Постанова

від 30.04.2024 по справі 372/3914/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 372/3914/23 Головуючий у 1 інстанції: Кравченко М.В.

провадження №22-ц/824/8485/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Центренерго» про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі.

У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просив витребувати наступні докази:

- висновок та матеріали службового розслідування (наказ ПАТ №32 від 01.03.2023), висновок якого затверджений позивачем 26.04.2023. Судом ухвалою від 01.11.2023 витребувано ці докази у відповідача;

- службову записку позивача на ім`я ОСОБА_3 від 28.04.2023 року №793 щодо направлення для ознайомлення з висновком службового розслідування від 26.04.2023 року та пропозиція щодо засвідчення підписом про факт ознайомлення;

- службову записку позивача на ім`я ОСОБА_4 від 28.04.2023 року №792 щодо направлення для ознайомлення з висновком службового розслідування від 26.04.2023 року та пропозицію щодо засвідчення підписом про факт ознайомлення;

- розписки працівників ПАТ ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про ознайомлення з висновком службового розслідування від 26.04.2023 року;

- службову записка «Окрема думка ...» ОСОБА_6 на ім`я позивача від 02.05.2023 року щодо висновку службового розслідування від 26.04.2023 року відповідно до наказу ПАТ № 32 від 01.03.2023 року;

- акт від 02.05.2023 року про відмову працівників ПАТ ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від ознайомлення з висновком службового розслідування від 26.04.2023 року;

- наказ ПАТ від 09.05.2023 року №37-П про скасування надбавки (за результатами службового розслідування від 26.04.2023 року);

- наказ ПАТ від 30.05.2023 року №41-П про преміювання за квітень 2023 року

(за результатами службового розслідування від 26.04.2023 року);

- службову записку позивача на ім`я ОСОБА_12 від 01.05.2023 року №805 (відповідь позивача на службову записку ОСОБА_12 від 01.05.2023 року №803) про можливість ознайомитися з висновками та матеріалами службового розслідування (наказ ПАТ № 32 від 01.03.2023року ПАТ);

- службову записку позивача на ім`я ОСОБА_13 від 01.05.2023 року №807 (відповідь позивача на службову записку ОСОБА_13 від 01.05.2023 року №802) про можливість ознайомитися з висновками та матеріалами службового розслідування (наказ ПАТ №32 від 01.03.2023 року);

- службову записку позивача на ім`я ОСОБА_14 від 05.05.2023 року №863 (відповідь позивача на службову записку ОСОБА_14 від 04.05.2023 року №859 (виконавцем у записці помилково зазначені реквізити записки під №829 від 02.05.2023 року, яка не стосується до записки ОСОБА_14 від 05.05.2023 року №863) про те, що затверджений висновок від 26.04.2023 року та матеріали службового розслідування (наказ ПАТ №32 від 01.03.2023 року) у відповідності до п.8 розділу VI «Інструкції про проведення службових розслідувань в ПАТ «Центренерго»» передані на розгляд в.о. генерального директора ПАТ згідно службової записки № 824 від 02.05.2023 року.

- протокол засідання Дирекції ПАТ №24/2023 від 09.05.2023 року (не відноситься до матеріалів службового розслідування, наказ №32 від 01.03.2023, висновок від 26.04.2023, які витребувані судом), на якому в.о. генерального директора ПАТ передав на розгляд Дирекції ПАТ та на якому було розглянуто матеріали службового розслідування (висновок від 26.04.2023), проведеного позивачем, як Головою Комісії з службового розслідування, і внесені відповідні пропозиції щодо притягнення члена Дирекції ПАТ ОСОБА_15 до дисциплінарної відповідальності;

- службову записку позивача на ім`я в.о. генерального директора ПАТ Єгорова від 02.05.2023 №824, висновок від 26.04.2023, які вимагав суд щодо пропозиції про притягнення до дисциплінарної відповідальності члена Дирекції ПАТ ОСОБА_26 за висновками службового розслідування (наказ №32 від 01.03.2023; висновок від 26.04.2023), та про передачу генеральному директорові ПАТ Єгорову висновку від 26.04.2023 матеріалів службового розслідування, матеріалів до висновку службового розслідування, розписок працівників ПАТ про ознайомлення з висновком службового розслідування та Акту про відмову від ознайомлення з висновком службового розслідування працівників ПАТ, зокрема, ОСОБА_15 );

- лист в.о. генерального директора ПАТ ОСОБА_16 до Голови Наглядової Ради ПАТ від 09.05.2023 року № 22/1803, висновок від 26.04.2023 з пропозицією розглянути питання щодо припинення повноважень члена Дирекції (директора) ПАТ ОСОБА_4 ;

- службову записку позивача на ім`я в.о. генерального директора ПАТ ОСОБА_26 (вих. №1196 від 26.06.2023 року), висновок від 26.04.2023 року з проханням повернути йому матеріали службового розслідування (наказ №32 від 01.03.2023 року; висновок від 26.04.2023 року) разом із висновком;

- висновок й інші матеріали службового розслідування Комісії ПАТ, яку очолював позивач, та службової записки до них від 02.05.2023 року за №824 (наказ по ПАТ від 07.04.2023 року №61; висновок від 01.06.2023) (відносно ОСОБА_28, працівника ПАТ, - рідного брата в.о. генерального директора ПАТ ОСОБА_26);

- службову записку позивача на ім`я в.о. генерального директора ПАТ ОСОБА_26 та Члена Дирекції ПАТ ОСОБА_27 №1022 від 31.05.2023 року, висновок від 26.04.2023 року, як Голови Комісії по проведенню службового розслідування (наказ по ПАТ від 07.04.2023 року №61; висновок від 01.06.2023 року з пропозицією звернення до правоохоронних органів за фактом причетності ОСОБА_28 (рідного брата керівника ПАТ ОСОБА_26) та інших працівників ПАТ до вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого ПАТ спричинені матеріальні збитки на суму 101 961 грн 71 коп;

- протокол наради представників Департаменту безпеки та контролю ПАТ з представниками Трипільської ТЕС, Товариства від 15.11.2022, висновок від 26.04.2023 року щодо заслуховування показників роботи працівника ПАТ - начальника відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Трипільської ТЕС ПАТ ОСОБА_17 , які визнані незадовільними;

- електронний лист від начальника відділу кадрів ПАТ ОСОБА_23 з її особистої корпоративної електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.06.2023 о 02:11 РМ (14:11) на особисту корпоративну електронну скриньку позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 з текстом «Надсилаю матеріали (біографічна довідка, паспорт-код) на ОСОБА_18 щодо переведення його на посаду начальника відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Зміївської ТЕС ПАТ»;

- електронний лист від позивача з його особистої корпоративної електронної скриньки ПАТ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.06.2023 року о 9:56 на особисту корпоративну електронну скриньку ПАТ начальника відділу кадрів ПАТ ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_1 з текстом «Кандидатуру ОСОБА_18 погоджено»;

- лист в.о. генерального директора ПАТ ОСОБА_25 на ім`я т.в.о. директора Зміївської ТЕС ОСОБА_29 від 21.06.2023 року №05/2409 (щодо погодження кандидатури ОСОБА_24 на посаду начальника відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Зміївської ТЕС ПАТ);

- лист в.о. генерального директора ПАТ ОСОБА_26 на ім`я т.в.о. директора Трипільської ТЕС ОСОБА_30 від 22.06.2023 року №05/2426 (щодо погодження кандидатури ОСОБА_17 на посаду начальника відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Трипільської ТЕС ПАТ);

- інформацію з журналу звернень працівників ПАТ до служби охорони праці ПАТ, які містять відомості щодо фактів звернення позивача до служби охорони праці ПАТ у період 22.06.23 - 26.06.2023 р.р.

Вказував, що докази, якими обґрунтовується дана заява є:

1. Копія службової записка від 24.11.2023 року №2751 начальника Департаменту безпеки та контролю ПАТ ОСОБА_20 на ім`я начальника Департаменту з правових питань та

корпоративного управління ПАТ ОСОБА_21 ;

2. Копія службової записки позивача на ім`я в.о. генерального директора ПАТ ОСОБА_26 на усну вказівку останнього про передачу оригіналів висновку та матеріалів службового розслідування, зареєстровану в системі документообігу ПАТ за реєстраційним вхід №1098 від 14.06.2023 року;

3. Скріншоти з системи реєстрації документообігу ПАТ про реєстрацію службової записки позивача за №1098 від 14.06.2023 року.

Ці докази (пункти 1-3) знаходяться у матеріалах справи у зв`язку із долученням їх судом і на його вимогу витребуваних у відповідача (ухвала від 01.11.2023 року).

4. Службова записка позивача на ім`я в.о. генерального директора ПАТ ОСОБА_25 (вихідний №1196 від 26.06.2023 року), висновок від 26.04.2023 року з проханням повернути йому матеріали службового розслідування (наказ №32 від 01.03.2023 року; висновок від 26.04.2023 року) разом із висновком.

Цей доказ перебуває у відповідача у силу приписів КЗпП, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених, наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 року №1000/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за №736/27181), інструкцією з діловодства ПАТ (відповідача), специфіки трудових відносин та звичаїв ділового обороту.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2024 року в задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення доказів відмовлено.

Заяву представника позивача про допит позивача в якості свідка задоволено.

Постановлено допитати позивача ОСОБА_2 в якості свідка в межах розгляду цієї цивільної справи.

Заяви представників сторін в частині залучення доказів задоволено.

Залучено до матеріалів справи подані сторонами докази.

Інші заяви та клопотання представників сторін залучено до матеріалів справи, надавши їм оцінку на стадії надання оцінки доказам.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким заяву про забезпечення доказів задовольнити повністю.

Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції в своїй ухвалі зробив помилкові висновки, які не відповідають викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та відхилив аргументи позивача, які заслуговували на надання їм належної оцінки.

Суд першої інстанції не посприяв позивачеві у реалізації ним прав, передбачених § 8 ЦПК України, чим поставив під сумнів свою об?єктивність та упередженість. Відмовивши позивачеві у забезпеченні доказів, суд обмежив право позивача щодо здійснення ним прав, передбачених § 8 ЦПКУ та здійснення обов?язків щодо доведення обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог (ст.12 ЦПК України).

Така поведінка суду має системний характер, з огляду на те, що неодноразові обґрунтовані належним чином клопотання позивача про витребування конкретних ідентифікованих доказів від 12.08.2023 року, від 13.09.2023 року, від 18.09.2023 року та від 22.11.2023 року не були задоволені судом у повному обсязі. Пунктом 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 року та пунктом 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 року визначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_22 - представник ПАТ «Центренерго» просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вказує, що дана судова справа вже розглянута по суті спору та рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 квітня 2024 року у задоволені позову було відмовлено в повному обсязі.

Твердження позивача, які були вказані у заяві про забезпечення, про те, що докази будуть втрачені, ґрунтувались на припущеннях і не могли слугувати достатньою підставою для забезпечення цих доказів відповідно до наведених положень ЦПК України.

Також просить суд при розгляді апеляційної скарги не брати до уваги нові доводи позивача на обґрунтування ризиків ймовірності втрати у майбутньому доказів, оскільки такі не наводились безпосередньо у клопотанні про забезпечення доказів під час вирішення даного питання в суді першої інстанції.

Вважає, що Обухівський районний суд Київської області дійшов до вмотивованого та вірного висновку, що заява позивача про забезпечення доказів не відповідала критеріям, визначеним ст.116 ЦПК України, що у свою чергу свідчить про її необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення, а отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Окрім того, просить Київський апеляційний суд врахувати, що заявлені позивачем вимоги у заяві про забезпечення доказів переслідували насамперед ціль - витребування доказів, а не запобіганню їх ймовірній втраті у майбутньому.

3 огляду на вищевказане, та зважаючи на те, що під час розгляду заяви позивачем не доведено підстав для забезпечення доказів в порядку статей 116-118 ЦПК України, оскільки зазначені докази можуть бути забезпечені судом за обґрунтованою заявою сторони у справі в порядку ст.84 ЦПК України, слідує що Обухівський районний суд Київської області дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути втрачені чи їх отримання стане згодом неможливим або утрудненим.

Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що в провадженні Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2024 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Центренерго» про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі.

Встановлено, що у грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно зі ст.76 ЦПК України під доказами розуміються будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Заява про забезпечення доказів шляхом витребування письмових доказів повинна містити обґрунтування про те, які саме обставини можуть підтвердити письмові докази, оскільки докази, які не стосуються справи та предмета доказування, або одержані із порушенням порядку, встановленого законом, або якими не можуть бути підтверджені певні обставини, судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

За положеннями ч.ч.5, 6 ст.118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України, насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Отже, забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Згідно з приписами ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів обов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути втрачені чи їх отримання стане згодом неможливим або утрудненим, тому не відповідає критеріям, визначеним ст.116 ЦПК України, що, у свою чергу, свідчить про її необґрунтованість.

Суд першої інстанції вірно вважав вимоги клопотання такими, що виходять за межі цієї цивільної справи, порушують права та законні інтереси інших осіб, які не є учасниками цього цивільного спору, документи, які пропонується витребувати можуть містити персональні дані інших осіб, що не є учасниками цього судового провадження, стосуються внутрішньої діяльності юридичної особи, яка є промисловим об`єктом, що має загальнодержавне стратегічне значення, можуть містити комерційну або державну таємницю, розголошення якої під час воєнного стану без достатніх правових підстав є неприпустимим. Відтак, витребування зазначених у клопотанні представника позивача доказів саме в межах цієї справи не обумовлюється потребою вирішення саме цього позову, тому є необґрунтованим. При цьому задоволення вимог щодо витребування доказів раніше винесеною у цій справі ухвалою від 01 листопада 2023 року в достатній мірі забезпечує потреби належного вирішення цього спору, оскільки витребувані докази дійсно стосуються меж саме цього позову. Додаткових суттєвих аргументів при заявлені втретє фактично аналогічного клопотання представником позивача не наведено у самому клопотанні та не повідомлено під час судового засідання, а додаткові доводи представника позивача у цій заяві фактично зводяться до обґрунтування незгоди із раніше винесеними судовими рішеннями.

Згідно з положеннями ст.69 ЦПК України, свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Відповідно до положень ст.92 ЦПК України, сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Суд першої інстанції, вислухавши думку представників сторін, перевіривши та дослідивши матеріали справи, з огляду на аналіз викладених вище норм ЦПК України, обставини справи та з урахуванням того, що позивач подав до суду заяву про допит його в якості свідка, вірно вважав за необхідне задовольнити клопотання про допит позивача в якості свідка.

Щодо клопотання представників сторін, то суд зазначав, що відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, також вірно вважав за можливе залучити до матеріалів справи подані представниками сторін докази.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що дана судова справа вже розглянута по суті спору та рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 квітня 2024 року у задоволені позову було відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 та залишення без змін ухвали Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2024 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 08 травня 2024 року.

Головуючий:

Судді: