Ухвала

від 29.04.2024 по справі 552/1055/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1055/17 Номер провадження 22-ц/814/2400/24Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

29 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дорош А. І.

суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, голови правління АК «Механізатор» ОСОБА_4

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на індивідуальний гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 86,2 кв.м, у АДРЕСА_1 , та погріб площею 2,30 кв.м. з оглядовою ямою площею 1,70 кв.м.

Не погодившись з рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року, особа, яка не брала участі у справі, голова правління АК «Механізатор» ОСОБА_4, у вересні 2022 року оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року апеляційну скаргу голови правління АК «Механізатор» ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, а саме: для наведення додаткових обґрунтувань підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - задоволено. Поновлено голові правління (керівнику кооперативу) АК «Механізатор» ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року як пропущений з поважних причин. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою голови правління (керівника кооперативу) АК «Механізатор» ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу голови правління (керівника кооперативу) АК «Механізатор» ОСОБА_4 задоволено, рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року - скасовано і ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Київської районної ум. Полтаві ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності про визнання права власності - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Постанову Полтавського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому, Верховним Судом визначено, що під час нового розгляду справи апеляційний суд повинен повторно вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження із урахуванням принципу res judicata, з наведенням обґрунтованих мотивів наявності підстав для відкриття чи відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

23 квітня 2024 року справа надійшла до Полтавського апеляційного суду.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та зазначає, що він як голова правління АК «Механізатор» отримав копію рішення суду 18.08.2022 року, а АК «Механізатор» участі у розгляді справи не брав, до справи залучений не був, про ухвалення рішення не повідомлявся.

Крім того, на виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 31.10.2022 року ОСОБА_4 подав до Полтавського апеляційного суду додаткові обґрунтування підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначив, що колишній голова кооперативу ОСОБА_5 неналежним чином виконував свої обов`язки, не збирав загальні збори членів кооперативу, постійно був відсутній у м. Полтаві, а після ознайомлення з матеріалами справи у квітні 2018 року не повідомив кооператив про прийняте у справі рішення, копія якого відсутня в кооперативі. У травні 2018 року ОСОБА_5 виїхав за межі України та тривалий час перебував за кордоном. Після закінчення строку його повноважень як голови кооперативу, він не зібрав загальні збори. 26 червня 2022 року ОСОБА_4 був обраний головою кооперативу та після отримання у липні 2022 року від ОСОБА_1 заяви про прийняття його в члени кооперативу, 18 серпня 2022 року звернувся до суду з заявою про отримання копії рішення, яке оскаржив до апеляційного суду за погодженням з іншими членами кооперативу. Також зазначав, що згідно з положеннями пункту 4.14 статуту кооперативу саме голова кооперативу представляє кооператив у його стосунках з іншими особами, організовує документообіг, діловодство, ведення бухгалтерського обліку, звітності кооперативу тощо, тоді як інші його члени не мають таких повноважень, а тому АК «Механізатор» не мав можливості подати апеляційну скаргу до того, як змінився голова кооперативу, який і отримав рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити у контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії»).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії»).

Згідно зі статтею 292 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Аналогічні положення закріплені у статті 352 ЦПК України в редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 13 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

До набрання чинності цією редакцією Кодексу діяла редакція ЦПК України від 03 серпня 2017 року.

Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України (у вказаній редакції), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України в редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частин перша, друга статті 127 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 640/11452/19 вказав, що поважними причинами пропущення строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності. При цьому зазначав, що ОСОБА_3 є головою правління АК «Механізатор».

До позовної заяви ОСОБА_1 додано копії протоколу засідання правління АК «Механізатор» від 29.06.2013 року, договору оренди землі від 17.06.2013 року, акту прймання-передачі в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . (т.1 а.с. 9-13), згідно яких головою правління АК «Механізатор» є ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, визнавав позовні вимоги ОСОБА_1 , просив суд задовольнити їх в повному обсязі (т.1 а.с. 44).

З врахування викладеного, колегія суддів вважає, що АК «Механізатор» в особі голови правління ОСОБА_3 був обізнаний про розгляд даної справи судом першої інстанції.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року в період до вересня 2022 року учасниками справи не оскаржувалось.

Крім того, колегією суддів враховано, що матеріалах справи міститься заява керівника АК «Механізатор» ОСОБА_5 від 23 березня 2018 року про ознайомлення з матеріалами справи.

04 квітня 2018 року керівник АК «Механізатор» ОСОБА_5 був ознайомлений з матеріалами справи (т. 1 а. с. 52)

Згідно відкритих даних ЄДРСР повний текст рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року опублікований у Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 березня 2017 року.

Згідно п. 6, 7 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.2 ст. 358 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що АК «Механізатор» був повідомлений про розгляд даної справи судом першої інстанції, зазначені головою правління АК «Механізатор» ОСОБА_4 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року є неповажними, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - голови правління АК «Механізатор» ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: А. І. Дорош

О. А. Лобов

В. М. Триголов