, що в цьому закладі є вільними наступні посади: адміністративно-господарський персонал: робітник з комплексного обслуговування та ремонту будівель - 1.0 посади; столяр - 0.5 посади; слюсар-сантехнік - 0.5 посади. Загально-лікарняний персонал: лікар-терапевт поліклінічного відділення - 0.75 посади; лікар педіатр поліклінічного відділення - 1.0 посади; лікар хірург поліклінічного відділення - 0.5 посади; лікар-дерматовенеролог поліклінічного відділення - 0.25 посади; лікар-епідеміолог поліклінічного відділення - 0.5 посади; лікар-інфекціоніст поліклінічного відділення - 0.25 посади; лкар-анестезіолог поліклінічного відділення - 0.25 посади. Посади адміністративно-господарського персоналу та посади лікарів поліклінічного відділення пропонувались ОСОБА_1 , проте вона не відповідає вимогам до вільних посад лікарів, а саме: наявність диплому про вищу освіту за спеціальністю «лікувальна справа», оскільки має диплом про повну вищу освіту за спеціальністю «Стоматологія» (а.с 135-136, т. 1).

На а.с. 144, т. 1 міститься розрахунок середньоденного заробітку ОСОБА_1 , який складено бухгалтером КНП «ЗРЛ» ЗСР.

На а.с. 35-36 т. 1 приєднано архівну відомість від 11 лютого 2023 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримала від КНП «ЗРЛ» ЗСР» виплати, в тому числі і за листопад-грудень 2022 року, що підтверджується і табелем обліку відпрацьованого робочого часу за грудень 2022 року, архівною відомістю від 23 січня 2023 року за листопад 2022 року (а.с. 35-35, т. 1; а.с. 115-116, 117-118, т. 2).

Листом за Вих. № 222 від 28 листопада 2023 рокуКНП «ЗРЛ» ЗСР» інформувало адвоката Пасічника А. З. про те, що особові справипрацівників КНП «ЗРЛ» ЗСР» не ведуться; копія особової картки працівника ОСОБА_1 , що перебувала на посаді лікаря-стоматологаКНП «ЗРЛ» ЗСР» за формою П-2, затвердженого наказом Держкомстату та Міноборони від 25 грудня 2009 року № 495/656 (1 арк.); копія особової справи працівника ОСОБА_1 , що перебувала на посаді лікаря-стоматологаКНП «ЗРЛ» ЗСР» не може бути (а.с. 62, т. 2).

За змістом відповіді на запит адвоката Пасічника А. З. № 802 від 20 грудня 2023 року комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня», громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі даних медичного висновку дійсно був сформований листок непрацездатності з приводу догляду за хворою дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26 грудня2022 року по 02 січня 2023 року (а.с.78, т. 2)

На а.с. 112-114, т. 2 містяться копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, адресовані відповідачем позивачці, які ОСОБА_1 отримувала 02 січня 2023 року.

Отож, оцінивши доводи сторін, викладені в заявах по суті, та надані в їх обґрунтування докази, суд доходить висновку, що позов не підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно із частинами 1-3 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За змістом частини другої статті 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (частини 1-3 статті 49-2 КЗпП України).

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Відповідно до частини 3 статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Згідно з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначається, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані, зокрема, з`ясувати, чи справді на підприємстві відбулися зміни в організації виробництва та праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва та праці, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника.

Скорочення чисельності та скорочення штату - поняття не тотожні. Скорочення штату - це зменшення кількості посад або ліквідація певних посад, спеціальностей, професій тощо (роз`яснення Міністерства юстиції від 25 січня 2011 року «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації»). А скорочення чисельності - це звільнення працівників у зв`язку з тим, що фактична кількість працівників є економічно необґрунтованою і має бути зменшена (лист Мінпраці від 07 квітня 2011 року № 114/06/187-11). Таким чином, у разі скорочення штату звільняються працівники певної професії, а в разі скорочення чисельності зменшують кількість працівників певної професії.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Процедура скорочення вимагає видання наказу (розпорядження) про скорочення штату. У ньому зазначають причини (підстави) скорочення штату, конкретні посади (роботи), що підлягають скороченню.

Після затвердження наказу (розпорядження) про скорочення штату складається новий штатний розпис або вносяться зміни до діючого штатного розпису.

Є два варіанти внесення змін до штатного розпису: 1. Затвердити новий штатний розпис. У разі структурної перебудови (реорганізації) на підприємстві видається наказ про затвердження штатного розпису в новій редакції та про скасування чинного. Новий штатний розпис набуває чинності з першого числа наступного місяця, але не заборонено це робити і в середині місяця; 2. Видати наказ про внесення змін до штатного розпису. Можливо видавати наказ про внесення змін до штатного розпису без його зміни. Надалі у роботі керуються чинним штатним розписом та наказом про внесення змін (додається до штатного розпису).

Новий або змінений штатний розпис (вже без урахування посад, що підлягають скороченню) має бути введений в дію тільки після дати закінчення двомісячного строку попередження працівників про їх звільнення. Фактично оновлений штатний розпис розпочне діяти після дати звільнення працівників у зв`язку зі скороченням штату.

Отож, суд встановив, що 28 жовтня 2022 року відбулися збори лікарів КНП «ЗРЛ» ЗСР», на яких також була присутня і позивачка, що визнала у судовому засіданні. На цих зборах директор ОСОБА_2 повідомила про негативну роботу лікаря-стоматолога ОСОБА_1 , а також про те, щоКНП «ЗРЛ» ЗСР» не буде заключати договору з НСЗУ по ПМГ № 34 «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» на 2023 рік і попередила працівників стоматологічного кабінету на один місяць часу, з 28 жовтня 2022 року по 28 листопада 2022 року про їх наступне звільнення.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття керівником відповідача такого рішення була відсутність на балансі лікарні системи рентгенівської діагностичної та/або дентального рентген-апарату, а відтак неможливість виконати вимоги Національної служби здоров`я України до пакету медичних послуг «Стоматологічна допомога дорослим та дітям» на 2023 рік. Також причиною такого рішення директора слугувала незадовільна робота позивачки, що слідує із листа КНП «ЗРЛ» ЗСР»№ 226 від 01 грудня 2022 року, адресованог адвокату Сампарі Н. М., який описано судом вище.

Статутом КНП «ЗРЛ» ЗСР» передбачено, що директор підприємства відбирає та призначає працівників на вакантні посади закладу, приймає рішення про звільнення з роботи працівників підприємства, а також інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками підприємства (пункт 7.5.9. розділу VІІ).

Отож, дії керівника КНП «ЗРЛ» ЗСР» при прийнятті рішення про звільнення позивачки відповідали Статуту підприємства та не повинні були узгоджуватися із Золотниківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, що також відповідає змісту листа цього органу місцевого самоврядування на запит адвоката Пасічника А. З. від 30 січня 2023 року № 64, який описано вище.

28 жовтня 2022 року відповідачем було видано наказ № 51 «Про внесення змін до штатного розписуКНП «ЗРЛ» ЗСР» на підставі якого, з 29 листопада 2022 року виведено з штатного розпису підприємства 0,5 посади лікаря-стоматолога. Цим наказом також уповноважено старшого інспектора з кадрів попередити працівників про можливе їх вивільнення та запропонувати всім працівникам, що підпадають під скорочення штату, переведення за їх згодою на інші вакантні посади; у разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відтак, видача відповідачем наказу про внесення змін до штатного розпису, який використовується на підприємстві у сукупності із чинним штатним розписом, свідчить про виконання КНП «ЗРЛ» ЗСР» процедури скорочення штату.

Наказом № 52 від 28 жовтня 2022 року відповідач в особі директора доручив інспектору з кадрів ознайомити позивачку під особистий підпис про зміну істотних умов праці та наступне вивільнення, однак від ознайомлення з цим наказом ОСОБА_1 відмовилася, про що було складено акт з приводу відмови підписання повідомлення про можливе вивільнення від 28 жовтня 2022 року.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

У постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що власник є таким, що належно виконав вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Також у постанові від 14 лютого 2023 року у справі № 519/1151/18 Верховний Суд виснував про наступе: «Доводи касаційної скарги зводяться виключно до того, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що підприємство не запропонувало їй всіх наявних вакантних посад від дня повідомлення до дня звільнення. Проте вони є необґрунтованими, оскільки наведеними вище та застосованими судами нормами права встановлено обов`язок роботодавця запропонувати робітнику, якого звільняють у зв`язку зі скороченням, не всі вакантні на підприємстві посади, а тільки ті, які відповідають його професії чи спеціальності, або іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду».

При матеріалах справи наявна інформація, описана вище, про те, що посади адміністративно-господарського персоналу та посади лікарів поліклінічного відділення пропонувались ОСОБА_1 , проте позивачка не відповідає вимогам до вільних посад лікарів, а саме: наявність диплому про вищу освіту за спеціальністю «лікувальна справа», оскільки має диплом про повну вищу освіту за спеціальністю «Стоматологія».

Отож, доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_1 не була запропонована інша робота директором КНП «ЗРЛ» ЗСР, суд відхиляє.

Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Щодо права позивачки на залишення на роботі, то суд враховує, що статтею 184 КЗпП України встановлено гарантію обмеження звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років та передбачено можливість такого звільнення у випадках повної ліквідації підприємства і за умови обов`язкового працевлаштування.

У постанові Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 591/1371/19 зазначено, що "згідно зі статтею 1 Закону України "Про охорону дитинства", статтею 2 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", статтею 6 СК України дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосованого до неї, вона не набуває прав повнолітньої особи раніше. Відповідно до статей 18-1-18-3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" одинокою матір`ю є особа, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, виховує дитину без батька. Цей статус за одинокою матір`ю зберігається і у тому разі, коли вона уклала шлюб не з батьком дитини за умов, якщо діти не були усиновлені чоловіком (дружиною). Також визначення "одинокої матері" наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України "Про відпустки". Так, згідно із вказаною постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір`ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама. Оскільки пунктом 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України "Про відпустки" визначено одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (сплати аліментів) значення не має".

Суд встановив, що позивачка розірвала шлюб 2012 році; від цього шлюбу у колишнього подружжя народилася дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дитина зареєстрована із ОСОБА_1 та її батьками; аліменти із ОСОБА_6 на користь позивачки по м. Тернополю не стягуються.

Водночас, суд не встановив, що батько дитини не бере участі в утриманні та матеріальному забезпеченні спільної дочки колишнього подружжя, що він позбавлений батьківських прав. Позивачка не змінювала прізвища після одруження, однак у рішенні суду їй залишено дошлюбне прізвище ОСОБА_13 , у її особовій картці наявний запис, що вона одружена, даних про те, що на ОСОБА_1 поширювалися гарантії для одинокої матері впродовж її роботи в КНП «ЗРЛ» ЗСР», матеріали справи не містять (немає інформації про використання додаткової відпустки, як одинокій матері, надання матеріальної допомоги, як одинокій матері).

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2020 року в справі № 520/2226/19 звернуто увагу на те, що обов`язок оформлення таких документів лягає на працівника, а не на роботодавця.

Жодного документу для підтвердження свого статусу одинокої матері позивачка під час перебування на посаді лікаря-стоматолога КНП «ЗРЛ» ЗСР» не надавала, відповідно до неї, впродовж роботи на цьому підприємстві, не застосовувалися гарантії як для одинокої матері, а відтак і на день звільнення, встановлені ст. 184 КЗпП України гарантії, роботодавцем не були застосовані. Беззаперечних, однозначних та достовірних доказів наявності на час звільнення статусу одинокої матері у ОСОБА_14 , суду не надано, а відтак доводи сторони позивача про порушення відповідачем трудового законодавств в цій частині, суд вважає безпідставними.

Щодо твердження сторони позивача про те, що звільнення ОСОБА_1 з роботи відбулося в порушення ст. 43 КЗпП України - без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, то відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

ОСОБА_1 не була обраною до профспілкового органу, а тому у період дії воєнного стану законно звільнена роботодавцем без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Щодо тверджень ОСОБА_1 та її представника, адвоката Пасічника А. З. про те, що роботодавець мав повторно повідомити позивачку про наступне вивільнення, то суд звертає увагу на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2020 року у справі № 226/1665/18 (провадження № 61-8329св19) вказано, що: "доводи заявника про те, що попередження про наступне вивільнення втратило юридичну силу у зв`язку із внесенням змін до наказу Мирноградської центральної міської лікарні від 16 березня 2018 року № 101, є необґрунтованими, оскільки перенесення дати звільнення позивача на іншу дату (11 червня 2018 року) не потребує повторного попередження про звільнення у зв`язку із реорганізацією роботодавця".

У виниклих правовідносинах мало місце саме перенесення дати звільнення, а відтак у роботодавця не було обов`язку повторно попереджати ОСОБА_1 про наступне вивільнення.

Суд також відхиляє покликання сторони позивача на застосування до виниклих правовідносин ч. 1 ст. 42, пунктів 2, 3, ч. 2 ст. 42 КЗпП України.

У ОСОБА_1 відсутнє переважне право на залишення на роботі з наведених вище підстав, оскільки питання щодо наявності переваженого права працівників у залишенні на роботі виникає у випадку скорочення однакових посад. Посада, яку займала позивачка була єдиною у штатному розписі, вона працювала на 0.5, посади, іншу 0,5 посади займав лікар стоматолог ОСОБА_11 , який також попереджався про зміну істотних умов праці та наступне вивільнення, однак у зв`язку з перебуванням на службі у лавах ЗСУ, був звільнений після повернення на робоче місце.

Переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад, але у даному випадку мало місце скорочення посади лікаря-стоматолога КНП «ЗРЛ» ЗСР», яка була єдиною на підприємстві. Переважне право на залишення працівника на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду (постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 577/256/18).

В ухвалі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/17643/22 (доступна в Єдиному державному реєстрі судових рішень)було встановлено наступне: «Як вбачається з копії наказу директора КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради №149 від 22.12.2022 року, ним скасовано наказ №137 від 28.11.2022 року щодо звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 з 22.12.2022 року з оплатою згідно штатного розпису.

Згідно обліку відпрацьованого робочого часу КНП «Золотниківського РЛ» за грудень 2022 року, ОСОБА_1 у період з 01 по 09 грудня перебувала на лікарняному, кількість відпрацьованих останньою днів становить 10 робочих днів.

Як слідує з відомості КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради за листопад 2022 року, ОСОБА_1 за листопад 2022 року виплачено 22 289,81 грн, в тому числі: вихідну допомогу, індексацію заробітної плати, компенсацію відпустки, надбавку за вислугу років, оклад по годинам, доплату за складність і напруженість лікарям.

З архівної відомості КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради за грудень 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 за грудень 2022 року виплачено 6341,07 грн, в тому числі: індексацію заробітної плати, компенсацію відпустки, надбавку за вислугу років, оклад по годинам, оплату лікарняних за рахунок роботодавця, доплату за складність і напруженість лікарям, оплату лікарняних за рахунок ФСС.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 20.11.2003 року вбачається, що 28.11.2022 року відповідачем внесено запис №18 про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням чисельності працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ №137 від 28.11.2022). 22.12.2022 року відповідачем внесено запис №19, згідно з яким запис за №18 є недійсним (наказ №149 від 22.12.2022).

На підставі наведених обставин, судом встановлено, що відповідачем 22.12.2022 року самостійно скасовано наказ від 28.11.2022 року, яким позивача звільнено із займаної посади та про скасування якого позивач звернулася до суду. Крім цього, відповідачем проведено з позивачем розрахунок за вказаний період шляхом перерахунку грошових коштів, що підтверджується відповідними архівними відомостями за листопад і грудень 2022. Факт одержання коштів від відповідача підтвердила сама позивач у судовому засіданні….

На підставі, наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що відповідачем 22.12.2022 року було скасовано наказ №137 від 28.11.2022 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та внесено відповідний запис у трудову книжку останньої.

Вищевказаний наказ надсилався відповідачем позивачу засобами електронного, мобільного та поштового зв`язку, що підтверджується долученими відповідачем копіями повідомлень та квитанцій про відправку поштової кореспонденції.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідач повідомляв позивача про скасування свого наказу про її звільнення та поновлення останньої на роботі.

Суд відхиляє посилання представника позивача на відсутність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з наміром позивача звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою, щодо внесення недостовірних даних у табель обліку робочого часу ОСОБА_1 в той час, коли вона фактично не перебувала на роботі.

Так, вказані доводи представника позивача, зокрема щодо бажання звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою, оскільки наданий представником відповідача табель обліку робочого часу містить ознаки підроблення, не стосуються предмету доказування у даній справі.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року у справі №753/5516/20 (провадження № 61-2874св21) зазначено, що роботодавець не обмежений у праві самостійно скасувати наказ про звільнення працівника, якщо таке звільнення відбулося з ініціативи власника або уповноваження ним органу (роботодавця), тому скасування наказу про звільнення позивача самим відповідачем безумовно має наслідком поновлення позивача на роботі з дати звільнення та виплату йому заробітної плати за весь період вимушеного прогулу.

Відтак, той факт, що відповідач виплатив позивачу кошти в той, час коли вона фактично не перебувала на роботі, свідчить саме про дотримання відповідачем вимог законодавства про працю, зокрема виконання обов`язку щодо виплати працівнику заробітної плати за весь період вимушеного прогулу, у зв`язку із скасуванням роботодавцем наказу про звільнення працівника».

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на встановлене, позовні вимоги в частині: визнати протиправним та скасувати наказ № 137 від 28 листопада 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 із посади лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України; визнати протиправним та скасувати наказ № 152 від 28 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 із посади лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України до задоволенні не підлягають, адже роботодавець скасував ці накази, з позивачкою було проведено повний розрахунок сум, належних при звільненні, а відтак в цій частині позовних вимог спірні правовідносини припинилися.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування наказу № 4 від 02 січня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 із посади лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, в частині прийняття рішення про звільнення позивачки та поновлення позивачки на посаді лікаря стоматолога КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради з моменту її звільнення, то суд в ході судового розгляду не встановив порушень з боку роботодавця, які були б підставою для захисту трудових прав працівника.

Всі доводи, на які сторона позивача посилалася, як на обґрунтування своїх вимог судом оцінені повно, всебічно та об`єктивно в сукупності із зібраними доказами, а відтак суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КНП «ЗЛР» ЗСР про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуслід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне змінити дату звільнення ОСОБА_1 , зазначену в наказі в. о. директора комунального некомерційного підприємства «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради Н. В. Делитканич від 02 січня 2023 року «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 » № 4, з 02 січня 2023 року на 03 січня 2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 10 квітня 2023 року у справі № 344/17665/21 Верховний Суд підтвердив право директора підприємства передоручити підписання кадрових документів іншій особі.

Позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від заявлених позивачкою інших вимог, а відтак до задоволення також не підлягає.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в частині позовних вимог за які позивачка від сплати судового збору звільнена, то суд відносить ці судові витрати по сплаті судового збору на рахунок держави, а в решті - судовй збір ОСОБА_1 не підлягає поверненню, оскільки у задовленні заявлених позовних вимог їй відмовлено в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 137, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- відмовити.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 , зазначену в наказі в. о. директора комунального некомерційного підприємства «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради Н. В. Делитканич від 02 січня 2023 року «Про звільнення лікаря-стоматолога ОСОБА_1 » № 4, з 02 січня 2023 року на 03 січня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: комунальне некомерційне підприємство «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради, код ЄДРПОУ: 02001067, адреса місцезнаходження: вул. Містечко, буд. 58, с. Золотники Тернопільського району Тернопільської області, 48115; kyzolotlikar@ukr.net.

Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2024 року.

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська