Ухвала

від 29.11.2024 по справі 607/11759/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 607/11759/23

провадження № 61-15156ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради на постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2024 року засобами поштового зв`язку КНП «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

На підставі поданої касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження з таких підстав.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред`явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 684,00 грн.

До касаційної скарги приєднано платіжну інструкцію від 31 жовтня 2024 року № 352 про сплату судового збору на суму 4 294,40 грн.

Розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні касаційної скарги за дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді) та майнову вимогу (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу розмірі 223805,82 грн) становив 8770,52 грн (223805,82 грн * 1% + 2 684,00 грн * 0,4*2) * 200%).

Тому заявник має доплатити судовий збір у розмірі 4476,12 (8770,52 грн - 4294,40 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду: від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17) та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Разом з тим, зміст оскарженої постанови апеляційного суду та доводів касаційної скарги в частині оскарження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, свідчить, що такі доводи фактично зводяться до порушення норм процесуального права щодо встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Проте обов`язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України) є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте не зазначає який висновок відсутній та щодо якої норми права.

При цьому формальне посилання на підстави касаційного оскарження без наведення відповідного обґрунтування не може бути підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Подана касаційна скарга не відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки містить посилання на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без належного обґрунтування та зазначення виключних підстав касаційного оскарження.

Ураховуючи наведене, заявникові необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради на постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати Комунальному некомерційному підприємству «Золотниківська районна лікарня» Золотниківської сільської ради строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков