Рішення

від 30.11.2007 по справі 18/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "30" листопада 2007 р.Справа №  18/236

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ТимошевськоїВ.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/236

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноток",                      м. Житомир  

до відповідача: Дочірнього підприємства Агрофірма "Старооситянська",                  с. Стара Осота Олександрівського району Кіровоградської області     

про стягнення  31 536,17 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Сідлецький О.Л., керівник;

від відповідача - участі не брали

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноток" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 3 від 15.09.2007 року  про стягнення з дочірнього підприємства Агрофірма "Старооситянська" 31620,00 грн. з яких 25000,00 грн. основного боргу, 788,80 грн. пені, 700,00 грн. інфляційних, 131,20 грн. річних, 5000,00 штрафу за невиконання умов договору № 05-04-М від 05.04.2007 року на виконання робіт по монтажу та пуску в експлуатацію зерноочисного комплексу.

В судовому засіданні 30.11.2007 р. позивачем  в результаті здійсненого перерахунку розміру позовних вимог подано заяву  про їх зменшення до  31 536,17 грн., з яких: 25 000 грн. сума основного боргу, 701,37 грн. пеня, 131,50 грн. річні, 703,30 грн. інфляційні, 5 000 грн. штраф.

Згідно  частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України  позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

В судовому засіданні  оголошувалась перерва з 23.11.2007 р. до 30.11.2007 р. о 10:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2007 р. позовні вимоги з урахуванням  зменшення їх розміру підтримав.

Відповідач заперечення на позов не подав,  в судове засідання 30.11.2007 р.  не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення (а.с. 59).

Натомість, на адресу господарського суду  надійшло клопотання представника відповідача, датоване 30 грудня 2007 р. (а.с. 61), про відкладення розгляду справи у зв'язку із заміною представника відповідача та необхідністю останнього  ознайомитись з матеріалами справи.  

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначено  перелік підстав для відкладення розгляду справи та передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, враховуючи  граничні строки вирішення спору та фактичну участь представників відповідача в судових засіданнях по даній справі 24 жовтня і 23 листопада 2007 р., господарський суд вважає можливим розглянути спір у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача та за наявними в справі документами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача господарський суд встановив наступне.

5 квітня 2007 р. між  товариством з обмеженою відповідальністю "Зерноток" (виконавець) та  дочірнім підприємством  Агрофірма "Старооситянська" (замовник) укладено договір на виконання підрядних робіт №05-04-М (а.с. 11). Договір укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Предметом укладеного договору є роботи по  монтажу та пуску в експлуатацію зерноочисного комплексу КОМ-20 в кількості одного комплекту. Ціна робіт становить 25 000 грн., яка підлягає сплаті  замовником  в повному об'ємі в строк не більше 3-х банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання робіт. (пункт 1.1. договору).

Згідно статті 67 Господарського кодексу України  відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до частини 2  статті  67,  частини  4  статті  179 Господарського  кодексу України сторони вільні у виборі предмету   договору,   визначенні    зобов'язань,    інших    умов господарських   взаємовідносин,  що  не  суперечать  законодавству України.  При укладенні  господарських  договорів  сторони  можуть визначати    зміст   договору   на   основі,   зокрема,   вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

У відповідності до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами  щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір від 05.04.2007 р. за своєю правовою  природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи, яка включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу.

Згідно частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Стаття 854 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем виконано обумовлені договором роботи, які прийнято відповідачем за актом  від 09.07.2007 р., який підписано обома представниками сторін та скріплено печатками підприємств (а.с.12). Вартість  фактично виконаних робіт за вказаним актом становить 25 000 грн.  Будь-які відомості щодо наявності недоліків у виконаній позивачем роботі по даному акту не зафіксовані та  в матеріалах справи відсутні.

Однак, відповідачем виконані позивачем роботи не оплачені, внаслідок чого виник борг в сумі 25 000 грн. Вказана сума заборгованості відповідачем документально не спростовується.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  З цими нормами кореспондуються  і  приписи  статті  193  Господарського  кодексу України,  що  визначають  загальні  умови  виконання господарських зобов'язань.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду від  05.04.2007 р. по оплаті виконаних робіт,  господарський  суд  приходить до висновку  про   наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  25 000 грн.

Згідно з пунктом 2  статті  625  Цивільного  кодексу  України   боржник,   який   прострочив   виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з   урахуванням   встановленого   індексу  інфляції  за  весь  час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої  суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведених норм, нараховані позивачем сума інфляції  з серпня по вересень 2007 р. в розмірі 703,30 грн. та річні за період прострочення з 14.07. по 15.09.2007 р. в  розмірі 131,50 грн. (а.с. 64) підлягають стягненню з відповідача.

Пунктами 5.2. та 5.3. договору сторонами обумовлено відповідальність   у вигляді пені за прострочення оплати  виконаних робіт   в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штрафу в розмірі 20% від суми договору у разі якщо період прострочення оплати перевищує 20 днів.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вказаним нормам відповідають приписи статті 549 Цивільного кодексу України, які передбачають сплату неустойки (штраф, пеня) у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням здійсненого позивачем перерахування сум штрафних санкцій, розмір пені за період прострочення з 14.07. по 15.09.2007 р. становить 701,37 грн.  та розмір штрафу - 5 000 грн. (20%  від  суми договору 25000 грн.).

З огляду  на викладене, виходячи з наявних в матеріалах справи документів та враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 05-04-М від 05.04.2007 р. по оплаті виконаних позивачем робіт, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Агрофірма "Старооситянська" (27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Стара Осота, вул. Шевченка. 1, р/р 26004300126 в КФ АТ "Вабанк", МФО 383147, ідентифікаційний код 32427722) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноток" (10001, м.Житомир, вул. Кооперативна, 14, р/р 26000035356502 в АКІБ "Укрисиббанк", м.Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 31469431) боргу в сумі 31 536,17 грн., з яких: 25 000 грн. сума основного боргу, 701 грн. 37 коп. пені, 131 грн. 50 коп. річних, 703 грн. 30 коп. інфляційних втрат та 5 000 грн. штрафу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Дочірнього підприємства Агрофірма "Старооситянська" (27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Стара Осота, вул. Шевченка. 1, р/р 26004300126 в КФ АТ "Вабанк", МФО 383147, ідентифікаційний код 32427722) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноток" (10001, м.Житомир, вул. Кооперативна, 14, р/р 26000035356502 в АКІБ "Укрисиббанк", м.Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 31469431) державне мито в сумі 315грн. 36 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у встановленому законом порядку.

 Суддя                               В.В.Тимошевська