Рішення

від 01.05.2024 по справі 178/2554/23

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/2554/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 травня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.,

при секретарі Янченко Л.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вс.Криничкисправу запозовом керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області діючого в інтересах держави в особі Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , третя особа Департамант екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 1222080500:01:001:0402, шляхом скасування наказу № 848-УБД від 14 вересня 2020 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Керівник Жовтоводськоїокружної прокуратуриДніпропетровської областізвернувся досуду зцим позовомв інтересахБожедарівської селищноїради тавказав наступне.Так,під часмоніторингу земельнихділянок вадміністративних межахБожедарівської селищноїради Кам`янськогорайону Дніпропетровськоїобласті встановлено,що натериторії ботанічногозаказника місцевогозначення «Витокирічки Базавлук»знаходиться земельнаділянка зкадастровим номером1222080500:01:001:0402 площею 2,00 га, яка на праві приватної власності належить на даний час ОСОБА_1 .

Згідно реєстраційної справи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2174932512220) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 848-УБД від 14 вересня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» право власності на земельну ділянку набув ОСОБА_1 . Так, відповідно до зазначеного наказу ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цим же рішенням ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,00 га, в тому числі пасовища площею 2,00 га, кадастровий номер 1222080500:01:001:0402, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Згідно рішення державного реєстратора Криничанської районної державної адміністрації Глущенко Р.А., індексний номер 54200234 від 23 вересня 2020 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку. Таким чином, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, наразі Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

Представник позивача зазначає, що набуття права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 відбулося з порушеннями норм Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Зазначена вище земельна ділянка має особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), а також згідно положень цивільного законодавства відноситься до земель обмеженої оборотоздатності.

Тому, з урахуванням наведеного, керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду з цим позовом в інтересах Божедарівської селищної ради та просить: усунути перешкоди Божедарівській селищній раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду, кадастровий номер 1222080500:01:001:0402 шляхом визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14 вересня 2020 року № 848-УБД, яким надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га; скасувати державну реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку площею 2 га, проведену за ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Глущенко Р.А. індексний номер рішення: 54200234 від 23 вересня 2020 року / реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2174932512220/; повернути на користь Божедарівської селищної ради земельну ділянку кадастровий номер 1222080500:01:001:0402, площею 2,00 га з володіння ОСОБА_1 . Також представник позивача просив стягнути з відповідачів судові витрати на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

Представник ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату судового засідання сповіщений.

ОСОБА_1 сповіщений про час та місце судового засідання, однак, в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частинами 3, 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так,судом встановлено,що вході моніторингуземельних ділянок,розташованих вадміністративних межахБожедарівської селищноїради Кам`янськогорайону Дніпропетровськоїобласті встановлено,що натериторії ботанічногозаказника місцевогозначення «Витокирічки Базавлук»розташована земельнаділянка зкадастровим номером1222080500:01:001:0402 площею 2,00 га, яка на праві приватної власності належить на даний час ОСОБА_1 .

Згідно реєстраційної справи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2174932512220) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 848-УБД від 14 вересня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» право власності на земельну ділянку набув ОСОБА_1 . Так, відповідно до зазначеного наказу ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цим же рішенням ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,00 га, в тому числі пасовища площею 2,00 га, кадастровий номер 1222080500:01:001:0402, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Згідно рішення державного реєстратора Криничанської районної державної адміністрації Глущенко Р.А., індексний номер 54200234 від 23 вересня 2020 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку. Таким чином, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, наразі Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

21 червня 2-13 року Дніпропетровською обласною радою ухвалено Рішення № 440-19/VI «Про створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», згідно якого ботанічному заказнику місцевого значення «Витоки річки Базавлук» (загальною площею 671,0 га) надано статус об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення. Так, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 площею 2,00 га знаходиться в межах ботанічного заказника місцевого значення «Витоки річки Базавлук».

Межі ботанічного заказника місцевого значення «Витоки річки Базавлук» визначені вказаним рішенням обласної ради та проектом створення ботанічного заказника місцевого значення. Зокрема, на території Дніпропетровської області, в адміністративних межах Божедарівської та Криничанської селищних рад Кам`янського району Дніпропетровської області знаходиться 671,0 га території ботанічного заказника місцевого значення «Витоки річки Базавлук». Зазначене підтверджується інформацією ТОВ «Земельне право» від 13 вересня 2023 року, згідно якої сертифікованим інженером землевпорядником за допомогою повірених засобів вимірювальної техніки проведено топографо геодезичні роботи, в результаті яких встановлено, що земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 розташована в межах ботанічного заказника місцевого значення «Витоки річки Базавлук».

Відповідно до п. 1.2 Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Витоки річки Базавлук», затвердженого наказом Департаменту екології та охорони природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.01.2023 № 2 (далі - Положення) визначено, що заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Згідно з п. 1.3 Положення територія заказника являє собою ділянки долинного ландшафту річки Базавлук та природно-балкових ландшафтів, а саме долинні річки та балки-притоки верхньої частини басейну від витоку до села Адамівка.

Пунктом 1.4 Положення визначено, що заказник займає площу 671,0 га та розташовується біля сіл Козидуб, Червоноіванівка, Кам`янчане, Зелена Долина, Адамівка Кам`янського району Дніпропетровської області і перебуває у віданні Криничанської селищної територіальної громади, площею 381,0 га та Божедарівської селищної територіальної громади, площею 290,0 га, що здійснюють свої повноваження та діяльність на території заказника згідно із цим Положенням.

Згідно з п. 1.7 Положення межі земельних ділянок, що включені до території заказника встановлюється в натурі (на місцевості), оформляються відповідними охоронними знаками в порядку, визначеному законодавством. До встановлення меж заказника в натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення.

Відповідно до проекту створення ботанічного заказника місцевого значення «Витоки річки Базавлук» його площа складає 671,0 га, а межі проектної території об`єкта природно-заповідного фонду нанесені на планово-картографічний матеріал та каталог координат до проекту створення. Також проектом встановлено режим охорони заказника, який передбачає, що на території заказника заборонено будь-яку діяльність, яка негативно впливає, або може негативно впливати, чи перешкоджає використання його за цільовим призначенням, у тому числі рільництво та будь-яке порушення ґрунтовного покриву, знищення рослинності, потрапляння будь-яких отрутохімікатів та добрив.

Правовий статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду регулюється в тому числі Конституцією України (ст.ст. 13, 14), Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України».

Порядок створення та оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України». Зазначеним Законом визначено категорії об`єктів природно-заповідного фонду, кожна з яких має особливості правового статусу, порядку організації і функціонування, режиму використання земель природних територій та об`єктів.

Згідно з частиною 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Обмеження щодо передачі деяких об`єктів у приватну власність передбачено ст.ст. 83, 84, 93 Земельного Кодексу України, ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з якими землі природно-заповідного фонду не можуть передаватися у приватну власність.

Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається статтями 20, 122, 123, 125, 126 ЗК України. Зміна меж, категорії, скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до норм глави 22 Земельного Кодексу України та ст.ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється ст. 150 Земельного Кодексу України.

Відповідно до пункту «в» частини четвертої статті 83 ЗК України землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.

Землі природно-заповідного фонду, згідно зі ст. 43 ЗК України, це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За статтею 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно з наведеними положеннями ЗК України, а також статті 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 3, 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказники належать до природно-заповідного фонду України.

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.

Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 цього Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, яким не передбачено ведення на цих землях особистого селянського господарства та вирощування сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст. 46-1 ЗК України землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України«Про природно-заповіднийфонд України» та положеннями про ці території, об`єкти.

Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.

Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.

За статтею 3 указаного Закону, екомережа це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні.

У статті 4 Закону України «Про екологічну мережу України» вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до таких принципів: забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.

Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 площею 2 га, яка на даний час перебуває у власності ОСОБА_1 , у межах ботанічного заказника місцевого значення «Витоки річки Базавлук» свідчить про її віднесення до земель природно-заповідного фонду.

Так, суд погоджується з доводами представника позивача, що вищенаведене унеможливлює перебування цієї земельної ділянки у приватній власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, землі природно-заповідного фонду не можуть надаватись для інших цілей, ніж ті, що передбачені ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Це твердження узгоджується із практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц та від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц, постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 487/10127/14-ц та від 11.06.2020 у справі № 359/281/18-ц), відповідно до якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність.

Повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, у т.ч. природно-заповідного фонду, визначені ст. 122 Земельного Кодексу України. Відповідно до положень зазначеної норми Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) розпорядження земельними ділянками державної власності належать до компетенції районних, обласних державних адміністрацій, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів та Кабінету Міністрів України.

При цьому, районні державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для цілей, визначених п.3 ст. 122 ЗК України.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення (п.4 ст. 122 ЗК України).

В той же час, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначенихстаттею 149 Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, аналіз положень статті 122 Земельного Кодексу України дає підстави для висновку, що на час виникнення спірних правовідносин повноваження щодо передачі у власність спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду не належали центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Як установлено, спірна земельна ділянка на момент її відведення перебувала у державній власності, знаходилась за межами населеного пункту та відносилась до земель природно заповідного фонду, і як наслідок передана у власність неуповноваженим органом та всупереч порядку зміни цільового призначення із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України не мало жодних повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення, а тому і виданий ним наказ не міг бути підставою для проведення державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку.

В подальшому у зв`язку з внесенням Законом України № 1423-ІХ від 28.04.2021 змін до Земельного кодексу України, відповідно до п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Отже, земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду місцевого значення з 27 травня 2021 року вважаються комунальною власністю територіальних громад. Так, теперішній час саме Божедарівська селищна рада як орган місцевого самоврядування територіальної громади виступає суб`єктом права власності на спірну земельну ділянку (ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України) та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

Так, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що спірній земельній ділянці цільове призначення для ведення особистого селянського господарства жодним чином не впливає на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості її дійсного використання за таким призначенням, оскільки з моменту оголошення ботанічного заказника місцевого значення «Витоки річки Базавлук», ця територія має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкта.

Як встановлено, передача земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 відбулася з порушенням порядку, передбаченого ст.ст. 20, 116, 118 ЗК України. Тобто, прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказу № 848-УБД від 14.09.2020, яким передано у власність спірну земельну ділянку природно-заповідного фонду ОСОБА_1 , порушує норми Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

За ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Згідно із ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Отже, згідно зі ст. ст. 19, 20, 122, 149 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Водночас, рішення про зміну цільового призначення, категорії, статусу земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення у порядку, передбаченому статтями 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. ст. 19, 20, 122, 149 ЗК України, не приймались.

Так, згідно інформації Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 2-3502/0/261-23 від 05 вересня 2023 року, проект землеустрою щодо спірної земельної ділянки, на розгляд та погодження до Департаменту не надходив. Згідно інформації секретаріату Кабінету Міністрів України № 24113/0/2-23 від 15 вересня 2023 року, рішення про погодження зміни цільового призначення, вилучення та передачу у приватну власність спірної земельної ділянки, не приймались.

Ведення особистого селянського господарства та вирощування сільськогосподарської продукції на землях природно заповідного фонду суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів даного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворенню та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів, оскільки відповідно до норм

ч. 2 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на землях природоохоронного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Натомість відповідно до листа Божедарівської селищної ради № 1010/02-12 від 07 вересня 2023 року та доданого до нього акту обстеження земельної ділянки встановлено, що спірна земельна ділянка використовується ОСОБА_1 для вирощування сільськогосподарських культур.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не мало повноважень передавати у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку кадастровий номер площею 2 га із земель природно-заповідного фонду без зміни її цільового призначення, переведення землі з однієї категорії до іншої.

Цим рішенням територіальна громада в особі Божедарівської селищної ради неправомірно позбавлена права використання природно заповідного фонду як національного надбання, яке Україна розглядає як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Наказ Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області № 848-УБД від 14 вересня 2020 року, яким передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, суперечить вимогам ст. 7, 9, 53, 54 Закону України «Про природно - заповідний фонд України», ст. ст. 19, 20, ч. 4 ст. 83, 122, 149, 150 Земельного кодексу України. Так, суд приходить до переконання, що в порушення вищевказаних вимог законодавства Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розпорядилося землями природно-заповідного фонду, які не можуть передаватись у приватну власність та які є обмежено оборотоздатними. З огляду на викладене, враховуючи недотримання вимог законодавства при виданні наказу про надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1222080500:01:001:0402, а також його спрямованість на перешкоджання законному власнику ділянки в реалізації права власності, наявні правові підстави для усунення територіальній громаді в особі Божедарівської селищної ради перешкод у користуванні ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14 вересня 2020 року № 848-УБД.

Судом встановлено, що на час звернення представника позивача до суду з цим позовом, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 2,00 га із кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14 вересня 2020 року № 848-УБД, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2174932512220.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Згідно зі статтею 18 зазначеного Закону за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності (оренди) на нерухоме майно є, таким чином, визнанням з боку держави публічно-правового інтересу у встановленні належності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб`єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об`єкта.

Фактично реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 26 вказаного Закону за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Так, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для забезпечення Божедарівській селищній раді реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, має бути усунено перешкоди у користуванні нею, шляхом скасування рішення державного реєстратора Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Глущенко Р.А., індексний номер: 54200234 від 23 вересня 2020 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1222080500:01:001:0402 за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2174932512220 на підставі ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Суд вважає, що такий спосіб захисту у повному обсязі відповідатиме критеріям ефективності, адже це буде співвідноситись зі змістом права, за захистом якого звертається позивач, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.

Вирішуючи питання щодо підстав для повернення спірної земельної ділянки, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави або територіальної громади не обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Цивільного кодексу України види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Важливим елементом дотримання законодавства щодо форм власності на землі природно-заповідного фонду є те, що землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, не можуть передаватися із державної та комунальної власності у приватну (ст.ст. 83, 84 ЗК України), а тому є обмежено оборотоздатними.

