Постанова

від 22.07.2010 по справі 5020-3/120

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦ ІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 липня 2010 року С права № 5020-3/120

Севастопольський апе ляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Гонтаря В .І.,

Черткової І.В.,

за участю представників ст орін:

позивача: ОСОБА_2, дов іреність № 4807 від 12.10.09, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ;

відповідача: не з'явив ся, товариство з обмеженою ві дповідальністю "Крим-Казіно" ;

відповідача: не з'явив ся, фізична особа - підприєме ць ОСОБА_4;

розглянувши апеляційну ск аргу фізичної особи-під приємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду міста С евастополя (суддя Головко В.О .) від 26 травня 2010 у справі №5020-3/120

за позовом фізич ної особи-підприємця ОСОБА _3 (АДРЕСА_1, 99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Казіно" (пл. 300-річчя Рос ійського Флоту, 7, місто Сева стополь, 99011)

фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

про усунення перешкод в ко ристуванні нерухомим майном

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-під приємець ОСОБА_6, звернувс я до господарського суду міс та Севастополя з позовом до в ідповідача, товариства з обм еженою відповідальністю "Кри м-Казіно", в якому, уточнивши в имоги, просив зобов' язати в ідповідача усунути перешкод и у користуванні майном: кафе "Примор`є" (АДРЕСА_3), громад сько-торгівельним центром ( АДРЕСА_4), об' єктом незакін ченого будівництва (АДРЕСА _5), вказуючи, що відповідачем незаконно здійснюються пере шкоди у користуванні спірним майном, яке перебуває у спіль ній власності.

Ухвалою господарського су ду м. Севастополя від 13 квітня 2010 року до участі у справі в як ості іншого відповідача залу чено фізичну особу-підприємц я ОСОБА_4.

Рішенням господарського с уду міста Севастополя від 26 т равня 2010 року (суддя Головко В.О .) у справі № 5020-3/120 у задоволенні п озову відмовлено.

Не погодившись з постановл еним судовим актом, фізична о соба-підприємець ОСОБА_3 з вернувся з апеляційною скар гою, в якій просить рішення г осподарського суду першої ін станції скасувати, постанови ти нове рішення про задоволе ння позову.

Підставою для скасування з азначеного судового акту зая вник скарги вважає ненадання судом першої інстанції повн ої оцінки усім обставинам сп рави, що призвело до помилков их висновків та невірного ви рішення спору.

Так, скаржник зазначає, що с пірні об' єкти належать йом у та ФОП ОСОБА_4 на праві сп ільної власності, згоди щодо сумісного користування майн ом у добровільному порядку с піввласниками не досягнуто, у той час як фактичні дії заз наченого відповідача, який є й учасником товариства „Кри м-Казіно”, вказують про його н амір користуватись об' єкта ми в цілому.

Незважаючи на неодноразов і зауваження на наведені обс тавини, такій поведінці відп овідача судом першої інстанц ії оцінки не надано та всупер еч приписам статті 319 Цивільн ого кодексу України не забез печено рівні умови здійсненн я права користування спільн им майном для обох співвласн иків.

В судове засідання суду апе ляційної інстанції, призначе не на 19.07.2010, з'явилась представн ик позивача, яка підтримала д оводи позову та апеляційної скарги.

Також, представником позив ача надано для долучення до м атеріалів справи копії ухвал Адміністративного окружно го суду м. Севастополя про по рушення провадження у справ ах № 2а-1814/10/2770, № 2а-1674/10/2770 за позовами ОСОБА_4, а також копії відп овідних позовів та доданих д о них документів, які, на думку представника, підтверджують відсутність у позивача можл ивості у користуванні приміщ еннями з огляду на наявнівст ь у приміщеннях інших осіб, як і самостійно здійснюють в ни х підприємницьку діяльність .

З урахуванням приписів ч. 1 с татті 101 Господарського проце суального кодексу України су дова колегія визнала за можл иве долучити зазначені докум енти до матеріалів справи, ос кільки їх здобуто позивачем під час ознайомлення з матер іалами адміністративних по зовів ОСОБА_4, звернення і з якими відбулось після вине сення господарським судом м. Севастополя рішення в дійсн ій справі.

Представники відповідачів до суду апеляційної інстанц ії не з'явились, про дату, час т а місце розгляду справи пові домлені належним чином.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами . Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - це право, а не обов' язок, спр ава може розглядатись без їх участі, якщо нез' явлення ци х представників не перешкодж ає вирішенню спору.

З огляду на наявні у матеріа лах справи докази та визнаюч и їх достатніми для вирішенн я спору, судова колегія визна ла можливим розглянути справ у за відсутністю відповідачі в.

При повторному розгляді сп рави в порядку статті 101 Госпо дарського процесуального ко дексу України, судова колегі я Севастопольського апеляці йного господарського суду вс тановила наступні обставини .

Відповідно до частини 1 стат ті 35 Господарського процесуа льного кодексу України факти встановлені рішенням господ арського суду (іншого органу , який вирішує господарські с пори), за винятком встановлен их рішенням третейського суд у, під час розгляду однієї спр ави, не доводяться знову при в ирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторон и.

До матеріалів справи предс тавлена копія постанови Сева стопольського апеляційного господарського суду міста С евастополя від 09.06.2009 у справі № 5020-5/697 за позовом ФОП ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_3 про визнанн я права власності, яка залише на без змін постановою Вищог о господарського суду Україн и від 09.12.2009 .

З судового акту вбачається , що 10 березня 1998 року між закрит им акціонерним товариством „ Ресторан Севастополь” (Прода вець) та ОСОБА_6, ОСОБА_8 (Покупці) був укладений догов ір купівлі-продажу об' єкту нерухомості.

Відповідно до пункту 1.1. вказ аного договору Продавець про дав, а покупці купили по 1/2 част ці кожен павільйону із заліз но-збірних конструкцій загал ьною площею 246,8 кв.м., що знаходи ться у АДРЕСА_3.

На підставі рішення Севаст опольської міської ради наро дних депутатів від 08 квітня 1993 року № 253 та договору купівлі-п родажу об'єкту нерухомості в ід 10 березня 1998 року підприємця м ОСОБА_3 ОСОБА_8 Севаст опольською міською державно ю адміністрацією в спільне п остійне користування в рівни х частках надана земельна ді лянка загальною площею 0,0826 га д ля обслуговування торгового павільйону на майдані 300-річч я Російського флоту. Прав о постійного користування ві дповідною земельною ділянко ю підтверджується Державним актом ІІ-КМ № 004209 № 641 від 19 травня 1998 року.

Під розміщення зазначеног о об' єкту позивачем та фізи чною особою-підприємцем ОС ОБА_9 у постійне спільне кор истування отримано земельну ділянку площею 0,0826 га по Ѕ част ці за кожним .

30 серпня 2000 року між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_4 (пок упець) укладений договір куп івлі-продажу об' єкту нерухо мості.

Відповідно до пункту 1.1. вказ аного договору продавець про дав покупцю 1/2 частку павільйо ну загальною площею 248,8 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_3.

На підставі Державного акт у на постійне землекористува ння № 641 від 19 травня 1998, розпоряд ження Севастопольської місь кої державної адміністрації № 195-р від 06 лютого 2001 року, догово ру купівлі-продажу від 30 серпн я 2000 року, дозволів Інспекції д ержавного архітектурно-буді вельного контролю на виконан ня будівельних робіт була пр оведена реконструкція павіл ьйону загальною площею 248,8 кв.м ., що знаходиться у АДРЕСА_3 .

Вирішуючи спір у межах спра ви № 5020-5/697, господарським судом апеляційної інстанції поста новою від 09.06.2009 у зв' язку із зд ійсненням поліпшень частку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у спірному майні бу ло збільшено та визначено у о б' єктах спільної власності у наступному розмірі: у цілі сному майновому комплексі- к афе "Примор`є" (АДРЕСА_3)- у ро змірі 90/100 часток; громадсько-то ргівельному центрі (АДРЕСА _4)- у розмірі 84/100 часток, а тако ж визнано право власності на 99/100 часток будівельного об' є кту ( АДРЕСА_5).

В цілому частки у спірному м айні розподілені наступним ч ином: цілісний майновий комп лекс- кафе "Примор`є" (АДРЕСА_ 3) належить на праві спільно ї часткової власності фізичн ій особі-підприємцю ОСОБА_4 у розмірі 90/100 часток; фізичні й особі-підприємцю ОСОБА_3 - 10/100 часток; громадсько-торг івельний центр (АДРЕСА_4) н алежить на праві спільної ча сткової власності фізичній о собі-підприємцю ОСОБА_4- 84/1 00 часток, фізичній особі-підпр иємцю ОСОБА_3- 16/100 часток; бу дівельний об' єкт ( АДРЕСА_ 5) належить на праві спільно ї часткової власності фізичн ій особі-підприємцю ОСОБА_4 - 99/100 часток, фізичній особі-пі дприємцю ОСОБА_3-1/100 части.

23.05.2001 здійснено державну реє страцію юридичної особи - то вариства з обмеженою відпові дальністю "Крим-Казіно", місце м знаходження якої є будинок 7 на пл. 300- річчя Російського фл оту (а.с.28-29 том 1).

Згідно із статутом зазначе ного товариства одним з його засновників є ОСОБА_4 (а.с.3 1-43 том 1).

Позивач стверджує, що факт ичні дії відповідачів з кори стування спірним майно перев ищують наданий їм обсяг прав .

У підтвердження наведеног о до матеріалів справи предс тавлений акт від 19.05.2009 про вчин ення перешкод у доступі до ні чного клубу, боулінгу, більяр ду співробітниками невстано вленої охоронної фірми, скла дений юристом Матушевським Ю .В. у присутності понятих за уч астю співвласника нічного кл убу, боулінгу, більярду- ОСО БА_3 (а.с.92-93 том 1).

Крім того, згідно з довідкою від 19.05.2009 у зазначений день на місце нічного клубу, боулінг у, більярду викликалася опер ативно-слідча група Ленінськ ого районного відділу УМВС У країни в м. Севастополі (а.с. 94 т ом 1).

21.05.2009 юристом Матушевським Ю. В. у присутності понятих за уч астю співвласника нічного кл убу, боулінгу, більярду ОСО БА_3 та інших осіб був складе ний акт про вчинення перешко д у доступі до зазначеного кл убу , згідно з яким співробітн ики охоронної фірми за вказі вкою ОСОБА_4 перешкоджали ОСОБА_3 та іншим особам, що вказані в акті, входити до при міщень, розташованих за адре сою: АДРЕСА_3; АДРЕСА_4 (а .с. 103-104 том 1).

Спираючись на зазначені до кази та вважаючи дії відпові дачів такими, що порушують пр аво позивача на безперешкодн е володіння, користування та розпорядження своїм майном, останній звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши всі обставини с прави та проаналізувавши дов оди сторін, судова колегія по годжується з правовою позиці єю суду першої інстанції і вв ажає, що підстави для задовол ення вимог апеляційної скарг и відсутні, виходячи з наступ ного.

Спір між сторонами виник з п риводу необхідності захисту права власності. Отже, д ана справа підлягає вирішенн ю відповідно до вимог глави 29 Цивільного кодексу України.

Статтею 391 Цивільного кодек су України, на підставі якої з аявлені позовні вимоги, вста новлено, що власник майна має право вимагати усунення пер ешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджан ня своїм майном.

За правилами даної норми вл асник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав а, хоч би ці порушення і не бул и пов' язані з позбавленням володіння.

При цьому, спір про право ха рактеризується наявністю ро збіжностей (суперечностей) м іж суб' єктами правовідноси н з приводу їх прав та обов' я зків та неможливістю їх здій снення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про п раво може мати місце також у в ипадку, коли на шляху здійсне ння особою права виникають п ерешкоди, які можуть бути усу нуті за допомогою суду.

Право спільної часткової в ласності фізичних осіб-підп риємців ОСОБА_4 та ОСОБ А_3 підтверджено постановою Севастопольського апеляцій ного господарського суду міс та Севастополя від 09.06.2009 у справ і № 5020-5/697.

Договір про порядок володі ння та користування спільним майном відповідно до часток у праві спільної часткової в ласності між співвласникам и не укладався, в судовому по рядку питання з виділення ча сток у натурі або визначення порядку користування спірн ими приміщеннями сторонами н е вирішено.

Позивач вважає, що в користу ванні відповідачів перебува є, у тому числі, й його частка спільного майна.

Втім, прив' язок власної ча стки до матеріальних об' єкт ів у будь-який з встановлених законом способів позовна за ява не містить, а зміст позовн их вимог наведений узагальне но.

На думку судової колегії, на ведене позбавляє можливості визначитись з об'єктом майн ового права позивача та в под альшому встановити, чи є таке право порушеним.

Крім того, досліджуючи дока зи, на підстави яких заявлено позов, суд першої інстанції в ірно встановив, що акти від 19.0 5.2009 та від 21.05.2009 не містять зазна чень точної адреси приміщень , до яких перешкоджено у досту пі позивачеві.

Адреси спірних об' єктів в акті від 27.05.2009 вказані із пом илками щодо нумерації будіве ль, крім того, у ньому відсутні посилання на вчинення переш код у доступі до будівельно го об' єкту за адресою АДРЕ СА_6, який також є об' єктом вимоги щодо усунення перешко д у користуванні.

До того ж, жодний з наданих а ктів не встановлює, що перешк оди з доступу у спірні приміщ ення вчинені саме будь-ким з відповідачів та мають лише п осилання на працівників невс тановленої охоронної служб и.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предмет ом доказування є обставини, я кі свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі т а складаються з фактів - підст ав позову, та фактів, якими від повідач обґрунтовує запереч ення проти позову. При цьому, в силу статті 34 ГПК України обс тавини справи, які відповідн о до законодавства повинні б ути підтвердженні певними за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування.

Аналіз викладеного у сукуп ності вказує, що прийняття та ких актів в якості належних д оказів у справі суперечить п ринципам господарського про цесу щодо диспозитивності ст орін у спорі та обов'язковост і надання стороною належних та допустимих доказів в обґр унтування своїх вимог.

Не можна вважати підтвердж енням заявлених вимог й поси лання позивача на необґрунт оване збільшення відповідач ами штату працівників з охор они спірних приміщень.

Так, постановою слідчого В ідділу з розслідування зага льних злочинів Слідчого відд ілу УМВС України в м. Севасто полі від 31.03.2009, винесеною в межа х розслідування кримінально ї справи за зверненням ОСОБ А_4 щодо вчинення перешкод у здійсненні ним господарсько ї діяльності, об'єкти нерухом ості, про які йдеться в позові , передані йому на збереження (а.с.91 том).

Відповідно до листа Генера льної Прокуратури України ві д 10.08.2009 № 04/2/1-695-09 рішення про визнан ня речовими доказами спірних об' єктів скасовано, а кримі нальну справу, у якій на той ч ас підозрюваним визнано ОС ОБА_3 , передано на розслідув ання до Миколаївської обл. (а.с .108 том 1).

Постановою начальника від ділення розслідувань еконо мічних злочинів Слідчого упр авління УМВС України в Микол аївській області від 29.01.2010 крим інальну справу відносно поз ивача припинено за відсутніс тю складу злочину (а.с. 134-135).

Таким чином, збільшення шта ту працівників могло бути об умовлено метою збереження об ' єктів, переданих на відпов ідальне зберігання ОСОБА_4 та охорони ним власних госп одарськіх інтересів, у той ча с як доводи позивача, що такі д ії свідчать про намір обмежи ти у такий спосіб його корист ування спірним майном , ґрунт уються на власних домислах т а нічим не підтверджені.

Крім того, заслуговують ува гу суду й певні обставини, вст ановлені постановою слідчог о Відділу з розслідування за гальних злочинів Слідчого ві дділу УМВС України в м. Севас тополі від 20.06.2009 за наслідками р озгляду заяви ОСОБА_3 (а.с.11 8 том 1)

Так, в ході здійснення пере вірки правоохоронним органо м, зокрема, встановлено, що 19 т а 21 травня 2009 року ОСОБА_3 ді йсно намагався пройти до при міщення, розташованого за ад ресою: АДРЕСА_3, а також гр омадського торгового центру , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 для ведення господ арської діяльності.

У доступі в приміщення ОС ОБА_3 та його дружині ніхто н е відмовляв, у доступі решти п рисутніх, які були з ними, було відмовлено з підстав відсут ності належних підтверджен ь їх перебування із позиваче м у трудових відносинах.

Цією ж постановою відмовле но у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та його працівників.

Дослідивши у порядку статт і 99 Господарського процесуал ьного кодексу України докуме нти, надані представником по зивача в суді апеляційної ін станції, судова колегія відх иляє їх як належні докази у сп раві, оскільки ці докази свід чать про наявність іншого сп ору, який виник після прийнят ого у дійсній справі рішення , обставини досліджуваних пр авовідносин ці докази не під тверджують, крім того, позовн і вимоги до підприємця ОСОБ А_4 позивачем не висувались .

Окрім того, розпорядження с воїм правом на захист є диспо зитивною нормою цивільного з аконодавства, яке полягає у н аданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнани ми або оспорюваними, можливо сті застосувати способи захи сту, визначені законом або до говором.

Заявляючи вимоги щодо усун ення перешкод у користуванні власністю, позивач не наводи ть, у якій саме спосіб ці пере шкоди мають бути усунуті суд ом, зобов' язання з вчинення яких саме дій (або ухилення ві д них) належить покласти на в ідповідачів.

Не визначено й міри відпові дальності відповідачів по за явлених вимогах.

Отже, навіть, якщо припустит ись доведеності позову, задо волення позовних вимог у нав едений в ньому спосіб не вста новлює механізмів примусово го виконання такого рішення та не призведе до поновлення прав позивача.

Враховуючи викладене, підс тав для скасування рішення г осподарського суду міста Сев астополя колегія суддів Сева стопольського апеляційного господарського суду не вбач ає.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задово лення.

2. Рішення господарського су ду міста Севастополя від 26 тра вня 2010 року у справі № 5020-3/120 залиш ити без змін.

Головуючий суддя Ю.В. Б орисова

Судді В.І. Г онтар

І.В. Черткова