Ухвала

від 09.05.2024 по справі 990/118/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

справа №990/118/24

адміністративне провадження №Зі/990/47/24

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду ОСОБА_5. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 11 квітня 2024 року подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої ради правосуддя, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо невиконання абзацу 2 частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», абзацу 2 пункту 13.26, пункту 13.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, якими передбачено повідомити ОСОБА_2 про наявність проекту висновку після його підготовки членом Вищої ради правосуддя - Г. Усиком та направлення копії проекту висновку до електронного кабінету або електронної пошти ОСОБА_2 ; визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя відносно порушення норми частин другої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо незастосування висновку Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 року, викладеного в адміністративній справі № 822/1309/17, під час підготовки висновку від 12.02.2024 року; визнати недійсним висновок Вищої ради правосуддя в частині посилання ОСОБА_2 у заяві від 13.11.2023 року на інтернет-ресурс ІНФОРМАЦІЯ_2/; зобов`язати Вищу раду правосуддя внести виправлення у висновок від 12.02.2024 року, зазначивши інтернет-ресурс ІНФОРМАЦІЯ_1/; визнати недійсним висновок Вищої ради правосуддя в частині посилання ОСОБА_2 у заяві від 13.11.2023 року щодо підтвердження вимог щодо несумісності довіреністю на представництво Уманського міськрайонного суду Черкаської області, виданого в.о. Голови суду судді В. Гончаруку ; зобов`язати Вищу раду правосуддя внести виправлення у висновок від 12.02.2024 року, шляхом видалення інформації відносно посилання ОСОБА_2 у заяві від 13.11.2023 року на підтвердження вимог щодо несумісності довіреністю на представництво Уманського міськрайонного суду Черкаської області, виданого в.о. Голови суду судді В. Гончаруку.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про: визнання протиправними дій Вищої ради правосуддя відносно порушення норми частин другої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо незастосування висновку Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 року, викладеного в адміністративній справі № 822/1309/17, під час підготовки висновку від 12.02.2024 року; визнання недійсним висновку Вищої ради правосуддя в частині посилання ОСОБА_2 у заяві від 13.11.2023 року на інтернет-ресурс ІНФОРМАЦІЯ_2/; зобов`язання Вищої ради правосуддя внести виправлення у висновок від 12.02.2024 року, зазначивши інтернет-ресурс ІНФОРМАЦІЯ_1/; визнання недійсним висновку Вищої ради правосуддя в частині посилання ОСОБА_2 у заяві від 13.11.2023 року щодо підтвердження вимог щодо несумісності довіреністю на представництво Уманського міськрайонного суду Черкаської області, виданого в.о. Голови суду судді В. Гончаруку ; зобов`язання Вищої ради правосуддя внести виправлення у висновок від 12.02.2024 року, шляхом видалення інформації відносно посилання ОСОБА_2 у заяві від 13.11.2023 року на підтвердження вимог щодо несумісності довіреністю на представництво Уманського міськрайонного суду Черкаської області, виданого в.о. Голови суду судді В. Гончаруку.Також ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності ВРП щодо невиконання абзацу 2 частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», абзацу 2 пункту 13.26, пункту 13.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, якими передбачено повідомити ОСОБА_2 про наявність проекту висновку після його підготовки членом Вищої ради правосуддя - Г. Усиком та направлення копії проекту висновку до електронного кабінету або електронної пошти ОСОБА_2 - залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя.

06 травня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про відвід від участі у розгляді адміністративної справи №990/118/24 судді ОСОБА_5.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Так вказана заява про відвід судді ОСОБА_5. обґрунтована наступним.

Так під час розгляду адміністративної справи № 990/19/24 між головуючою у справі суддею ОСОБА_5. та ОСОБА_1 стався глибокий конфлікт за обставин, що вказана суддя разом з іншими демонстративно знущались над правами позивача, що зумовило необхідність подачі заяви про залишення позову без розгляду.

Крім того вказує, що у засобах масової інформації розміщено негативну інформацію відносно судді ОСОБА_5 , що є неприпустимим, та свідчить про порушення суддею Кодексу суддівської етики.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 не довіряє судді ОСОБА_5., а тому завідомо майбутнє рішення у справі у будь-якому випадку представником позивача ставиться під сумнів.

Отже, на думку заявника, суддя ОСОБА_5. не може брати участі у розгляді справи, оскільки є сумнів у її безсторонності, що у відповідності до п. 4 частини 1 статті 36 КАС України є підставою для відводу судді.

При цьому, до заяви долучено інформацію, викладену на інтернет-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід судді ОСОБА_5., необхідно зазначити, що доводи представника позивача фактично зводяться до суб`єктивних суджень ОСОБА_1 стосовно поведінки судді ОСОБА_5. у процесі розгляду справи № 990/19/24, у якій ОСОБА_1 мала статус позивача та, керуючись своїми процесуальними правами, заявила клопотання про залишення позову без розгляду, а також щодо інформації, викладеної на інтернет-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 року стосовно суб`єктивних тверджень автора статті стосовно судді ОСОБА_5. та членів її родини.

Тобто, доводи ОСОБА_1 свідчать саме про суб`єктивну оцінку представника позивача щодо публічно висловленої думки судді ОСОБА_5. щодо того чи іншого юридичного питання при розгляді справи № 990/19/24, а також щодо суб`єктивної оцінки стосовно судді ОСОБА_5. та членів її родини, висловленої іншою особою у засобах масової інформації.

Разом з тим, відповідно до положень частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, доводи ОСОБА_1 щодо відводу судді ґрунтуються виключно на припущеннях та суб`єктивній оцінці обставин, зазначених останньою в заяві.

Інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь судді ОСОБА_5. у розгляді позовної заяви у справі №990/118/24 і викликали необхідність її відводу, заява про відвід не містить.

З урахуванням зазначеного, вважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає, а отже в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 40 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду ОСОБА_5. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська