Постанова

від 09.05.2024 по справі 727/10516/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року містоЧернівці справа №727/10516/23

провадження №22-ц/822/439/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.

секретар Тодоряк Г.Д.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне підприємство «Санітарія»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Санітарія» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 лютого 2024 року та на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 04 січня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Санітарія» про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, ухвалене під головуванням судді першої інстанції Одовічен Я.В.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні2023року позивач ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом до ПП «Санітарія» про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Посилалася на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 03 травня 1995 року належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 .

30 січня 2023 року нею було виявлено ознаки залиття квартири. Оскільки квартира розташована на останньому п`ятому поверсі будинку, причиною залиття міг бути лише аварійний стан покрівлі дому.

Відповідач ПП «Санітарія» є управителем житлового будинку АДРЕСА_2 .

У зв`язку з цим позивач 30 січня 2023 року звернулась до відповідача із заявою про залиття квартири, в якій просила направити комісію для обстеження покрівлі будинку і пошкодженої залиттям стелі в квартирі, виконати ремонт покрівлі.

Проте, ПП «Санітарія» комісію для обстеження покрівлі та квартири не направив. У зв`язку з бездіяльністю відповідача через декілька днів стан покрівлі та наслідки залиття було зафіксовано комісією за участю співвласників будинку, про що складено акт про залиття квартири АДРЕСА_1 від 03 лютого 2023 року. Даним актом зафіксовано факт замокання в квартирі АДРЕСА_1 : стелі в коридорі, площею 1 кв.м.; стелі в кімнаті, площею 1 кв.м.; стелі в під`їзді № НОМЕР_1 , площею 1 кв.м. Причиною замокання визнано аварійний стан покрівлі над квартирою та під`їздом , а також засмічення зливової каналізації на даху будинку.

ПП «Санітарія» тривалий час не вживало заходів щодо ремонту покрівлі, прочищення зливової каналізації та нічого не робило для усунення причин залиття. Тому залиття у квартирі АДРЕСА_3 та під`їзді будинку №222 продовжувалося протягом кількох місяців, площа замокання стелі постійно збільшувалася, почали замокати стіни, обсяги завданої шкоди зростали. Стан квартири дійшов до критичного.

26 травня 2023 року позивач повторно звернулась до відповідача з скаргою на продовжуване залиття та вимагала усунути причини залиття. Проте її звернення було проігноровано.

Вказувала на те, що відповідач як управитель багатоквартирного будинку, згідно чинних нормативно-правових актів, зобов`язаний здійснювати поточний ремонт покрівлі як спільного майна багатоквартирного будинку та у випадку виникнення аварій своєчасно виконувати аварійно-відновлювальні роботи.

Проте, всупереч вимогам п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом №76 від 17 травня 2005 року ПП «Санітарія» не було складено акт про залиття, у зв`язку з чим позивачем за участю інших співвласників будинку було складено акт про залиття від 03 лютого 2023 року за формою, передбаченою Правилами.

Для встановлення розміру завданої майнової шкоди позивач звернулась до СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» з заявою про проведення будівельно-технічної експертизи. За результатом проведеної експертизи складено висновок №115 від 30 червня 2023 року, відповідно до якого розмір завданої ОСОБА_1 майнової шкоди у зв`язку з пошкодженням квартири становить 31445 грн. 74 коп.

Зазначеним висновком експерта також встановлено причину завдання шкоди, а саме: частина бетонного перекриття цегляної надбудови виходу на дах будинку демонтована, а також технічний стан цегляної надбудови можна охарактеризувати як незадовільний, що призводить до того, що опади у вигляді дощу та снігу, які потрапляють та накопичуються на поверхні перекриття над квартирою АДРЕСА_3 , спричиняють залиття об`єкта дослідження.

Посилалась на те, що крім майнової шкоди, їй було завдано моральну шкоду. Так,протягом тривалого часу (5 місяців) відповідач ігнорував її звернення та вимоги чинного законодавства, внаслідок такої бездіяльності відбувалось тривале залиття її квартири. Технічний стан квартири неухильно погіршувався і дійшов до критичного. Належне їй майно було пошкоджено, виникла необхідність у виконанні ремонтних робіт для усунення шкоди. З урахуванням викладеного, оцінює розмір завданої їй моральної шкоди у сумі 3000 гривень.

