Рішення

від 06.05.2024 по справі 420/14210/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14210/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави

до Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»,

Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з адміністративним позовом до філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (відповідач-1), в якому просив визнати протиправними дії філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» щодо видачі лісорубного квитка від 04.05.2022 № 000885 в частині проведення вибіркових санітарних рубок у 27 кварталі 10 та 11 виділах Северинівського лісництва.

Ухвалою суду від 27.06.2023 року позовну заяву було залишено без руху. Надано 10-денний строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 28.07.2023 відкрито спрощене провадження у справі. Залучено до розгляду справи в якості другого відповідача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Спеціалізованою екологічною прокуратурою обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №1202316226000064 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 364 КК України щодо можливих неправомірних дій співробітників філії "Ананьївське лісове господарство" при використанні лісових ресурсів у межах території об`єктів природно-заповідного фонду. У ході досудового розслідування 17.03.2023 у кримінальному провадженні №1202316226000064 проведено обшук у приміщеннях і будівлях філії "Ананьївське лісове господарство", під час обшуку було вилучено лісорубний квіток від 04.05.2022 №000885 на проведення вибіркової санітарної рубки у 27 кварталі, 10 та 11 виділах Северинівського лісництва. Прокурор вважає протиправними дії по видачі лісорубного квитка, оскільки на його думку при видачі вказаного квітка порушений порядок, передбачений законодавством про спеціальне використання природних ресурсів у межах територій і об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. У позовній заяві та відповіді на відзив прокурор вказує, що в лісорубному квитку були вказані ділянки, які входять до природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - національного природного парку "Куяльницький", який створено згідно Указу Президента від 01.01.2022 № 3/2022.

Згідно ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст. 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"). Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду (ч. 11 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"). Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів (ч. 15 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"). Ліміти використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджує Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

До території національного природного парку "Куяльницький" погоджено в установленому порядку включення 10800,8867 гектарів земель державної та комунальної власності, а саме: 3490,6753 гектара, що надаються національному природному парку в постійне користування, та 7310,2114 гектара, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів, в тому числі землі ДП «Ширяївське лісове господарство» площею 200,438 га, ДП «Одеське лісове господарство» площею 1042,0642 га. ДП «Ананьївське лісове господарство» було правонаступником прав та обов`язків ДП «Ширяївське лісове господарство». Згідно постанови КМУ «Деякі питання реформування управляння лісової галузі» від 07.09.2022 №1003 утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів. Філія «Ананьївське лісове господарство» є відокремленим підрозділом ДП «Ліси України».

Прокурор зазначає, що спеціальне використання природних ресурсів на території об`єкта загальнодержавного значення - НПП "Куяльницький", в тому числі у вигляді лісогосподарських заходів з поліпшення якісного складу лісів (вибіркова санітарна рубка), може здійснюватися лише на підставі лімітів, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. З моменту створення парку та станом на 28.03.2023 ліміти на використання природних ресурсів у межах території парку Міндовкіллям не затверджувалися. Тому дії ДП "Ананьївське лісове господарство" щодо видачі лісорубного квитка від 04.05.2022 № 000885 вчинені всупереч встановлених ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вимог та порядку, без затверджених Міндовкілля лімітів.

14.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника філії "Ананьївське лісове господарство" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ", в якому відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позову за його необгрунтованістю. Вважає, що лісорубний квиток був виданий обгрунтовано та у відповідності до діючих норм законодавства, оскільки здійснюючи санітарні вибіркові рубки ДП "Ананьївське лісове господарство" виконувало свої обов`язки щодо захисту лісів від шкідників і хвороб, з метою збереження лісу від ослаблення та іншого негативного впливу та дотримувався вимог діючого законодавства. Зазначає, що Положення про національний природний парк "Куяльницький" (далі - НПП "Куяльницький") хоч і було затверджене наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.04.2022 № 169, але парк не створено як юридичну особу. Функції та завдання НПП, ділянки землі та водного простору не були вилучені у ДП "Ананьївське лісове господарство" та не передані НПП у постійне користування. Не оформлено право користування НПП земельними ділянками Северинівського лісництва. Не встановлені межі парку на місцевості, немає кадастрових номерів земельних ділянок парку, не призначений директор НПП, та інші необхідні заходи які б свідчили про створення національного природного парку "Куяльницький". Згідно ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-запорідного фонду. На час видачі спірного лісорубного квитка, санітарних вибіркових рубок та розгляду справи межі національного природного парку "Куяльницький" ані фактично, ані юридично не визначені та в матеріалах справи відсутні відомості про межі парку. Охоронні зобов`язання відповідно до вимог Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду від 25.02.2013 № 65, на території та об`єкти природно-заповідного фонду НПП "Куяльницький" не оформлювалися та під охорону земельні ділянки, які займає національний парк, не передавались ДП "Ананьївське лісове господарство" або філії "Ананьївське лісове господарство" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ". Невиконання уповноваженими особами Інструкції № 65 та діючого законодавства не може бути підставою для відповідальності відповідача, у якого відсутня можливість на місцевості з`ясувати, які саме землі та території увійшли до національного природного парку "Куяльницький" і де вони знаходяться, оскільки не оформлено охоронних зобов`язань Національного природного парку "Куяльницький", не встановлені в натурі (на місцевості) межі парку, не встановлені на території парку у визначених місцях необхідні державні інформаційні та охоронні знаки затвердженого зразка тощо.

Залучений в якості другого відповідача ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" відзиву на позовну заяву до суду не надав.

15.08.2023 від прокурора надійшли додаткові пояснення, а 24.08.2023 відповідь на відзив, в якій прокурор зазначив, що спеціальне використання природних ресурсів на території об`єкта загальнодержавного значення - НПП "Куяльницький", в тому числі у вигляді лісогосподарських заходів з поліпшення якісного складу лісів (вибіркова санітарна рубка), може здійснюватися лише на підставі лімітів, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Ліміти на використання природних ресурсів у межах території парку Міндовкіллям не затверджувалися, що підтверджується листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.03.2023 № 25/2-11/4665-23 з моменту створення НПП та станом на 28.03.2023, що не заперечується і відповідачем-1. Порядок створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду регламентується Розділом VII Закону України "Про природно - заповідний фонд України" (далі - Закон України № 2456-ХІІ). Згідно із ст. 53 Закону України № 2456-ХІІ, рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України. Указом Президента України від 01.01.2022 № 3/2022 на території Березівського та Одеського районів Одеської області створено Національний природний парк "Куяльницький", до території якого погоджено включення 7310,2114 га земель, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів, в тому числі землі ДП "Ширяївське лісове господарство" площею 200,438 га, ДП "Одеське лісове господарство" площею 1042,0642 га.

Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до ст. 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку (ст. 54 Закону України № 2456-ХІІ). Згідно із 7.1 Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно- заповідного фонду України, затвердж. наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2018 № 306, під матеріалами погодження створення чи оголошення території або об`єкта ПЗФ розуміється, серед іншого: листи-погодження всіх власників та первинних користувачів природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, з зазначенням площ відповідних земельних ділянок. Листи-погодження лісокористувачів рекомендується надавати із інформацією про лісництва, квартали та виділи, які заповідаються. Прокурором до позовної заяви долучено лист - погодження ДП "Ширяївське лісове господарство" від 05.10.2017 № 90, який знаходиться в матеріалах Проекту створення Національного природного парку "Куяльницький" про включення до території об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення кварталів 126, 27, 28 Северинівського лісництва. ДП "Ананьївське лісове господарство" (ЄДРПОУ 32037838) є правонаступником щодо всього майна, усіх прав та обов`язків ДП "Ширяївське лісове господарство" (ЄДРПОУ 00992616). До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду у натурі їхні межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що зазначається у ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Таким чином, на законодавчому рівні закріплено, що з моменту створення території природно-заповідного фонду вся його територія повинна охоронятися як особливо цінна відповідно до проекту створення.

01.09.2023 представник філії "Ананьївське лісове господарство" надав заперечення, в яких зазначив, що проект створення НПП "Куяльницький" з первинними обліковими документами щодо створення національного природного парку не був доведений до відома відповідача. Міндовкілля листом №25/2-11/4665-23 від 28.03.2023 повідомлено прокурора, що проект організації території парку на затвердження до Міндовкілля не надходив. Відповідач не заперечує проти включення до території об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення кварталів 26, 27, 28 Северинівського лісництва, але вважає, що спочатку треба визначити конкретні межі території парку, встановити охоронні та інформаційні знаки, видати охоронні зобов`язання, а також виконати Указ Президента "Про створення національного природного парку "Куяльницький" від 01.01.2022 №3/2022. Також вказує, що квартали 26, 27, 28 Северинівського лісництва відносяться до захисних лісів, тому ДП мало право видавати лісорубний квиток на санітарні вибіркові рубки з метою вилучення з лісу сухостійних, усихаючих, дуже ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами або внаслідок стихійних явищ, техногенних впливів окремих дерев або їх груп. Головна мета санітарно-оздоровчого заходу - в найкоротші терміни локалізувати осередок спалаху шкідника чи хвороби та в максимально короткі терміни забрати джерело розповсюдження ураження, тобто чим скоріше будуть зрубані та вивезені з площі уражені дерева, тим менша буде площа ураження і об`єми збитків. Філія офіційно погодила санітарні вибіркові рубки з Одеським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і діяла з метою поліпшення санітарного стану лісу, що відповідно було корисним для довкілля, лісу і не спричинило шкоди та/або тяжких наслідків.

Порядок підготовки, подання та затвердження лімітів, звітування щодо використання природних ресурсів, який серед іншого передбачає подання на затвердження лімітів: витягу з рішення наукової або науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду, для якої створення такої ради передбачено Законом України "Про природно-заповідний фонд України", за результатами розгляду проекту ліміту та всіх обґрунтовуючих документів. Наукова (науково-технічна) рада у національному природному парку "Куяльницький" не створена, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №11/11- 01/1560-23 від 04.10.2023. Органи влади не виконали Указ Президента "Про створення національного природного парку "Куяльницький" від 01.01.2022 №3/2022 та не створили по теперішній час умов для отримання лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, які затверджуються Міндовкілля. Таким чином, навіть при бажанні ДП "Ананьївське лісове господарство" отримати ліміти для проведення вибірково-санітарної рубки у в межах 26, 27, 28 кварталів Северинівського лісництва, це було б неможливим.

Ухвалою суду від 01.03.2024 встановлено, в межах спірних правовідносин у ДЕІ Південно-Західного округу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій ДП "Ананьївське лісове господарство" щодо видачі лісорубного квитка , а тому в силу приписів ч.5 ст.53 КАС України прокурор по даній справі набуває статусу позивача.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

У ході досудового розслідування 17.03.2023 у кримінальному провадженні №1202316226000064 проведено обшук у приміщеннях і будівлях філії "Ананьївське лісове господарство", під час обшуку було вилучено лісорубний квіток від 04.05.2022 №000885, який видано ДП "Ананьївське лісове господарство", та відповідно до якого дозволило до 31.12.2022 Северинівському лісництву вибіркову вирубку лісу , в тому числі у 27, 12, 14, 9 кварталах Северинівського лісництва.

Територія Северинівського лісництва раніш входила до складу ДП "Ширяївське лісове господарство". Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 578 від 27.09.2021 припинено Державне підприємство "Ширяївське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного підприємства "Ананьївське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 32037838). Цим же наказом передбачено термін припинення ДП "Ширяївське лісове господарство" до 31.12.2021, визначено, що ДП ""Ананьївське лісове господарство" є правонаступником прав та обов`язків державного підприємства "Ширяївське олісове господарство". таким чином, територія Северинівського лісництва увійшла до складу ДП "Ананьївське лісове господарство".

Прокурор не зазначає в позовній заяві, чи було проведено вирубку деревини та в якому обсязі на підставі даного лісорубного квитка. Термін дії лісорубного квитка закінчився 31.12.2022.

На час вилучення лісорубного квитка ДП "Ананьївське лісове господарство" ліквідоване. Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реформування управління лісової галузі" від 07.09.2022 № 1003 утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" (код 44768034) та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, в тому числі ДП "Ананьївське лісове господарство". Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 804 від 26.10.2022 затверджено Статут Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, правонаступником прав та обов`язків ДП "Ананьївське лісове господарство" є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Згідно п. п. 4.1, 4.8, 4.10, 4.11 Статуту Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", підприємство є юридичною особою публічного права заснованою на державній власності, функції з управління якою виконує Державне агентство лісових ресурсів України. Підприємство в порядку, встановленому законодавством, цим Статутом та внутрішніми документами має право утворювати на території України та за її межами філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Підприємство може виступати позивачем, відповідачем, третьою особою в судах в усіх судах. Утворені Підприємством філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи діють на підставі положень, затверджених Генеральним директором Підприємства. Керівництво діяльністю філії, відокремленим підрозділом здійснюється особами, які призначаються в порядку передбаченому цим Статутом та відповідним положенням такого відокремленого підрозділу.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 845 припинено державне підприємство "Ананьївське лісове господарство". Активи та пасиви ДП передано на баланс ДСГП "Ліси України".

У складі ДСГП "Ліси України" утворені філії , в тому числі філія "Ананьївське лісове господарство". Положення про філію "Ананьївське лісове господарство" " (код ЄДРПОУ ВП 44911966), затверджено 16.12.2022, філія діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції. В подальшому наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.01.2023 № 119 закріплено за філією "Ананьївське лісове господарство" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" майно, права та обов`язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом від 12.01.2023 № 119. При цьому майно належить ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" , філія не є власником майна.

Таким чином, правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства "Ананьївське лісове господарство", яке видало лісорубний квиток від 04.05.2022 № 000885, є Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" , як юридична особа, а не філія "Ананьївське лісове господарство", як вважає прокурор. Філія має право представляти в суді інтереси ДСГП, виступати відповідачем від імені та в інтересах ДСГП, для цього директор філії має надати відповідну довіреність від ДСГП (п. 5.7 Положення про філію).

Указом Президента України від 01.01.2022 № 3/2022 створено на території Березівського та Одеського районів Одеської області національний природний парк "Куяльницький". До території національного парку погоджено включення 10800,8867 гектара земель державної та комунальної власності, а саме: 3490,6753 гектара, що надаються національному природному парку в постійне користування згідно з додатком 1, та 7310,2114 гектара, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів, згідно з додатком 2. Додаток 2 до Указу містить перелік земель державної та комунальної власності, включення яких до території НПП «Куяльницький» без вилучення у землекористувачів погоджено. У вказаному переліку вказано ДП «Ширяєвське лісове господарство» - 200,438 га.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022 № 169 затверджено Положення про Національний природний парк "Куяльницький". Згідно з п. 7 вищезазначеного Положення, ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджуються Мінприроди за поданням органів, у віданні яких знаходяться ці природні ресурси, на підставі обгрунтовуючих матеріалів, погоджених з відповідними науковими установами і спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів в Автономній Республіці Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно інформації Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з дати створення НПП "Куяльницький" ліміти на використання природних ресурсів у межах його території не затверджувалися.

Прокурор , вважаючи дії ДП "Ананьївське лісове господарство" з видачі лісорубного квитка від 04.05.2022 № 000885 протиправними, оскільки при його видачі порушено порядок, передбачений законодавством про спеціальне використання природних ресурсів у межах територій НПП "Куяльницький", звернувся до суду з даним позовом.

Позов прокурора спрямовано на захист особливого суспільного інтересу, який полягає в дотриманні законодавчо встановленого порядку спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом.

Ухвалою суду від 01.03.2024 суд встановив, що належним відповідачем у справі є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", яке є правонаступником ДП "Ананьївське лісове господарство".

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

Пунктами 1, 6, 7, 8, 9 ч. 1 ст. 4 КАС України надано наступні визначення термінів:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

- суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

- відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Приписами статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із статтею 1 Лісового кодексу України від 21.01.1994 № 3852-XII (далі - ЛКУ) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно із статтею 69 ЛКУ спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2019 у справа № 817/1855/17 зробила висновок, що лісове господарство видаючи лісорубний квиток у спірних відносинах, що є дозвільним документом (спеціальними дозволом на заготівлю деревини), діяло як дозвільний орган.

Закон України від 06.09.2005 № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 2806-IV) визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів. Згідно із статтею 1 Закону № 2806-IV дозвільна система у сфері господарської діяльності - це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачою документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Згідно із пунктом 132 додатку до Закону України від 19.05.2011 № 3392-VI "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" до спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів віднесені лісорубний та лісовий квитки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" також затверджений Порядок спеціального використання лісових ресурсів. Цей Порядок визначає умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів - заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів (пункт 1).

Своєю чергою Порядок видачі дозволів № 761 визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів визначає Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів. Пунктом 2 Порядку видачі дозволів № 761 визначено, що лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого у тому числі (…) здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.

Державне підприємство "Ананьївське лісове господарство" та його правонаступник Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є суб`єктами господарювання державної форми власності. Разом з тим, ДП "Ананьївське лісове господарство" при видачі дозвільного документа - лісорубного квитка виконувало публічно-владні управлінські функції , що свідчить про підсудність спору адміністративному суду.

Підставами позову по даній справі прокурор зазначив видачу ДП "Ананьївське лісове господарство" без встановлених лімітів на вирубку лісорубного квитка від 04.05.2022 № 000885 на території природно-заповідного фонду (Національного природного парку "Куяльницький"), а відповідно до ст.9-1 Закону №2456-ХІІ видача лісорубних квитків на території природно-заповідного фонду може здійснюватися лише на підставі лімітів, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Таким чином, прокурор вважає, що спірні правовідносини регламентовані ЛКУ в частині використання лісів на території природно-заповідного фонду та Законом №2456-ХІІ "Про природно-заповідний фонд України".

Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. Частиною 1 статті 17 Лісового кодексу України визначено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з частиною 1 статті 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі мають право, зокрема, самостійно господарювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини. Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 3 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані: дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

За приписами статті 45 Лісового кодексу України, лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Пунктами 3, 4 частини 1 статті 46 Лісового кодексу України встановлено, що лісовпорядкування передбачає, у тому числі, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів. Згідно вимог статті 47 Лісового кодексу України, лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Згідно з Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.

Здійснення спеціального використання лісових ресурсів, у тому числі в частині видачі лісорубних квитків, повинно здійснюватись постійним лісокористувачем на основі матеріалів лісовпорядкування.

В лісорубному квитку від 04.05.2022 № 000885 вказано, що він виданий для рубки формування та оздоровлення лісів.

За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів" від 12.05.2007 №724, під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.

При цьому, пунктом 4 Правил поліпшення якісного складу лісів визначено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів, є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами.

Таким чином, підставою для рубок формування та оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток.

ДП "Ананьївське лісове господарство" є постійним лісокористувачем, який у своїй діяльності має дотримуватись вимог чинного законодавства України та Статуту. Підприємство було створене з метою керування закріпленим лісовим фондом, предметом його діяльності є: лісове господарство та пов`язані з ним послуги; лісівництво, лісове господарство; лісівництво та лісозаготівлі; одержання продукції лісового господарства, перевезення лісопродукції

Згідно ст.3 Закону Закон України "Про природно-заповідний фонд України" №2456-ХІІ до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, національні природні парки.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону №2456-ХІІ завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

Частиною 5 статті 5 Закону №2456-ХІІ встановлено, що природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки загальнодержавного значення, а також регіональні ландшафтні парки є юридичними особами.

Ч. 4 ст. 7 Закону №2456-ХІІ передбачає, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором (ч. 5 ст. 7).

Відповідно до частини 3 статті 9-1 Закону №2456-ХІІ спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково- технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів (ч. 15 ст. 9-1 Закону ).

Відповідно до пункту 7 Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 №459 (далі Положення №459) ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджуються Мінприроди за поданням органів, у віданні яких знаходяться ці природні ресурси, на підставі обґрунтовуючих матеріалів, погоджених з відповідними науковими установами і спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів в Автономній Республіці Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі.

Затверджені ліміти Мінприроди доводить до заявників, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів в Автономній Республіці Крим, державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій.

Згідно з Інструкцією про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.01.2008 № 27, ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджуються Міндовкілля. Ліміти визначають обсяги використання природних ресурсів, у межах яких видаються дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

За змістом частин першої-третьої статті 20 Закону України № 2456-XII національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Порядок створення й оголошення територій та об`єктів природно заповідного фонду визначений розділом VII Закону №2456-ХІІ. Створення починається з підготовки і подання клопотань про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Вказаний порядок передбачає отримання різних погоджень, розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення, зокрема, національних природних парків,

Згідно ст.53 Закону №2456-ХІІ рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України…. Частинами 4 та 5 ст.53 Закону №2456-ХІІ визначено, що порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Інструкцією щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердж. наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65, передбачено, що охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження.(п.1.3) В охоронному зобов`язанні зазначаються, зокрема, повне найменування землекористувача (землевласника), на земельних ділянках якого розташована(ий) територія чи об`єкт природно-заповідного фонду або його частина; категорія та найменування території чи об`єкта природно-заповідного фонду; площа території чи об`єкта природно-заповідного фонду, що передається під охорону та збереження; місце розташування території чи об`єкта природно-заповідного фонду; перелік зобов`язань, які покладаються на землекористувача (землевласника). Охоронне зобов`язання підписується керівником та засвідчується гербовою печаткою уповноваженого органу (п. 2.3). Оформлення охоронних зобов`язань здійснюється у місячний строк після затвердження положень про відповідні території чи об`єкти природно-заповідного фонду (п. 3.1). До охоронного зобов`язання додаються завірені в установленому законодавством порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону (п.3.2). Після реєстрації (перереєстрації) перший примірник охоронного зобов`язання видається землекористувачу (землевласнику) із супровідним рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п.3.5).

Питання управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду регламентовані ст.12 Закону, відповідно до якої управління, зокрема, національними природними парками, здійснюється їх спеціальними адміністраціями. Спеціальні адміністрації очолюють керівники, які мають екологічну, біологічну або географічну освіту та які призначаються за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Спеціальні адміністрації здійснюють управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду відповідно до положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду і проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, Законом №2456-ХІІ визначено, яким чином утворюються та функціонують об`єкти природно заповідного фонду, зокрема, національні природні парки.

Судом встановлено, що згідно зі змістом "Проекту створення НПП "Куяльницький" на території Біляївського, Іванівського, Лиманського районів Одеської області та міста Одеси" (2020 рік) питання утворення Національного природного парку "Куяльницький" почалось у 2011 році з клопотання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області від 05.05.2011 та листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.05.2011 про схвалення клопотання щодо створення НПП "Куяльницький" . Проект був затверджений Вченою радою Національної академії наук України 17.07.2020 . Зміст вказаного Проекту також містить рішення та листи за 2013-2019 роки органів місцевого самоврядування, акціонерних товариств, інших суб`єктів господарювання щодо погодження утворення НПП "Куяльницький" та включення до земель парку належних ним земельних ділянок , у тому числі лист ДП "Ширяєвське лісове господарство" від 05.10.2017 щодо погодження включення до меж НПП "Куяльницький" лісових масивів Северинівського лісництва площею 201 га за умов дотримання вимог чинного законодавства.

