Ухвала

від 07.11.2024 по справі 202/3829/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 202/3829/16-ц

провадження № 61-14114ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув заяву судді Верховного Суду Лідовця Руслана Анатолійовича про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського Миколи Юрійовича, Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (далі - ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт»), Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського Миколи Юрійовича (далі - КВЖРЕП Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського М. Ю.), Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано квартиру АДРЕСА_1 , такою, що фактично була передана ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська та належить до числа об`єктів приватизації. Визнано право ОСОБА_1 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Визнано право приватної власності ОСОБА_1 для подальшої державної реєстрації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , яка розташована на четвертому поверсі та має загальну площу 24,9 кв. м, житлову площу 11,9 кв. м, та складається з: 1 - коридор, загальною площею 3,4 кв. м; 2 - кладова, загальною площею 1,5 кв. м; 3 - житлова, загальною площею 11,9 кв. м; 4 - кухня, загальною площею 5,4 кв. м; 5 - санвузол, загальною площею 2,7 кв. м.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня

2016 року у цій справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2019 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

від 21 червня 2016 року у вищевказаній справі.

Постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокурори в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради задоволено частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 20 січня 2023 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради задоволено. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року задоволено клопотання адвоката Садиленка О. Л., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про закриття апеляційного провадження та закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, на заочне рішення Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у вищевказаній справі.

22 жовтня 2024 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко О. А. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня

2024 року (надійшла до суду 23 жовтня 2024 року).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 23 жовтня 2024 року справу передано для розгляду колегії суддів:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії:

Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.

31 жовтня 2024 року судді Верховного Суду: Коломієць Г. В., Гулько Б. І.,

Луспеник Д. Д. заявили про самовідвід у справі з тих підстав, що вони брали участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції, за наслідком якого Верховним Судом прийнято постанову від 10 квітня 2024 року (касаційне провадження № 61-15460св23), якою судове рішення у цій справі скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, в якій висловлювалася правова позиція щодо вирішення спору.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року заяву про самовідвід колегії суддів задоволено; касаційну скаргу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 202/3829/16-ц передано для розгляду колегії суддів: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.

05 листопада 2024 року суддя Верховного Суду Гулейков І. Ю. заявив самовідвід у справі з тих підстав, що він брав участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції, за наслідком якого Верховним Судом прийнято постанову від 10 квітня 2024 року (касаційне провадження № 61-15460св23), в якій висловлював певну правову позицію щодо вирішення спору.

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року заяву про самовідвід судді Гулейкова І. Ю. задоволено; касаційну скаргу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 202/3829/16-ц передано для розгляду колегії суддів: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.

07 листопада 2024 року суддя Верховного Суду Лідовець Р. А., заявив про самовідвід у справі з тих підстав, що він брав участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції, за наслідком якого Верховним Судом прийнято постанову від 10 квітня 2024 року (касаційне провадження № 61-15460св23), в якій висловлював певну правову позицію щодо вирішення спору. Тому з метою уникнення сумнівів у неупередженості та забезпечення об`єктивності розгляду цієї справи вважає, що підлягає самовідводу.

Заява судді Верховного Суду про самовідвід підлягає задоволенню.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.

Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).

Суддя Верховного Суду Лідовець Р. А. раніше брав участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції та висловлював свою правову позицію щодо спірних правовідносин, тому з метою уникнення сумнівів у неупередженості чи об`єктивності судді, заяву про самовідвід слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про самовідвід судді Верховного Суду Лідовця Р. А.

Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву судді Верховного Суду Лідовця Руслана Анатолійовича про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Верховного Суду Лідовця Руслана Анатолійовича за його заявою

від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського Миколи Юрійовича, Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року.

Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара