Рішення

від 30.04.2024 по справі 916/5289/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5289/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Павловій О.В.,

розглянувши справу № 916/5289/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» (65058, Одеська обл., м. Одеса, пров. Місячний, буд. 4; код ЄДРПОУ 40542616)

до відповідача: Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 04056919)

про стягнення 64 473,14 грн;

представники сторін:

від позивача Швець К.О.

від відповідача Явченко Д.В.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Явченко Д.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому просив суд:

- стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» 16 707,05 грн - заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), 4 330,37 грн - інфляційні витрати, 1 050,44 грн - 3% річних за квартиру АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» 17 419,45 грн - заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), 4 509,79 грн - інфляційні витрати, 1 092,62 грн - 3% річних за квартиру АДРЕСА_2 ;

- стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» 14 584,54 грн - заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), 3 955,58 грн - інфляційні витрати, 823,30 грн - 3% річних за квартиру АДРЕСА_3 ;

- стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» 17 843,69 грн - заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), 6 250,77 грн - інфляційні витрати, 1 517,67 грн - 3% річних за квартиру АДРЕСА_4

шляхом стягнення заборгованості з відкритих у Казначействі рахунків Виконавчого комітету Одеської міської ради.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної сплати внесків на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів щодо квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 за адресою: м. Одеса, пров. Місячний, 6. Вказує на Акт приймання-передачі житлового будинку № 6 по провулку Місячний в управління (на баланс) ОСББ «Лунний» від 30.06.2017, Рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Лунний», а саме рішення від 29.06.2016 в частині встановлення внесків на утримання будинків і прибудинкових територій у розмірі 2,89грн. за 1 кв.м для жилих приміщень та 3,70грн. для нежилих приміщень з липня 2016 року, рішення від 27.12.2017 щодо встановлення внесків у розмірі 4,50 грн. з січня 2018 року, рішення від 27.01.2019 щодо встановлення внесків у розмірі 5грн.за 1 кв.м., рішення від 25.10.2020 щодо встановлення внесків у розмірі 5,5 грн. за 1 кв.м. з 01.01.2021.

Також зазначає, що квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 (до 20.11.2021 коли право власності на неї набув гр-нин Ільницький В.І.) належать територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності.

Зазначає про наявність заборгованості відповідача за вивіз твердих побутових відходів за період з серпня 2017 року по жовтень 2023 року та вказує на рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 143 від 28.05.2015, № 316 від 26.07.2018, № 23 від 27.01.2021, № 319 від 24.11.2022, якими встановлювались відповідні тарифи на вказані послуги.

Надає розрахунок позовних вимог з урахуванням основної заборгованості в залежності від площі квартир, з зазначенням періодів нарахування та розрахунок 3% річних та інфляційних з посиланням на ч.2 ст.265 Цивільного Кодексу України.

Також посилається на правове регулювання відносин Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Ухвалою від 18.12.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено 10ти денний строк для усунення виявлених недоліків.

21.12.2023 позивачем через електронний суд подано заяву про усунення недоліків, в зв`язку з чим ухвалою від 25.12.2023 було відкрито провадження у справі № 916/5289/23 за правилами загального позовного провадження, Виконавчий комітет Одеської міської ради залучено в якості третьої особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Підготовче судове засідання призначено на 24.01.2024.

09.01.2024 відповідачем через електронний суд подано відзив на позовну заяву, в якому він у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі. Посилається на неповідомлення його про проведення загальних зборів ОСББ, наводить чинне законодавство з питань функціонування об`єднань співвласників багатоквартирного будинку. Вказує на відсутність у наданих позивачем протоколах ані порядку, ані строків, ані рахунків для оплати внесків, ані порядку їх використання. Також зазначає на відсутність доказів оприлюднення рішень загальних зборів відповідача з вказаних питань, та наявність недоліків у протоколах загальних зборів.

З посиланням на чинне законодавство та статут відповідача вказує на право всіх співвласників брати участь у загальних зборах, порушення порядку повідомлення про такі збори, відсутність доказів присутності повноважного представника на зборах, відсутність економічного обґрунтування розміру встановлених внесків, відсутність технічної документації на весь будинок та землевпорядної документації на земельну ділянку, відсутність документів на підставі яких розраховувався тариф. Також посилається на введення з 24.02.2022 воєнного стану на всій території України, засвідчення листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 форс мажорної обставини у вигляді військової агресії проти України, Постанову КМУ від 05.03.2022 № 206 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» стосовно заборони в умовах воєнного стану нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Зазначає про проживання у заявлених квартирах громадян та необхідність покладення саме на них заявлених позивачем витрат. Вказує на відсутність простроченого грошового зобов`язання з боку відповідача та як наслідок відсутність підстав застосування ч.2 ст.265 Цивільного Кодексу України щодо стягнення 3% річних та інфляційних. Також клопоче про застосування наслідків спливу строку позовної давності. З наведених та більш детально викладених у відзиві підстав просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.192 т.1).

09.01.2024 відповідачем також було подано клопотання про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради (а.с. 238 т.1). Вказане клопотання судом розглянуто та залишено без задоволення протокольною ухвалою в зв`язку з відсутністю передбачених ст.50 Господарського процесуального Кодексу України підстав для такого залучення, а саме через недоведеність того, що рішення у справі може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї із сторін.

10.01.2024 до суду надійшли письмові пояснення від Виконавчого комітету Одеської міської ради. В своїх поясненнях заперечує проти позовних вимог посилаючись на відсутність підстав для стягнення грошових коштів саме з виконавчого комітету, наводить посилання на діюче законодавство з питань діяльності органів місцевого самоврядування, вказує що Рада та Виконком є різними самостійними юридичними особами, підтримує правову позицію викладену відповідачем у відзиві, наводить посилання на судову практику. З цих та більш детально викладених у поясненні підстав просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 13-17 т.2).

23.01.2024 від позивача через електронний суд надійшло клопотання про відкладення розгляду справив зв`язку з перебуванням представника поза межами України.

Вказане клопотання судом задоволено протокольною ухвалою в судовому засіданні 24.01.2024, наступне підготовче засідання призначено на 21.02.2024.

01.02.2024 позивач через електронний суд надав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити у повному обсязі. Наголошував на прийняття рішень загальними зборами позивача з дотриманням вимог чинного законодавства, можливість відповідача отримати безперешкодний доступ до всіх протоколів загальних зборів та результатів голосування, обізнаність відповідача з проведенням таких зборів, встановлення загальними зборами порядку сплати та розміру таких внесків, свідоме ухилення відповідача від сплати обов`язкових внесків на утримання багатоквартирного будинку, покладання чинним законодавством саме на співвласника майна відповідного обов`язку без можливості перекладання його на орендарів майна, наявність права у об`єднання співвласників самостійно визначати порядок, перелік та розміри внесків співвласників, посилається на практику Верховного Суду з наведених питань.

Вважає позовні вимоги обґрунтованими та законними, вказує на безпідставність посилань відповідача на Постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 через помилкове ототожнювання відповідачем позовних вимог з сумами комунальних платежів. Також зазначає про відсутність форс-мажорних обставин та пропуску строку позовної давності та більш детально обґрунтовує раніше викладені доводи на підтвердження позовних вимог (а.с. 29-33 т.2)

В судовому засідання 21.02.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 13.03.2024.

27.02.2024 позивач через електронний суд надав заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення за квартиру АДРЕСА_8 , а саме - 17 843,69 грн - заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), 6 250,77 грн - інфляційних витрат, 1 517,67 грн 3% річних. Ухвалою від 13.03.2024 вказану заяву позивача задоволено.

В зв`язку з необхідністю додаткового з`ясування питань та доводів сторін з приводу методики розрахунку позовних вимог, визначення періодів нарахування, моменту виникнення зобов`язань, необхідністю огляду оригіналу повного тексту протоколу загальних зборів від 25.10.2020 та інших пов`язаних з дослідженням доказів та розглядом справи по суті питань, судове засідання відкладалось на 01.04.2024, 15.04.2024, 23.04.2024, 30.04.2024.

22.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення позивача.

30.04.20204 в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Дослідивши обставин справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.385 Цивільного Кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

У ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначені в тому числі наступні терміни:

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Факт належності квартир по провулку Місячному в Одесі № 22, № 41, № 57 та № 24 (до 20.11.2021 коли право власності на неї набув гр-нин Ільницький В.І.) територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності не заперечується сторонами та підтверджується наданими по справі доказами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Лунний», від 29.06.2016, від 27.12.2017, від 27.01.2019, від 25.10.2020.

Відповідно до ст.10 вказаного Закону Органами управління об`єднання співвласників є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті.

