Ухвала

від 03.05.2024 по справі 910/9184/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9184/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Баранець О. М., Кролевець О. А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер-Енерго-Девелопмент"

на рішення Господарського суду міста Києва

суддя Удалова О. Г.

від 16.11.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

колегія суддів: Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю., Станік С. Р.

від 26.03.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер-Енерго-Девелопмент"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Державне підприємство "Гарантований покупець",

2) Державна казначейська служба України

про стягнення 421 158,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтер-Енерго-Девелопмент" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Відповідач, Скаржник) про стягнення 421 158,17 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 910/9184/23, у позові відмовленоя повністю.

15 квітня 2024 року Позивач із використанням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 910/9184/23.

У прохальній частині касаційної скарги Скаржник просить:

- відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 910/9184/23;

- рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 910/9184/23 - скасувати;

- ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Скаржника задовольнити в повному обсязі та стягнути з Відповідача 421 158, 17 грн шкоди.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 421 158,17 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік (500 х 2 684,00 грн = 1 342 000,00грн).

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Скаржник у тексті касаційної скарги зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з огляду на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

Обґрунтовуючи наявність фундаментального значення, Скаржник зауважує, що у справі № 910/9184/23 вирішувалось питання можливості застосування протиправного нормативно-правового акту суб`єкта владних повноважень (Відповідача) та відшкодування завданої таким актом шкоди за рахунок Відповідача, який і прийняв зазначений акт.

Додатково Скаржник звертає увагу на те, що це питання неоднозначно трактується судами першої та апеляційної інстанцій, які виносять протилежні висновки за аналогічних обставин.

Частина судів вважають за можливе застосовувати протиправний нормативно-правовий акт до правовідносин, що виникли і існували до його скасування та визнання протиправним.

Водночас Скаржник зауважує, що у двох справах з аналогічним предметом позову суди першої та апеляційної інстанцій враховують висновки Верховного Суду щодо неможливості застосування протиправного нормативно-правового акту незалежно від моменту його скасування та визнання протиправним.

Отже, на думку Скаржника, відкриття касаційного провадження у справі № 910/9184/23 дозволить не лише усунути цю невизначеність, але й сформувати єдиний правовий підхід до застосування спірних норм права, забезпечити їх однакове тлумачення та застосування.

Відповідно до правової позиції, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний вимір ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

Суд, оцінивши доводи Скаржника, дійшов висновку, що аргументи та мотиви, викладені у касаційній скарзі, не є очевидно неприйнятними, враховуючи критерії, визначені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15, що дана справа містить правове питання щодо застосування норми права і її розгляд Верховним Судом є необхідною для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Також, відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Абзацом 2 частини 13 положення про НКРЕКП, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, встановлено що рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Предметом спору у справі № 910/9184/23 є відшкодування шкоди, заподіяної Скаржнику рішенням органу державної влади - Відповідачем, яке визнано протиправним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 640/4069/21 (підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46).

З огляду на викладене, Скаржник у відповідності до положень пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

Пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосовування в будь-який період часу (з моменту його прийняття до моменту визнання його протиправним) прийнятий Відповідачем підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджений постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, визнаний незаконним та протиправним постановою Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 640/4069/21 (підстава касаційного оскарження згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України).

Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України Відповідач не скористався.

З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Скаржника відповідає вимогам статті 290 ГПК України, а отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 910/9184/23 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Керуючись статтями 8, 234, 287, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер-Енерго-Девелопмент" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 910/9184/23.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

3. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 17 травня 2024 року. У разі закінчення п`ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п`ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду справу № 910/9184/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Кролевець