Постанова

від 23.04.2024 по справі 372/2779/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 372/2779/22 Головуючий у 1 інстанції: Тиханський О.Б.

провадження №22-ц/824/9121/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Федька Тараса Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» на користь ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки у розмірі 291931,71 грн., моральну шкоду у розмірі 60000 грн., а всього - 351931,71 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 40000 грн., та 2000 грн. сплаченого судового збору, а всього - 42000 грн. В задоволенні позову в іншій частині по відшкодуванню моральної шкоди відмовлено.

06.02.2024 року позивач звернувся із заявою про винесення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 92 722,50 грн., обґрунтовуючи її тим, що позивачка понесла витрати на правничу допомогу у даному розмірі, які вона зобов`язується сплатити протягом 30 днів з дня направлення рахунку на користь адвокатського об`єднання. Вважає, що є всі підстави та документально підтверджено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 92 722,50 грн., а тому вони підлягають стягненню з відповідача та позивача. Також, позивачем в порядку ст.102, 106 ЦПК України було подано до суду висновок експерта, складений на замовлення.

Зокрема, 28.02.2023 року експертами ТОВ «Експертно-дослідна служба України» було складено висновок №953/02/2023, вартість якого складав 25000,00 грн., та було сплачено позивачем відповідно до рахунку від 14.02.2023 року.

Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 лютого 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - Федька Т.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу та витрат на проведення експертизи задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Щодо витрат, понесених позивачем за проведення судової експертизи в розмірі 25 000 грн., відмовлено.

В апеляційній скарзі адвоката Федька Т.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування додаткового рішення в частині в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу та його зміні, яким збільшити розмір стягнутих витрат на професійну правничу допомогу з 15 000 грн до 92 722, 50 грн.

Скарга обґрунтована тим, що задовольняючи позовні вимоги, судом було встановлено вину відповідача у завданні шкоди позивачу. Отже, даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, і саме через дії відповідача позивачка була змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, і відповідно для цього звернутись за професійною правничою допомогою.

До заяви про відшкодування понесених позивачкою витрат на правову допомогу було додано Звіт про надання правової допомоги від 18.01.2024 року, Акт приймання-передачі від 18.01.2024 року та рахунок-фактуру № А0-0004 від 18.01.2024.

Згідно вказаних документів вбачається, що виконавець у даній справі надав замовнику професійну правничу допомогу.

Під час надання правової допомоги у даній справі адвокатами було витрачено 15 годин робочого часу.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги складність справи, кількість витраченого Виконавцем часу на підготовку процесуальних документів та витраченого часу на здійснення представництва інтересів Замовника (Позивача) під час проведених судових засідань в приміщенні суду, вартість допомоги склала 2 250,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.2024 року: 1 Євро = 41,2100 грн еквівалентно 92 722,50 грн.

Надання зазначеної професійної правничої допомоги було прийнято Замовником без зауважень, затверджено Звіт адвокатського об`єднання та підписано відповідний Акт приймання наданих послуг від 18.01.2024 року.

Разом з тим, правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не має права втручатися у ці правовідносини (п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі №910/12876/19).

Крім цього, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правову допомогу, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданої допомоги і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для їх зменшення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково заяву та ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи достатність та відповідність розміру витрат на правову допомогу - характеру спірних правовідносин, вважав за необхідне частково задовольнити вимоги щодо стягнення з ТОВ «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн.

Щодо стягнення витрат на проведення судових експертиз, то зазначав, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення не прийняв даний доказ як висновок експерта, а оцінив його як письмовий доказ з урахуванням з іншими доказами по справі, тому відсутні правові підстави для стягнення витрат, пов`язаних з проведенням даної експертизи.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» на користь ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки у розмірі 291931,71 грн., моральну шкоду у розмірі 60000 грн., а всього - 351931,71 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 40000 грн. та 2000 грн. сплаченого судового збору, а всього - 42000 грн. В задоволенні позову в іншій частині по відшкодуванню моральної шкоди відмовлено.

Також встановлено, що 06.02.2024 року позивач звернувся із заявою про винесення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 92 722,50 грн., обґрунтовуючи її тим, що позивачка понесла витрати на правничу допомогу у даному розмірі, які вона зобов`язується сплатити протягом 30 днів з дня направлення рахунку на користь адвокатського об`єднання. Вважає, що є всі підстави та документально підтверджено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 92 722,50 грн., а тому вони підлягають стягненню з відповідача. Також, позивачем в порядку ст.102, 106 ЦПК України було подано до суду висновок експерта, складений на замовлення.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 п.1, 2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами п`ятою, шостою статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Встановлено, що до заяви про розподіл та стягнення судових витрат додано копію договору №16/08-01 про надання правової допомоги від 16.08.2022 року, копію звіту про надання правової допомоги від 18.01.2024 року, копію акту приймання наданих послуг з юридичного обслуговування від 18.01.2024 року, завірену копію рахунку-фактури № АО від 18.01.2024 року.

Проте, 18.01.2024 року головуючим суддею під час ухвалення судового рішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу було вирішено та стягнуто з ТОВ «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 40 000 грн.

Виходячи з наведеного та враховуючи складність справи, наданих адвокатом послуг, затрачений адвокатом час на надання послуг та їх обсяг, значення справи для відповідача, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що заявлені вимоги не співмірні із наданими послугами, і тому вірно вважав, що вартість послуг є вочевидь завищеною, та є наявними підстави для зменшення розміру витрат. Тому, враховуючи достатність та відповідність розміру витрат на правову допомогу - характеру спірних правовідносин, суд вірно вважав за необхідне частково задовольнити вимоги щодо стягнення з ТОВ «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн.

Крім того, позивач просив стягнути витрати за проведення експертизи від 28.02.2023 №953/02/2023, вартість якої складає 25 000 грн. Проте, суд при ухваленні оскаржуваного рішення не прийняв даний доказ як висновок експерта, а оцінив його як письмовий доказ з урахуванням з іншими доказами по справі, і тому суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для стягнення витрат, пов`язаних з проведенням даної експертизи.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Федька Тараса Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 07 травня 2024 року.

Головуючий:

Судді: