УХВАЛА
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 552/1055/17
провадження № 61-7822ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу автоколективу «Механізатор» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ВК Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на індивідуальний гараж № НОМЕР_1 загальною площею 86,2 кв. м у АК «Механізатор» на АДРЕСА_1 та погріб площею 2,30 кв.м з оглядовою ямою площею 1,70 кв.м.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року оскаржила в апеляційному порядку особа, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, -голова правління АК «Механізатор» ОСОБА_5
Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року
апеляційну скаргу голови правління (керівника кооперативу) АК «Механізатор» ОСОБА_5 задоволено. Рішення Київського районного суду м. Полтави від
17 березня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковою постановоюПолтавського апеляційного суду від 20 липня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АК «Механізатор» витрати на правничу допомогу у сумі 5 000 грн.
Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено. Постанову Полтавського апеляційного суду від
06 квітня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою голови
правління АК «Механізатор» ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року у цій цивільній справі.
Ухвалу суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено на п`ять років, в додаткових обґрунтуваннях голови правління АК «Механізатор» ОСОБА_5 не зазначено виключні випадки, обставини непереборної сили, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, які надають можливість для поновлення процесуального строку.
28 травня 2024 року АК «Механізатор» через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. Заявник вказує, що апеляційний суд належним чином не оцінив причини пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Право на апеляційний перегляд справи, яке гарантовано Конституцією України, реалізується у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно зі статтею 292 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Аналогічні положення закріплені у статті 352 ЦПК України в редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 13 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України (у чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції редакції), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України у редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
Частиною другою статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Суд апеляційної інстанції у цій справі, зокрема, встановив, що у лютому 2017 року
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ВК Київської районної
у м. Полтаві ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності. Позивач зазначав, що ОСОБА_3 є головою правління АК «Механізатор». До позовної заяви ОСОБА_1 було додано копію протоколу засідання правління АК «Механізатор» від 29 червня 2013 року, копію договору оренди землі від 17 червня 2013 року, копію акту приймання-передачі в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з якими головою правління АК «Механізатор» є ОСОБА_3 , який був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, визнавав позовні вимоги ОСОБА_1 , просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Тобто АК «Механізатор» в особі голови правління ОСОБА_3 був обізнаний про розгляд справи судом першої інстанції.
У матеріалах справи міститься заява керівника АК «Механізатор» ОСОБА_4
від 23 березня 2018 року про ознайомлення з матеріалами справи. 04 квітня
2018 року керівник АК «Механізатор» ОСОБА_4 був ознайомлений з матеріалами справи. Повний текст рішення Київського районного суду м. Полтави від
17 березня 2017 року оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 березня 2017 року.
В обґрунтування підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2017 року голова правління АК «Механізатор» ОСОБА_5 зазначив, що колишній голова кооперативу ОСОБА_4 неналежним чином виконував свої обов`язки, не збирав загальні збори членів кооперативу, постійно був відсутній у м. Полтаві, а після ознайомлення з матеріалами справи у квітні 2018 року не повідомив кооператив про прийняте у справі рішення, копія якого відсутня в кооперативі. У травні 2018 року ОСОБА_4 виїхав за межі України та тривалий час перебував за кордоном. Після закінчення строку його повноважень як голови кооперативу, він не зібрав загальні збори. 26 червня 2022 року ОСОБА_5 був обраний головою кооперативу та після отримання у липні 2022 року від ОСОБА_1 заяви про прийняття його в члени кооперативу, 18 серпня 2022 року звернувся до суду з заявою про отримання копії рішення, яке оскаржив до апеляційного суду за погодженням з іншими членами кооперативу. Також зазначав, що згідно з положеннями пункту 4.14 статуту кооперативу саме голова кооперативу представляє кооператив у його відносинах з іншими особами, організовує документообіг, діловодство, ведення бухгалтерського обліку, звітності кооперативу тощо, тоді як інші його члени не мають таких повноважень, а тому АК «Механізатор» не мав можливості подати апеляційну скаргу до того, як змінився голова кооперативу, який і отримав рішення суду.
Указаним доводам голови правління АК «Механізатор» ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції надав оцінку на предмет поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшов висновку, що вони не свідчать про наявність обставин, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.
Фактично суд апеляційної інстанції виконав вказівки, викладені Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2024 року.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову
у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 358 ЦПК України, не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга АК «Механізатор» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року є необґрунтованою.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюавтоколективу «Механізатор» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 03.06.2024 |
Номер документу | 119429908 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні