Ухвала

від 06.05.2024 по справі 910/9544/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9544/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024

та рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023

у справі № 910/9544/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватценроде"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр"

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.04.2024 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (повний текст складено 22.03.2024) та рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/9544/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Тож у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою відкриття касаційного провадження скаржник повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати та правовідносини, до яких ця норма має застосовуватись, а також вказати який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання і в чому полягає його неправильність.

В свою чергу, здійснюючи оскарження судового рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник має зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Відтак процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок чітко визначити та зазначати у касаційній скарзі конкретну підставу (конкретні підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Дослідивши подану у цій справі касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що у касаційній скарзі заявник зазначає про застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах. Водночас скаржник також посилається на хибність висновків попередніх судових інстанцій, зроблених із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зокрема, стосовно доказування та оцінки доказів.

Проте заявник не вказує підставу (підстави) подання касаційної скарги, передбачену (передбачені) ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Ураховуючи принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у ст. 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати підставу касаційного оскарження.

Отже, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр" оформлена з порушенням вимог ст. 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких вона подається, та належного їх обґрунтування.

Способом усунення вказаних недоліків є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до ст. 287 ГПК України.

Суд зауважує, що касаційну скаргу у новій редакції, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати всім іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Крім того, відповідно до ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 складено 22.03.2024, про що зазначено в тексті цієї постанови, а тому строк на її касаційне оскарження закінчився 11.04.2024.

Скаржником надіслано касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засобами поштового зв`язку 12.04.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

При цьому скаржник, вважаючи, що касаційну скаргу подано у двадцятиденний строк з дня складання повного тексту судового рішення, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не заявляє, підстав для поновлення цього строку не зазначає.

З огляду на викладене, Суд вказує скаржнику на необхідність заявити клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів на підтвердження таких підстав.

Суд також звертає увагу заявника на те, що згідно із абз. 1 ч. 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Суд з`ясував, що у цьому разі у скаржника наявний зареєстрований в ЄСІТС Електронний кабінет, що, зокрема, підтверджується відповіддю № 710403, сформованою 16.04.2024 засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Проте касаційна скарга в паперовому вигляді підписана і подана адвокатом Кучаком Юрієм Федоровичем та не містить відомостей щодо наявності у нього Електронного кабінету.

Суду немає можливості перевірити це самостійно через відсутність відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначеної особи.

Отже, скаржнику необхідно надати Суду відомості щодо наявності у особи, яка представляє його інтереси у цій справі як адвокат, зареєстрованого в ЄСІТС Електронного кабінету.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи все вищевикладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з наведеними підставами для поновлення цього строку та відповідними доказами на підтвердження таких підстав; 3) надати докази наявності у особи, яка представляє інтереси скаржника у цій справі як адвокат, зареєстрованого в ЄСІТС Електронного кабінету.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/9544/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.