Ухвала

від 08.05.2024 по справі 521/4048/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/4048/23

Провадження №2/521/1836/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08травня 2024року Малиновський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді Мурзенко М.В.,

при секретарі Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 26.07.2023 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» (Код ЄДРПОУ: 40504565, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 92) суму заборгованості за утримання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 33876 (тридцять три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 12 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» (Код ЄДРПОУ: 40504565, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 92) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок..

Не погоджуючись з прийнятим рішеннямпредставниквідповідача адвокат Муравенко К.В. через систему «Електронний суд» надіслала до суду заяву про перегляд заочного рішення від 26.07.2023 року, посилаючись на те, що поштову кореспонденцію ОСОБА_1 не отримував, відповідач не згоден з розрахунком заборгованості, позивачем не надано доказів виконання (надання) послуг, за якими рахується заборгованість.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.10.2023 року заява про перегляд заочного рішення була залишена без руху, оскільки заявником не було подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26.10.2023 року було повновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Призначено справу до судового розгляду на 08.11.2023 р.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26.07.2023 року було скасовано, призначено справу до судового розгляду на 23.01.2024 року.

11 грудня 2023 року представником позивача на офіційну електронну адресу суду була подана уточнена позовна заява (а.с.128-135), яка відповідно до ухвали (протокольної) Малиновського районного суду м. Одеси від 23.01.2024 року була прийнята до провадження.

20 грудня 2023 року представником відповідача адвокатом Муравенко К.В. було подано відзив на позовну заяву. (а.с.137-176)

Судове засідання, призначене на 23.01.2024 року було проведено за участі представника позивача адвокатки Кудрінської Ю.Є., голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» - Гладченко Л.В., та представника відповідача - адвокатки Муравенко К.В. У судовому засіданні було оголошено перерву до 27.02.2024 року у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Судове засідання, призначене на 27.02.2024 року було проведено за участі представника позивача адвокатки Кудрінської Ю.Є. та представника відповідача - адвокатки Муравенко К.В. У судовому засіданні було оголошено перерву до 03.04.2024 року у зв`язку з необхідністю представника відповідача ознайомитись з додатковими матеріалами справи.

У судове засідання 03.04.2024 року представниця позивача адвокатка Кудрінської Ю.Є., голова Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» - Гладченко Л.В. не з`явились. Від адвокатки Кудрінської Ю.Є до канцелярії суду 02.04.2024 року була подана заява про відкладення розгляду справи, у якій остання вказує, що у зв?язку з вірусною хворобою позивача, її представник адвокат Кудрінська Ю.Є. вимушена звертатись до суду з проханням перенести слухання справи, особливо враховуючи той факт, що на попередньому судовому засіданні безпосередньо у судді виникли питання особисто до позивача, стосовно надання пояснень щодо виконаних ремонтних робіт у будинку АДРЕСА_1 .

Розгляд справи було відкладено на 08.05.2024 року на 11 год. 15 хв.

У судове засідання, призначене на 08.05.2024 року сторона позивача не з`явились, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином та своєчасно, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу судова повістка-повідомлення одержувачу - Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» в його електронний кабінет, документ доставлено 03.04.2024 року.

На офіційну електронну адресу суду представниця позивача адвокатка Курдрінська Ю.Є. 07.05.2024 року надіслала заяву, у якій вказала, що у зв?язку з вимушеним від`їздом представниці позивача за межи м.Одеси (за сімейними обставинами), її представник адвокат Кудрінська Ю.С. вимушена звертатись до суду з проханням перенести слухання справи, надала копії квитків. Також, представник позивача, адвокат Кудрінська Ю.С. не має можливості бути присутньою у вищезазначеному судовому засіданні, у зв?язку з тим, що її батько ОСОБА_2 знаходиться у тяжкому фізичному стані у реанімаційному відділенні клініки "Медичний дім Odrex", який також потребує уваги.

Статтею 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першастатті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 12 ЦПК України, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третястатті 13 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українипозов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18,від 27 березня 2020 року у справі №522/22303/14-ц, від 20 червня 2019 року у справі №522/7428/15, від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, Верховний Суд виклав наступні висновки: «Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.»

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 44ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 131ЦПК України, встановлено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належним йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 43 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи, наділені широким колом цивільних прав та рядом обов`язків, зокрема виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, з`являтися в судове засідання за викликом суду, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду судом враховано практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є джерелом права.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків проте, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"; рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

До клопотання про відкладення розгляду справи представником позивача було додано посадочні документи на ім`я ОСОБА_3 , з яких вбачається, останні були придбані 13.04.2024 р. та 19.04.2024 р., тобто після визначення Малиновським районним судом м. Одеси дати розгляду справи № 521/4048/23, у зв`язку з чим, суд визнає такі причини неявки до суду не поважними. Також, до матеріалів справи не було додані доказів зайнятості адвоката Кудрінської Ю.Є., та неможливості брати участі у судовому засіданні.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного суду від 22 травня 2019 року по справі 310/12817/13.

Частиною 5 ст.223та п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК Українивизначено, що у випадку повторної неявки в судове засідання позивача або не повідомлення ним про причини неявки, якщо він був належним чином повідомлений, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. (Висновок у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Враховуючи викладене, позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає залишенню без розгляду.

Керуючисьст. 43, 44, 131, 131, 210, 223, 257 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 08.05.2024 року.

Суддя: М.В. Мурзенко