Ухвала

від 09.05.2024 по справі 753/11413/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/11413/22 Головуючий у суді І інстанції Фінагеєва І.О.

Провадження № 22-ц/824/9326/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

09 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди за неналежне виконання договірних зобов`язань,

в с т а н о в и в:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 13 березня 2024 року позивач звернувся безпосередньо до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 356 ЦПК України).

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначено, що на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, оскільки являється учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2020 року.

Відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами апеляційної скарги, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та неодноразово застосована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 11 листопада 2019 року в справі № 760/17314/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 461/7915/16-ц, від 12 грудня 2019 року в справі № 522/12770/17, від 19 грудня 2019 року в справі № 760/17314/17 та інших.

Під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі вимог закону суди мають враховувати правові позиції Верховного Суду в силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , будучи позивачем у справі, звернувся у власних інтересах з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у справі про захист прав споживачів та відшкодування шкоди за неналежне виконання договірних зобов`язань, що у свою чергу ніяким чином не стосується його соціальних прав і гарантій як учасника бойових дій.

Враховуючи наведене, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні, а тому останньому необхідно сплатити судовий збір або зазначити інші підстави для звільнення від сплати судового збору.

Як передбачено підпунктом 1.2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ураховуючи категорію спору та характер незадоволених позовних вимог, а також вимоги апеляційної скарги, сума судового збору в даному випадку становить 7 371,84 грн (4 914,56 грн /1 майнова вимога/ х 150 %).

Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; отримувач коштів: ГУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812.

Призначення платежу: *;101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за а/с ОСОБА_1 на рішення від 12 лютого 2024 року по справі № 753/11413/22, Київський апеляційний суд.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі або належним чином засвідченні копії.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).

За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового забору за подання апеляційної скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С.А. Голуб