Рішення

від 20.11.2007 по справі 13/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  13/314

20.11.07

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера-Лайт», м. Київ

До                    Закритого акціонерного товариства «Ідеалуче», м. Київ

Про                      стягнення 47 978,10 грн.

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача                Лога В.В. –директор

      Єлагін С.І. –пред. по довіреності

Від відповідача     не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних витрат, пені та 3% річних у розмірі 47 978,10 грн. згідно укладеного Договору поставки № 102 від 10.10.05 р., що виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем , як покупцем, умов договору про проведення своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2007р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.10.2007р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. від 26.10.2007р. № 17, у зв'язку з перебуванням судді Євдокимова О.В. на лікарняному, справу          № 13/314 було передано на розгляд судді Качан Н.І.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2007р. розгляд справи було призначено на 20.11.2007р.

20.11.2007р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки до судового засідання суду не повідомив.

Представник позивача заявив письмове клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2005 року між сторонами був укладений Договір поставки № 102 (надалі –Договір), відповідно до якого позивач, як постачальник,  взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу відповідну продукцію на суму 119 265,17 грн. з ПДВ, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти цю продукцію та оплатити її вартість відповідно до умов договору.

Згідно п. 4.1. Договору поставка продукції покупцю здійснюється постачальником окремими партіями, на підставі заявок покупця, що подаються ним постачальнику в порядку та строки, встановлені цим Договором.

Найменування, номенклатура, вартість та строки поставки продукції визначені в Окремих специфікаціях на постачання світильників, які є Додатками №№ 1-3 до даного Договору, копії яких долучені до матеріалів справи.

Порядок розрахунків за продукцію передбачений у Розділі 8 Договору «Ціна та порядок розрахунків».

Ціна на продукцію, що поставляється покупцеві за цим Договором, визначається у відповідних Окремих специфікаціях, що є невід'ємними частинами та додатками до цього Договору (п. 8.1. Договору).

В п. 8.2. Договору зазначено, що оплата продукції, що поставляється, здійснюється покупцем у наступному порядку:

- передоплата в розмірі 30% від суми договору;

- остаточний розрахунок на потязі 3 (трьох) днів з моменту надходження оплати за продукцію на поточний рахунок покупця від кінцевого споживача.

Після перерахування обумовленої в п. 8.2. Договору попередньої оплати в розмірі 30% від суми Договору, яка складає 33 550 грн., що підтверджується банківськими виписками, та отримання усних заявок від відповідача, позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними № РН-738 від 12.10.05 р. на суму 45 416,21 грн. з ПДВ, № РН-742 від 14.10.05 р. на суму 55 894,26 грн. з ПДВ, № РН-771 від 06.12.05 р. на суму 12 178,20 грн. з ПДВ, яка отримана представником відповідача на підставі виданих йому довіреностей.   

Належним чином засвідчені копії вищевказаних видаткових накладних та довіреностей на отримання матеріальних цінностей, долучені до матеріалів справи та засвідчують наведені обставини передачі відповідачу продукції за Договором поставки № 102 від 10.10.05 р., тому приймаються судом, як безумовні докази підтвердження перелічених обставин.

          Після отримання продукції відповідач, в свою чергу, поставив її ТОВ «Нью-Санрайс»для встановлення її в «Київському ляльковому театрі». ТОВ «Нью-Санрайс», як остаточний або кінцевий споживач вищезазначеної продукції, розрахувалось з відповідачем 29.12.05 р., даний факт підтверджується листом ТОВ «Нью-Санрайс»від 25.01.07 р. № 2/01-1.

          Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги п. 8.2. Договору, відповідач повинен був провести остаточні розрахунки з позивачем не пізніше 1 січня 2006 року.

          Крім цього, 04.09.06 р. в рамках укладеного Договору поставки № 102 від 10.10.05 р. за усною заявкою відповідача, позивач поставив відповідачу додатково продукцію на суму 5 776,50 грн. Дана продукція також була поставлена відповідачем кінцевому споживачу ТОВ «Нью-Санрайс», який листом від 25.01.07 р. повідомив позивача, що повністю розрахувався з відповідачем за поставлену продукцію.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 265 ГК України передбачений обов'язок постачальника передати товар покупцю в обумовлені строки, та обов'язок покупця прийняти товар та уплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов'язання за Договором поставки № 102 від 10.10.05 р. та вимоги вищевказаних норм закону, не провів своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.

Відповідач частково виконав умови Договору та перерахував на рахунок позивача за одержану продукцію грошові кошти у розмірі 49 700 грн., що підтверджується банківськими виписками, належним чином засвідчені копії яких додані до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію.

Після письмової вимоги позивача від 21.02.07 р. відповідач частково перерахував на рахунок позивача окремими платіжними дорученнями суму боргу у розмірі 6 500 грн.

Сума основного боргу на момент розгляду справи у суді становить 29 515,17 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.07 р., підписаного представниками обох сторін та завіреного відбитками їх печаток, оригінал зазначеного акту долучено до матеріалів справи і приймається судом, як належний доказ про залишкову заборгованість відповідача.

Судом встановлено факт здійснення передачі продукції відповідачу, а також факт часткової оплати відповідачем за поставлену продукцію. Таким чином, відповідач визнав факт поставки продукції та своє зобов'язання щодо його оплати. Доказів про те, що зазначене зобов'язання відповідачем виконане у повній мірі суду не надано, пред'явлений позивачем остаточний розрахунок не оспорений.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, здійснивши поставку обумовленої продукції, а відповідач в повному обсязі свої зобов'язання по оплаті не виконав, про причини  невиконання не пояснив ні суду, ні позивачу.

Відповідно до п. 9.3. Договору у випадку порушення строків оплати, вибірки або прийняття продукції за цим Договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості продукції, строки оплати чи вибірки або прийняття якої порушені, за кожний день прострочки.

Розмір пені за весь час існування заборгованості за розрахунком позивача становить 11 477,70 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача борг з урахуванням інфляційних та 3 % річних.

Пізніше позивач уточнив свої позовні вимоги та відмовився від стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, в іншій частині просив суд позов задовольнити.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу з урахуванням пені за весь час прострочення платежу, яка складає 40 992,87 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким,  що підлягає задоволенню повністю за уточненим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 173 ГК України, ст.ст. 525, 526, 549, 612, 655 ЦК України,  ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ідеалуче»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, 5/7, код ЄДРПОУ 30440720, МФО 300528, р/р 26008001301058 в АКБ «Райффайзен –Банк Аваль») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера-Лайт»(03035, м. Київ, вул. Стадіонна, 6, кв. 62, код ЄДРПОУ 31404751, МФО 322904, р/р 26007101034802 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен –Банк Аваль»), - або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, основної заборгованості та пені у розмірі 40 992,87 (сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 87 коп., державне мито у розмірі 409 (чотириста дев'ять) грн. 93 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 03.12.2007року