При цьому правовий титул (підстава) виникнення речових прав на такі землі в держави й територіальних громад закріплено в Земельному кодексі України, що унеможливлює виникнення у них нового володільця.

Верховним Судому постановівід 22.06.2022у справі№ 752/3093/19висловлено правовупозицію проте,що поверненнядержаві земельноїділянки природно-заповідногопризначення необхіднорозглядати якнегаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Судом у вказаній постанові наголошено, що землі природно-заповідного фонду перебувають під особливою охороною, щодо них встановлений спеціальний порядок вилучення (ст. 150 ЗК України), відтворення і використання, а також обмеження щодо їх цивільного обороту.

Стосовно землі природо-заповідного фонду закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною. Право комунальної власності на спірну земельну ділянку не могло припинитися внаслідок рішення органу державної влади ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, який відповідно до своєї компетенції не був наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками природо-заповідного фонду.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, стосовно яких діє чітка заборона на передачу їх у приватну власність, є неможливим.

Отже, зайняття спірних земельних ділянок (природно-заповідного фонду) із порушенням положень ЗК України необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельні ділянки потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Таким чином, ураховуючи правову позицію Верховного Суду у справі № 752/3093/19, з огляду на правовий режим об`єктів природно-заповідного фонду та законодавчі обмеження щодо обороту земель цієї категорії, належним та ефективним способом захисту порушеного права є звернення до суду з негаторним позовом відповідно до ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України.

Земельна ділянка із кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , проте згідно обмежень встановлених законодавством вона не може перебувати у приватній власності із виникненням приватного володільця, тому права Божедарівської об`єднаної територіальної громади на реалізацію усіх правомочностей щодо спірної земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку у комунальну власність.

Такі твердження узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц.

Так, встановлено, що предметом спору є земельна ділянка природно-заповідного фонду, яка накладається на території об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічного заказника місцевого значення «Витоки річки Базавлук», право розпоряджатися якою на цей час уповноважена Божедарівська селищна рада. На час прийняття оспорюваного наказу земельна ділянка перебувала у державній власності, оскільки відповідно до пп. Г) п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (в редакції від 16.06.2013) у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Відповідно до п. 24 перехідних положень Земельного кодексу України (який набрав законної сили 27.05.2021) всі земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, розташовані замежами населенихпунктів умежах територіальнихгромад переходять у комунальну власність таких територіальних громад з дня набрання чинності цим пунктом, крім земель перелічених у підпунктах а) е), які не відносяться до зазначеного випадку, а отже земельні ділянки на яких розташований об`єкт природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічний заказник місцевого значення «Витоки річки Базавлук» є комунальною власністю, право розпорядження яким належить територіальній громаді в особі Божедарівської селищної ради.

Разом з тим, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку під об`єктом природно заповідного фонду не зареєстровано.

Таким чином, територія об`єкта ботанічного заказника місцевого значення «Витоки річки Базавлук» площею 671,0 га, у т.ч. і спірна земельна ділянка, яка після створення об`єкту ПЗФ незаконно вибула у приватну власність, перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради, яка і має здійснювати повноваження власника щодо неї. Так, суд приходить до висновку, що реалізація правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, у тому числі спірною земельною ділянкою, належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Божедарівська селищна рада.

Відповідно до ч. 1ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує зокрема і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно дост. 133 ЦПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 3ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідност. 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Тому, враховуючи повне задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 8052 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 263, 268, 280, 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області діючого в інтересах держави в особі Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , третя особа Департамант екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 1222080500:01:001:0402, шляхом скасування наказу № 848-УБД від 14 вересня 2020 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність задовольнити.

Усунути перешкоди Божедарівській селищній раді Кам`янського району Дніпропетровської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду із кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 шляхом визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14 вересня 2020 року № 848-УБД, яким надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

Усунути перешкоди Божедарівській селищній раді Кам`янського району Дніпропетровської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду із кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1222080500:01:001:0402, проведену за ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Глущенко Р.А. індексний номер рішення: 54200234 від 23 вересня 2020 року / реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2174932512220/.

Усунути перешкоди у здійсненні Божедарівською селищною радою Кам`янського району Дніпропетровської області права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2 га з кадастровим номером 1222080500:01:001:0402 шляхом повернення земельної ділянки на користь Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області з незаконного володіння ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області / ЄДРПОУ 39835428 / на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800), 4026 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800), 4026 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст судового рішення складено 09 травня 2024 року.

Суддя: Б. М. Цаберябий

р