Ухвала

від 03.05.2024 по справі 202/3829/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5961/24 Справа № 202/3829/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Мороз В. П. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

УХВАЛА

03 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Максюта Ж.І., ознайомившись із апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського Миколи Юрійовича, Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2019 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», КВЖРЕП Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського М. Ю, Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності.

Постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокурори в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради задоволено частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2023 року скасовано та справу № 202/3829/16-ц направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради задоволено.

Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана її представником адвокатом Садиленком Олексієм Леонідовичем, задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року визначено склад суду: ОСОБА_4 (суддя-доповідач),Космачевська Т.В., Халаджи О.В.

Ознайомившись з матеріалами справи, суддя Максюта Ж.І. вважає за необхідне заявити самовідвід у справі при розгляді апеляційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року, оскільки постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокурори в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради задоволено частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2023 року (головуючий суддя Максюта Ж.І.) скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень частини третьої статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У ст. 15 Кодексу суддівської етики та п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», від 01 жовтня 1982 року - «Пєрсак проти Бельгії», від 15 грудня 2011 року - «Паскал проти України», «Ветштайн проти Швейцарії» тощо).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

За таких обставин, оскільки суддя Максюта Ж.І. брала участь у вирішенні справи та нею вже була висловлена позиція у даній справі, а також з метою запобігання виникнення в учасників справи сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості при розгляді апеляційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року, вважаю за доцільне взяти самовідвід.

Керуючись ст.ст. 33, 36-41 ЦПК України,апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Взяти самовідвід по цивільній справі №202/3829/16 за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського Миколи Юрійовича, Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності.

Справу передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ж.І.Максюта