Просила стягнути з ПП «Санітарія» на її користь завдану майнову шкоду у сумі 31445 грн. 74 коп. та завдану моральну шкоду у сумі 3000 гривень. Також просила стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства «Санітарія» на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 31445 грн. 74 коп. та 3000 грн. 00 коп. у рахунок завданої моральної шкоди, а всього 34445 грн. 74 коп.

Стягнуто з Приватного підприємства «Санітарія» на користь ОСОБА_1 понесені витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 3680 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2024 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 04 січня 2024 року повернуто до стадії підготовчого провадження у справі.

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 задоволено.

Витребувано відПП «Санітарія»договірвід 01січня 2017року,на підставіякого ПП«Санітарія» надаєпослуги зуправління багатоквартирнимжитловим будинком АДРЕСА_2 ,який бувукладений міжПП «Санітарія»та уповноваженимзагальними зборамиспіввласників багатоквартирногобудинку АДРЕСА_2 .

Витребовувані докази необхідно надати в термін до 15 січня 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м.Чернівці: м.Чернівці вул.Кафедральна, 4, каб.№8.

Роз`яснено юридичній особі наслідки, передбачені ч.8 ст. 84 ЦПК України щодо можливості застосування судом заходів процесуального примусу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Приватне підприємство «Санітарія», інтереси якого представляє адвокат Поляк П.П. в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 лютого 2024 року та ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 04 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що судом першої інстанції порушено ч. 1 ст. 84 ЦПК України, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 січня 2024 року витребувано у ПП «Санітарія» договір від 01 січня 2017 року, на підставі якого ПП «Санітарія» надає послуги з управління багатоквартирним житловим будинком АДРЕСА_2 , однак відповідачем вказана ухвала виконана не була у зв`язку із тим, що відповідно акту прийому-передачі від 28 лютого 2022 року через введення воєнного стану на території України передало на зберігання документи: оригінали договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком Бунко Вадиму, місце зберігання документів: Великобританія, Лондон. Тобто відповідачем було зазначено поважність неможливості у встановлені строки надати витребувані докази, місце їх знаходження, обставини, за настання яких існують перешкоди у наданні таких документів суду на виконання його ухвали. У свою чергу у порушення вимог ч. 10 ст. 84 ЦПК України судом першої інстанції «визнано обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, встановленою, тобто факт наявності у відповідача обов`язку утримувати в належному стані покрівлю будинку АДРЕСА_2 ».

Відтак, суд першої інстанції незважаючи на поважність причин неподання відповідачем витребуваного документу, визнав встановленими обставини щодо наявності відповідного обов`язку у ПП «Санітарія».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 січня 2024 року постановлено повернутись до стадії підготовчого провадження у справі та витребувати від ГІП «Санітарія» договір від 01 січня 2027 року, на підставі якого ПП «Санітарія» надає послуги з управління багатоквартирним житловим будинком АДРЕСА_2 , який був укладений між ПП «Санітарія» та уповноваженими загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Вважає вказану ухвалу незаконною та постановленою з порушенням норм процесуального права і оскільки вказана ухвала не підлягає окремому оскарження, заперечення на такі ухвали включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Статтею 84 ЦПК України закріплено право учасників справи у разі неможливості самостійно надати докази, подати клопотання про витребування доказів судом у строки встановлені законом.

Однак, сторона позивача не скористалась процесуальним правом, наданим їй цивільним процесуальним законом, відповідні клопотання про поновлення строку для подання клопотання заявлено не було.

У той же час лише на етапі судових дебатів представником позивачки було формально подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та витребування доказів. Позивач не був позбавлений можливості заявити відповідне клопотання на етапі підготовчого засідання. Задовольнивши вказане клопотання, суд першої інстанції фактично переклав обов`язок доказування на відповідача.

Суд першої інстанції при розгляді клопотання про повернення до підготовчого провадження та витребування доказів відкрито надає перевагу стороні позивача, тим самим порушуючи принцип змагальності сторін. Більше того, дії суду першої інстанції у вигляді повернення до підготовчого провадження без надання стороною поважних причин неможливості заявити клопотання про витребування доказів у встановлені законом строки, сприяють зловживанню позивачкою та її представником їхніми правами.

Вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та вийшов за межі позовних вимог, що є підставою скасування оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у відповідача обов`язку здійснити поточний ремонт покрівлі будинку на підставі Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на положення якого не посилалась жодна зі сторін та як доказ не подавала.

Відтак, суд першої інстанції порушив ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглянувши справу на підставі доказу, який не був поданий жодним із учасників справи.

У той же час із змісту договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком у м. Чернівці від 01 січня 2017 року вбачається, що перелік та строки надання зазначаються у додатку до договору і є невід`ємною його частиною.

Так, згідно з додатком до договору у переліку послуг, які надає ПП «Санітарія» як управитель, відсутні послуги з здійснення поточного чи капітального ремонту покрівлі, інших конструкцій будинку. Тобто у відповідача відсутній обов`язок здійснити ремонт покрівлі у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 . Ремонт, який підлягав здійсненню, є капітальним, доказів зворотного іншою стороною надано не було.

У разі задоволення апеляційної скарги відповідача в повній мірі, відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені ним витрати на правову допомогу підлягають задоволенню в повному обсязі, докази на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу будуть подані до суду протягом 5 днів з дня винесення постанови.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Байцар І.Б.,просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Посилався на те, що суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що відповідач без поважних причин не надав докази витребувані ухвалою суду.

Той факт, що відповідач є управителем дому позивача підтверджується листом Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради від 12 вересня 2023 року та рядом інших доказів встановлених судом першої інстанції. Відповідач у своєму листі від 14 лютого 2023 року також визнав, що 01 січня 2017 року між ПП «Санітарія» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 дійсно було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Обов`язки відповідача як управителя будинку чітко визначені законодавством і саме на відповідача покладено обов`язок проводити поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, проводити аварійно-відновні роботи, ліквідовувати протікання покриття.

Після 05 вересня 2018 року спірні правовідносини в будь-якому разі регулюються саме Типовим договором. Тому умови договору від 05 вересня 2018 року насправді не мають значення для встановлення обов`язків відповідача, оскільки ці обов`язки встановлені Типовим договором та чинним законодавством.

Типовий договір не подавався як доказ, оскільки він є частиною чинного законодавства.

Вважає, що суд першої інстанції правомірно повернувся до стадії підготовчого провадження, щоб отримати доказ на який посилався саме відповідач і це відповідає позиції Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що позивачці ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_4 (а.с.9-10).

30 січня 2023 року позивач звернулась до ПП «Санітарія» з письмовою заявою, зареєстрованою за №8/10, у якій повідомила про те, що через незадовільний стан покрівлі будинку АДРЕСА_2 відбулось залиття належної їй квартири АДРЕСА_3 , що розташована на п`ятому поверсі. Просила направити комісію для обстеження покриття даху будинку №222 другого під`їзду та квартири АДРЕСА_3 . Також ОСОБА_1 просила провести ремонт покриття даху в найкоротші терміни (а.с.4).

Вимоги позивача були проігноровані відповідачем.

Згідно відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради від 07 грудня 2023 року встановлено, що управителем будинку АДРЕСА_2 , яке обране співвласниками будинку на загальних зборах. Про це свідчить протокол №1 загальних зборів співвласників будинку від 10 червня 2016 року. Зазначене підприємство відповідно до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» надає послуги з утримання даного будинку та прибудинкової території. За заявою уповноваженої особи від будинку на укладення договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням ОСОБА_3 29 грудня 2016 року протокол здано на зберігання до Департаменту ЖКГ. Договір на управління між уповноваженою особою від будинку та Управителем до Департаменту не подавався (а.с.85-100).

14 лютого 2023 року на запит ОСОБА_1 відповідачем було надано відповідь про те, що 01 січня 2017 року між ПП «Санітарія» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Одночасно відповідач відмовився надати позивачу копію договору, виходячи з того, що ОСОБА_1 не є стороною договору (а.с.101).

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Санітарія» є управителем будинку АДРЕСА_2 .

Факт перебування сторін у договірних відносинах також підтверджується платіжними повідомленнями ПП «Санітарія» на ім`я ОСОБА_1 про необхідність сплати квартирної плати.

03 лютого 2023 року у зв`язку з ігноруванням ПП «Санітарія» заяви про залиття, поданої позивачем, співвласниками будинку АДРЕСА_2 було складено акт про залиття (а.с.13). Із змісту вказаного акту вбачається, що 03 лютого 2023 року в будинку АДРЕСА_2 на горищі, в квартирі АДРЕСА_3 , під`їзді № НОМЕР_1 трапилось залиття. Зокрема виявлено: замокання стелі в квартирі АДРЕСА_5 , в під`їзді 1 кв.м. Причиною залиття визначено аварійний стан покрівлі будинку над кв. АДРЕСА_6 , засмічена зливова каналізація з даху. Висновки комісії: необхідно виконати терміновий ремонт покрівлі над кв. АДРЕСА_3 та під`їздом, прочистити зливову каналізацію на даху будинку. Акт підписаний власником кв. АДРЕСА_3 , а також власниками квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 .

Із дослідженого висновку будівельно-технічної експертизи №115 від 30 червня 2023 року встановлено, що відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , вона знаходиться на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_2 з плоским руберойдовим дахом. При обстеженні сходової клітини п`ятого поверху будинку №222 встановлено, що поруч із квартирою АДРЕСА_3 розташовані металеві сходи для виходу на дах через дерев`яний люк. Над дерев`яним люком влаштована цегляна надбудова для виходу на дах. Вона має свій дах із бетонних плит, накритий руберойдом, і отвір у вигляді дверей, що забезпечує вихід на покрівлю. Розміри прорізу в плиті для встановлення дерев`яного люку 0,7м. *0,85 м. Дана цегляна надбудова для виходу на дах частково розташована над квартирою АДРЕСА_3 та сходовою клітиною житлового будинку АДРЕСА_2 .

Як видно із фототаблиць, частина бетонного перекриття цегляної надбудови: виходу на дах будинку демонтована, а також технічний стан покрівлі надбудови можна охарактеризувати як незадовільний, що призводить до того, що опади у вигляді дощу та снігу, які потрапляють та накопичуються на поверхні перекриття над квартирою АДРЕСА_3 і спричиняють залиття об`єкту дослідження.

Розмір майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , визначений станом на час проведення експертизи, з урахуванням опосередкованих цін на будівельні матеріали, становить 31445 грн. 74 коп. (а.с.24-40).

Вартість проведеного експертного дослідження складає 3680 грн. 00 коп.

Мотиви та доводи, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права переглядаючи рішення суду

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач довела належними та допустимими доказами факт залиття її квартири внаслідок неправомірних дій відповідача, довела розмір завданих матеріальних збитків та завдання моральної шкоди, тоді як відповідач не спростував своєї вини у залитті квартири позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Щодо стягнення матеріальної шкоди

Частиною першоюстатті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з пунктами 4, 5статті 27 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.

У разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

Судом встановлено, що згідно відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради від 07 грудня 2023 року, управителем будинку АДРЕСА_2 , яке обране співвласниками будинку на загальних зборах. Про це свідчить протокол №1 загальних зборів співвласників будинку від 10 червня 2016 року.

Вказане підприємство відповідно до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» надає послуги з утримання даного будинку та прибудинкової території. За заявою уповноваженої особи від будинку на укладення договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням ОСОБА_3 29 грудня 2016 року протокол здано на зберігання до Департаменту ЖКГ. Договір на управління між уповноваженою особою від будинку та Управителем до Департаменту не подавався (а.с.85-100).

01 січня 2017 року між ПП «Санітарія» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Санітарія» є управителем будинку АДРЕСА_2 , що підтвердив в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 .

Порядок забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством визначеноЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно достатті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено права і обов`язки виконавців комунальних послуг та управителів, зокрема, управитель зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку.

Обов`язок проведення поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку покладено на управителя в силу вимог ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року.

Згідно з розділом 2 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженихнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76визначено, що технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем, тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів. Метою підготовки житлового фонду до сезонної експлуатації є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог щодо експлуатації приміщень жилих будинків і режимів функціонування інженерного обладнання. Під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються такі роботи: усунення несправностей: стін, фасадів, дахів, віконних і дверних заповнень, а також опалювальних печей, димоходів, газоходів, внутрішніх систем тепло-, водо- та електропостачання й установок із газовими нагрівачами; приведення в технічно справний стан прибудинкової території із забезпеченням безперешкодного відведення атмосферних і талих вод від відмостки, спусків (входів) у підвал і їх віконних приямків; забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів (пункти 2.1, 2.8.1, 2.8.2 Правил).

Згідно з пунктом 2.4.1. Правил організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій.

Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженимнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №150 від 10 серпня 2004 рокуна виконання положеньЗакону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачений такий вид надання послуг суб`єктами господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, як ремонт даху та покрівлі.

Також, згідно п.3-1 розділу VIЗакону до затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком сторони укладають договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за формою та на умовах, погоджених між управителем та співвласниками, а в разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах - виконавчим органом місцевої ради. Умови таких договорів, що суперечать положенням Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком після його затвердження Кабінетом Міністрів України, не застосовуються, а регулювання відносин сторін договору в цій частині здійснюється згідно з відповідними нормами Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

05 вересня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №712 було затверджено Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Пунктом 3 Типового договору визначено, що послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, зокрема: поточний ремонтспільного майна багатоквартирного будинку.

Кожен із співвласників має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуги з управління та незаконного проникнення управителем в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна) (п.5 Договору).

Згідно з частиною третьоюстатті 386 ЦК Українивласник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно достатті22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 1166 та 1167ЦК Українидозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другоїстатті 1166 ЦК Україниособа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною першоюстатті 1167 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджениминаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року №927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

У додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Аналізуючи приписи наведених правових норм, що регулюють спірні правовідносини у межах пред`явленого позову, суд констатує, що у разі залиття квартири позивач (власник квартири) зобов`язаний належним чином зафіксувати факт залиття квартири та підтвердити фактичний розмір понесених збитків чи заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до ч.6 ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

03 лютого 2023 року у зв`язку з ігноруванням ПП «Санітарія» заяви про залиття, поданої позивачем, співвласниками будинку АДРЕСА_2 було складено акт про залиття (а.с.13).

Із змісту вказаного акту вбачається, що 03 лютого 2023 року в будинку АДРЕСА_2 на горищі, в квартирі АДРЕСА_3 , під`їзді № НОМЕР_1 трапилось залиття. Зокрема виявлено: замокання стелі в квартирі АДРЕСА_5 , в під`їзді 1 кв.м. Причиною залиття визначено аварійний стан покрівлі будинку над кв. АДРЕСА_6 , засмічена зливова каналізація з даху. Висновки комісії: необхідно виконати терміновий ремонт покрівлі над кв. АДРЕСА_3 та під`їздом, прочистити зливову каналізацію на даху будинку. Акт підписаний власником кв. АДРЕСА_3 , а також власниками квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 (а.с.13).

Встановивши, на підставі акту від 03 лютого 2023 року, факт залиття квартири позивачки внаслідок протікання покриття даху житлового будинку, та відсутності доказів того, що спричинена цим шкода завдана не з вини відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки обов`язок з обслуговування та ремонту покриття даху житлового будинку покладено саме на відповідача, як виконавця послуг та управителя будинку, який неналежно виконував свої обов`язки щодо обслуговування та ремонту даху будинку, позивачка довела наявність протиправної поведінки відповідача, наслідком якої виникли збитки, прямий причинний зв`язок між діями відповідача та збитками, понесеними позивачкою та наявність вини відповідача у їх виникненні.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про те, що підприємство не несе цивільно-правову відповідальність за збитки, понесені позивачкою. Також, відповідачем не спростовано розмір матеріальної шкоди, завданої позивачці внаслідок залиття її квартири з даху будинку, який вона просила стягнути з відповідача.

Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, щодоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:1)письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експертаце докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 110 ЦПК Українивисновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №115 від 30 червня 2023 року вбачається, що відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , вона знаходиться на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_2 з плоским руберойдовим дахом. При обстеженні сходової клітини п`ятого поверху будинку №222 встановлено, що поруч із квартирою АДРЕСА_3 розташовані металеві сходи для виходу на дах через дерев`яний люк. Над дерев`яним люком влаштована цегляна надбудова для виходу на дах. Вона має свій дах із бетонних плит, накритий руберойдом, і отвір у вигляді дверей, що забезпечує вихід на покрівлю. Розміри прорізу в плиті для встановлення дерев`яного люку 0,7 м * 0,85 м. Дана цегляна надбудова для виходу на дах частково розташована над квартирою АДРЕСА_1 .

Як видно із фототаблиць, частина бетонного перекриття цегляної надбудови: виходу на дах будинку демонтована, а також технічний стан покрівлі надбудови можна охарактеризувати як незадовільний, що призводить до того, що опади у вигляді дощу та снігу, які потрапляють та накопичуються на поверхні перекриття над квартирою АДРЕСА_3 і спричиняють залиття об`єкту дослідження.

Розмір майновоїшкоди,завданої внаслідокзалиття квартири АДРЕСА_1 ,визначений станомна часпроведення експертизи,з урахуваннямопосередкованих цінна будівельніматеріали, становить 31445 грн. 74 коп. (а.с.24-40).

Відповідачем не оспорюється виведена сума завданої шкоди згідно висновку будівельно-технічної експертизи №115 від 30 червня 2023 року.

