Постанова

від 07.05.2024 по справі 177/1847/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3384/24 Справа № 177/1847/23 Суддя у 1-й інстанції - Лященко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторонни справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач- ОСОБА_2

треті особи: служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, відповідно доч.2ст.247ЦПК Українибез фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на ухвалуКриворізького районногосудуДніпропетровської області від 18 січня 2024 року, постановлену суддею Лященко В.В. у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),

УСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських праввідносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_4 заявила клопотання про призначення судової психологічної експертизи для з`ясування ставлення дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та бачення безпосередньо дитини щодо порядку їх взаємостосунків. Проведення експертизи просила доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідач не заперечував проти призначення судової психологічної експертизи.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 .

Призначено у справі судову психологічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

Чи є ситуація, щодо сліджується за справою, психотравмувальною для особи малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Якщо так, то чи завдані дитині, ОСОБА_3 , страждання та які саме?

Яким чином ситуація між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 впливає на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитиною, ОСОБА_3 ?

Яким чином індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2 , особливості його виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини- ОСОБА_3 ?

Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?

Чимає залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?

Чи єу дитини, ОСОБА_3 ,зміни вемоційному стані,індивідуально-психологічнихпроявах,які перешкоджають активному соціальномуфункціонуванню його як особистості і виникливнаслідок впливупевних обставин,а самевнаслідок відсутностіспілкування з ОСОБА_2 ?

Проведенняе кспертизи доручено експерту Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул.Січеславська Набережна, 17, офіс 801), попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Оплату за проведення експертизи в порядку ч.4 ст.139 ЦПК України покладено на позивача ОСОБА_1 , роз`яснено їй положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи, встановивлено строк для проведення експертизи два місяці.

Направлено експерту матеріали цивільної справи №177/1847/23, які підлягають поверненню в суд після проведення експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 ,будучи незгоднимз ухвалоюсуду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Звертає увагу на те, що клопотання про призначення судово-психологічної експертизи було подано вже під час третього судового (підготовчого) засідання без обґрунтування неможливості його подання у строк визначений ЦПК України (ч.2 ст.83), а також з порушенням порядку його подання (ч.9 ст.83 ЦПК України), його копію відповідач отримав в судовому засіданні. Вказує, що свої батьківські права він захищає без представника в галузі права, юридичної освіти не має, тому погодження на проведення експертизи надав через необізнаність та під впливом ситуації яка склалася у судовому засіданні.

Вказує, що під час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не взяв до уваги, що предметом доведення у спорі про позбавлення батьківських прав є існування або відсутність обставин, які передбачені ст.164 СК України. Зазначає, що суд мав переконатися, що за встановлених обставин справи, потрібні спеціальні знання в галузі психології та є необхідність у призначенні судово-психологічної експертизи.

Звертає увагу на те, що матеріали справи містять рішення органу опіки виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 08 грудня 2023 року, яким чітко визначено недоцільність позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина. Даний документ (письмовий доказ) підтверджує відсутність будь якого негативного впливу з боку відповідача на дитину, і відповідно спростовує необхідність проведення психологічної експертизи.

Звертає увагу на те, що позивач не дає йому жодної можливості для спілкування та побачень із сином для виконання своїх батьківських прав, що унеможливлює здійснення будь якого психологічного впливу, а тим паче шкідливого для емоційного стану дитини.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

22 квітня 2024 року від представника позивача ОСОБА_6 ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 23 квітня 2024 року о 10.40 годин, у зв`язку з перебуванням представника позивача з 22.04.2024 на лікарняному, у зв`язку з чим вона не може прибути в судове засідання. Розгляд справи було відкладено на 07 травня 2024 року на 14.40 годин.

03 травня 2024 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду, призначеного на 07 травня 2024 року на 14.40 годи у зв`язку з її перебуванням у відпустці у зв`язку з сесією/навчанням у вищому навчальному закладі у зв`язку зі здобуттям ступеню магістра за спеціальністю «психологія» в Міжрегіональній академії Управління персоналом.

Так, згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строківрозглядусправисудом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст.17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Згідно із ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

Виходячи звищенаведенихнорм Конвенціїтапрактики Європейськогосуду,вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на відкладення судового засідання, призначеного на 23 квітня 2024 року та 07 травня 2024 року, саме за клопотаннями представника позивача ОСОБА_4 , колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, яка повторно не з`явилася у судове засідання й поважних причин, які перешкоджають їй з`явитись до суду, а також доказів на підтвердження таких обставин, суду не надала.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скаргавідповідача підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Суд першоїінстанції,призначаючи посправі судовупсихологічну експертизу,виходив зтого,щодля з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, при цьому сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що предметом спірних правовідносин є позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина сторін ОСОБА_3 .

Відповідно дост.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2ст.78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.ч.4, 5, 6статті 103 ЦПК Україниекспертиза у справі призначається за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з частиною першоюстатті 104 ЦПК Українипро призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У пункті 17постанови Пленум Верховного Суду України від 12 червня 2009року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»роз`яснено, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Як визначено устатті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснена судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, логічним і необхідним у межах вирішення цього спору є встановлення факту наявності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина.

Апеляційний суд зазначає, що для вирішення спору в даній справі суду не потрібні спеціальні знання і суд не позбавлений можливості самостійно встановити істотні (необхідні) для правильного вирішення цього спору обставини, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору по суті, без проведення судової психологічної експертизи.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2024 року слід скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, представником позивача не доведено існування передбачених ч.1ст.103 ЦПК Україниумов, за сукупності яких суд призначає експертизу, а підстави для обов`язкового призначення експертизи відсутні.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно ч.1ст.379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367,374, 379, 381, 382 ЦПК України, Дніпровськийапеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Криворізькогорайонного судуДніпропетровської області від 18 січня 2024 року, скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 07 травня 2024 року.

Головуючий:

Судді: