Ухвала

від 24.09.2024 по справі 202/3829/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5961/24 Справа № 202/3829/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Мороз В. П. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

при секретарі Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання адвоката Садиленка Олексія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про закриття апеляційного провадження, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (далі ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт»), комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського М.Ю. (далі КВЖРЕП Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського М.Ю.), Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності, мотивуючи його тим, що гуртожиток, розташований на АДРЕСА_1 , в тому числі і квартира АДРЕСА_2 , фактично переданий ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» до комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська та, у свою чергу, взятий на баланс КВЖРЕП Індустріального району.

Вказувала, що через протиправну бездіяльність працівників вказаного комунального підприємства інформація про право комунальної власності на цей об`єкт нерухомості не була внесена до Державного реєстру права власності. Отже, такими діями відповідачів вона була позбавлена можливості реалізувати своє право на приватизацію житла у гуртожитку, в якому вона проживає більше п`яти років на законних підставах.

Посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_3 , належить до числа об`єктів, які підлягають приватизації, а вона є суб`єктом приватизації просила суд ухвалити рішення, яким визнати квартиру АДРЕСА_3 , такою, що фактично була передана ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» до комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська та належить до числа об`єктів приватизації; визнати її право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 у зазначеному гуртожитку та для подальшої державної реєстрації її права у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; визнати за нею право приватної власності на квартиру АДРЕСА_4 , яка має загальну площу 24,9 кв.м, житлову площу 11,9 кв.м та складається з: 1 коридору, загальною площею 3,4 кв м; 2 кладової, загальною площею 1,5 кв.м; 3 житлової, загальною площею 11,9 кв.м; 4 кухні, загальною площею 5,4 кв.м; 5 санвузла загальною площею 2,7 кв.м.

Заочним рішеннямІндустріального районногосуду м.Дніпропетровськавід 21червня 2016року позов ОСОБА_2 задоволено.

27 червня 2019 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області, діючи в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради звернувся із апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року відкрито провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у цій справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради задоволено, заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2019 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», КВЖРЕП Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського М. Ю, Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокурори в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради задоволено частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2023 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2023 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року поновлено першому заступнику прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради строк на апеляційне оскарження заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у вказаній справі. Зупинено дію заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року до закінчення апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2023 року закінчено дії по підготовці справи до апеляційного розгляду та призначено справу до апеляційного розгляду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради задоволено. Заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду від10квітня 2024року касаційнускаргу ОСОБА_3 ,яка поданаїї представником адвокатомСадиленком О.Л.,задоволено частково.Постанову Дніпровськогоапеляційного судувід 11жовтня 2023року скасовано,а справунаправлено нановий розгляддо судуапеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2024 року закінчено дії по підготовці справи по апеляційній скарзі першого заступника прокурора Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року до апеляційного розгляду та призначено справу до апеляційного розгляду.

27 червня 2024 року адвокат Садиленко О.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання про закриття апеляційного провадження.

20 вересня 2024 року Дніпропетровська обласна прокуратура надала заперечення проти клопотання про закриття апеляційного провадження.

Під час судового засідання 24 вересня 2024 року адвокат Садиленко О.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подане раніше клопотання та просив закрити апеляційне провадження.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури та представник Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради заперечували проти закриття апеляційного провадження.

Перевіривши матеріалисправи,доводи апеляційноїскарги таклопотання прозакриття провадження колегія суддів вважає, що клопотання необхідно задовольнити та апеляційне провадження у справі закрити з наступних підстав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, зокрема у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) вказала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом, заявою або скаргою повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

У контексті зазначеного судам слід враховувати, окрім іншого, і Рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08 квітня 1999 року у справі №3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов (заява, скарга), у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Враховуючи зазначене, можна дійти висновку, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, заявою або скаргою.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Відповідно до ч.1 ст.17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Правом на апеляційне оскарження судових рішень з перевірки законності і обґрунтованості рішень та ухвал суду першої інстанції, наділені, зокрема: особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права або про їх обов`язки. Отже, за загальним правилом, у цих осіб відсутні правові підстави для апеляційного оскарження ухвал суду (оскільки ухвалами не вирішуються питання про спірні права та обов`язки). Однак разом з цим, особи, які не брали участь у справі, можуть оскаржити ухвалу суду лише у випадках, якщо відповідно до неї їх зобов`язано вчинити певні дії або утриматися від них, і це порушує права або інтереси цієї особи. Тобто, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі від 27 червня 2019 року відсутнє жодне обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави саме в особі Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради.

Так дійсно апеляційна скарга була першим заступником прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради та Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради.

Втім після ряду постанов суду касаційної інстанції ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2023 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.

Вказана ухвала оскаржена не була та набрала законної сили.

Колегія суддів звертає увагу на те, що інтерес територіальної громади м.Дніпра у даній справі представляє Дніпровська міська рада, яка була залучена учасником справи, і яка судове рішення не оскаржувала.

В той час коли апеляційна скарга першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради була повернута скаржнику.

Статтею 172 ЦК України передбачено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною другою статті 327 ЦК України встановлено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Колегія суддів погоджується з доводами клопотання про те, що саме органи місцевого самоврядування є тими особами, через які територіальні громади здійснюють цивільні права та обов`язки, зокрема управління майном, що є у комунальній власності.

У статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_2 до суду з позовом) визначено, що право комунальної власності це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах належним їй майном як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування».

Частиною п`ятою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із положеннями частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

Відповідно до частин першої та третьої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами».

Згідно із частинам першою, другою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Враховуючи наведенінорми права,колегія суддівпогоджується здоводами заявникапро те,що міськарада уповноваженапредставляти інтереситериторіальної громади,а нестворені неювиконавчі органи,а томуапеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», КВЖРЕП Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського М.Ю., Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності підлягає закриттю.

Керуючись ст.362 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

Задовольнити клопотання адвоката СадиленкаОлексія Леонідовича,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,про закриттяапеляційного провадженнята закритиапеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району в особі керуючого санацією Биковського Миколи Юрійовича, Дніпропетровської міської ради про визнання об`єкта нерухомості таким, що переданий у власність територіальної громади, визнання права особи на приватизацію та визнання права власності.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Е.Л.Демченко

Судді: Т.В.Космачевська

О.В.Халаджи