Рішення

від 18.04.2024 по справі 372/3914/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3914/23

Провадження № 2-226/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Сікорській М.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Гаврися Я.Б. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ПАТ «Центренерго», в якому просить суд визнати протиправним наказ Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 23.06.2023 № 174-к «Про дисциплінарне стягнення», визнати протиправним наказ Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 23.06.2023 № 178-к «Про звільнення», визнати протиправним наказ Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 05.07.2023 № 200-к «Щодо внесення змін до Наказу ПАТ «Центренерго» № 178-к від 26.06.2023», зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Центренерго» поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Департаменту безпеки та контролю Публічного акціонерного товариства «Центренерго», стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 липня 2023 року по дату ухвалення рішення суду по суті розгляду справи, визначений без утримання податків, зборів, інших обов`язкових платежів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що вступив у трудові відносини з відповідачем з 20.02.2023 на підставі трудового договору 113/2023 від 20.02.2023 та наказу по ПАТ «Центренерго» від 16.02.2023 № 46-к, у відповідності до якого він обіймав посаду заступника начальника Департаменту обліку та контролю ПАТ «Центренерго». З 03.04.2023 обіймав посаду начальника Департаменту обліку та контролю ПАТ «Центренерго» на підставі трудового договору 116/2023 від 03.04.2023 та наказу по ПАТ «Центренерго» від 03.04.2023 № 94-к. Наказом в.о. генерального директора ПАТ Спички Віктора від 23.06.2023 № 174-к його притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення йому догани за неналежне виконання функціональних обов`язків. З наказом від 23.06.2023 № 174-к він ознайомився під підпис 26.06.2023. Наказом керівника ПАТ від 26.06.2023 № 178-к його звільнено 26.06.2023 за ініціативою роботодавця (відповідача) на підставі п. З ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України за неналежне виконання функціональних обов`язків, передбачених посадовою інструкцією та інших актів ПАТ. Наказ про звільнення від 26.06.2023 № 178-к йому був вручений під підпис 05.07.2023 у відділенні ПАТ «Укрпошта» 04211. Наказом керівника ПАТ від 05.07.2023 № 200-к були внесені зміни до наказу керівника ПАТ від 26.06.2023 № 178-к щодо дати звільнення, яку було змінено з 26.06.2023 на 05.07.2023. Наказ від 05.07.2023 № 200-к йому був вручений під підпис 14.07.2023 у відділенні ПАТ «Укрпошта» 08162. Оскільки він не погоджується із притягненням його до дисціиплінарної відповідальності та застосованими до нього стягненнями у вигляді Догани (наказ по ПАТ від 23.06.2023 № 174-к) та звільнення (наказ по ПАТ від 26.06.2023 № 178-к), оскільки вважає їх безпідставними, незаконними та такими, які застосовані із порушенням визначеної процедури, тому він звернувся до суду з даним позовом.

22.08.2023 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та призначення відкритого судового засідання.

30.10.2023 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).

01.11.2023 року винесено ухвалу, якою заяви та клопотання представників сторін задоволено частково. Прийнято відзив на позовну заяву. Долучено до матеріалів справи подані обома сторонами письмові докази. Витребувано від публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) належним чином завірених копій документів. Витребувано від комунального некомерційного підприємства «Ружинська центральна районна лікарня» Ружинської селищної ради (13600, Житомирська обл., Бердичівський р-н, смт Ружин, вул. Київська, 30, код ЄДРПОУ 01991932) належним чином завірені копії медичної документації щодо перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на стаціонарному лікуванні в період з 26.06.2023 року по 30.06.2023 року. В задоволенні інших вимог клопотань представників сторін відмовлено.

20.11.2023 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).

27.11.2023 року винесено ухвалу, якою в задоволенні клопотань представника позивача про витребування доказів відмовлено.

19.12.2023 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).

12.01.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача - Гаврись Ярослава Богдановича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).

16.01.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).

23.01.2023 року винесено ухвалу, якою в задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення доказів відмовлено. Заяву представника позивача про допит позивача в якості свідка задоволено - вирішено допитати позивача ОСОБА_1 в якості свідка в межах розгляду цієї цивільної справи. Заяви представників сторін в частині залучення доказів задоволено. Залучено до матеріалів справи подані сторонами докази. Інші заяви та клопотання представників сторін залучити до матеріалів справи, надавши їм оцінку на стадії надання оцінки доказам.

29.02.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).

29.02.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача - Гаврись Ярослава Богдановича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).

05.03.2024 року винесено ухвалу, якою В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовлено. Вважати недоцільним зупинення провадження у справі у зв`язку із перебуванням позивача у складі Збройних Сил України.

16.04.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача - Гаврись Ярослава Богдановича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (vkz.court.gov.ua).

Позивач ОСОБА_1 будучи допитаним в якості свідка позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Пояснив, що він працював в ПАТ «Центренерго» з початку на посаді заступника начальника Департаменту безпеки та контролю, в подальшому був переведений на посаду начальника Департаменту безпеки та контролю. Перебуваючи на посаді начальника Департаменту він проводив службове розслідування та був головою комісії. Під час проведення службового розсування було виявлено порушення директора з закупівель ОСОБА_4 , внаслідок чого він запропонував притягнути його до дисциплінарної відповідальності, ця пропозиція виражалась в порядку рекомендації в подальшому ОСОБА_5 став в.о. генерального директора. В.о. генерального директор Єгоров направив дирекції звернення до Наглядової Ради. Наглядовою Радою вказане звернення було залишене без розгляду. У ОСОБА_6 виникли до нього неприязні відносини. В подальшому на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а в подальшому його звільнили. Офіційно його ніхто не ознайомлював з наказом про звільнення. Зазначені в позові дисциплінарні стягнення не підтверджені належними доказами, службове розслідування з цього приводу не проводилось, ніяких перевірок також не проводилось. Вважає, що його було звільнено незаконно, оскільки він не порушував трудову дисципліну. Погодження кандидатур на посади він проводив у відповідності до Трудового договору та Положень про Департамент, обов`язку обґрунтовувати своє рішення в нього не було, з процедурами погодження кандидатур його не ознайомлювали. Кандидатуру ОСОБА_7 , він не погодив на посаду, оскільки погодив іншу кандидатуру, оскільки знав його ділові якості. Іншого кандидата на посаду ОСОБА_8 він не погодив, оскільки його показники його робити по заслуховуванню були незадовільними, а тому він вважав, недоцільним призначати його на бажану посаду. Приймаючи рішення з приводу погодження кандидатур на посади, він діяв лише в інтересах ПАТ «Центренерго», будь-яких особистих інтересів в нього не було. В подальшого цих осіб призначили на посади без його погодження. Призначені люди, це «люди ОСОБА_6 ». внаслідок його дій жодних збитків не заподіяно. Пояснити ОСОБА_9 мотиви непогодження на посади він не мав можливості, оскільки не було часу - було дві наради, а про наявність листа, йому стало відомо лише о 16 годині 20 хвилин, в той час коли пояснення необхідно було надати в термін до 16 годині 45 хвилин того ж дня. На вказаний лист він написав проміжну відповідь а електронну пошту, що доповість про мотиви своїх рішень особисто, після чого прийшов до директора для надання пояснень. Директор бачив його в той день в приймальні приблизно о 17 годині 50 хвилин, але не спілкувався з ним. Під час прийняття рішень про непогодження на посади кандидатів він не перевищував своїх повноважень, коли писав службову записку, оскільки він писав її від свого імені, оскільки має на це право згідно положень про Департамент - вести переписку із структурними підрозділами. Перед притягненням його до дисциплінарної відповідальності в у вигляді догани, службове розслідування не проводилось, відповідних документів в базі документообігу не було, наказу про звільнення на дату звільнення також не було в базі документообігу. Вказівка директора про його звільнення була незаконною. Службове розслідування він проводив у відповідності до трудового договору та положень про Департамент. Відносно ОСОБА_4 він проводив службове розслідування відповідно до наказу. Він пішов служити добровольцем, а ОСОБА_5 прикрив свого брата від мобілізації. ОСОБА_5 звільнив його, оскільки він проводив службові розслідування відносно нього та його брата. У наказах про притягнення його до дисциплінарної відповідальності немає конкретики. При прийнятті його на роботу, його не ознайомлювали із погодженою інструкцією, оскільки такого документа немає. Звільнили його 26.06.2023 року і в цей же день його ознайомили з наказом про догану, а події на підставі яких відбулось звільнення відбувались ще до першого наказу. Із висновками службових розслідувань, які він затверджував, він повідомляв кожну особу, шляхом направлення повідомлень, потім направив службову записку ОСОБА_6. ОСОБА_14, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не з`явились, про що було складено відповідний акт. Час на ознайомлення з матеріалами службового розслідування - 1 день. В матеріалах службового розслідування є окрема думка ОСОБА_14. Вона повторно просили ознайомити їх з матеріалами службового розслідування, але він не надав їм ознайомлюватись в кабінеті, дозволив ознайомитись в своєму кабінеті. Їх заяви в документообігу не зареєстровані. Пояснень по наказам в нього ніхто не відбирав. Розрахунок при звільненні він отримав в розмірі 113 000 гривень. Вважає своє звільнення незаконним, просить позовні вимоги задовольнити та поновити його на посаді начальника Департаменту безпеки та контролю ПАТ «Центренерго».

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені позовні заяві. Загалом надав аналогічні пояснення. Також додатково пояснив, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним, оскільки працівника на можна звільнити з роботи, доки не доведено його вину, а звинувачення у неналежному виконанні трудових обов`язків ОСОБА_1 не доведено. У ОСОБА_1 не було обов`язку мотивувати свою незгоду із погодженням призначення на посади. Не погоджувати на посади ОСОБА_12 і Хворостяного він мав право. Будь-яких окремих посадових обов`язків для посади, яку займав позивач ОСОБА_1 не розроблено. В наказі про догану позивачу ОСОБА_1 не конкретизовано, які саме ним порушено обов`язки. ОСОБА_13 згодом було звільнено з займаної посади, при звільнення він міг забрати всі матеріали службових розслідувань. Для того, щоб позивач не встиг надати пояснення з приводу прийнятих ним рішень, умови були створенні штучно - і це було в кінці робочого часу. За допущені порушення рішенням дирекції з ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було знято частину премії, без дисциплінарного стягнення. ОСОБА_5 не мав повноважень притягувати його до дисциплінарної відповідальності. Рішення дирекції суперечить Статуту підприємства, а тому є нікчемним. Під час розгляду справи відповідач не спростував версію позивача, не призначив службового розслідування з приводу цього факту. Позивач не розумів, які саме пояснення він мав надати. Локального акту щодо повної процедури, яку б порушив позивач немає. Позивач мав право не надавати пояснень у відповідності до ст. 63 Конституції України. Під час притягнення позивач до дисциплінарної відповідальності не було враховано ступеню тяжкості проступку та тяжкості наслідків. ОСОБА_12 та ОСОБА_23 пізніше таки були призначені на посади, а тому наслідки відмови позивача у їх призначення на посади фактично не наступили. Надання пояснень щодо догани не входило до посадових обов`язків позивача. Позивач не визнає підстав, які стали підставами для його звільнення. Позивача не ознайомлювали з порядком проведення службових розслідувань. Наказ про звільнення позивача із займаної посади також не конкретизований, зокрема, які саме норми, якого саме документа він порушив. Відповідно до практики Верхового Суду - не конкретні порушення трудового законодавства не є підставою для звільнення, оскільки це не відповідає трудовому законодавству. Також не було встановлено дати вчинення позивачем правопорушення (проступку). Службове розслідування не проводилось, не доведено потворності порушення, не доведено шкідливих наслідків для ПТА «Центренерго», окрім зниження премій 3 працівникам підприємства. Інспекція праці встановила порушення при звільненні. Припис інспекції праці залишився не виконаним. Обидва накази винесені відносно позивача є незаконними. Позивач не відмовлявся надавати пояснення з приводу свої рішень щодо призначення на посади, а хотів надати їх особисто ОСОБА_6.

Представник відповідача Гаврись Я.Б. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на їх необґрунтованість. Пояснив, що позивач працював у ПАТ «Центренерго» по строковому трудовому договору. Повноваження позивача визначені п. 3.1 трудового договору, який відсилає до Статуту підприємства, Положень про Департамент, інструкції про проведення службових розслідувань. Позивач повинен був виконувати розпорядження Генерального директора. Позивач перебуваючи на займаній посаді несе персональну відповідальність, як керівник. Вважає, догану винесену позивачу правомірною. Позивач перебуваючи на посаді не погодив дві кандидатури формально і без мотивування. 22.06.2023 року Генеральний директор дав три письмових доручення, щодо мотивів не погодження кандидатів на посади, але позивач письмово пояснень не надав, а отже не виконав доручення Генерального директора, у зв`язку з чим був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. З наказом про звільнення позивач був ознайомлений, про що є відповідна відмітка. Вже після першого випадку порушення позивачем від 3 працівників ПАТ «Центренерго» надішли заяви щодо порушення їх прав при проведення службових розслідувань позивачем. В подальшому Генеральним директором було надано ще одне доручення про надання позивачем письмових пояснень, але він також не надав письмових пояснень. Позивач був звільнений з посади у зв`язку з повторністю порушень. Позивач не прибував для ознайомлення з наказом. Зміни в наказ про звільнення позивача було внесено, оскільки відповідача не було відомо, про відкриття лікарняного, оскільки лікарняний було відкрито ввечері після закінчення робочого часу, а тому зміни в наказ внесено після закриття лікарняного листа. Підставою для звільнення позивача стало невиконання ним доручень Генерального директора. На момент винесення наказу про звільнення позивача з посади, ОСОБА_12 та ОСОБА_23, ще не були призначені на посади. Наслідками неправомірних дій відповідача є допущення свавілля під час проведення службових розслідувань, погіршення іміджу компанії, що впливає на організацію роботи підприємства. Крім того вакантність посади певний час вплинуло на робот підприємства. Позивач звільнений фактично 05.07.2023 року. Розрахунок з позивачем при звільненні здійснений, але після припису Держпраці було ще здійснено доплати. Рішення Держпраці ніхто не оскаржував. Також пояснив, що позивач був обізнаний про наявність інструкції про проведення службових розслідувань, оскільки в тексті трудового договору укладеного між позивачем та відповідачем є посилання на цю інструкцію. На даний час посада, яку займав позивач існує.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши і дослідивши матеріали справи, дослідивши письмові докази вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Загалом позов мотивовано незгодою Позивача із наказом ПАТ «Центренерго» №174-К від 23.06.2023 року «Про дисциплінарне стягнення» та притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та із наказом № 178-К від 26.06.2023 року «Про звільнення».

судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 /Позивач) був прийнятий на роботу в Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО» (надалі - ПАТ«Центренерго»/Відповідач/Товариство) на посаду заступника начальника Департаменту безпеки та контролю з 20.02.2023 року по 19.02.2024 року на умовах строкового трудового договору у письмовій формі, згідно його особистої заяви від 17.02.2023 року.

Наказом № 93-к від 03.04.2023 року ОСОБА_1 був переведений на посаду начальника Департаменту безпеки та контролю апарату управління ПАТ «Центренерго» на умовах строкового трудового договору у письмовій формі з 03.04.2023 року по 02.04.2026 року, згідно його особистої заяви від 29.03.2023 року.

03.04.2023 року між ПАТ «Центренерго» та ОСОБА_1 був укладений трудовий договір № 116/2023 строком на 3 роки.

Відповідно до п. 3.1. Трудового договору, ОСОБА_1 зобов`язується:

3.1.1. Діяти в інтересах Роботодавця відповідно до законодавства України, Статуту, рішень органів та внутрішніх нормативних документів Роботодавця.

3.1.2. Забезпечувати сумлінне виконання завдань та обов`язків, передбачених законодавством України, Статутом, Положенням про Департамент безпеки та контролю апарату управління Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - Положення про Департамент), цим Договором та внутрішніми документами Роботодавця.

3.1.3. Дотримуватись вимог законів та нормативно-правових актів України, Статуту, Правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни, внутрішніх документів Роботодавця.

3.1.5. У межах повноважень, наданих цим Договором та внутрішніми документами Роботодавця, здійснювати керівництво діяльністю Департаменту з метою досягнення найбільшої ефективності в роботі, організовувати роботу та ефективну взаємодію структурних підрозділів, що входять до його складу, та відокремлених підрозділів в межах повноважень з метою забезпечення виконання завдань та реалізації функцій, покладених на Департамент, зокрема:

1) Забезпечує проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності Товариства, відповідно до внутрішніх нормативних документів Товариства.

7) 3 метою убезпечити апарат управління від найму шахраїв та недобросовісних працівників, здійснює перевірку та оцінює благонадійність потенційного кандидата, який планується на роботу в апарат управління ПАТ «Центренерго».

30) Виконує інші доручення з питань, що належать до компетенції Департаменту, за погодженням генерального директора Товариства.

Відповідно до п. 3.3. Трудового договору, ОСОБА_1 повинен знати:

2) Статут ПАТ «Центренерго», Колективний договір Товариства та інші внутрішні нормативні документи Товариства.

17) Інструкцію «Про проведення службових розслідувань в ПАТ «Центренерго».

Відповідно п. 3.5. Трудового договору, ПАТ «Центренерго» має право:

3.5.1. Вимагати від Працівника якісного виконання трудових обов`язків, відповідної кваліфікації, дотримання трудової дисципліни, здійснювати контроль за виконанням Працівником трудових обов`язків.

3.5.5. Застосовувати до працівника дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, встановленому законодавством.

Положенням про департамент безпеки та контролю ПАТ «Центренерго» (начальником якого був Позивач) затвердженого Рішенням Дирекції ПАТ «Центренерго» №35/2021 від 26.05.2021 (надалі - Положення про Департамент), визначено загальні положення, основні завдання, функції, права, відповідальність, керівництво та взаємовідносини департаменту.

Згідно до п. 1.8. Положення про Департамент, начальнику і працівникам Департаменту встановлюється ненормований робочий день.

Відповідно до розділу 2 Положення про Департамент, основними завданнями Департаменту є:

2.1. Забезпечення проведення внутрішнього контролю за законністю здійснюваних фінансових операцій, проведення аналізу виробничої та фінансово - господарської діяльності Товариства.

2.2. Організація проведення перевірок фінансово - господарської діяльності Товариства, відповідно до внутрішніх нормативних документів Товариства.

Відповідно до п. 3.10. Положення про Департамент, серед іншого Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює:

3.10. Погодження кандидатів на заміщення вакантних посад, переміщення, переведення працівників апарату управління та відокремлених підрозділів Товариства.

Відповідно до п. 5.1. Положення про Департамент, Департамент очолює начальник, якому підпорядковуються працівники відділів у складі Департаменту.

Згідно до п. 5.5. Положення про Департамент, начальник Департаменту:

5.5.4. Організовує, забезпечує та контролює виконання у встановлені строки доручень члена Виконавчого органу.

Відповідно до п. 5.7. Положення про Департамент, начальник Департаменту повинен знати:

5.7.2. Статут ПАТ «Центренерго», Колективний договір Товариства.

6.1. Начальник Департаменту несе персональну відповідальність за:

6.1.1. Неналежне виконання або невиконання завдань та функцій, визначених цим Положенням, а також неналежне виконання або невиконання посадових обов`язків підпорядкованими йому працівниками Департаменту, що передбачені відповідними посадовими інструкціями, межах, визначених чинним трудовим законодавством України.

6.1.6. Неналежне використання наданих повноважень, їх перевищення.

6.1.8. Неналежне та/або несвоєчасне виконання вимог чинного законодавства України, підзаконних нормативних актів, розпорядчих та/або інших внутрішніх документів Товариства, в межах повноважень Департаменту.

Щодо наказу ПАТ «Центренерго» №174-к від 23.06.2023 року «Про дисциплінарне стягнення», слід зазначити наступне.

Наказом ПАТ «Центренерго» № 174-к від 23.06.2023 року «Про дисциплінарне стягнення», ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків, а саме за: неналежне виконання п.3.10 розділу 3 Положення про Департамент безпеки та контролю в частині необґрунтованого та невмотивованого непогодження прийняття на посади начальника відділу внутрішнього контролю Зміївської ТЕС ОСОБА_7 та Трипільської ТЕС Карася А.Г., за не виконання п. п. 5.5.4 п.5 розділу 5 Положення, що виявилось у невиконанні доручень (повідомлень) в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» від 22.06.2023 року №1159, №1160, №1161 та п.п.6.1.1. п.6.1 розділу 6 Положення в частині персональної відповідальності начальника департаменту за невиконання завдань та доручень, визначених Положенням (копія надається).

Згідно п. 3.10 Положення про Департамент безпеки та контролю, на Департамент покладено функцію погодження кандидатів на заміщення вакантних посад, переміщення, переведення працівників апарату управління та відокремлених підрозділів Товариства.

Так, 14.06.2023 року ОСОБА_1 , як начальнику Департаменту безпеки та контролю Товариства, були надіслані на погодження матеріали відносно ОСОБА_8 , який претендував на посаду начальника відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Трипільської ТЕС. ОСОБА_1 не погодив вказану кандидатуру, при цьому не зазначив будь-яких обґрунтувань.

Також, 21.06.2023 року ОСОБА_1 , як начальнику Департаменту безпеки та контролю Товариства, були надіслані на погодження матеріали відносно ОСОБА_7 , який претендував на посаду начальника відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Зміївської ТЕС на час перебування в лавах Збройних Сил України під час мобілізації ОСОБА_15 .

Однак, Позивач зазначені вище кандидатури не погодив, будь-яких висновків, щодо невідповідності - не надав.

Окрім того, ОСОБА_1 перевищуючи свої повноваження, надав відповіді на листи, які були адресовані безпосередньо В.о. Генеральному директору ПАТ «Центренерго», при цьому відповіді надавались без відома Генерального директора, а самі листи не делегувались для опрацювання ОСОБА_1 , чим було грубо порушено норми Статуту Товариства, Положення про Департамент та вимоги трудового договору.

Так, на ім`я В.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» надійшов від Директора Зміївської ТЕС лист №05/165-2251 від 15.06.2023 року на погодження кандидатур начальників відділів внутрішнього контролю та економічної безпеки ОСОБА_23

В.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» було доручено даний лист до опрацювання ОСОБА_16 (начальник департаменту з кадрових питань), ОСОБА_17 (заступник начальника департаменту з кадрових питань) та до відома ОСОБА_1 шляхом накладення відповідної резолюції, що підтверджується скриншотом із єдиної електронної системи документообігу ПАТ «Центренерго» LSDocs.

В порушення визначених в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» завдань, із перевищенням повноважень, Позивач в самовільному порядку надав відповідь №13/2401 від 21.06.2023 на лист Зміївської ТЕС №05/165-2251 від 15.06.2023 року безпосередньо Директору Зміївської ТЕС, що є перевищенням повноважень.

У зв`язку із вищевказаними діями Позивача, в межах своїх повноважень, 22.06.2023 року в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» були надані письмові доручення у формі «Повідомлення про необхідність надати письмові пояснення» (далі по тексту - доручення) ОСОБА_1 щодо необхідності надання письмових пояснень у строк до 16 год. 45 хв. 22 червня 2023 року з приводу наступних питань, а саме:

№1159 від 22.06.2023 року аргументовані висновки щодо непогодження кандидатури ОСОБА_7 на посаду начальника відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Зміївської ТЕС.

№1160 від 22.06.2023 року аргументовані висновки щодо непогодження кандидатури ОСОБА_8 на посаду начальника відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Трипільської ТЕС.

№1161 від 22.06.2023 року щодо підстав та повноважень на надання за підписом ОСОБА_1 відповіді на звернення Зміївської ТЕС №05/165-2251 від 15.06.2023 року, яке було адресоване Генеральному директору, щодо погодження кандидатури ОСОБА_7 на посаду начальника відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Зміївської ТЕС.

Відповідно до п.п. 10 п. 18.29 Статуту, Публічного акціонерного товариства «Центренерго», генеральний директор має право надавати розпорядження та/або вказівки, які є обов`язковими для виконання усіма особами, які знаходяться у трудових відносинах з Товариством, та усіма уповноваженими представниками Товариства.

Відповідно до п.5.5.4. Положення про Департамент, керівник (дану посаду займав Позивач) організовує, забезпечує та контролює виконання у встановлені строки доручень члена Виконавчого органу (Генеральний директор за п. 18.1 та 18.4 Статуту є членом виконавчого органу, детально щодо повноважень Генерального директора викладено у п.3 Відзиву ПАТ «Центренерго»).

В той же час, в порушення трудової дисципліни, Положення про Департамент безпеки та контролю та Статуту ПАТ «Центренерго», письмові пояснення на вищевказані доручення в.о. Генерального директора, Позивачем надані не були.

Підтвердженням невиконання доручення в.о. генерального директора також є службові записки ОСОБА_1 з таким змістом: «На Ваше повідомлення № 1159-1161 від 22.06.2023 року повідомляю, що по ситуації, яка склалася готовий Вас проінформувати особисто».

У зв`язку із вищевказаними обставинами, ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 139, 147, 148 Кодексу законів про працю України, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків.

При цьому, ПАТ «Центренерго» в порядку ст. 149 Кодексу законів про працю України, при обранні виду стягнення було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку та обставини, за яких вчинено проступок.

Твердження Позивача щодо «не обмеження більш легкою формою дисциплінарного впливу (не пов`язану із стягненням)», слід зазначити, що згідно ст. 147 Кодексу законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Доводи Позивача «що будь-яких заперечень, зауважень або вимог щодо необхідності надання обґрунтувань чи мотивувань непогоджень позивачем вказаних кандидатур від керівника ПАТ до позивача не надходило, що доводиться відсутністю таких, попри наявності такої можливості у керівника ПАТ» є абсурдним, адже у дорученнях в.о. Генерального директора №1159 від 22.06.2023 року та №1160 від 22.06.2023 року було чітко та однозначно надано завдання надати аргументовані висновки щодо не погодження кандидатур ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на посади начальників відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Зміївської ТЕС та Трипільської ТЕС.

Доводи Позивача, які начебто виправдовують його поведінку по ненаданню відповідей на поставлені в.о. Генеральним директором доручення №1159 від 22.06.2023 року, №1160 від 22.06.2023 року, №1161 від 22.06.2023 року спростовуються наступним:

У зазначених дорученнях Позивачу доручалось до 16:45 год. 22.06.2023 року надати письмові аргументовані висновки щодо непогодження кандидатур на посади начальників відділу внутрішнього контролю та економічної безпеки Трипільської ТЕС та Зміївської ТЕС, а також пояснень, щодо перевищення повноважень та надання відповіді на лист який було адресовано в.о. Генеральному директору.

Зі змісту позову вбачається, що позивач не виконав відповідні доручення, при чому сам позивач описує ситуацію, що дізнався про вказані доручення о 16:25 год. та до 17:50 год. чомусь сидів у приймальні в.о. Генерального директора чекаючи його, щоб надати пояснення усно, замість того, щоб за цей час написати пояснення письмово, як того вимагали доручення.

Також, Позивач не погоджуючи кандидатури на відповідні посади, повинен був мати певні мотиви, аргументи на вчинення та прийняття таких рішень.

При цьому у пункті 30 позовної заяви Позивач чітко зазначив мотиви, з яких він не погодив на відповіді посади кандидатури ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Зі змісту вказаних мотивів у п. 30 позову щодо непогодження кандидатур на посади вони мають невеликий текст (два речення), які могли бути надані у відповідь на доручення керівника товариства.

Отже, позивач мав на той час власні мотиви непогодження вказаних осіб, а отже міг надати відповідні пояснення на доручення в.о. Генерального директора від 22.06.2023 року.

Крім того, слід брати до уваги, що відповідно до п. 1.8. Положення про Департамент безпеки та контролю, Позивачу встановлений ненормований робочий день, а отже, Позивач мав якщо цього вимагає виробнича потреба, залишатись на роботі і після 17:00 год. Однак, Позивач проігнорував вимогу керівника та не надав письмові пояснення на доручення керівника.

Доводи Позивача що «згідно системи документообігу ПАТ «Центренерго» працівник не може бути ознайомлений із надісланим для нього повідомленнями раніше аніж він зайде до цієї системи через авторизацію. Окремої системи оповіщення для персональних повідомлень системою не передбачено» не відповідають дійсності, оскільки єдина електронна система документообігу ПАТ «Центренерго» LSDocs є синхронізована із корпоративною поштою Outlook, яка була встановлюється працівникам ПАТ «Центренерго» (в тому числі Позивачу) на особистий/корпоративний портативний електронний пристрій «смартфон».

Сповіщення щодо наявності нових повідомлень, в тому числі нових завдань в документообігу ОСОБА_1 приходили в тому числі безпосередньо на смартфон Позивача.

Посилання Позивача на приписи ст. 63 Конституції України, щодо ненадання пояснень на Повідомлення в.о. генерального директора - є абсурдними та такими, що не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки, такі пояснення вимагались не щодо самого ОСОБА_1 , а стосовно надання аргументів та мотивів непогодження кандидатур ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , і пояснень щодо підстав та повноважень на надання відповіді на лист адресований на ім`я в.о. Генерального директора.

Окрім того, зі змісту статті 63 Конституції України можна дійти висновку, що вона стосується захисту особи у кримінальних та адміністративних справах та жодним чином не стосується трудового законодавства, а саме, надання пояснень про невиконання функціональних обов`язків. Враховуючи, що Позивач не мав статусу підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного - застосування ст. 63 Конституції України є безглузде.

Таким чином, позивач порушив п. 5.5.4 Положення про Департамент безпеки та контролю, а у позові невірно тлумачить зміст даної норми. Згідно п. 5.5.4 Положення начальник департаменту організовує, забезпечує та контролює виконання у встановлені строки доручень члена Виконавчого органу.

Цей пункт слід тлумачити таким чином, що начальник департаменту не тільки контролює виконання доручень виконавчого органу, а і забезпечує їх виконання.

Тобто, мається на увазі, що начальник також самостійно має виконувати надані йому особисто доручення.

Згідно Тлумачного словника сучасної української мови слово «забезпечити», зокрема, означає задовольняти кого-, що-небудь у якихось потребах. Отже, якщо член Виконавчого органу особисто ставить доручення начальнику департаменту щодо надання письмових пояснень, то у такого члена виконавчого органу є потреба в таких поясненнях (в даному випадку пояснити про причини не погодження на посади ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ), а отже, таку потребу має задовольнити особа шляхом надання пояснень, оскільки саме через непогодження позивачем кандидатур останні не були призначені на посади.

Поняття «Забезпечити виконання у встановлені строки доручень члена Виконавчого органу», про які йдеться мова у п. 5.5.4 Положення про Департамент безпеки та контролю, має ширший зміст, ніж просто передоручити кому-то з підлеглих виконати доручення, а мається на увазі і самостійно виконати певне доручення.

Таким чином, вина позивача у ненаданні письмових пояснень на доручення в.о. Генерального директора від 22.06.2023 року № 1159-1161 є очевидною: позивач мав можливість їх надати, але не зробив цього.

Стосовно доводів Позивача про начебто порушення ч.1 ст. 149 КЗпП України, щодо не зажадання роботодавцем від порушника трудової дисципліни письмових пояснення, слід зазначити наступне:

Верховний Суд України у своїй постанові від 19.10.2016 р. у справі № 6-2801цс15 вказав, що правова оцінка дисциплінарного проступку повинна проводитися на підставі з`ясування всіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмових пояснень працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку вимагати письмове пояснення від працівника і неотримання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 711/8227/16-ц (провадження № 61-33637св18) зазначено: «що з урахуванням встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду України в постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 апеляційним судом зроблено обґрунтований висновок, що невиконання роботодавцем обов`язку отримати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення.

Суд апеляційної інстанції на підставі встановлених обставин щодо вчинення дисциплінарних проступків, давши їм належну правову оцінку, дійшов правильного висновку про обґрунтоване застосування до позивача дисциплінарних стягнень. За наведених обставин невиконання роботодавцем обов`язку зажадати пояснення позивача за вчинення ним проступку не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення за порушення ним трудової дисципліни та невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором».

Крім того, відповідно до висновків ВС України у справах від 06 листопада 2019 року у справі № 141/1061/15-ц; від 19 листопада 2019 року у справі № 310/10016/18-ц; від 11 березня 2020 року у справі № 359/5124/17; від 19 жовтня 2020 року у справі № 341/102/18; від 06 листопада 2020 року у справі № 367/682/18-ц; невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є саме по собі підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.

Враховуючи викладене вбачається, що норми ст. 149 КЗпП України відповідачем дотримані повністю.

Інші доводи Позивача є безпідставними, надуманими та не підтвердженими жодними доказами, та які жодним чином не доводять неправомірність дій Товариства та притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача.

Із наказом №174-к від 23.06.2023 року «Про дисциплінарне стягнення» було належним чином ознайомлено 26.06.2023 року про що свідчить відповідна відмітка Позивача на наказі.

Ознайомившись з наказом №174-к від 23.06.2023 року, ОСОБА_1 зазначив, що з цим наказом він не згодний та свої заперечення надасть на окремому аркуші.

Протягом робочого дня 26.06.2023 року ОСОБА_1 письмові заперечення щодо незгоди з наказом №174-к від 23.06.2023 року "Про дисциплінарне стягнення" - не надав, про що було складено відповідний акт №05-13/9/1 від 26.06.2023 року.

З огляду на наведене, зважаючи на невиконання Позивачем п. 3.10, 5.5.4 Положення про департамент, що є порушенням трудової дисципліни, за відсутності об`єктивних причин (виправдання), які унеможливлювали їх виконання, притягнення Позивача до відповідальності у вигляді догани було правомірним, тому наказ ПАТ «Центренерго» №174-к від 23.06.2023 «Про дисциплінарне стягнення» не підлягає скасуванню.

Щодо правомірності наказу ПАТ «Центренерго» №178-к від 26.06.2023 року «Про звільнення», слід зазначити наступне.

Наказом №178-К від 26.06.2023 року «Про звільнення», у зв`язку з систематичними порушеннями норм законодавства про працю, положень Інструкції про проведення службових розслідувань в ПАТ «Центренерго» та внутрішніх документів і актів ПАТ «Центренерго» у сфері праці під час проведення службового розслідування, за результатами якого складено висновок службового розслідування за фактами закупівлі засобів індивідуального захисту для працівників Зміївської та Трипільскої ТЕС ПАТ «Центренерго», який 26.04.2023 року затверджено головою комісії, начальником Департаменту безпеки та контролю ПАТ «Центренерго» Віктором Кичею, яким рекомендовано притягнути працівників до дисциплінарної відповідальності, враховуючи попереднє дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків, передбачених посадовою інструкцією та іншими актами ПАТ «Центренерго», було звільнено ОСОБА_1 з посади начальника департаменту безпеки та контролю на підставі п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України 26 червня 2023 року.

26.06.2023 року на доведену до відома начальнику департаменту з безпеки і контролю ОСОБА_1 пропозицію прибути до відділу кадрів Товариства для ознайомлення з наказом №178-к від 26.06.2023 року «Про звільнення» та отримання його належним чином засвідченої копії, останній не прибув, про що було складено відповідний акт №05-13/10 від 26.06.2023 року.

У зв`язку із не прибуттям начальника департаменту та контролю ОСОБА_1 для ознайомлення із наказом про звільнення, 27.06.2023 року супровідним листом №05/2495 від 27.06.2023 року, копія наказу була направлена на адресу Позивача та отримана ним 05.07.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, списком згрупованих відправлень та трекінгом із вебсайту АТ «Укрпошта».

Додатково, наказ про звільнення було направлено на мобільний телефон ОСОБА_1 з використанням додатку для обміну інформацією Viber та WatsApp.

Так, Позивача було звільнено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, яка встановлює, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Таким чином доводи позовної заяви щодо незаконності і неправильності застосування при звільненні п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України хибними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, 26.05.2023 року на ім`я в.о. Генерального директора надійшли заяви від працівників ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які повідомили, що їм не було надано для ознайомлення матеріали службового розслідування, що позбавило їх можливості надати пояснення, заперечення, чим було порушено їх права та вимоги Інструкції про службові розслідування в ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО».

Згідно до пп.12, 19 п. 3, п. 4 розділу ІV Інструкції з проведення службових розслідувань, під час проведення службового розслідування Голова, заступник та члени Комісії: вживають необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів працівників, зокрема тих, стосовно яких проводиться службове розслідування; перед поданням висновку та матеріалів службового розслідування на розгляд Керівнику, ознайомлюють під підпис з висновком службового розслідування працівників, стосовно яких проводилось таке розслідування та/або працівників, в діях яких за результатами службового розслідування встановлені ознаки порушень. У випадку відмови останніх від ознайомлення з висновком службового розслідування, складають відповідний акт, який приєднується до висновку.

Оскільки ОСОБА_1 був головою комісії з проведення службового розслідування, то він згідно пп.12, 19 п. 3, п. 4 розділу ІV Інструкції з проведення службових розслідувань, повинен був ознайомити з висновком службового розслідування працівників, відносно яких встановлені певні факти порушення ними обов`язків.

Окрім того, згідно п.п.8 п. 4 розділу 4 Інструкції з проведення службових розслідувань, працівник, стосовного якого проводиться службове розслідування та встановлені ознаки порушень має право, протягом 1 (одного) робочого дня з дня завершення службового розслідування особисто ознайомитись із складеним висновком та матеріалами службового розслідування.

При цьому вказані працівники скористались своїм правом на ознайомлення та звертались до ОСОБА_1 з відповідними службовими записками №859 від 04.05.2023 року, №803 від 01.05.2023 року, №806 від 01.05.2023 року із проханням надати матеріали службового розслідування.

Однак, як видно із службових записок за підписом ОСОБА_1 право працівників на ознайомлення із висновком та матеріалами службового розслідування - порушене. Оскільки, в службових записках за підписом ОСОБА_1 зазначено, що висновок затверджений 26.04.2023 року, а на ознайомлення працівники запрошувались на 01.05.2023 року, однак матеріали надані так і не були. Тобто ОСОБА_1 , порушені вимоги Інструкції про проведення службових розслідувань в ПАТ «Центренерго», затвердженої рішенням Дирекції № 50/2021 від 02.07.2021 року.

Оскільки позивачем не було ознайомлено з висновком та матеріалами службового розслідування трьох осіб, то кожен випадок не ознайомлення є окремим порушенням. Отже, вказане означає систематичність порушення з боку позивача.

Зважаючи на встановлені порушення, в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» було надане письмове доручення №1194 від 26.06.2023 року ОСОБА_1 щодо необхідності надання письмових пояснень у строк до 16 год. 50 хв. 26 червня 2023 з приводу не надання працівникам Товариства для ознайомлення матеріалів службового розслідування та можливості надання письмових пояснень з приводу викладених у висновках обставин та, яких за затвердженим ОСОБА_1 службового розслідування, рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності.

В той же час, в порушення трудової дисципліни, Положення про Департамент безпеки та контролю та Статуту ПАТ «Центренерго», письмові пояснення на вищевказане доручення в.о. Генерального директора, Позивачем надані не були.

Враховуючи наявність у Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яке було накладене згідно Наказу №174-к від 23.06.2023 року, а також встановлені Відповідачем систематичні невиконання ОСОБА_1 неналежним чином своїх функціональних обов`язків, передбачених трудовим договором та іншими актами ПАТ «Центренерго»,- 26 червня 2023 року Наказом № 178-к ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

При цьому, ПАТ «Центренерго» в порядку ст. 149 Кодексу законів про працю України, при обранні виду стягнення було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку та обставини, за яких вчинено проступок.

Стосовно доводів Позивача, про начебто пропущення роботодавцем місячного строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності визначеної ст.148 КЗпП України, слід відмітити про наступне:

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Про вказані проступки, що мали місце , Роботодавцю стало відомо 26.05.2023 року.

Отже останнім днем притягнення до відповідальності було 26.06.2023 року, а саме в цей день Позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Слід відмітити, що законодавцем надано право роботодавцю притягнути до відповідальності працівника у місячний строк з дня виявлення проступку, а отже, відповідні дії роботодавець може вчинити як на перший-другий день, так і в останній день місяця, що й було у даній ситуації.

За змістом норми розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця можливе за сукупності умов: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; факт застосування раніше до працівника заходів дисциплінарного стягнення.

Враховуючи вище викладене, роботодавцем були дотримані всі умови п. 3 ч.1 ст.40 КЗпП України, оскільки, щодо ОСОБА_1 на момент прийняття рішення про його звільнення, вже існувало дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Окрім того, враховуючи, що роботодавцю стало відомо про порушення посадових та функціональних обов`язків ОСОБА_1 26.05.2023 року (тобто це є днем виявлення порушення трудових обов`язків працівником), то останнім днем місячного терміну для прийняття рішення щодо притягнення його до відповідальності було 26.06.2023 року - дата, коли виданий Наказ № 178-к від 26.06.2023 року «Про звільнення».

Таким чином, строки притягнення до відповідальності були дотримані роботодавцем.

У зв`язку з систематичними порушеннями норм законодавства про працю, положень Інструкції про проведення службових розслідувань в ПАТ «Центренерго» та внутрішніх документів і актів ПАТ «Центренерго» у сфері праці під час проведення службового розслідування, та враховуючи попереднє дисциплінарне стягнення у виді догани (Наказ №174-к від 23.06.2023 року), Наказом № 178-к від 26.06.2023 року «Про звільнення» ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника Департаменту безпеки та контролю ПАТ «Центренерго» на підставі п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України 26 червня 2023 року.

Звільнення за п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України проведено у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов`язків.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Пунктом 3 статті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

За змістом вказаної норми для звільнення працівника з підстав систематичного невиконання ним своїх трудових обов`язків необхідно невиконання їх без поважних причин.

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків та щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків носило систематичний характер.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (частина перша статті 147 КЗпП України). Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні:

- правил внутрішнього трудового розпорядку;

- посадових інструкцій;

- положень, наказів та розпоряджень власника.

В силу статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Встановивши систематичність порушень трудової дисципліни, Правил внутрішнього трудового розпорядку, положень, наказів та розпоряджень власника, вказані вище накази є обґрунтованими та роботодавцем дотримано норми трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Позивач не є членом профспілки, про що він зазначив у своїй позовній заяві. Відтак, попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на його звільнення - не потребується.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України - є законним та обґрунтованим.

Щодо повноважень Генерального директора накладати стягнення та звільняти працівників ПАТ «Центренерго» слід зазначити наступне:

Так, Позивач вказує на те, що начебто згідно Статуту ПАТ «Центренерго», Генеральний директор не наділений повноваженнями накладення стягнення та звільнення працівників, а Дирекція не наділені правом делегувати свої повноваження Генеральному директору.

Такі висновки не відповідають дійсності враховуючи наступне:

Відповідно до п. 18.1. Статуту, керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює колегіальний Виконавчий орган Товариства - Дирекція.

Згідно до п. 18.2. Статуту, очолює та керує діяльністю Дирекції - Генеральний директор, який обирається та повноваження якого припиняються Наглядовою радою.

Відповідно до п. 18.4. Статуту, кількісний склад Дирекції становить 9 (дев`ять) членів. Членами Дирекції є Генеральний директор та директори.

Згідно до п. 18.18. Статуту, до компетенції Дирекції належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, що охоплює юридичні та фактичні дії, які здійснюються у внутрішній та зовнішній сфері діяльності Товариства, крім питань та дій, що належать до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.

Відповідно до п. 18.19. Статуту, серед іншого, до компетенції Дирекції входять наступні повноваження:

(10) Приймає рішення про прийняття на роботу в Товариство та звільнення з роботи працівників Товариства, а також вирішує інші питання трудових відносин із працівниками Товариства.

(11) Приймає рішення про заохочення (за виключенням прийняття рішень щодо заохочення Генерального директора та членів Дирекції Товариства) та накладення стягнень на працівників Товариства.

Згідно до п. 18.28. Статуту, Генеральний директор має право одноосібно вчиняти дії передбачені п.18.19 Статуту, крім: (і) передбачених пп. 7, 8, 11, 15, 17 п.18.19 Статуту, (іі) укладення будь-яких договорів (контрактів), якщо вартість товарів (майна), та/або робіт, та/або послуг, що є предметом таких договорів становить суму, що перевищує 5% від вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства та (її) здійснення емісій цінних паперів.

Тобто у відповідності до п.18.19 (10) та п. 18.28 Статуту, Генеральний директор має право одноособово приймати рішення про прийняття на роботу в Товариство та звільнення з роботи працівників Товариства, а також вирішує інші питання трудових відносин із працівниками Товариства.

Окрім цього, відповідно до п. 18.29. Статуту, Генеральний директор має право серед іншого:

(9) Приймати на роботу, звільняти з роботи, приймати інші рішення з питань трудових відносин Товариства з працівниками Товариства, з урахуванням положень цього Статуту.

Згідно до п. 18.34. Статуту, Генеральний директор та Дирекція мають право делегувати частину належних їм повноважень конкретному члену Дирекції.

Як вже зазначалось раніше, відповідно до п. 18.4 Статуту, Генеральний директор є членом Дирекції.

Таким чином, згідно Статуту, Дирекція в праві делегувати частину повноважень Генеральному директору.

У зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації та введення Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на території Україні воєнного стану, Протоколом засідання Дирекції ПАТ «Центренерго» №11/2022 від 24.02.2022 року, відповідно до п. 18.34. Статуту, було делеговано Генеральному директору повноваження Дирекції Товариства, які зазначені у п. 18.19 Статуту, у повному обсязі на строк - до відміни встановленому порядку воєнного стану в Україні.

Таким чином, Генеральний директор згідно Статуту та з урахуванням делегованих йому Дирекцією повноважень, наділений правом приймати рішення про прийняття на роботу в Товариство та звільнення з роботи працівників Товариства, а також вирішувати інші питання трудових відносин із працівниками Товариства та приймати рішення про заохочення та накладення стягнень на працівників Товариства.

Щодо наявності мотивів на звільнення, слід зазначити наступне:

Так, в своєму позиві позивач зазначає, що між ним та в.о. Генерального директора ОСОБА_21 існували неприязні стосунки, внаслідок яких у останнього з`явився мотив на помсту та штучно створених удаваних підстав для звільнення.

Частиною 3 ст. 12, ст. 76-81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електронні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З приводу цього, слід зазначити, що дані твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, є виключно суб`єктивними припущеннями Позивача та які не відповідають дійсності.

Щодо внесення змін в наказ №178-К від 26.06.2023 року про звільнення, слід зазначити:

Так, відповідно до листів непрацездатності № 8245577-2015557358-1 та №8245577-2015629498-1 Позивач у період з 26.06.2023 року по 04.07.2023 року перебував у стані тимчасової непрацездатності.

Відповідно до листа Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області №0600-1006-8/88230 від 23.08.2023 року, лист непрацездатності ОСОБА_1 №8245577-2015557358-1 від 26.06.2023 року було відкрито (сформовано) лікарем КНП «Ружинської центральної лікарні» Ружинської селищної ради о 21 год. 01 хв.

Після закриття лікарняного, Позивач 05.07.2023 року був відсутній на робочому місці з нез`ясованих причин, у зв`язку із чим було складено акт про відсутність на робочому місці №05-13/11 від 05.07.2023 року.

Зважаючи на норми ст. 40 КЗпП України, відповідно до якої не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, наказом ПАТ «Центренерго» №200-к від 05.07.2023 року було внесено зміни до наказу №178-к від 26.06.2023 року «Про звільнення», а саме, дату звільнення 26 червня 2023 змінено на 05 липня 2023 року.

Супровідним листом №05/2642 від 06.07.2023 року, копія наказу була направлена на адресу Позивача та отримана ним 14.07.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, списком згрупованих відправлень та трекінгом із вебсайту АТ «Укрпошта».

Додатково, наказ про звільнення було направлено на мобільний телефон ОСОБА_1 з використанням додатку для обміну інформацією Viber та WatsApp.

Щодо відкриття лікарняного листа слід зазначити наступне.

Згідно журналу заїзду-виїзду автомобілів - 26.06.2023 року, ОСОБА_1 виїхав з території Товариства о 17:19. Цей факт також підтверджується пояснювальною запискою водія ОСОБА_1 - ОСОБА_22 , який зазначив, що приблизно о 17:20 отримав вказівку на виїзд. Після чого відвіз ОСОБА_1 до місця проживання. При цьому, щодо ознак хвороби - нічого зазначено не було.

Разом з тим, згідно листів (вих. № 443 від 07.07.2023 року та вих. № 475 від 14.07.2023 року р.) за підписом директора Ружинської центральної лікарні Туранської Ніни стало відомо, що ОСОБА_1 поступив на стаціонарне лікування до інфекційного відділення 26.06.2023 року о 20 год.40 хв.».

Також варто зауважити, що Позивач не повідомив керівництво про те, що він знаходиться на лікарняному. А відтак, порушив вимоги Наказу № 8 від 12.03.2023 року «про заходи щодо посилення контролю за станом трудової дисципліни», а саме: п. 4, який передбачає щоденне, до 9 години, інформування керівництва про причини невиходу на роботу, із зазначенням причини та наданням пояснень. Із вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис.

Згідно п. 3.12. «Правил Внутрішнього трудового розпорядку» розділу 3 «Обов`язки працівника» зазначено: «У разі відсутності працівника, пов`язаної з тимчасовою непрацездатністю, працівник зобов`язаний повідомити про це безпосереднього керівника (у т.ч. телефоном)».

Однак, Позивач вказані вище вимоги не виконав ані 26.06.2023 року, ані 04.07.2023 року, після закриття лікарняного. А відтак, після неприбуття Позивача на роботу 05.07.2023 року, комісією Відповідача було складено Акт про відсутність на робочому місці. Що є ще одним порушенням.

Відтак, доводи позову в частині порушення прав позивача у трудових правовідносинах, які перебували звільненню не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, оцінюються судом як необґрунтовані і безпідставні.

Враховуючи вищезазначене, доводи позову про те, що наказ №174-к від 23.06.2023 року «Про дисциплінарне стягнення», наказ №178-К від 26.06.2023 року «Про звільнення» та наказ №200-к від 05.07.2023 року «Щодо внесення змін до наказу №178-К від 26.06.2023» прийняті ПАТ «Центренерго» з порушенням чинного законодавства, зокрема, норм Кодексу законів про працю України, Статуту ПАТ «Центренерго» та інших внутрішніх документів ПАТ «Центренерго» суд вважає непереконливими і необгрунтованими, відтак позовні вимоги про визнання вказаних наказів протиправними та поновлення на роботі не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Щодо порушення конституційного права позивачки на працю та права людини слід зазначити, що ч.2 ст.1 Закону України № 2352 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України та внесені зміни до чинного законодавства, у тому числі до Кодексу Законів про працю та ст.12 КЗпП України.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. 147-1 -149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Відповідно до роз`яснень наданих на офіційному веб-сайті Управлінні держпраці: «Дисциплінарний проступок - протиправне, винне невиконання або неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків, за яке до нього можуть бути застосовані санкції дисциплінарного характеру (дисциплінарні стягнення)».

За наслідками судового розгляду суд вважає, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення у спірних правовідносинах накладено відповідно до закону, порушень прав та законних інтересів позивача, які б підлягали відновленню у судовому порядку, не вбачається.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, дії відповідача є законними, а підстави для визнання протиправним наказу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 23.06.2023 року № 174-к «Про дисциплінарне стягнення», визнання протиправним наказу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 23.06.2023 року № 178-к «Про звільнення», визнання протиправним наказу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» від 05.07.2023 року № 200-к «Щодо внесення змін до Наказу ПАТ «Центренерго» № 178-к від 26.06.2023 року», зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Центренерго» поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Департаменту безпеки та контролю Публічного акціонерного товариства «Центренерго», стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05 липня 2023 року по дату ухвалення рішення суду по суті розгляду справи, визначений без утримання податків, зборів, інших обов`язкових платежів, відсутні, позивачем не доведено позовних вимог належними і допустимими доказами, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 19, 43 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 82, 89, 109, 259, 263-265, 268, 273, 276, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 12, 29, 31, 40, 116, 117, 139, 147-150, 232, 233, 237 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 5, 7, 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст.1 Закону України «Про критичну інфраструктуру», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко