ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
15 квітня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 747/411/23
Головуючий у першій інстанції Тіщенко Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/379/24
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.,
за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»,
особа, яка подала апеляційну скаргу: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»,
на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2023 року та на додаткове рішення цього ж суду від 14 грудня 2023 року; дата складання повного тексту рішення: 14.12.2023, додаткового рішення: 14.12.2023, місце ухвалення: смт Талалаївка,
в с т а н о в и в:
У липні 2023 р. представник ОСОБА_1 адвокат Фесик І.А. звернувся з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі за текстом СТОВ «Батьківщина»), в якому просив зобов`язати його повернути земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,59 га кадастровий номер 7425381000:02:000:0258, та площею 5,4936 га кадастровий номер 7425381000:02:000:0268, розташовані на території колишньої Болотницької сільської ради Талалаївського (натепер Прилуцького) р-ну Чернігівської обл., і скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди СТОВ «Батьківщина» цих ділянок, проведену на підставі додаткових угод № 1 від 31.10.2017 до укладених сторонами договорів оренди цих же ділянок, і стягти судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що право власності на вказані ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 . Обидві вони перебували в оренді СТОВ «Батьківщина» на підставі договорів оренди від 01.03.2012 та 05.02.2022 відповідно. Право оренди СТОВ «Батьківщина» цих земельних ділянок припинилось, оскільки згадані договори їх оренди укладалися на 7 років, а їх державна реєстрація проведена 05.02.2015. В грудні 2021 р. позивач направив відповідачеві листи-повідомлення про припинення договорів оренди вказаних ділянок з 01.03.2022. В лютому 2022 р. ОСОБА_1 звернувся до СТОВ «Батьківщина» з вимогою повернути земельні ділянки, про які йдеться, однак йому у цьому було відмовлено з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», відповідно до якого всі договори оренди автоматично поновлені на один рік. Позивач не розумів, що цей Закон не поширюється на договори оренди, припинені до 24.02.2022, та що земельні ділянки, які йому належать, перебувають у володінні відповідача неправомірно. В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що нібито 31.10.2017 ним та СТОВ «Батьківщина» укладено додаткові угоди № 1 до згаданих договорів оренди земельних ділянок, згідно з якими строк дії договорів їх оренди продовжено до 31.12.2026 з правом пролонгації. Позивач не підписував оспорювані додаткові угоди, тому вони є неукладеними, а його права на вільне володіння, користування та розпорядження спірними ділянками є порушеними. Систематичне прийняття ОСОБА_1 орендної плати за оренду цих ділянок не є приводом для визнання договорів їх оренди укладеними, якщо в них відсутній (підроблений) підпис орендодавця. Оскільки право СТОВ «Батьківщина» оренди спірних земельних ділянок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то способом захисту порушених прав позивача є скасування державної реєстрації права їх оренди за відповідачем з припиненням такого права.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Ухвалюючи його, суд виходив із того, що:
- у порядку ст. 109 ЦПК України, враховуючи ухилення відповідача від подання експертам оригіналів оспорюваних додаткових угод від 31.10.2017, актів приймання-передачі спірних земельних ділянок і визначення їх меж, без яких неможливо провести відповідну судову почеркознавчу експертизу, суд визнав (встановив), що ОСОБА_1 не підписував ці додаткові угоди до договорів оренди землі, і що на порушення ч. 3 ст. 203 ЦК України згоди позивача на їх укладення не було, тож ці додаткові угоди є неукладеними. Тому вони не спричиняють правомірності використання відповідачем спірних ділянок;
- строк дії укладених сторонами договорів оренди ділянок, про які йдеться, закінчився 05.02.2022, волевиявлення ОСОБА_1 на продовження їх дії відсутнє, тож після закінчення цього строку СТОВ «Батьківщина» користується земельними ділянками позивача без належних правових підстав, тому для усунення такого порушення прав останнього необхідне повернення йому земельних ділянок;
- державна реєстрація неукладених сторонами додаткових угод не відповідає вимогам закону і порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 на розпорядження спірними земельними ділянками. Тому її скасування забезпечить реальне відновлення його права, про порушення якого він взнав у грудні 2021 р. та січні 2022 р.
Додатковим рішенням, що також оскаржується, з СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_1 стягнуто 20000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалюючи його, суд виходив з того, що позивачем понесено витрати на правову допомогу, підтверджені належними та допустимими доказами.
В апеляційній скарзі СТОВ «Батьківщина» просить скасувати вказані рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Доводи скарги зводяться до того, що:
- судом не враховано правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц та Верховного Суду України від 22.02.2017 у справі № 6-17цс17, - не встановлено обставини пропуску позивачем строку звернення до суду. Зокрема, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що останній не підписував додаткові угоди від 31.10.2017. Проте з 2017 р. по 2022 р. його права не порушувались: позивач від СТОВ «Батьківщина» отримував орендну плату, в тому числі за 2020-2022 рр. - збільшену, яка з 7% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (6249 грн 05 коп.) збільшилась до 10% (13378 грн 37 коп.), однак він не довідувався, чому це сталося. З позовом ОСОБА_1 звернувся лише 04.07.2023, тобто через 2,5 роки після спливу строку позовної давності, та без клопотання про його поновлення;
- суд застосував до спірних правовідносин положення ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо продовження/поновлення договору оренди на новий строк, пославшись на повідомлення позивача в грудні 2021 р. (після підписання додаткових угод) про припинення дії договору і про повернення земельних ділянок. Однак оспорювані додаткові угоди підписано під час дії договору оренди - 31.10.2017;
- скасування державної реєстрації речового права не є належним способом захисту прав ОСОБА_1 ;
- суд, не визнаючи подані відповідачем до суду копії акту приймання-передачі спірних земельних ділянок та додаткові угоди від 30.10.2017 як докази, не роз`яснив позивачу можливість забезпечити такі докази поданням відповідного клопотання в порядку ст. 116-118 ЦПК України, в тому числі про їх витребування від державного реєстратора та огляд. Суд задовольнив позов не на доказах ОСОБА_1 , а на тому, що у СТОВ «Батьківщина» відсутні оригінали вказаних документів. При цьому ОСОБА_1 не надав суду докази, що доводять підстави позову та обставини справи;
- у п. 2.1. договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 вказано, що адвокат Фесик І.А. зобов`язався представляти інтереси ОСОБА_1 в Талалаївському районному суді, проте адвокат брав участь у справі в режимі відеоконференції, а не в суді;
- зазначені у договорі мінімальні ставки гонорару є завищеними.
У судовому засіданні представник СТОВ «Батьківщина» - адвокат Карпенко В.К. (в режимі відеоконференції) підтримав апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 адвокат Фесик І.А. (в режимі відеоконференції) просив її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.
У справі встановлено таке.
ОСОБА_1 є власником земельних ділянок:
- площею 5,4936 га кадастровий номер 7425381000:02:000:0268, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.01.2012 та державного акта серії ЯИ № 437850 від 16.11.2009 (арк. 9-10, 16);
- площею 4,59 га кадастровий номер 7425381000:02:000:0258, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.01.2012 та державного акту серії ЯГ № 849031 від 23.01.2008 (арк. 26, 27-28).
01.03.2012 ОСОБА_1 та СТОВ «Батьківщина» уклали договори оренди згаданих земельних ділянок строком на 7 років, нормативна грошова оцінка яких становила 89272 грн 14 коп. кожної (п. 5 договорів); орендна плата згідно з ними вноситься орендарем у розмірі 7% від їх нормативно-грошової оцінки за рік, що в грошовому еквіваленті становить 6249 грн 05 коп. (п. 9 договору) (копії договорів - арк. 11-13, 20-22); в цей же день вони підписали акти приймання-передачі ділянок і визначення їх меж в натурі (копії актів на арк. 15, 23).
Вказані договори зареєстровані Реєстраційною службою Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 05.02.2015 вчинено відповідні записи №№ 8622805 та 8621465 і визначено строк дії 7 років з правом пролонгації, що підтверджується копіями витягів з цього Реєстру від 05.02.2015 за №№ 33195600 та 33190243 відповідно (арк. 17-18, 20-21).
В цей же день - 05.02.2015, СТОВ «Батьківщина» та ОСОБА_1 підписали акти приймання-передачі цих ділянок (копії актів на арк. 14, 19).
Згаданими договорами оренди, зокрема, передбачено, що:
- їх укладено на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8);
- дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (підп. 1 п. 38).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №№ 337434957 і 337476154 від 29.06.2023 (арк. 31-32, 36-37), право оренди земельних ділянок кадастрові номери 7425381000:02:000:0268 та 7425381000:02:000:0258 зареєстровано за СТОВ «Батьківщина» на підставі додаткової угоди від 31.10.2017, строк їх дії до 31.12.2026 з правом пролонгації; орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, проіндексованої згідно з вимогами чинного законодавства (арк. 31-32, 36-37). Ці обставини також підтверджуються копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18.12.2017 № 107963103 та від 23.03.2018 № 118212149 (арк. 87-88, 89-91).
У копіях додаткових угод № 1 від 31.10.2017 до укладених 01.03.2012 сторонами вищеописаних договорів оренди землі (арк. 90, 92) зазначено, що ОСОБА_1 та СТОВ «Батьківщина» узгодили, що:
- нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок становить 133783 грн 70 коп. (п. 2);
- договір укладено на строк до 31.12.2026. Цей строк визначено з урахуванням вимог ст. 19 Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV «Про оренду землі». Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3);
- орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік, що в грошовому еквіваленті становить 13378 грн 37 коп. (п. 4);
- орендодавець доручає орендарю здійснювати від його імені усі необхідні дії, пов`язані з державною реєстрацією цієї додаткової угоди (п. 5).
Акти приймання-передачі і визначення меж земельних ділянок в натурі названих ділянок, у яких заповнено графи для підписів сторін, датовано цим же днем - 01.03.2012 (їх копії на арк. 85, 86).
За твердженням позивача, він не підписував всі вище перелічені додаткові угоди та акти.
Листами-повідомленнями про припинення дії договору оренди земельних ділянок від 04.01.2022, які ОСОБА_1 направляв СТОВ «Батьківщина», він повідомляв орендаря про те, що після припинення 05.02.2022 строку дії договорів оренди земельних ділянок площею 5,4936 га кадастровий номер 7425381000:02:000:0268, і площею 4,5856 га кадастровий номер 7425381000:02:000:0258, право оренди за якими зареєстроване 05.02.2015, він заперечує у поновленні чи переукладенні цих договорів на новий строк і повідомляє про їх припинення з 06.02.2022 та вимагає у СТОВ «Батьківщина» повернення земельних ділянок (копії листів - арк. 40, 45). Ці листи направлено позивачем відповідачеві, що підтверджується копіями опису вкладення та рекомендованих повідомлень про їх вручення (арк. 42, 43, 44).
24.05.2023 ОСОБА_1 надіслав СТОВ «Батьківщина» вимогу, датовану 22.05.2023, про повернення належних йому земельних ділянок кадастрові номери 7425381000:02:000:0258 та 7425381000:02:000:0268, оскільки у Товариства закінчилось право їх оренди (копія вимоги й доказів її відправлення - арк. 38).
30.06.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому оригіналів оспорюваних додаткових угод № 1 від 31.10.2017 (копія заяви і доказу її направлення на арк. 35, 34).
СТОВ «Батьківщина» сплачено ОСОБА_1 орендну плату за землю: за 2020 р. - в сумі 29471 грн 71 коп. згідно з копією платіжної інструкції № 7954 від 06.10.2020 та в сумі 23498 грн 64 коп. - згідно з копією платіжної інструкції № 7953 від 06.10.2020 (арк. 93). Відповідно до копій відомостей про зарахування грошових коштів, ОСОБА_1 від СТОВ «Батьківщина» 10.12.2021 двічі зараховано по 10769 грн 58 коп. (арк. 94), 29.11.2022 двічі зараховано по 10769 грн 58 коп. (арк. 95).
В ході попереднього розгляду справи представник ОСОБА_1 адвокат Фесик І.А. заявив клопотання про витребування у СТОВ «Батьківщина» оригіналів оспорюваних додаткових угод № 1 від 31.10.2017 з метою подання в подальшому клопотання про призначення відповідної почеркознавчої експертизи (арк. 58-60). Представник СТОВ «Батьківщина» - адвокат Карпенко В.К. щодо вирішення цього клопотання поклався на розсуд суду.
Ухвалою суду від 01.08.2023 у СТОВ «Батьківщина» витребувано оригінали актів приймання-передачі земельних ділянок від 18.12.2017, 31.10.2017, 23.03.2018 і 31.10.2017 та всі примірники оригіналів оспорюваних додаткових угод № 1 (арк. 104-105). Цю ухвалу СТОВ «Батьківщина» отримано 09.08.2023, що підтверджується копією супровідного листа суду й повідомленням АТ «Укрпошта» відповідного змісту (арк. 106, 107).
У відзиві на позовну заяву представником СТОВ «Батьківщина» адвокатом Карпенком В.К. заявлено про застосування при вирішенні справи позовної давності (арк. 78-83).
На дату ухвалення судом І інстанції оскаржуваного рішення оригінали витребуваних судом додаткових угод та актів суду не було надано. Представник відповідача - адвокат Карпенко В.К. суду пояснив, що йому невідома причина ненадання СТОВ «Батьківщина» суду вказаних оригіналів документів.
Заявлене останнім 30.01.2024 клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи апеляційним судом відхилене відповідно до сукупності приписів ч. 6 ст. 84, пп. 8, 10 ч. 2 ст. 197, ч. ч. 1, 3 ст. 367 ЦПК України.
Аналізуючи надані докази і норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.
Для перевірки доводів ОСОБА_1 про те, що оспорювані угоди ним не підписано, необхідні спеціальні знання в галузі судового почеркознавства.
Відповідно до абз. 3 п. 1.1, п. 1.3 глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (зареєстрований Міністерством юстиції України за № 705/3145 03.11.1998) зі змінами та доповненнями, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються, серед іншого, оригінали документів, що підлягають дослідженню. Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Отже для призначення й проведення судом почеркознавчої експертизи суду мало бути надано експертові, серед іншого, оригінали документів, витребуваних у СТОВ «Батьківщина» ухвалою суду від 01.08.2023. Але останнє без будь-якої причини не надало їх місцевому суду.
Згідно з ч. ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (правова ситуація СТОВ «Батьківщина» щодо доведення факту підписання (непідписання) оспорюваних угод до кола цих випадків не входить); кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 107 того ж Кодексу, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів. Стаття 109 цього ж Кодексу приписує, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Апеляційний суд виснує, що СТОВ «Батьківщина», безпричинно не виконавши ухвалу суду І інстанції від 01.08.2023 (арк. 104-105) про надання оригіналів актів приймання-передачі сторонами земельних ділянок від 18.12.2017, 31.10.2017, 23.03.2018 і 31.10.2017 та всіх примірників оригіналів оспорюваних угод, ухилилося від проведення судово-почеркознавчої експертизи на предмет з`ясування, чи підписано ці угоди ОСОБА_1 , чи ні. Такий висновок випливає ще й з того, що ОСОБА_1 посилається на неможливість надання ним суду цих документів і це посилання у ході розгляду справи не спростовано. Отже висновок суду про те, що останній їх не підписував, відповідає вимогам ст. 109 ЦПК України.
В статті 14 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типовий договір оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Обов`язковим реквізитом Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, є підписи сторін.
Відповідно до ст. 203 ЦК України:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства (ч. 1);
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3);
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4).
Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Оскільки суд І інстанції без порушення норм процесуального права дійшов висновку, що ОСОБА_1 не підписував додаткові угоди, які є предметом розгляду цієї справи, то в силу ст. 203, 215 ЦК України, вони є неукладеними. Тому у зв`язку з закінченням строку дії договорів оренди спірних земельних ділянок, що мало місце 05.02.2022, і непоновленням (непродовженням) їх дії після цієї дати відповідач безпідставно не повертає ці ділянки позивачеві.
Додаткове рішення суду І інстанції відповідає нормам права, що регулюють процедуру відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу.
Доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим і описаним вище обставинам справи та визначеним відповідно до них правовідносинам, а також виходячи з такого:
- позовна давність не може бути застосована при вирішенні справи, оскільки її перебіг розпочався з 06.02.2022 з дати закінчення строку дії укладених сторонами на 7 років договорів оренди спірних земельних ділянок від 01.03.2012 та 05.02.2022 відповідно, державну реєстрацію яких відповідачем проведено 05.02.2015;
- сама по собі виплата позивачеві СТОВ «Батьківщина» після 05.02.2022 - після закінчення строку дії укладених сторонами договорів оренди збільшеної орендної плати у порівнянні з визначеним у цих договорах її розмірах на суть спірних правовідносин не впливає;
- державна реєстрація речового права на підставі неукладених сторонами додаткових угод до договорів оренди землі порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження його власністю спірними земельними ділянками. Її скасування є ефективним способом захисту прав останнього: задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення його порушених прав (див. висновок Верховного Суду у постанові від 23.11.2022 у справі № 704/590/17);
- розмір витрат на правову допомогу ОСОБА_1 підтверджуються укладеним ним та адвокатом Фесиком І.А. договором від 28.06.2023, актом виконаних робіт та розрахунком суми гонорару за надану правничу допомогу (їх копії на арк. 139-140, зворот);
- у пункті 2.1 договору про надання правової допомоги вказано, що адвокат Фесик І.А. зобов`язався представляти інтереси ОСОБА_1 в суді І інстанції. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції з представником позивача не є підставою для зменшення витрат позивача на правову допомогу, так як такий спосіб участі його представника у судовому засіданні є передбаченим ст. 212 ЦПК України звичним елементом судочинства в Україні, який нормалізує здійснення правосуддя, особливо в умовах військового стану, і який не впливає на якість надання правової допомоги;
- посилаючись на завищені ставки адвокатського гонорару адвокатом Фесиком І.А., адвокат Карпенко В.К. не вказує, як саме їх завищено.
Отож оскаржувані рішення є законними.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» залишити без задоволення, а рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 14 грудня 2023 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Ідентифікаційні дані учасників справи наведено у рішенні суду І інстанції.
Головуючий: Судді:
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2024 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 118895355 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Євстафієв О. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні