Ухвала

від 28.11.2024 по справі 753/11413/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/11413/22 Головуючий у суді І інстанції Фінагеєва І.О.

Провадження № 22-ц/824/9326/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

28 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди за неналежне виконання договірних зобов`язань,

в с т а н о в и в:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 13 березня 2024 року позивач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись при цьому на те, що на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, оскільки являється учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 травня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення, апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення її недоліків, а саме подання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зазначена ухвала апеляційного суду тричі (13 травня 2024 року, 05 липня 2024 року та 26 серпня 2024 року) направлялася ОСОБА_1 на поштову адресу, яка зазначена ним для листування в апеляційній скарзі та в інших процесуальних документах у справі, проте поштові відправлення не були отримані адресатом та повертаються до суду з відмітками служби поштового зв`язку - «за закінченням встановленого терміну зберігання», що також підтверджується реєстрами відправки вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду та роздруківками онлайн-сервісу «Трекінг відправлень АТ «Укрпошта».

При цьому матеріали справи не містять заяви особи, яка подала апеляційну скаргу, про зміну місця проживання або перебування.

05 листопада 2024 року від імені ОСОБА_1 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло електронне звернення щодо причин неповернення апеляційної скарги у зв`язку з не усуненням її недоліків у встановлений судом строк та порушено питання про прийняття відповідного процесуального рішення у справі в найкоротший термін.

З метою забезпечення процесуальних прав позивача 08 листопада 2024 року апеляційний суд надіслав на електронну адресу, з якої надійшло вищевказане звернення, копію ухвали від 09 травня 2024 року для її виконання.

Супровідний лист разом із копією ухвали отримано адресатом 10 листопада 2024 року, про що свідчить звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) зроблено висновок про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху її вимоги позивачем не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Правом щодо продовження процесуальних строків для усунення недоліків апеляційної скарги позивач не скористався, клопотання з даного приводу не подавав, як і не зазначив причин з посиланням на відповідні норми законодавства та/або докази неможливості виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлений строк з дня її отримання.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з положеннями статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (стаття 13 ЦПК України).

За положеннями частини шостої статті 357 ЦПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається скаржнику.

Ураховуючи наведене та те, що протягом більше як піврічного терміну позивач недоліки апеляційної скарги не усунув, незважаючи на те, що апеляційний суд вживав всіх можливих заходів з метою отримання ним ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, що підтверджує триразове надіслання поштових відправлень, які не отримувалися за вказаною ним же адресою, тоді як ОСОБА_1 поцікавився рухом своєї справи з метою отримання інформації про постановлення ухвали за наслідком розгляду його скарги лише у листопаді 2024 року та отримав копію зазначеної ухвали на електронну адресу 10 листопада 2024 року, колегія суддів дійшла висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення особі, яка її подалау відповідності до вимог статей 185, 357 ЦПК України.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (Рішення від 12 липня 2007 року у справі «Станков проти Болгарії»).

Разом з тим, право скаржника на апеляційний перегляд справи не порушено, оскільки він не позбавлений права або можливості звернутися з апеляційного скаргою повторно на підставі частини восьмої статті 185 ЦПК України якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтями 185, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди за неналежне виконання договірних зобов`язань вважати неподаною та повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати скаржнику разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами. Копію апеляційної скарги залишити у справі.

Роз`яснити скаржнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених в частині другій статті 389 ЦПК України.

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар

Д.О. Таргоній