Указом Президента України "Про створення національного природного парку "Куяльницький" від 01.01.2022 №3/2022 постановлено Кабінету Міністрів України забезпечити затвердження у 6-місячний строк в установленому порядку Положення про НПП "Куяльницький"; вирішення протягом 2021- 2023 років відповідно до законодавства питання щодо надання НПП "Куяльницький" у постійне користування 3490,6753 гектара земель державної власності згідно з додатком 1, проведення державної реєстрації речових прав на відповідні земельні ділянки, розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території НПП "Куяльницький"; розроблення протягом 2021- 2022 років і затвердження в установленому порядку Проекту організації території НПП "Куяльницький", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів; здійснення заходів щодо забезпечення режиму охорони та збереження території НПП "Куяльницький".

Судом встановлено, що на виконання Указу Президента України від 01.01.2022 №3/2022 наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022 № 169 затверджено Положення про НПП "Куяльницький", але НПП не зареєстрований як юридична особа.

Відповідно до Положення про Національний природний парк "Куяльницький", Парк є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання природних ресурсів (пункт 1.2). Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються Парку у постійне користування у порядку, встановленому законодавством (пункт 1.7). право парку на постійне користування земельними ділянками, оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". (п.1.8) Межі парку встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж Парку його межі визначаються відповідно до Проекту створення парку (п. 1.9).

Оскільки НПП «Куяльницький» не зареєстровано як юридичну особу, як наслідок не була утворена відповідними органами держави спеціальна адміністрація НПП "Куяльницький", в тому числі служба охорони, не відбувся процес відведення земельних ділянок національному природному парку та оформлення охоронних зобов`язань відповідно до частин 4,5 Закону №2456-ХІІ. Тому НПП "Куяльницький" і не зверталось за отриманням лімітів на використання природних ресурсів.

Оскільки землі ДП "Ширяєвське лісове господарство" включені до території НПП "Куяльницький" без вилучення у землекористувача, то відповідно до Закону №2456-ХІІ ДП "Ананьївське лісове господарство" повинно бути передано ці землі під охорону обласною державною адміністрацією з питань охорони навколишнього природного середовища зазначені в Указі земельні ділянки з оформленням охоронного зобов`язання. Судом встановлено, що охоронне зобов`язання щодо земель ДП "Ширяєвське лісове господарство" вказаних у Додатку 2 до Указу Президента України від 01.01.2022 №3/2022 ні ДП "Ананьївське лісове господарство", ані ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" не оформлювалось.

Прокурором не спростовані належними та допустимими доказами твердження відповідача-1, що інші питання щодо створення НПП "Куяльницький" державними органами не вирішені.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства та з врахуванням встановлених обставин по справі суд дійшов висновку, що у ДП "Ананьївське лісове господарство" були відсутні підстави керуватися у своїй діяльності нормами Закону №2456-ХІІ щодо здійснення господарської діяльності в 26, 27, 28 кварталах лісових масивів Северинівського лісництва, як землями саме НПП "Куяльницький" .

Доводи прокурора про те, що до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, суд вважає необгрунтованими, оскільки Проект організації території НПП "Куяльницький", який мав бути розроблений відповідно до Указу Президента України від 01.01.2022 №3/2022 протягом 2021-2022 років і затверджений в установленому порядку, відсутній, про що свідчить лист Міндовкілля від 28.03.2023 № 25/2-11/4665-23 на запит Одеської обласної прокуратури.

Відповідно до Положення про Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, затвердженого наказом Міндовкілля 06.07.2005 №245, із змінами, проект організації території розглядається науково-технічною радою парку, підприємством, установою, організацією, у віданні якого (якої) перебуває парк, і подається на затвердження Міндовкілля.

До проекту мають додаватись, зокрема, копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку парку; карти, виконані на топографічній основі у зручному для користування масштабі (1:10000 - 1:100000): меж парку, природоохоронних відділень, земельних ділянок, що надаються парку у постійне користування і ввійшли до його складу без вилучення у землекористувачів та землевласників; природних ландшафтів, рослинного покриву, місць поширення рідкісних та зникаючих видів флори, фауни, у тому числі занесених до Червоної книги України, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, типів природних середовищ у парку; функціонального зонування території парку з позначеними на ній межами інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що розташовані на його території тощо... (п.6 додатку 1 до наказу № 245).

Суду не доведено, що до виконання вищевказаних вимог по реалізації Указу Президента України про створення НПП "Куяльницький" ДП "Ананьївське лісове господарство" було зобов`язано в травні 2022 року вчиняти дії при видачі дозволу на санітарну вирубку дерев відповідно до порядку, який затверджено для лісів національного природного парку. Отже, ДП "Ананьївське лісове господарство" було належним постійним користувачем лісів Северинівського лісництва, ділянка кварталу № 27 не вилучалась з його господарського використання, законодавчих підстав для віднесення цих ділянок до території Національного парку до встановлення меж парку або до затвердження Проекту організації території парку у ДП не було.

Суд також приймає до уваги відсутність відповідного акту КМУ про зміну цільового призначення спірних земельних ділянок державної власності з категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" зазначив, що "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями" (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці часто використовує для мотивації своїх рішень принцип юридичної визначеності, який є одним із суттєвих елементів принципу верховенству права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону). Бездіяльність влади і невиконання закону не може в подальшому призводити до негативних наслідків для відповідача. Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. Принцип законності також передбачає, що застосовні положення національного законодавства повинні бути достатньо доступними, точними та передбачуваними у своєму застосуванні .

Посилання прокурора в позовній заяві на постанову Верховного Суду від 24.02.2023 у справі № 824/540-17-а в аналогічних правовідносинах суд вважає неприйнятим, оскільки вказана постанова не є релевантною для її застосування в даній справі. Позивач у справі №824/540-17-а просив скасувати припис №10 від 29.03.2017 Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, яким позивачу приписано спеціальне використання природних ресурсів на території НПП «Вижницький» (без вилучення) проводити на підставі лімітів, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. НПП «Вижницький» зареєстрований як юридична особа, а порушення законодавства на території парку встановлено проведеною ДЕІ перевіркою, що є відмінним від даної справи, оскільки НПП «Куяльницький» не зареєстровано як юридична особа, будь-яких перевірок відповідача ДЕІ не здійснювало, відповідачі охоронні зобов`язання не отримували.

Суд не розглядає доводи відповідача-1 про обгрунтованість видачі лісорубного квитку для здійснення санітарної вирубки лісу у відповідності до вимог Лісного кодексу України, оскільки прокурор не посилається на вказані обставини видачі лісорубного квитка. Предметом та підставами позову є неправомірність дій ДП "Ананьївське лісове господарство" по видачі лісорубного квитка від 04.05.2022 №000885 без встановлених лімітів на вирубку на території природно-заповідного фонду. Не є предметом та підставами позову неправомірність дій ДП по видачі лісорубного квитка у зв`язку з недотриманням інших норм законодавства.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази надані сторонами з урахуванням встановлених обставин по справі, розглянувши справу в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог прокурора, оскільки не встановив протиправності поведінки ДП "Ананьївське лісове господарство".

Під час ухвалення даного рішення, суд надав відповіді на головні аргументи сторін, у зв`язку з чим, не вбачає підстав відповідати на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Керуючись статтями 2, 9,12,139,243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити заступнику керівника Одеської обласної прокуратури у задоволенні адміністративного позову .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяВікторія ХОМ`ЯКОВА

.