16/309
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.12.07 р. Справа № 16/309
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
При секретарі Муравйова М.В., розглянувш?и матеріали справи
за позовом Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Н-Н”, м.Донецьк
про стягнення 5136, 07 грн.
За участю представників сторін :
від позивача: Ушаков Г.М. по дор.
від відповідача: Брагіна І.О. по дор.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Донецької області 08.10.07р. порушено провадження по справі за позовом Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Н-Н”, м.Донецьк, про стягнення 5136, 07 грн. , з яких : 4 860 грн. 76 коп. - заборгованість , 465 грн. 18 коп. - пеня , 117 грн. 20 коп. - індекс інфляції , 24 грн. 97 коп. - 3 % річних .
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, з приводу чого фіксацію здійснено не було. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на не належне виконання вимог договору оренди № 140 від 01.09.2003р., договору на надання послуг по забеспеченню електропостачанням , теплопостачанням та іншими послугами зі сторони відповідача від 01.10.2003р., додаткової угоди № 1 від 01.09.2004р. , на підставі чого просить стягнути з нього борг за орендні платежі та послуги по забезпеченню електропостачанням , теплопостачанням та іншими послугами , на підставі чого просить стягнути штрафні санкції ( пеню ) , з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції .
Згідно ч.4. ст. 22 ГПК України - позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову , збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках , передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Позивачем в порядку ст. 22 ГПК було надано заяву за № 01-1/646 – юр від 26.10.2007р. про уточнення позовних вимог , згідно якої він збільшує позовні вимоги , а саме : суму боргу за надання послуг по забеспеченню електропостачанням , теплопостачанням та іншими послугами , яка складає 7 275 грн. 97 коп. ; індексу інфляції за договором , що складає - 417 грн. 44 коп. , суму 3 % річних за договором , що складає - 65 грн. 94 коп. , суму пені , що складає 312 грн. 41 коп.
Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі з урахуванням штрафних санкцій , з приводу чого надав відзив на позовну заяву від 06.12.2007р.
Справа розглянута за наявними в неї документами на підставі ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
01.09.2003р. між сторонами був укладений договір оренди № 140 , згідно з яким позивач надав відповідачу в оренду нежитлове приміщення - виробничі приміщення загальною площею 176,90 м.кв., що знаходиться на першому поверсі ІІІ блоку п`ятиповерхового будинку , розташованого за адресою: м. Донецьк , б-р .Шевченко, 26 , вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить на 01.06.2003р., 185 037 , 40 грн. ( п.1.1 договору ) .
За правовою природою зазначений договір є договором найма ( оренди ) .
Глава 58 Цивільного кодексу України регулює питання щодо найму (оренди). За договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Істотними умовами вказаного договору законодавець передбачив предмет договору, плату за користування майном і строк дії договору. Договор оренди, на який посилається позивач, є укладений відповідно до норм Закону.
Приміщення , а саме : кімнати № 3102 , № 3105 , розташовані на 1 - му поверсі ІІІ блоку , площею 176 , 90 кв.м. , за адресою : м. Донецьк , б-р. Шевченко, 26 , було передано в оренду відповідно до акту прийому-передачі від 01.10.2003 року, підписаного сторонами.
Відповідно до п.3.1. договору оренди № 140 , орендна плата , визначена на підставі Методики розрахунків орендної плати , затвердженої Кабінетом Міністрів України , і становить без ПДВ за липень 2003 року ( базовий) місяць розрахунку - 1 233 , 58 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку , визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди – вересень 2003 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень та вересень 2003 року . Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць .
Відповідно до п. 3.3, 5.2 договору оренди на відповідача покладалися обов'язки: 1) перераховувати орендодавцю орендну плату в розмірі 100% з урахуванням ПДВ; 2) своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Заборгованість по спірному договору оренди № 140 позивачем не заявлялася .
Окрім того, суд з`ясував , що між сторонами 01.10.2003р. був укладений договір на відшкодування витрат на утримання орендованого нежитлового майна та представлення комунальних послуг орендодавцю .
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є подібним до договору про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України та на суперечить приписам статті 4 ЦК УРСР.
Таким чином, в силу статті 4 ЦК УРСР, статті 901 ЦК України, а також розділів 1-2 Договору, Виконавець зобов'язався надавати Замовникові послуги щодо по забезпеченню обслуговування, експлуатації та ремонту приміщень площею 176 , 90 м2 на першому поверсі ІІІ блоку п`ятиповерхового будинку , розташованого за адресою: м. Донецьк , б-р .Шевченко, 26 , а Замовник зобов'язався сплачувати зазначені послуги у визначеному Договором розмірі .
Пунктом 2.2.3 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 01.09.04 року) зазначено, що оплата послуг провадиться щомісяця, до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку на оплату, який Замовник має отримати у Виконавця щомісяця, до 5 числа наступного за звітним місяця.
За розрахунком позивача, за період з січня 2007 року по вересень 2007 року Виконавцеві надано послуги у розмірі 7 376 грн. 44 коп. , що додатково підтверджується відповідними рахунками-фактурами : ЧМ –0000060 від 31.01.2007р., ЧМ-0000170 від 28.02.2007р., ЧМ- 0000213 від 30.03.2007р., ЧМ-0000331 від 30.04.2007р. , ЧМ-0000420 від 31.05.2007р., ЧМ- 0000502 від 25.06.2007р., ЧМ-0000605 від 31.07.2007р., ЧМ-0000626 від 31.08.2007р., ЧМ-0000765 від 28.09.2007р.
Право грошової вимоги на загальну суму боргу виникло у позивача згідно норм статті 530 ЦК України та пункту 2.2.3 Договору, втім за кожен окремий місяць право грошової вимоги виникало 21 числа наступного за звітним місяця.
Суду надано докази часткової оплати боргу в сумі 100 грн. 47 коп., що випливає з розрахунків позивача та наданих суду платіжних документів.
Таким чином, грошове зобов'язання Замовника перед Виконавцем на суму 7 275 грн. 97 коп. на момент подання заяви про збільшення позовних вимог ( № 01-1/646 – юр від 26.10.2007р. ) – виконане не було, на порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Зі сторони відповідача сума заборгованості визнана в повному обсязі ( відзив б/н від 06.12.2007р.) .
Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу в сумі 7 275 грн. 97 коп., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання за умовами пункту 2.2.3 Договору тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що повністю відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( за умовами передбаченими договором). Пеня - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Судом арифметично перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 312 грн. 41 коп ( уточнення № 01-1/646 – юр від 26.10.2007р.) , нарахованої у період не більше 180 днів з моменту виникнення права вимоги за кожним з рахунків, а оскільки подібний спосіб нарахування відповідає нормам частини 6 статті 232 ГК України, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 року “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, індекс інфляції та три проценти річних з простроченої суми за період з моменту виникнення права грошової вимоги до 01.10.07 року становлять відповідно : 417 грн. 44 коп. - індекс інфляції ; 65 грн. 94 коп. - 3 % річних ( уточнення № 01-1/646 – юр від 26.10.2007р.) .
Позовні вимоги в цій частині являються обгрунтованими та такими , що підлягають задоволенню .
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач суму основного боргу та штрафних санкцій визнав .
Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.
На підставі ст.4 ЦК УРСР, ст.ст.204, 525-526, 549-550, 777 , 785, 782 , 901-907 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, п.11 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Н-Н”, м.Донецьк, про стягнення 8 071 грн. 76 коп. , з яких : 7 275 грн. 97 коп. - заборгованість , 312 грн. 41 коп. - пеня , 417 грн. 44 коп. - індекс інфляції , 65 грн. 94 коп. - 3 % річних , задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Н-Н”, м.Донецьк, вул. Рудокопов , 1 ( р/р 26004959676924 в філії ПУМБ м.Донецька , МФО 335537 , ЗКПО 23785529 ) на користь Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк, б. Шевченка, 26, ( р/р 26003018926980 в філії ДРУ “ Фінанси та кредит “ , МФО 335816 , ЄДРПОУ 00193714) - 7 275 грн. 97 коп. - заборгованість , 312 грн. 41 коп. - пеня , 417 грн. 44 коп. - індекс інфляції , 65 грн. 94 коп. - 3 % річних , 102 грн. 00 коп - витрати по сплаті державного мита по майновому спору ; 118 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Рішення підписане 06.12.2007р.
Суддя Манжур В.В.
Надруковано 3 примірника :
1 прим- Господарському суду Донецької області
2 прим - сторонам
Виконавець- Подолян О.О.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2007 |
Оприлюднено | 12.12.2007 |
Номер документу | 1189500 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні