Постанова

від 27.11.2007 по справі 28/326а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/326А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

27.11.07                                                                                           Справа№ 28/326А

16 год 30 хв

За позовом: Іноземного підприємства “Універсальна інвестиційна група”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м. Львів

про скасування податкових повідомлень - рішень від 22.12.2006 року № 29674/10/23-0  та від  21.05.2007 року №10990/10/23-2/2

Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Брик І.С.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Литвин О.В. –представник    

Від відповідача: Сивак В.М.- головний державний податковий інспектор

          Позов заявлено Іноземним підприємством “Універсальна інвестиційна група” до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова  про скасування податкових повідомлень - рішень від 22.12.2006 року №29674/10/23-0  та від  21.05.2007 року №10990/10/23-2/2.

           В судовому засіданні  22.11.2007 року було оголошено перерву до 27.11.2007 року для додаткового вивчення матеріалів справи.

           В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2006 року №29674/10/23-0, яким  позивачу  визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі  38736,95 грн –основного платежу та 12985 грн –штрафних(фінансових) санкцій, усього 51721,95 грн, а також скасувати податкове повідомлення-рішення від  21.05.2007 року №10990/10/23-2/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 3852 грн - штрафних (фінансових) санкцій. Позивач зазначає, що отримані позивачем інформаційно-консультаційні послуги пов'язані з господарською діяльністю позивача. Відповідно до п.п 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені  відповідними  розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов”язковість ведення  і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.   Проте, як зазначає позивач, стаття 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов”язковими  для підтвердження  віднесення певних  витрат до складу  валових витрат. Щодо одиниці виміру господарської операції, то позивач зазначає, що чинне законодавство України  не встановлює  будь-яких вимірників для сфери послуг. На думку позивача, за умови відсутності встановленого законодавством натурального вимірника при наданні послуг, в документах бухгалтерського і податкового обліку заповнення такого реквізиту як обсяг може замінюватися вартісним показником. Вартісні  ж показники, які   беруться  за основу  при визначенні  обсягу  валових витрат, у  представлених Підприємством актах виконаних робіт чи наданих послуг вказані. В зв”язку із вищенаведеним позивач вважає, що ним  правомірно віднесено до складу валових витрат 154947,84 грн вартості отриманих інформаційно-консультаційних послуг та не занижено  податок  на прибуток з цієї суми в розмірі 38736,95 грн.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому відзиві по справі, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним. Відповідно до норм п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які  підтверджені первинними документами, та пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Акти приймання-передачі  наданих послуг  не відповідають вимогам до первинних документів, а тому не підтверджують витрат по операціях з отримання позивачем послуг. Відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції(робіт,послуг), не доведено їх використання у власній господарській діяльності позивача та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрат.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (податкові повідомлення-рішення, рішення, довідки, акт перевірки, акти передачі-приймання (здачі-приймання) виконаних робіт та послуг, платіжні доручення, договори, накази, витяг із статуту та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Постанова в повному обсязі складена 03.12.2007 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.          

ДПІ у Франківському районі м. Львова  була проведена виїзна планова перевірка Іноземного підприємства “Універсальна інвестиційна група”(ЄДРПОУ 32893860)з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за  період з 20.04.2004 року по 30.06.2006 року, за результатами перевірки складено Акт № 1961/23-0/32893860 від 11.12.2006 року (далі-Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 38736,95 грн за ІI кв.2004 року, ІІ кв.2005 року та І, ІІ кв.2006 року внаслідок завищення валових витрат на суму 154947,84 грн вартості отриманих інформаційних послуг.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова  було прийнято податкове повідомлення –рішення  від 22.12.2006 року №29674/10/23-0,  яким  позивачу  визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 51721,95 грн ( в т.ч. 38736,95 грн –основний платіж, 12985 грн –штрафні(фінансові) санкції).

В результаті оскарження цього податкового повідомлення-рішення до податкових органів воно було залишене без змін, та Рішенням ДПІ у м.Львові від 11.05.2007 року № 8320/25-005/65 про результати розгляду повторної скарги було донараховано 3852 грн штрафних санкцій по податку не прибуток  (в порядку п.п.5 частини 1 пункту 9 «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року № 29, зареєстровано в Мін'юсті України 18.12.1996 року за № 723/1748, у редакції наказу ДПА України від 02.03.2001 року № 82, із змінами та доповненнями, та пункту 6.6 ст.6 Закону України „Про  порядок погашення  зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ), за результатами чого на підставі Акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова  прийнято податкове повідомлення –рішення  від  21.05.2007 року №10990/10/23-2/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 3852 грн - штрафних (фінансових) санкцій.    

            Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та компанією  “LVA (UK) LTD” (Англія) було укладено договір на участь №11430/71/MJ від 20.05.2004 року, а також складено акт здачі-приймання виконаних робіт і наданих послуг від  07.06.2004 року на суму 2790 фунтів стерлінгів (28056,38 грн, без ПДВ), в якому зазначено, що  компанія  “LVA (UK) LTD” надала позивачу консультаційні послуги включаючи повний пакет інформаційних матеріалів.

          Між позивачем та ТзОВ «Сі Еф Сі консалтінг компані»було укладено договір від 20.04.2005 року, а також складено акт передачі-приймання  виконаних робіт від 20.05.2005 року на суму 13 800,00 грн, без ПДВ, про надання ТзОВ «Сі Еф Сі консалтінг компані»позивачу делегатських місць під час конференції «Економічний потенціал України: поява європейського тигра».

Між позивачем та ТОВ «Навчально  -   координаційний   центр   «Бізнес-Лінк»було укладено договір №38 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 17.02.2005 року, а також складено акт здачі-прийняття послуг № Н-00000196 від 15.04.2005 року на суму 4380,45 грн, без ПДВ, в якому зазначено, що ТОВ «Навчально  -   координаційний   центр  «Бізнес-Лінк» було проведено такі роботи(надані такі послуги): попередня оплата за інформаційно-консультаційні послуги, згідно договору № 38 від 17.02.05 р.

Між позивачем та ТОВ «Навчально  -   координаційний   центр   «Бізнес-Лінк»було укладено договір № 49 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 21.04.2005 року, а також складено акт здачі-прийняття послуг № Н-00000226 від 30.11.2005 року на суму 14601,50 грн, без ПДВ, в якому зазначено, що ТОВ «Навчально  -   координаційний   центр  «Бізнес-Лінк»було проведено такі роботи (надані такі послуги): інформаційно-консультаційні послуги.

Між позивачем та ТзОВ «Компанія Мета»складено акт прийому-передачі виконаних робіт від 11 жовтня 2005 року на суму 4357,50 грн, без ПДВ, в якому зазначено, що ТзОВ «Компанія Мета»було виконано консультаційно-інформаційні послуги, пов'язані з навчанням(тренінгом) співробітників позивача методиці розробки, побудови і втілення програми лояльності.

          Між позивачем та ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»було укладено договір №05/06 про надання консультаційних послуг від 05.06.2006 року, а також складено акт про надання послуг від 14.06.2006 року на суму 26 567,00 грн, без ПДВ, в якому зазначено, що ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»надані консультаційні послуги на тему: «Професійна  комунікація. Майстерність ефективної взаємодії».

Між позивачем та ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»було укладено договір №30/31 про надання консультаційних послуг від 27.03.2006 року, а також складено акт про надання послуг від 04.04.2006 року на суму 25 930,00 грн, без ПДВ, в якому зазначено, що ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»надані консультаційні послуги на тему: «Моделі людської мотивації».

Між позивачем та ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»було укладено договір  №24/25 про надання консультаційних послуг від 01.03.2006 року, а також складено акт про надання послуг від 07.03.2006 року на суму 28 786,00 грн, без ПДВ, в якому зазначено, що ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»надані консультаційні послуги на тему: «Бізнес процедури та протоколи».

Між позивачем та ТзОВ «Озеро»складено: акт №ОУ-0000277 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.03.2006 року на суму 5469,01 грн, без ПДВ, в якому зазначено, що ТзОВ «Озеро»були проведені такі роботи(надані такі послуги): обслуговування семінару; акт № ОУ-0000083 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.03.2006 року на суму 3 000,00 грн, без ПДВ, в якому зазначено, що ТзОВ «Озеро»були проведені такі роботи(надані такі послуги): оренда конференцзалу.

Вартість зазначених вище послуг оплачена позивачем.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 та 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.          Відповідно до п. 1.32 ст.1 зазначеного Закону, господарська діяльність —будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, норми п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” кореспондують при визначенні правил формування валових витрат платника податку. Виходячи із вказаних норм, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами; 2) пов'язані з господарською діяльністю - підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Вимоги до первинних документів встановлено в ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-XIV, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із аналізу змісту перелічених вище актів здачі-приймання робіт (актів надання послуг) вбачається, що  в них не визначено зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені акти не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених у ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Матеріали справи не містять, а позивачем не подано допустимих доказів пов”язаності  витрат по оплаті послуг із господарською діяльністю позивача. Відсутні докази доцільності отримання позивачем таких послуг та подальше їх застосування у власній господарській діяльності позивача, як і докази фактичного отримання цих послуг.

При цьому слід відзначити, що суд ухвалами від 02.10.2007 року та 25.10.2007 року витребовував у позивача докази фактичного отримання послуг та їх пов'язаності з господарською діяльністю позивача. Однак, допустимих доказів в підтвердження вищезазначеного позивач суду в порядку ч.4 ст.70 КАС України не представив, хоча в силу приписів п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивач зобов'язаний підтвердити зв'язок витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), та підтвердити ці витрати відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Долучені позивачем до матеріалів справи із письмовим клопотанням № 225 від 29.10.2007 року(вх.№ 23536 від 01.11.07 року) матеріали таких обставин не підтверджують.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а здійснене податковим органом в податковому повідомленні-рішенні  від 22.12.2006 року № 29674/10/23-0  донарахування податку на прибуток в розмірі  38736,95 грн –таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Також, правомірним є застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій по податку на прибуток в порядку п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України  „Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, в сумі 12985 грн в податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2006 року №29674/10/23-0 та в сумі 3852 грн в податковому повідомленні-рішенні від  21.05.2007 року №10990/10/23-2/2. Загальна сума штрафних санкцій складає 16837 грн(12985 грн + 3852 грн), що є меншим від 50 % від суми донарахованого основного платежу 38736,95 грн і повністю відповідає приписам п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України  „Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

          За таких обставин позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень у Франківському районі м. Львова від 22.12.2006 року №29674/10/23-0  та від  21.05.2007 року №10990/10/23-2/2 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. Відтак, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

         Судові витрати в розмірі 3 грн 40 коп судового збору  покладаються на позивача, решта суми судового збору може бути повернута в порядку ч.2 ст.89 КАС України за клопотанням особи, яка його сплатила.

         На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.69-71, 86, 87, 94, 98, 158, 160, 162, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні  адміністративного позову відмовити повністю.

2.          Судові витрати в розмірі 3 грн 40 коп судового збору  покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.           

           Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.          

Суддя                                                                                                       Морозюк А.Я.