Ухвала

від 10.05.2024 по справі 756/4243/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

10.05.2024 Справа № 756/4243/24

Ун.№756/4243/24

Пр.№2-з/756/63/24

У Х В А Л А

10 травня 2024 року суддя Оболонського районного суду м.Києва Майбоженко А.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Предметом спору є :

-визнання спільним майном подружжя транспортного засобу «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 ,

-виділення у власність відповідачки спірного автомобілю,

-стягнення на користь позивача 1/2 частини ринкової вартості спірного автомобіля у розмірі 910 112 грн. 50 коп.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у даній справі, в якому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження транспортного засобу.

При цьому посилається на те, що після припинення шлюбних відносин відповідачка категорично відмовляється від добровільного врегулювання спору.

Тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірного майна та передачу його іншим особам, що призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому та ефективний захист прав позивача.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Зі змісту заявлених у справі позовних вимог вбачається, що позивач вважає за можливе залишити автомобіль у власності відповідачки, стягнувши з неї грошову компенсацію вартості транспортного засобу. Тобто питання про фактичне вилучення з користування відповідача транспортного засобу не поставлено. Доказів того, що його відчуження може негативно вплинути на виконання рішення суду (у випадку задоволення позовних вимог), а також того, що відповідач має намір здійснити відчуження транспортного засобу, матеріали справи не містять.

Отже, на думку суду, позивачем не наведено достатніх підстав та не надано доказів того, як саме може бути утруднено або унеможливлено виконання рішення по суті позовних вимог в майбутньому в разі задоволення позову та відчуження транспортного відповідачкою, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя А.М. Майбоженко