Аналізуючи зазначене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач ПП «Санітарія» не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачки, не надав доказів існування непереборних перешкод у виконанні вимог ст.ст.43,81 ЦПК Українищодо доведення обставин, на які він посилається, як на підставу заперечень на позов, не надав доказів щодо іншого розміру спричиненої позивачці шкоди, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Щодо оскарження ухвали суду

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2ст. 83 ЦПК Українисторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 4ст. 83 ЦПК Україниякщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 5ст. 83 ЦПК Українивизначено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8ст. 83 ЦПК України).

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч.9ст. 83 ЦПК України).

Частиною 1ст. 84 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

За положеннями ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, підготовче судове засідання у даній справі закрито 16 листопада 2023 року і призначено справу до розгляду по суті.

20 грудня 2023 року адвокат Байцар І.Б., який діє в інтересах позивачки, подав до суду клопотання про витребування доказів, однак не звернувся до суду із клопотаннями про поновлення процесуальних строків для подання зазначеного клопотання про витребування доказів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції з метою встановлення усіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору по суті, для забезпечення рівності учасників судового процесу при розгляді справи своєю ухвалою від 04 січня 2024 року за клопотанням представника позивача повернувся до стадії підготовчого провадження у справі і витребував від ПП «Санітарія» договір від 01 січня 2017 року, на підставі якого ПП «Санітарія» надає послуги з управління багатоквартирним житловим будинком АДРЕСА_2 .

Аналізуючи процесуальні норми закону, суд першої інстанції ухвалюючи ухвалу від 04 січня 2024 року про повернення до підготовчого судового засідання та витребування доказів не вирішував питання поважності поновлення процесуальних строків для вчинення відповідної процесуальної дії та не поновив такий строк, чим допустив порушення процесуальних норм.

Однак, колегія суддів вважає, що таке порушення норм процесуального права, не вплинуло на вирішення спору по суті, а тому такі доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд в порушення процесуального права виніс ухвалу 04 січня 2024 року про повернення до стадії підготовчого провадження та витребування доказів без прохання поновити строк для подання відповідного клопотання не можуть слугувати підставою для скасування рішення, оскільки оскарження такої ухвали суду першої інстанції є суто формальним підходом представника відповідача для задоволення вимог відповідача та свідчить про надмірний формалізм у веденні даної справи.

Натомість, відповідачем вимоги ухвали суду від 04 січня 2024 року виконані не були, відповідач надав суду копію акту прийому-передачі від 28 лютого 2022 року, згідно якого ПП «Санітарія» у зв`язку з введенням воєнного стану на території України передало на зберігання документи: оригінали договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком Бунко Вадиму. Місце зберігання документів: Великобританія, Лондон (а.с.128 на звороті).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем не було виконано вимоги ухвали суду від 04 січня 2024 року без поважних причин, оскільки договір від 01 січня 2017 року мав би перебувати у володінні юридичної особи, місце розташування якої знаходиться в м.Чернівці, зміст даного договору йому відомий, він не був позбавлений можливості надати суду його належним чином засвідчену паперову копію чи електронну копію документа.

ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці так і за законом.

Враховуючи те, що судом першої інстанції вживалися всі передбачені законом дії для ефективного захисту права позивача, суд апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача, не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак, не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Щодо стягнення моральної шкоди

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 , крім вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям її квартири, просила також стягнути з відповідача на її користь 3000,00 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Задовольняючи вказані позовні вимоги, стягуючи з відповідача на користь позивачки відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн., суд першої інстанції посилався на тривалість вимушених змін у житті позивачки та її сім`ї, тривале перебування в стані стресу та зниження якості проживання та небажання відповідача добровільно відшкодувати завдану шкоду та усунути своєчасно причини виникнення цієї шкоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та другастатті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чибездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною першоюстатті 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З урахуванням обставин і характеру заподіяння шкоди, тривалості моральних страждань позивачки внаслідок залиття її квартири з вини відповідача, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, вимушених змін у її житті, глибину її душевних та психічних страждань, пов`язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню 3000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки такий розмір моральної шкоди відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Апеляційна скарга не містить інших доводів незгоди з висновками суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, а тому колегія суддів погоджується з визначеним розміром стягнутої моральної шкоди.

Таким чином, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивачів, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що завдана позивачці шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 лютого 2024 року та ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 04 січня 2024 року, слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст.368,374, 375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Санітарія» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 лютого 2024 року та ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 04 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10 травня 2024 року.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: І.Н. Лисак

І.Б. Перепелюк