Постанова

від 08.04.2024 по справі 756/9204/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/3816/2024

справа №756/9204/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката Поліщука Олексія Миколайовича, який діє в інтересах Громадської організації «Масив садівничих товариств «ДРУЖБА», на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Диби О.В.,

у справі за позовом ОСОБА_3 до Громадської організації «Масив садівничих товариств «ДРУЖБА» про поновлення на роботі, -

встановив:

У жовтні 2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15 березня 2014 року позивачку прийнято до Громадської організації «Масив садівничих товариств «Дружба» на посаду касира.

01 червня 2015 року позивачку переведено на посаду заступника голови правління згідно наказу №26 від 30 травня 2015 року.

01 листопада 2015 року позивачку переведено на посаду бухгалтера-касира згідно наказу №43 від 31 жовтня 2015 року.

17 вересня 2018 року посаду позивачки перейменовано на "бухгалтер" згідно наказу №31/1 від 17 вересня 2018 року.

З 05 лютого 2022 року наказом №06 від 04 лютого 2022 року тимчасово припинено прийом садівників в приміщенні Громадської організації «Масив садівничих товариств «Дружба» з метою запобігання розповсюдження респіраторної хвороби COVID-19, усім працівникам запроваджено дистанційну роботу та введено режим телефонного чергування.

13 вересня 2022 року наказом №36-ГП/2022 позивачку звільнено з посади бухгалтера з 14 вересня 2022 року згідно пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України за прогул, вчинений 26 серпня 2022 року та 27 серпня 2022 року.

Позивачка уважає звільнення незаконним, оскільки вона перебувала на дистанційній роботі по день звільнення, про скасування дистанційного режиму роботи її ніхто не повідомляв, робоче місце позивачці визначено не було, тому, на її думку, відсутні підстави для звільнення за прогул. Крім того, порушено процедуру притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та процедуру звільнення.

Вказує, що працювала в дистанційному режимі та телефонному чергуванні, що запроваджено з 05 лютого 2022 року наказом №06 від 04 лютого 2022 року у зв`язку із запобіганням розповсюдження респіраторної хвороби COVID-19. Вказаний наказ не був скасований, про скасування дистанційного режиму роботи позивачці не повідомлено.

Вказує, що позивачка, якій не було визначено робоче місце, не може бути звільнена за прогул у зв`язку із нез`явленням на робочому місці. Звертає увагу, що відповідачем не було установлено та доведено факту невиконання позивачкою своїх трудових обов`язків.

Стверджує, що відповідачем порушено норми статті 147, 149 КЗпП, оскільки за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Окрім цього, в порушення статті 149 КЗпП відповідач не врахував поважність причин відсутності позивачки, не врахував, що у позивачки не визначено робоче місце, не вимагав письмових пояснень щодо її відсутності на роботі.

В порушення статті 47 КЗпП відповідачем не виплачено заробітну плату у розмірі 24 813,60 гривень, а також компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 11 792,40 гривень.

В порушення частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідачем не подано відповідної звітності про сплату податків та єдиного соціального внеску, в результаті чого позивачці не зараховано трудовий стаж.

Мотивуючи наведеним, просить суд:

· визнати протиправним та скасувати Наказ №36-ГП/2022 від 13 вересня 2022 року, виданий відповідачем про звільнення позивачки з посади бухгалтера згідно пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин 26 липня 2022 року та 27 серпня 2022 року;

· поновити на роботі;

· стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 24 813,60 гривень, компенсацію за дні невикористаної відпустки у розмірі 11 792,40 гривень та середній заробіток за час вимушеного прогулу;

· зобов`язати нарахувати на суму заробітної плати позивачки за період з 01 січня 2022 року по 14 вересня 2022 року єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплатити цю суму на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку та подати до державних органів відповідні фінансові звітності.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді бухгалтера Громадської організації «Масив Садівничих товариств «Дружба» з 15 вересня 2022 року.

Стягнуто з Громадської організації «Масив Садівничих товариств «Дружба» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 160 894,50 грн.

Стягнуто з Громадської організації «Масив Садівничих товариств «Дружба» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі у розмірі 24 813,60 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Громадської організації «Масив Садівничих товариств «Дружба» на користь держави судовий збір у розмірі 1 857, 08 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням в частині задоволених позовних вимог, адвокатом Поліщуком О.М., який діє в інтересах Громадської організації «Масив садівничих товариств «ДРУЖБА», подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права.

Вказує, що відповідачем з дотриманням принципів змагальності та диспозитивності, необхідності доказування кожної обставини, на яку є посилання, здійснено додатковий пошук відомостей, що підтверджують належність позивачці, окрім номеру телефону, зазначеного в трудовому договорі, також і іншого номеру, яким позивачка користується.

Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено додаткові докази через формальні підстави, внаслідок чого помилково прийнято оскаржуване рішення.

В оскаржуваному судовому рішенні Оболонського районного суду міста Києва не міститься ні зазначення про те, що відповідач подавав додаткові докази в судовому засіданні, як не міститься також мотивів відхилення цих додаткових доказів, що не відповідає вимогам частини 4 статті 265 ЦПК України.

Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

13 листопада 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Лисенко Г.О., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву вказує, що доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам законності є безпідставними.

Зазначає, що суд першої інстанції розглянув подане відповідачем клопотання щодо долучення доказів та з огляду на очевидне порушення порядку і строків подання доказів відмовив у задоволенні такого клопотання. Вирішення питання про долучення доказів, поданих із пропущенням установленого строку, здійснюється виключно на розсуд суду.

Зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачці належить номер телефону " НОМЕР_1 ", а за іншими засобами зв`язку відповідачем письмові пояснення не запитувались.

При цьому у наданих відповідачем роздруківках, а також в усних поясненнях свідок ОСОБА_4 під присягою вказав, що листувався з позивачкою саме він за номером телефону, вказаним у трудовому договорі (« НОМЕР_2 »).

Відповідачем не вжито жодних заходів для того, щоб надати докази належності номеру телефону " НОМЕР_1 " позивачці одночасно із відзивом на позовну заяву. Відповідач достеменно знав, що єдиний номер телефону, який визначила позивачка як свій номер, є номер " НОМЕР_2 ", проте свідомо надсилав повідомлення на номер " НОМЕР_1 ".

Зазначає, що відповідач намагається довести формальне виконання свого обов`язку, передбаченого частиною 1 статті 149 КЗпП, хоча насправді мав усі вихідні дані для реального виконання цього обов`язку, чого ним зроблено не було.

Вказує, що усі докази, на які посилається відповідач, стосуються періоду не пізніше травня-липня 2021 року, тобто вони не мають відношення до предмету доказування.

Стверджує, що скаржник в апеляційній скарзі посилається на недопустимі та недостовірні докази.

Мотивуючи наведеним, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні представники відповідача адвокат Поліщук О.М., Зражевський Д.В., ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримали, просили скаргу задовольнити.

Позивачка та її представник - адвокат Лисенко Г.О. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року оскаржується в частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді бухгалтера, стягнення середнього заробітку та стягнення заборгованості по заробітній платі, відтак в іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Задовольнивши частково позов в оскарженій частині, суд першої інстанції вказав, що під час звільнення позивачки була порушена процедура звільнення, у зв`язку з чим не було достатніх та законних підстав для звільнення із займаної посади.

Суд вказав, що усі повідомлення, адресовані позивачці, направлялись на інший номер телефону, відмінний від того, який указаний у трудовому договорі, укладеному з відповідачем, у зв`язку з чим позивачка уважається такою, що не була повідомлена належним чином про складання актів щодо її відсутності на робочому місці 26 серпня 2022 року та 27 серпня 2022 року, необхідності надання пояснень щодо поважності причин своєї відсутності на робочому місці 26 серпня 2022 року та 27 серпня 2022 року, а також про проведення службового розслідування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

Установлено, що 01 листопада 2015 року між ГО «МСТ «ДРУЖБА» в особі голови правління Полуляха Р.Я. (роботодавець) та ОСОБА_3 (працівник) укладено безстроковий трудовий договір, за умовами якого позивачку прийнято на роботу на посаду бухгалтера-касира, працівник зобов`язався виконувати роботу визначену цим договором, а також правила внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов`язався виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством та угодою сторін. Згідно пункту 8.2 договору ОСОБА_3 вказала номер НОМЕР_3 (том 1 а.с.113-114).

Згідно наказу ГО «МСТ «ДРУЖБА» №06 від 04 лютого 2022 року, підписаним головою ради ОСОБА_6 , з метою запобігання розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, з ускладненням епідемічної ситуації на території Київської області, а також у зв`язку з тим, що співробітники Правління знаходилися в безпосередньому контакті з хворими, з 05 лютого 2022 року тимчасово припинено прийом садоводів в будівлі Правління та вирішено перейти до роботи в дистанційному режимі та режимі телефонного чергування всім працівникам Правління МСТ «Дружба», упродовж робочого часу визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку працівники зобов`язані відповідати на дзвінки керівника та садоводів, перевіряти електронну пошту та оперативно відповідати на листи, для працівників Правління - виконувати обов`язки, передбачені посадовими інструкціями та перебувати на телефонному чергуванні на випадок надзвичайних ситуацій (том 1 а.с. 13).

Наказом ГО «МСТ «ДРУЖБА» від 08 лютого 2022 року, підписаним головою правління ОСОБА_7 , з 15 лютого 2022 року припинено дистанційну роботу вдома співробітниками МСТ «Дружба», робочим місцем визначено офіс правління, а також встановлено графік роботи на підприємстві (том 1 а.с. 65).

12 лютого 2022 року головою правління ОСОБА_7 та членами ради ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , складено акт про те, що бухгалтер ОСОБА_3 була ознайомлена з наказом від 08 лютого 2022 року про припинення дистанційної роботи та встановлення графіку роботи на підприємстві. Підписати наказ працівник ОСОБА_3 відмовилася без пояснення причин (том 1 а.с. 66).

Відповідно до даних акту ГО «МСТ «Дружба» від 26 серпня 2022 року, підписаного головою правління ОСОБА_7 та членами ради ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , працівник ОСОБА_3 була відсутня на робочому місці 26 серпня 2022 року впродовж 4 годин з 09 год. 00 хв. до 13 год. 01 хв. без поважної причини (том 1 а.с. 67).

Відповідно до даних акту ГО «МСТ «Дружба» від 27 серпня 2022 року, підписаного головою правління ОСОБА_7 та членами ради ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , працівник ОСОБА_3 була відсутня на робочому місці 27 серпня 2022 року впродовж 4 годин з 09 год. 00 хв. до 13 год. 01 хв. без поважної причини (том 1 а.с. 68).

27 серпня 2022 року головою правління МСТ "Дружба" Безруковим В.Т. видано наказ, згідно змісту якого наказано провести службове розслідування щодо відсутності 26 серпня 2022 року та 27 серпня 2022 року бухгалтера ОСОБА_3 на робочому місці впродовж 4 годин без поважних причин з 09:00 год без поважної причини (том 1 а.с. 69).

29 серпня 2022 року головою правління МСТ "Дружба" Безруковим В.Т. складено повідомлення про складання актів про відсутність працівника ОСОБА_3 на робочому місці від 26 серпня 2022 року та 27 серпня 2022 року (том 1 а.с. 70).

Згідно додатку до повідомлення, таке повідомлення 29 серпня 2022 року надіслано ОСОБА_3 з використанням електронного документообігу, в електронному форматі, з телефонного номера НОМЕР_4 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_7 , на телефонний номер НОМЕР_2 , що знаходиться в користуванні ОСОБА_3 , з використанням програми передачі повідомлень "Viber" (том 1 а.с. 70 зворот).

29 серпня 2022 року складено повідомлення про призначення службового розслідування щодо відсутності ОСОБА_3 на робочому місці, яке згідно додатку надіслано ОСОБА_3 з використанням електронного документообігу, в електронному форматі, з телефонного номера НОМЕР_4 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_7 , на телефонний номер НОМЕР_2 , що знаходиться в користуванні ОСОБА_3 , з використанням програми передачі повідомлень "Viber" (том 1 а.с. 71, 71 зворот).

Наказом ГО «МСТ «Дружба» від 28 серпня 2022 року створено комісію у складі голови ОСОБА_7 , членів комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_8 для проведення службового розслідування щодо відсутності працівника ОСОБА_3 на робочому місці (том 1 а.с. 72).

Актом службового розслідування від 06 вересня 2022 року зафіксовано факт відсутності бухгалтера ОСОБА_3 на роботі більше трьох годин без поважних причин 26 серпня 2022 року та 27 серпня 2022 року, що кваліфікується як прогули без поважних причин. В цьому ж акті зазначено, що відповідно до усних пояснень, наданих Головою Правління ОСОБА_7 , за час службового розслідування ним було зроблено декілька телефонних дзвінків на номер НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_3 з метою отримання пояснень щодо її відсутності на робочому місці. Однак ОСОБА_3 на дзвінки не відповіла і на зв`язок не вийшла (том 1 а.с. 73).

06 вересня 2022 року головою правління ГО «МСТ «ДРУЖБА» до ради ГО «МСТ «ДРУЖБА» внесено подання з проханням застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення (том 1 а.с. 74).

Згідно даних протоколу засідання ради ГО «МСТ «ДРУЖБА» №4/10.09.2022 радою вирішено звільнити ОСОБА_3 із займаної посади бухгалтера МСТ "Дружба" за відсутність на роботі більше трьох годин без поважної причини. Доручено голові правління МСТ "Дружба" ОСОБА_7 видати наказ про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади (том 1 а.с. 75).

Згідно даних акту від 07 вересня 2022 року, складеного головою правління МСТ "Дружба" та головою ради МСТ "Дружба" 07 вересня 2022 року, при проведенні інвентаризації трудових книжок працівників МСТ "Дружба", виявлено відсутність трудової книжки працівника ОСОБА_3 . Під час проведення інвентаризації виявлено письмове повідомлення (розписка) про отримання ОСОБА_3 трудової книжки 07 липня 2022 року (том 1 а.с. 76).

Наказом №36-ГП/2022 від 13 вересня 2022 року ОСОБА_3 звільнено з посади бухгалтера МСТ «Дружба» з 14 вересня 2022 року за прогул без поважних причин згідно пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України. Зазначено, що ОСОБА_3 була відсутня на роботі 26 серпня 2022 року і 27 серпня 2022 року без поважних причин, письмових пояснень причин відсутності не надала (том 1 а.с. 77).

13 вересня 2022 року о 12 год. 44 хв. повідомлення про звільнення ОСОБА_3 надіслано з використанням засобів електронного документообігу в електронному форматі з телефонного номера НОМЕР_4 , який знаходився у користуванні ОСОБА_7 , на телефонний номер НОМЕР_2 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_3 , з використанням програми передачі повідомлень Viber (том 1 а.с. 78).

14 вересня 2022 року головою правління МСТ "Дружба" складено акт про те, що ОСОБА_3 14 вересня 2022 року в приміщення МСТ "Дружба" для виконання наказу про звільнення не з`явилася. Трудову книжку, яка була отримана ОСОБА_3 для внесення запису про звільнення, на виконання наказу не надала, також не надала реквізити карткового рахунку або інші реквізити, на які можливо перерахування компенсації при звільненні (том 1 а.с.79).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Частиною 3 статті 149 КЗпП України визначено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині того, що судом першої інстанції безпідставно відхилено додаткові докази, та те, що оскаржуване рішення не містить мотивів відхилення додаткових доказів, колегія суддів вказує про таке.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 16 листопада 2022 року (том 1 а.с. 33-34).

08 листопада 2022 року на адресу Оболонського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

17 липня 2023 року на адресу Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання представника відповідача про долучення додаткових доказів.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання відповідача про долучення доказів та клопотання про витребування доказів повернуто без розгляду, у зв`язку із пропуском строку для їх подачі (том 2 а.с. 73-74).

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в тій частині, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування підстав повернення додаткових доказів відповідача, оскільки це питання вирішено ухвалою суду від 19 липня 2023 року.

Частиною 1 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частина 3 статті 83 ЦПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 ЦПК України).

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що відповідач повинен подати докази разом із відзивом на позовну заяву, у разі неможливості подання доказів, зазначити підстави, з яких цей доказ не може бути подано у строк.

Установлено, що відзив на позовну заяву відповідачем подано 08 листопада 2022 року, тобто разом із відзивом відповідач мав надати докази на спростування позовних вимог.

Разом з цим, клопотання про долучення доказів подано у липні 2023 року (через півроку після подання відзиву), що свідчить про порушення положень статті 83 ЦПК України. При цьому, подане клопотання не містить підстав не подання цих доказів у визначений законом строк.

Згідно частини 8 статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа яка її подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині підстав залишення без розгляду додаткових доказів, поданих відповідачем 17 липня 2023 року.

При цьому, колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги в тій частині, що порушення строків подання доказів це формальні підстави для їх відхилення, оскільки ЦПК України визначено стадійність судового процесу, що має на меті дисциплінувати учасників справи з метою якісного виконання завдань цивільного судочинства.

Окрім того, на стадії апеляційного перегляду стороною відповідача заявлено клопотання про прийняття доказів, що не були прийняті судом першої інстанції, з посиланням на те, що ці докази підтверджують факт користування позивачкою телефонним номером " НОМЕР_1 ".

Судом апеляційної інстанції відхилено вказане клопотання, ураховуючи положення статті 367 ЦПК України, а також беручи до уваги обставини, яке значення ці докази мають для вирішення справи.

Так, згідно письмових доказів, наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву, комунікація з позивачкою здійснювалась за допомогою телефонного номеру « НОМЕР_2 ».

Судом першої інстанції під час розгляду справи задоволено клопотання сторони відповідача про огляд доказів за їх місцезнаходженням та постановлено оглянути мобільний телефон свідка ОСОБА_7 з метою підтвердження того, що позивачка ознайомлювалася з надісланими їй документами, пов`язаними з її трудовою діяльністю.

На виконання постановленої судом ухвали в судовому засіданні, яке мало місце 06 червня 2023 року, судом було оглянуто мобільний телефон свідка ОСОБА_7 на предмет автентичності відомостей, які були додані до відзиву на позовну заяву. Судом було установлено, що усі документи направлялися на номер мобільного телефону « НОМЕР_1 », який є відмінним від телефонного номеру позивачки, який зазначений у трудовому договорі.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у встановлені законом строки стороною відповідача не було надано належних та допустимих доказів того, що номер телефону, за яким начебто здійснювалося листування із позивачкою належить саме їй та є її офіційним засобом зв`язку.

Ураховуючи, що згідно письмових доказів, наданих стороною відповідача, зафіксовано направлення документів на телефонний номер « НОМЕР_2 », проте в подальшому відповідачем вказано про направлення документів на телефонний номер « НОМЕР_1 », проте матеріали справи не містять доказів, що між сторонами було узгоджено такий спосіб обміну кадровими документами, відтак апеляційний суд констатує правильність висновків суду першої інстанції про недоведеність відповідачем дотримання визначеного законодавством порядку звільнення працівника, що є підставою для задоволення позову.

Доводів в частині проведеного судом розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості по заробітній платі апеляційна скарга не містить.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Поліщука Олексія Миколайовича, який діє в інтересах Громадської організації «Масив садівничих товариств «ДРУЖБА», залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 06 травня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова