Рішення

від 06.12.2007 по справі 29/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/320

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.12.07 р.                                                                               Справа № 29/320                               

Суддя господарського суду Донецької області Гаврищук Т.Г.

при секретарі судового засідання Пашко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Стаханівський завод феросплавів” м. Стаханов.

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Горлівський коксохім” м. Горлівка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство “Донецька залізниця” м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Істек” м. Донецьк

про стягнення 1424,88 грн..

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

від ДП “Донецька залізниця” – Петренко О.Г. – довір.

від ТОВ “Істек” – не з'явився

Суть справи :

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Стаханівський завод феросплавів”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Горлівський коксохім” про стягнення 1424,88 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на понесені витрати, у зв'язку із переадресуванням вагонів №№ 66554403, 67165431 помилково направлених  відповідачем на його адресу.

У зв'язку із нез'явленням в засідання представника відповідача, розгляд справи відкладався, про що відповідач був належним чином повідомлений шляхом направлення  відповідної ухвали за його адресою.

Відповідач відзив не надав, в судове засідання знов не з'явився, в зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Ухвалою суду  від 11.10.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Істек”.

Ухвалою суду  від 14.11.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Державне підприємство “Донецька залізниця”.

Представник ТОВ “Істек” до суду не з'явився, письмові пояснення по справі не надав.   

Донецька залізниця надала письмові пояснення від 05.12.2007р., у яких навела розрахунок нарахованих позивачеві сум плати за користування та плати за подачу і прибирання спірних вагонів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд, встановив:

Згідно умов договору залізничного перевезення вантажів, оформленого між ТОВ “Істек” та Державним підприємством «Донецька залізниця», 12.08.2006р. за залізничними накладними № № 48947710, 48947711 у п/вагонах №№ 66554403, 67165431 зі станції «Горлівка» Донецької залізниці до одержувача - Відкрите акціонерне товариство “Стаханівський завод феросплавів” на станцію призначення Стаханов, Донецька залізниця був відвантажений горішок коксовий.

У графі 4 цих накладних міститься відмітка відправника про те, що вантаж є власністю ЗАТ “Горлівський коксохім”.

Відповідач 14.08.2006 р. звернувся до позивача з листом № 168, яким просив переадресувати помилково направлені  в адресу останнього  вагони №№ 66554403, 67165431 за накладеними № № 48947710, 48947711 по реквізитам: отримувач – ТОВ “Істек”, 83028, м. Донецьк, вул. Травнева, 66, код підприємства – 1556, з.д. станція – Горлівка, Дон.з.д., код станції - 483007. У наведеному листі відповідач зазначив, що він гарантує позивачеві оплату витрат на переадресування цих вагонів та залізничного тарифу.

Позивачем 15.08.2006р. на ім'я начальника станції Стаханов Донецької залізниці було направлено відповідну заяву про переадресування наведених вагонів.

Станцією Стаханов Донецької залізниці наказом № 1747 від 16.08.2007 р. був наданий дозвіл на переадресування вантажу на адресу ТОВ “Істек” по новим документам.

Згідно до цього наказу 19.08.2007 р. було здійснено переадресування вагонів №№ 66554403, 67165431 в адресу ТОВ “Істек”, що засвідчується квитанціями про приймання вантажу №№ 48115570, 48115571.

За відомостями  №№ 1408737, 1408738 за 14.08.2006 р. та №№ 1908760, 1908761 від 19.08.2006 р. залізницею було нараховано позивачеві плату за користування наведеними вагонами згідно Правил користування вагонами і контейнерами, затв. наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 р., в сумі 658 грн.60 коп. та плату за подачу і прибирання вагонів в розмірі 528 грн.80 коп.

Наведені суми були списані з особового рахунку позивача по Єдиному ТехПД, що засвідчується відповідними переліками ТехПД за № 46 від 16.08.2006 р., № 48 від 22.08.2006 р.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті витрат на переадресування  вагонів належним чином не виконав,  сума 1424,88 грн. не була перерахована позивачеві.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. 174 цього кодексу  господарські зобов'язання можуть виникати: у тому числі  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при  здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом .

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

З урахуванням вищевикладеного вимоги позивача про стягнення 1424,88 грн. підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства “Стаханівський завод феросплавів” до Закритого акціонерного товариства “Горлівський коксохім” про стягнення 1424,88 грн. задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Горлівський коксохім” (84609, м. Горлівка, Донецької області, пр. Умова, 1, р/рахунок № 26008301778526 в ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, код ЗКПО 33603910) на користь Відкритого акціонерного товариства “Стаханівський завод феросплавів” (94000, м. Стаханов, Луганської області, р/р № 26003130026039 в ЗАТ КБ “ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЗКПО 00186513) суму – 1424,88 грн.,  витрати по сплаченому держмиту у сумі 102,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00  грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя                                                                         Гаврищук Т.Г.