Рішення

від 18.04.2024 по справі 908/3347/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/150/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 Справа № 908/3347/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засідання Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, ідентифікаційний код 37573094)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІОЛІТ ПЛЮС, (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17, кв. 67 ідентифікаційний код 39633516)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Запорізький навчально-виховний оздоровчий комплекс № 110 Запорізької міської ради Запорізької області (69118, м. Запоріжжя, вул. Стешенка, буд. 19, ідентифікаційний код 20509757)

про стягнення 266 693,66 грн.

представники сторін

від позивача: Боряков Т.В., довіреність № 01.01.-24/39 від 28.12.2023

від відповідача: Вишнякова І.О., ордер АР № 1151855 від 05.12.2023

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява (вх. № 3665/08-07/23 від 02.11.2023) Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІОЛІТ ПЛЮС, суми 266 693,36 грн. збитків.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду № 4545/110 від 17.09.2021, що спричинило збитки позивачу в розмірі 266 693,36 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.11.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3347/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 07.11.2023 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 17.11.2023 включно.

Від позивача надійшли клопотання (вх. № 24652/08-08/23 та № 24697/08-08/23 від 17.11.2023) про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 07.11.2023.

Ухвалою суду від 22.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3347/23, присвоєно справі номер провадження 19/150/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

11.12.2023 до суду від третьої особи через підсистему «Елекронний суд» та по електронній пошті надійшли письмові пояснення (вх. № 26517/08-08/23 та вх. № 26386/08-08/23), відповідно до яких підтримав позов та зазначено, що права та інтереси позивача (як Замовника робіт і закладу освіти, на балансі якого перебуває це майно) будуть поновлені у разі стягнення з ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» збитків у сумі 266 693,66 грн, які цей суб`єкт господарювання завдав майбутнім економічним вигодам суб`єкту державного сектору не виконавши належним чином обов`язки за Договором підряду від 17.09.2021 № 4545/110.

14.12.2023 через підсистему «Елекронний суд» від позивача надійшло клопотання ( вх. № 26829/08-08/23) про долучення до справи документів на виконання ухвали суду.

12.01.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд визнати поважними причинами порушення строку на подачу відзиву на позовну заяву, прийняти його до розгляду та відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначив, що виконані ним роботи за договором підряду відповідно до актів № 1 за листопад 2021 та № 2/110 за грудень 2021 прийняті позивачем без жодних зауважень та оплачені в повному обсязі. Після отримання від відповідача відповіді на претензію від 29.03.2023 позивач більше не звертався до відповідача та у квітні травні 2023 підписав документи, якими визнав, що виконана відповідачем робота відповідає умовам Договору. Відповідач вважає, що позивачем не доведено наявності складу правопорушення, який був би підставою для стягнення збитків. Крім того, відповідач зазначив, що акт перевірки фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

15.01.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 828/08-08/24).

16.01.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надішла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зперечив проти тверджень відповідача вказаних у відзиві, просив суд позов задовольнити.

22.01.2024 ухвалено розгляд справи № 908/3347/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 13.02.2024.

29.01.2024 від третьої особи через підсистему «Елекронний суд» надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що відповідачем завищено вартість робіт, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

22.12.2023 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надішли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких останній зазначив, той факт, що відповідачем було повернуто кошти за частину виконаних робіт через розбіжності у проєктно-кошторисні документації, не свідчить, що відповідач має обов`язок зі сплати збитків за іншу частину роботи, яка була виконана ним належним чином.

Ухвалою суду від 13.02.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 12.03.2024.

Ухвалою суду від 05.03.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ІОЛІТ ПЛЮС про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 908/3347/23 задоволено та ухвалено розгляд справи № 908/3347/23 здійснювати у Підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Ухвалою суду від 12.03.2024 розгляд справи відкладено на 11.04.2024.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання призначено на 18.04.2024.

18.04.2024 від представника відповідача через підсистему «Елекронний суд» надійшло клопотання (вх. № 8518/08-08/24) про долучення доказів, які судом долучено до матеріалів справи

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні 18.04.2024 в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2024 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.04.2024 заперечив проти задоволення позову, просив суд в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання 18.04.2024 не зявився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

17.09.2021 між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІОЛІТ ПЛЮС» (Підрядник) укладено Договір підряду № 4545/110.

Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов`язався за завданням замовника на свій ризик, в межах договірної ціни, виконати та здати в установлений Договором строк закінчені роботи: «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК № 110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя». Коригування. Згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за кодом ДК 021:2015:45450000-6- Інші завершальні будівельні роботи), а замовник зобов`язався надати підряднику об`єкт будівництва (фронт робіт), передати проектну документацію (у разі, коли цей обов`язок повністю або частково не покладено на підрядника) прийняти від підрядника закінчені роботи та оплати їх (надалі- Договір).

Згідно п. 1.2 Договору, об`єкт будівництва: Запорізький навчально-виховний оздоровчий комплекс № 110 Запорізької міської ради Запорізької області.

Адреса розташування об`єкта будівництва: м. Запоріжжя, вул. Стешенка, 19 (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору, основні параметри об`єкта будівництва, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією.

Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, визначеному у п. 53 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 688 (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, строки виконання робіт за цим Договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) визначаються Календарним графіком виконання робіт (Додаток 2).

Так, відповідно до вказаного Додатку 2 терміни виконання робіт: на суму 14 794 000 грн (з ПДВ) з вересня по грудень 2021 року; на суму 10 467 135,09 грн. з січня 2022 по червень 2022.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що договірна ціна є твердою і складає 25 261 135,09 грн (з ПДВ), у тому числі:

- сума фінансування 2021 року складає 14 794 000,00 грн (з ПДВ);

- сума фінансування 2022 року, за умови затвердження бюджетних асигнувань складатиме 10 467 135,09 грн. (з ПДВ).

Згідно з п. 3.3 Договору, договірна ціна складається підрядником на підставі затвердженої проектної документації, згідно з ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» та іншими національними стандартами, будівельними нормами та правилами. Ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету Договору.

Додатковими угодами № 1 від 04.10.2021 та № 2 від 15.11.2021 до Договору №4545/110 внесено зміни до розділу 22 «Адреси, реквізити і підписи сторін та печатки».

Додатковою угодою № 3 від 22.12.2021 до Договору внесено зміни до пунктів 3.2 Договору та викладено в наступній редакції: « 3.2. Договірна ціна є твердою і складає 25 261 135,09 грн., у т.ч. ПДВ -4 210 189,18 грн. у тому числі:

- сума фінансування 2021 складає 17 597 167,70 грн., у т.ч ПДВ 2 932 861,28 грн.;

- сума фінансування 2022 року за умови затвердження бюджетних асигнувань, складатиме 7663 967,39 грн., у т.ч ПДВ 1 277 327,90 грн.».

Пунктом 13.4 Договору, передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється «Актом приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) та «Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав умови Договору, про що між сторонами підписано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021 року та за грудень 2021 форми КБ-3, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року форми КБ-2а на суму 8 134 543,86 грн. та Акт № 2/110 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року форми КБ-2а на суму 9 462 623,84 грн.

Вказані вище акти та довідки підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором та в повному обсязі оплатив на користь відповідача вартість виконаних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями № 2 від 10.12.2021 на суму 8 134 543, 86 грн. та № 6 (внутрішній номер 190054748) від 28.12.2021 на суму 5 024 423,84 грн., № 4 від 01.11.2021 на суму 4 438 200,00 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору, підрядник зобов`язаний:

- виконати роботи за Договором відповідно до календарного графіку виконання робіт, договірної ціни, яка є невід`ємною частиною Договору, проектно-кошторисної, технічної документації, з суворим додержанням Закону України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 №1704-VI, Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-ХІІ, ДБН, ДСТУ, ISO, ТУ, СНІП тощо (4.4.1);

- своєчасно, у строки, визначені чинним законодавством України, умовами Договору, Замовником чи іншими, уповноваженими Замовником особами, та за свій рахунок усувати всі виявлені як при прийнятті Об`єкта будівництва в експлуатацію і передачі Об`єкта будівництва Замовнику, так і під час гарантійного строку експлуатації цього Об`єкта будівництва, недоліки (недоробки, порушення) (4.4.2);

- відшкодувати, відповідно до чинного законодавства України та умов Договору, завдані Замовнику збитки (4.4.3);

- у випадку порушення взятих на себе зобов`язань, сплатити Замовнику визначену умовами Договору неустойку (пеню) та, у випадку вимоги повернути Замовнику відповідну частку сплачених ним Підряднику за Договором коштів (4.4.4);

- у випадку виявлення Замовником або контролюючими органами завищення обсягів робіт, підписати коригуючу «Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» по формі №КБ-3 з «Актом приймання виконаних будівельних робіт» по формі №КБ-2в та повернути зайво сплачені кошти Замовнику, у термін, що не може перевищувати 3 (трьох) банківських днів з моменту повідомлення Підрядника про виявлення такого факту (4.4.14);

- після закінчення робіт повернути Замовнику один примірник робочої документації, передбаченої ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» (4.4.23);

Відповідно до п. 14.5 Договору, у разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, Замовник має право скоригувати суму, що підлягає сплаті. Неякісно виконані роботи не підлягають оплаті.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, ревізією, проведеною Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, складено Акт № 040803-20/2 від 30.11.2022 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за період з 01.01.2019 по 31.12.2021, відповідно до якого зазначено:

«До ревізії надано робочий проект по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» (шифр 017.000.051) у складі пояснювальної записки, розрахунку класу наслідків, робочих креслень та кошторисної документації, розроблений ТОВ «ПТЦ «Укрбудпроект» у 2021 році.

Вказаний робочий проект пройшов експертизу у ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» та отримав експертний звіт (позитивний) від 14.07.2021 №10-0423-21.

Загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 24.06.2021 складала 27 655,85 тис.грн, у тому числі: будівельні роботи -20 614,537 тис.грн, устаткування, меблі, інвентар - 1 815,727 тис.грн, інші витрати - 5 225,586 тис.грн, у тому числі вартість виконаних робіт станом на 26.05.2021 складала 138,960 тис.грн (інші витрати).

Вказана кошторисна документація затверджена наказом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 27.07.2021 № 211р.

Ревізією встановлено, що проектною організацією ТОВ «ПТЦ «Укрбудпроект» у грудні 2021 року виконано коригування робочого проекту по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК № 110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування».

Загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 30.11.2021 складала 28 157,587 тис.грн, у тому числі: будівельні роботи - 21 037,062 тис.грн, устаткування, меблі, інвентар - 1 352,200 тис.грн, інші витрати - 5 768,325 тис.грн, у тому числі вартість виконаних робіт станом на 24.11.2021 складала 188,760 тис.грн (інші витрати).

Вказаний робочий проект пройшов експертизу у Східній філії Державного підприємства «Держаний науково-дослідний та проектно- вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» та отримав експертний звіт (позитивний) від 06.12.2021 №10-0839-21.

Вказана кошторисна документація затверджена наказом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 22.12.2021 №403р.

Ревізією встановлено, що у вересні 2021 року між Департаментом (Замовник) та ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» (Підрядник, ЄДРПОУ 39633516) укладено договір підряду від 17.09.2021 №4545/110 (далі - Договір №4545/110) на виконання робіт по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування»….

Також згідно в Акті ревізії зазначено «проведеним в ході ревізії співставленням обсягів та видів робіт, зазначених підрядником ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» в актах форми №КБ-2в за листопад - грудень 2021 року по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» із видами та обсягами робіт, що визначені проектно-кошторисною документацією по зазначеному об`єкту (шифр 017.000.051), розробленої та скоригованої ТОВ «ПТЦ «Укрбудпроект» у 2021 році, яка пройшла експертизу та отримала експертний звіт (позитивний), встановлено наступне.

Так, підрядником ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» до акту форми №КБ-2в за грудень 2021 №2/110 по Договору №4545/110 включено роботу (з улаштування елементу конструктиву покриття ТИПУ 3 (штучна трава)) за розцінкою ЕН27- 13-1 «Улаштування одношарової основи зі щебеню за товщини шару 15см» у кількості 1,25281*1000м2 (із зменшенням товщини покриття до 8см із застосуванням розцінки ЕН27-13-4 «Улаштування основи зі щебеню, при зміні товщини на кожен 1 см виключати до 8 см до норм 27-13-1, 27-13-3» з коефіцієнтом К=7). Тобто за даними акту форми №КБ-2в за грудень 2021 №2/110 товщина покриття основи із щебеню склала 8см.

За даними робочого проекту по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» (шифр 017.000.051), розробленої та скоригованої ТОВ «ПТЦ «Укрбудпроект» у 2021 році, яка пройшла експертизу та отримала експертний звіт (позитивний), а саме розрізу 1-1 конструкції покриття із штучної трави (лист 8 робочого проекту) та відомості матеріалів та обсягів робіт (лист 24 робочого проекту) товщина основи із щебеню гранітного Покриття ТИПУ 3 складає 50 мм.

Також, згідно даних кошторисної документації вказаного робочого проекту (том 3, локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-02 на загальнобудівельні роботи Покриття (згідно відомості залишків робіт)), основа зі щебеню Покриття ТИПУ 3 визначена за розцінками ЕН27-13-1 «Улаштування одношарової основи зі щебеню за товщини шару 15см» у кількості 1,25281 *1000м2 (із зменшенням товщини покриття до 5см із застосуванням розцінки ЕН27-13-4 «Улаштування основи зі щебеню, при зміні товщини на кожен 1см виключати до 8см до норм 27-13-1, 27-13-3» з коефіцієнтом К=10).

Тобто, за даними робочого проекту товщина покриття основи із щебеню має складати 5 см.

Безпідставне включення підрядником ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» обсягів робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією, яка пройшла експертизу та затверджена в установленому порядку, призвело до завищення вартості робіт по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» на суму 40 324,15 грн (з ПДВ).

На запит управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області копії витягу з робочого проекту по об`єкту Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» та актів форми №КБ-2в по Договору № 4545/110 до ревізії не надані.

Викладене вище є порушенням ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV, п.4.4.1 Договору №4545/110.

Також в ході ревізії встановлено, що підрядником ТОВ «ІОЛІТ-ПЛІОС» до актів форми №КБ-2в за листопад - грудень 2021 № № 1, 2 по Договору №4545/110 включено роботу з «Улаштування основи тротуарів із щебеню за товщини шару 12см» (розцінка ЕН27-17-3) у загальні кількості 26,31*100м2 (із зменшенням товщини покриття до 10см, як то передбачено проектно- кошторисною документацією, із застосуванням розцінки ЕН27-17-4 «Улаштування основи тротуарів із щебеню, за зміни товщини на кожен 1см додавати або вилучати до/з норми 27-17-3») та матеріал «Щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 20-40мм, марка МІ000 і більше» для улаштування зазначеної основи у загальній кількості 542,237 м3.

Розкриттям вищевказаних розцінок встановлено, що нормативна витрата матеріалу «Щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 20- 40мм, марка МІ000 і більше» для улаштування основи товщиною 10см на зазначену площу (26,31 * 1002) має складати 397,281 м3.

Вищезазначене призвело до завищення вартості підрядних робіт по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» на суму 136 686,16 грн (з ПДВ) та є порушенням ст. 193 Господарського кодексу України, п.6.3.3 ДСТУ Б Д.1.1-2:2013, п.4.4.1 Договору №4545/110.

В ході ревізії з метою достовірності визначення обсягів робіт по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» проведено вибірковий контрольний обмір обсягів виконаних робіт, яким охоплено виконання робіт на загальну суму 7 119 868,84 грн (з ПДВ) або 40,5% від загального обсягу робіт по об`єкту.

В результаті вибіркового контрольного обміру встановлено завищення фактично виконаних обсягів робіт (а саме із посіву газонів партерних, мавританських та звичайних вручну), у порівнянні із обсягами, включеними до акту форми №КБ-2в за грудень 2021 №2/110 по вказаному об`єкту.

Також вибірковим контрольним обміром встановлено, що фактично замість роботи «Установлення металевої огорожі з сітчастих панелей по металевих стовпах без цоколя, висотою 2м» (розцінка Е7-24-12, п.102 акту форми №КБ-2в за грудень 2021 №2/110 - другий ряд огородження (матеріальні ресурси враховані кошторисом 2-1-4 огородження території)), яка за складом робіт включає роботи з риття ям під фундаменти або стовпи, риття траншей під цокольні панелі зі зворотним засипанням і трамбуванням; установлення стовпів у ями із закладенням бетоном [норми 4-13]; установлення монтажних виробів зі зварюванням; навішування панелей на стовпи із закріпленням [норми 2-6, 10- 12] та укладання цегляних підкладок під стовпи [норми 4-13], підрядником ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» виконано роботу з навішування 2-го ряду сітчастих панелей розміром 2000x2500 (із кріпленням для огородження з полімерним покриттям) по вже встановленим металевим стовпам.

Викладені вище факти призвели до завищення вартості виконаних підрядних робіт по Договору №4545/41-2 на загальну суму 266 693,36 грн (з ГІДВ).

Викладене вище є порушенням ст. 193 Господарського кодексу України, п.6.2, п.6.16 Настанови з визначення вартості будівництва, п.4.4.1 Договору №4545/110.

Вказані операції призвели до завищення у 2021 році касових видатків у формі №4-3м «Звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду» на загальну суму 443 703,67 грн, що є порушенням п.1.2 Порядку №44.

Слід зазначити, що у відповідності з вимогами п.2.14 Положення №88, відповідальність за допущені порушення при визначенні вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт несуть особи, які підписали акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, що є первинними бухгалтерськими документами, згідно з якими проводяться розрахунки з підрядниками за виконані роботи.

Акти форми №КБ-2в за грудень 2021 №№ 1, 2 по Договору №4545/110 підписані заступником начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальником відділу юридично-договірної роботи Департаменту освіти Коробейніковим P.O., директором ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» Солдатенком О.Р. та завізовані інженером технічного нагляду Борисовою Н.С.

З приводу викладених вище порушень посадовими особами Департаменту освіти станом на момент завершення ревізії пояснень не надано.

Викладене вище порушення із завищення вартості виконаних підрядних робіт ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» станом на момент завершення ревізії не усунуте.

Внаслідок оплати завищеної вартості робіт по об єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» завдано збитків міському бюджету на загальну суму 443 703,67 гривень.».

З матеріалів справи вбачається, що позивач 22.02.2023 надіслав відповідачу претензію № 01-01-21/217 від 15.02.2023 з питань невиконання обов`язків за договором, відповідно до якої вимагав повернути зайво отриманих коштів на загальну суму 443 703,67 грн.

29.03.2023 відповідач надав відповідь на претензію за вих. № 2 відповідно до якої, погодився повернути грошові кошти за завищення вартості робіт у сумі 40 324,15 грн та за завищення вартості підрядних робіт у сумі 136 686,16 грн., щодо іншої частини повернення коштів заперечив.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція № 1 від 17.04.2023, якою відповідачем було повернуто позивачу зайво отримані кошти в розмірі 177 010,31 грн.

Позивач вважає, що Акт ревізії № 040803-20/2 від 30.11.2022 підтверджує факт того, що неправомірними діями відповідача завдано позивачу збитків на загальну суму 266 693,36 грн, що і стало підставою для зверненя до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 852 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частинами 1 - 3 ст. 858 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору, його умови визначаються сторонами на їх розсуд і є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Судом встановлено та обома сторонами підтверджується виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ІОЛІТ ПЛЮС» робіт за Договором, відповідно до Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року форми КБ-2а на суму 8 134 543,86 грн. та Акту № 2/110 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року форми КБ-2а на суму 9 462 623,84 грн., які прийняті позивачем без жодних зауважень та оплачені в повному обсязі.

Вартість послуг була встановлена за взаємною згодою сторін та відображена в Договорі та в Договірних цінах, яка є твердою і складає 25 261 135,09 грн., у т.ч. ПДВ -4 210 189,18 грн. у тому числі: сума фінансування 2021 складає 17 597 167,70 грн., у т.ч ПДВ 2 932 861,28 грн.; сума фінансування 2022 року за умови затвердження бюджетних асигнувань, складатиме 7663 967,39 грн., у т.ч ПДВ 1 277 327,90 грн.».

Матеріали справи не містять доказів недійсності чи розірвання сторонами Договору або зміни його умов в частині ціни, тощо.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України слідує, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

У відповідності з вимогами пункту 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

За змістом статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом частини першої статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, пов`язане з обмеженням його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке проявилося у здійснених ним витратах, в утраті або пошкодженні його майна або у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Згідно ч. 2 ст. 1210 ЦК України, шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Відповідно ч. 1 ст. 1211 ЦК України, шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

При вирішенні спорів про відшкодування збитків доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками. Обов`язок доказування розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного з вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Протиправною є поведінка особи з порушенням норм законодавства. Якщо зобов`язання виникає з договору, то протиправною визнається поведінка боржника, що порушує умови договору та закону.

Таким чином, правильне вирішення спору в цій справі вимагає встановлення чи мав місце факт протиправної поведінки відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОЛІТ-ПЛЮС» відносно цивільних прав Департамента освіти і науки Запорізької міської ради та спричинення позивачу збитків саме внаслідок винних та протиправних дій відповідача.

Здійснивши аналіз наявних у справі документів, суд дійшов висновку, що у даному випадку позивачем не доведено належними доказами існування усіх чотирьох елементів, що утворюють склад правопорушення, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було виконано всі господарські зобов`язання за договором на здійснення розбобки проектно-кошторисної документації у повній відповідності до умов Договору та додатків до нього. Так, як вже встановлено вище, між сторонами були підписані без зауважень та заперечень Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року форми КБ-2а на суму 8 134 543,86 грн. та Акт № 2/110 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року форми КБ-2а на суму 9 462 623,84 грн.

Перевірка фактичного обсягу виконаних робіт та їх вартість, які включені до актів, покладається на особу, що приймає роботи з боку Замовника, під час підписання актів.

Отже, Замовник (позивач) оглянув та прийняв за актами приймання виконаних будівельних робіт (надання послуг) виконані роботи, погодився з їх отриманням без претензій та вартістю.

Після прийняття робіт, позивач більше року не звертався до відповідача зі скаргами, претензіями або з ініціативою спільного фіксування та встановлення факту наявності недоліків в роботі підрядника та, відповідно, відповідача.

Позивач посилаючись лише на акт ревізії будь-яких інших доказів на підтвердження неналежного виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «ІОЛІТ-ПЛЮС», суду не надав.

Суд зазначає, що сам по собі акт № 040803-20/2 від 30.11.2022, складений за наслідками проведення перевірки діяльності позивача, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Цей документ є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. При цьому, обставини, вказані в такому акті, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Крім того, акт держаудитслужби не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Таким чином, акт перевірки фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15.

Позивачем не доведено порушення відповідачем своїх зобов`язаннь, вину позивача; не доведено притягнення Замовника до відповідальності контрольними або наглядовими органами унаслідок невиконання договірних зобов`язань.

Позивач не наводить, яким чином поведінка відповідача при виконанні Договору відповідає критеріям винності, оскільки Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року форми КБ-2а на суму 8 134 543,86 грн. та Акт № 2/110 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року форми КБ-2а на суму 9 462 623,84 грн., сторони підписали без зауважень та заперечень і позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про допущені відповідачем недоліки виконаної роботи, а отже правові підстави для стягнення з відповідача 266 693,66 грн збитків відсутні.

Суд не приймає доводи позивача про те, що повертаючи кошти в розмірі 177 010,31 грн. відповідач фактично визнав свою провину у неналежному виконанні договору підряду, оскільки той факт, що відповідачем було повернуто кошти за частину виконаних робіт через розбіжності у проєктно-кошторисні документації, не свідчить, що відповідач має обов`язок зі сплати збитків за іншу частину роботи, яка була виконана ним належним чином.

Крім того, в підтвердження виконання належним чином робіт за Договором відповідач посилається на підписаний Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів від 17.05.2023 р., де зазначено, що роботи по ремонту виконані повністю, Акт готовності об`єкта до експлуатації від 01.04.2023 р., пунктом 7 якого прописано, що на об`єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, передбачені проєктною документацією та Акт введення в експлуатацію основних засобів від 17.05.2023 р. за змістом якого за результатами огляду спортивного майданчика об`єкт відповідає технічним умовам, які містяться в матеріалах справи.

Як визначено в ч. 3 ст. 13, ч. 1 с. 73, ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

За таких обставин, суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у позові відмовляється, в зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 09.05.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.