Аналогічна норма щодо загальних зборів як вищого органу управління об`єднання наявна у розділі ІІІ Статуту позивача.

Ст.10 вказаного Закону до виключної компетенції загальних зборів об`єднання відносить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Також вказана стаття Закону встановлює обов`язковість рішення загальних зборів, прийнятого відповідно до статуту, для всіх співвласників.

Аналогічно п.3 розділу ІІІ Статуту позивача містить положення про віднесення до виключної компетенції загальних зборів визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, а також про обов`язковість прийнятого відповідно до статуту рішення для всіх співвласників (п.9 Розділу ІІІ Статуту).

Також ст.10 вказаного Закону передбачає можливість оскарження рішення загальних зборів в судовому порядку. З цього приводу суд зазначає, що по цій справі будь-яких вимог щодо оскарження рішень загальних зборів позивача не заявлено, про наявність судових рішень або існуючих судових спорів з приводу таких рішень сторони суду не повідомляли та відповідних доказів не надавали. Надання правової оцінки щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів позивача виходить за межи предмету спору по цій справі, а тому суд не приймає до уваги доводи відповідача з цього приводу.

Позивачем в якості доказів по справі надано витяги з протоколів загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний» від 29.06.2016 (а.с 31.т.1), від 27.12.2017 (а.с. 32 т.1), від 27.01.2019 (а.с. 33 т.1), від 25.10.2020 (а.с 34 т.1), з яких вбачається наступне.

Загальними зборами позивача від 29.06.2016 було прийняте рішення про встановлення співвласницьких внесків на утримання (будинків і прибудинкових територій) у розмірі 2,89грн. за 1 кв.м. для житлових приміщень з липня 2016 року.

Загальними зборами позивача від 27.12.2017 було прийняте рішення про встановлення внесків на утримання ОСББ «Лунний» у розмірі 4,5 грн. за 1 кв.м. для всіх приміщень з січня 2018 року.

Загальними зборами позивача від 27.01.2019 було прийняте рішення про затвердження розміру щомісячного внеску на витрати на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 5грн. за 1 кв.м.

Загальними зборами позивача від 25.10.2020 було прийняте рішення про затвердження розміру щомісячного внеску на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 5,5грн. за 1 кв.м. Новий внесок вступає в силу з 01.01.2021 та сплачується до 20 числа поточного місяця на банківський рахунок позивача.

Вказаними рішенням встановлювався/змінювався розмір внеску, проте строк виконання зобов`язання щодо його оплати був встановлений лише останнім з цих рішень, - до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому ч.2 вказаної статті визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наданих до матеріалів справи доказів та пояснень сторін не вбачається направлення позивачем вимоги в порядку ст.530 ЦК України щодо сплати внесків у період до прийняття рішення загальними зборами від 25.10.2020. Також відсутні докази встановлення строку сплати внесків раніше ніж це було зроблено за результатами загальних зборів позивача від 25.10.2020.

За таких обставин суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати внесків можна вважати встановленим до 20.11.2020 щодо внесків за період з серпня 2017 року по листопад 2020 року включно, та в подальшому стосовно кожного щомісячного платежу до 20го числа поточного місяця.

Розмір внеску з зазначенням періоду, за який він нараховується, та в розрізі по квартирах №№, 22, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 виглядає наступним чином:

Квартира 22 Площа - 40,7 кв.м.Квартира 41 Площа - 42,6 кв.м.Квартира 57 Площа - 44,3 кв.м. Внесок за 1кв.м. Період, за Сума внеску грн.Сума внеску грн.Сума внеску грн.2,89серпень 2017117,62123,11 2,89вересень 2017117,62123,11 2,89жовтень 2017117,62123,11 2,89листопад 2017117,62123,11 2,89грудень 2017117,62123,11 4,5січень 2018183,15191,7 4,5лютий 2018183,15191,7 4,5березень 2018183,15191,7 4,5квітень 2018183,15191,7 4,5травень 2018183,15191,7 4,5червень 2018183,15191,7 4,5липень 2018183,15191,7 4,5серпень 2018183,15191,7 4,5вересень 2018183,15191,7 4,5жовтень 2018183,15191,7 4,5листопад 2018183,15191,7 4,5грудень 2018183,15191,7 4,5січень 2019183,15191,7 5лютий 2019203,5213221,55березень 2019203,5213221,55квітень 2019203,5213221,55травень 2019203,5213221,55червень 2019203,5213221,55липень 2019203,5213221,55серпень 2019203,5213221,55вересень 2019203,5213221,55жовтень 2019203,5213221,55листопад 2019203,5213221,55грудень 2019203,5213221,55січень 2020203,5213221,55лютий 2020203,5213221,55березень 2020203,5213221,55квітень 2020203,5213221,55травень 2020203,5213221,55червень 2020203,5213221,55липень 2020203,5213221,55серпень 2020203,5213221,55вересень 2020203,5213221,55жовтень 2020203,5213221,55листопад 2020203,5213221,55грудень 2020203,5213221,55,5січень 2021223,85234,3243,655,5лютий 2021223,85234,3243,655,5березень 2021223,85234,3243,655,5квітень 2021223,85234,3243,655,5травень 2021223,85234,3243,655,5червень 2021223,85234,3243,655,5липень 2021223,85234,3243,655,5серпень 2021223,85234,3243,655,5вересень 2021223,85234,3243,655,5жовтень 2021223,85234,3243,655,5листопад 2021223,85234,3243,655,5грудень 2021223,85234,3243,655,5січень 2022223,85234,3243,655,5лютий 2022223,85234,3243,655,5березень 2022223,85234,3243,655,5квітень 2022223,85234,3243,655,5травень 2022223,85234,3243,655,5червень 2022223,85234,3243,655,5липень 2022223,85234,3243,655,5серпень 2022223,85234,3243,655,5вересень 2022223,85234,3243,655,5жовтень 2022223,85234,3243,655,5листопад 2022223,85234,3243,655,5грудень 2022223,85234,3243,655,5січень 2023223,85234,3243,655,5лютий 2023223,85234,3243,655,5березень 2023223,85234,3243,655,5квітень 2023223,85234,3243,655,5травень 2023223,85234,3243,655,5червень 2023223,85234,3243,655,5липень 2023223,85234,3243,655,5серпень 2023223,85234,3243,655,5вересень 2023223,85234,3243,655,5жовтень 2023223,85234,3243,65Всього 15260,4515972,8513378,6

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного Кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем з посиланням на ч.2 ст.265 Цивільного Кодексу України заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні за прострочку виконання грошового зобов`язання, детальний розрахунок позивача міститься на арк.50-152 т.1 справи.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційних за прострочку виконання грошового зобов`язання щодо сплати внеску. Розрахунок здійснено в межах часових проміжків, які позивач використовував в своєму розрахунку, а також з урахуванням допущеної позивачем помилки під час визначення строку для виконання відповідачем такого зобов`язання.

Розрахунок суду виглядає наступним чином:

Кв.22Кв.41Кв.57Внесок за Період прострочкиК-сть днівСума внеску, грн3%Сума внеску, грн3%Сума внеску, грн3% зпо серпень 201720.11.202021.08.2020 117,62 123,11 вересень 201720.11.202021.09.2020 117,62 123,11 жовтень 201720.11.202021.10.2020 117,62 123,11 листопад 201720.11.202021.11.20202117,620,02123,110,02 грудень 201720.11.202021.12.202032117,620,31123,110,32 січень 201820.11.202021.01.202163183,150,95191,70,99 лютий 201820.11.202021.02.202194183,151,42191,71,48 березень 201820.11.202021.03.2021122183,151,84191,71,92 квітень 201820.11.202021.04.2021153183,152,30191,72,41 травень 201820.11.202021.05.2021183183,152,75191,72,88 червень 201820.11.202021.06.2021214183,153,22191,73,37 липень 201820.11.202021.07.2021244183,153,67191,73,84 серпень 201820.11.202021.08.2021275183,154,14191,74,33 вересень 201820.11.202021.09.2021306183,154,61191,74,82 жовтень 201820.11.202021.10.2021336183,155,06191,75,29 листопад 201820.11.202021.11.2021367183,155,52191,75,78 грудень 201820.11.202021.12.2021397183,155,98191,76,26 січень 201920.11.202021.01.2022428183,156,44191,76,74 лютий 201920.11.202021.02.2022459203,57,682138,04221,58,36березень 201920.11.202021.03.2022487203,58,152138,53221,58,87квітень 201920.11.202021.04.2022518203,58,662139,07221,59,43травень 201920.11.202021.05.2022548203,59,172139,59221,59,98червень 201920.11.202021.06.2022579203,59,6821310,14221,510,54липень 201920.11.202021.07.2022609203,510,1921310,66221,511,09серпень 201920.11.202021.08.2022640203,510,7021311,20221,511,65вересень 201920.11.202021.09.2022671203,511,2221311,75221,512,22жовтень 201920.11.202021.10.2022701203,511,7221312,27221,512,76листопад 201920.11.202021.11.2022732203,512,2421312,82221,513,33грудень 201920.11.202021.12.2022762203,512,7521313,34221,513,87січень 202020.11.202021.01.2023793203,513,2621313,88221,514,44лютий 202020.11.202021.02.2023824203,513,7821314,43221,515,00березень 202020.11.202021.03.2023852203,514,2521314,92221,515,51квітень 202020.11.202021.04.2023883203,514,7721315,46221,516,08травень 202020.11.202021.05.2023913203,515,2721315,98221,516,62червень 202020.11.202021.06.2023944203,515,7921316,53221,517,19липень 202020.11.202021.07.2023974203,516,2921317,05221,517,73серпень 202020.11.202021.08.20231005203,516,8121317,59221,518,30вересень 202020.11.202031.08.20231015203,516,9821317,77221,518,48жовтень 202020.11.202031.08.20231015203,516,9821317,77221,518,48листопад 202021.11.202031.08.20231014203,516,9621317,75221,518,46грудень 202021.12.202031.08.2023984203,516,4621317,23221,517,91січень 202121.01.202131.08.2023953223,8517,53234,318,35243,6519,08лютий 202121.02.202131.08.2023922223,8516,96234,317,76243,6518,46березень 202121.03.202131.08.2023894223,8516,45234,317,22243,6517,90квітень 202121.04.202131.08.2023863223,8515,88234,316,62243,6517,28травень 202121.05.202131.08.2023833223,8515,33234,316,04243,6516,68червень 202121.06.202131.08.2023802223,8514,76234,315,44243,6516,06липень 202121.07.202131.08.2023772223,8514,20234,314,87243,6515,46серпень 202121.08.202131.08.2023741223,8513,63234,314,27243,6514,84вересень 202121.09.202131.08.2023710223,8513,06234,313,67243,6514,22жовтень 202121.10.202131.08.2023680223,8512,51234,313,10243,6513,62листопад 202121.11.202131.08.2023649223,8511,94234,312,50243,6513,00грудень 202121.12.202131.08.2023619223,8511,39234,311,92243,6512,40січень 202221.01.202231.08.2023588223,8510,82234,311,32243,6511,78лютий 202221.02.202231.08.2023557223,8510,25234,310,73243,6511,15березень 202221.03.202231.08.2023529223,859,73234,310,19243,6510,59квітень 202221.04.202231.08.2023498223,859,16234,39,59243,659,97травень 202221.05.202231.08.2023468223,858,61234,39,01243,659,37червень 202221.06.202231.08.2023437223,858,04234,38,42243,658,75липень 202221.07.202231.08.2023407223,857,49234,37,84243,658,15серпень 202221.08.202231.08.2023376223,856,92234,37,24243,657,53вересень 202221.09.202231.08.2023345223,856,35234,36,64243,656,91жовтень 202221.10.202231.08.2023315223,855,80234,36,07243,656,31листопад 202221.11.202231.08.2023284223,855,23234,35,47243,655,69грудень 202221.12.202231.08.2023254223,854,67234,34,89243,655,09січень 202321.01.202331.08.2023223223,854,10234,34,29243,654,47лютий 202321.02.202331.08.2023192223,853,53234,33,70243,653,84березень 202321.03.202331.08.2023164223,853,02234,33,16243,653,28квітень 202321.04.202331.08.2023133223,852,45234,32,56243,652,66травень 202321.05.202331.08.2023103223,851,90234,31,98243,652,06червень 202321.06.202331.08.202372223,851,32234,31,39243,651,44липень 202321.07.202331.08.202342223,850,77234,30,81243,650,84серпень 202321.08.202331.08.202311223,850,20234,30,21243,650,22Всього 631,99 661,50 635,40

Перший стовбець містить відомості щодо періоду, за який нараховано внесок. Другий та третій стовбці визначають період, протягом якого нараховуються 3%, при цьому початок періоду визначений судом з урахуванням наведених вище за текстом висновків суду щодо встановленого строку для виконання зобов`язання відповідачем, а завершення періоду визначено датою, яку сам позивач використовує у власному розрахунку як завершальну для нарахування.

В зв`язку з цим не нараховуються 3% річних по квартирах АДРЕСА_5 та № 41 за період з серпня 2017 по жовтень 2017 включно, оскільки дата у стовбці «з» є більш пізнішою аніж дата у графі «по», що свідчить про відсутність днів прострочки в межах заявленого позивачем строку.

Відсутність нарахувань за період серпень 2017 січень 2019 по квартирі АДРЕСА_7 пов`язана з тим, що сам позивач не включає цей період до розрахунку та до позовних вимог.

Остаточний результат в таблиці вказаний з урахуванням округлення за математичними правилами до другого розряду після коми.

Аналогічний розрахунок здійснено судом і стосовно інфляційних, нарахованих позивачем на прострочені суми внесків відповідача як співвласника.

Кв.22Кв.41Кв.57Внесок за Період прострочкиДнівСукупний індекс інфляціїСума внеску, грнІнфля-ційні, грнСума внеску, грнІнфля-ційні, грнСума внеску, грнІнфля-ційні, грн зпо серпень 201720.11.202021.08.2020 117,62 123,11 вересень 201720.11.202021.09.2020 117,62 123,11 жовтень 201720.11.202021.10.2020 117,62 123,11 листопад 201720.11.202021.11.20202 117,62 123,11 грудень 201720.11.202021.12.2020321,0090117,621,06123,111,11 січень 201820.11.202021.01.2021631,0211183,153,87191,74,05 лютий 201820.11.202021.02.2021941,0323183,155,92191,76,20 березень 201820.11.202021.03.20211221,0488183,158,95191,79,36 квітень 201820.11.202021.04.20211531,0572183,1510,48191,710,97 травень 201820.11.202021.05.20211831,0699183,1512,81191,713,40 червень 201820.11.202021.06.20212141,0731183,1513,39191,714,02 липень 201820.11.202021.07.20212441,0731183,1513,39191,714,02 серпень 201820.11.202021.08.20212751,0720183,1513,20191,713,81 вересень 201820.11.202021.09.20213061,0838183,1515,35191,716,07 жовтень 201820.11.202021.10.20213361,0947183,1517,34191,718,15 листопад 201820.11.202021.11.20213671,1023183,1518,74191,719,62 грудень 201820.11.202021.12.20213971,1101183,1520,16191,721,10 січень 201920.11.202021.01.20224281,1234183,1522,60191,723,65 лютий 201920.11.202021.02.20224591,1425203,528,9921330,35221,531,56березень 201920.11.202021.03.20224871,1927203,539,2221341,05221,542,68квітень 201920.11.202021.04.20225181,2309203,546,9921349,18221,551,14травень 201920.11.202021.05.20225481,2629203,553,5021355,99221,558,23червень 201920.11.202021.06.20225791,3033203,561,7321364,61221,567,19липень 201920.11.202021.07.20226091,3111203,563,3221366,27221,568,92серпень 201920.11.202021.08.20226401,3269203,566,5221369,63221,572,40вересень 201920.11.202021.09.20226711,3508203,571,3821374,71221,577,69жовтень 201920.11.202021.10.20227011,3859203,578,5321382,20221,585,48листопад 201920.11.202021.11.20227321,3942203,580,2221383,97221,587,32грудень 201920.11.202021.12.20227621,4054203,582,4921386,34221,589,79січень 202020.11.202021.01.20237931,4152203,584,4921388,44221,591,97лютий 202020.11.202021.02.20238241,4265203,586,8021390,85221,594,48березень 202020.11.202021.03.20238521,4465203,590,8621395,10221,598,90квітень 202020.11.202021.04.20238831,4508203,591,7421396,02221,599,86травень 202020.11.202021.05.20239131,4566203,592,9221397,26221,5101,14червень 202020.11.202021.06.20239441,4697203,595,59213100,05221,5104,05липень 202020.11.202021.07.20239741,4595203,593,5021397,87221,5101,77серпень 202020.11.202021.08.202310051,4609203,593,8021398,18221,5102,09вересень 202020.11.202031.08.202310151,4595203,593,5021397,87221,5101,77жовтень 202020.11.202031.08.202310151,4609203,593,8021398,18221,5102,09листопад 202021.11.202031.08.202310141,4595203,593,5021397,87221,5101,77грудень 202021.12.202031.08.20239841,4479203,591,1521395,40221,599,21січень 202121.01.202131.08.20239531,4293223,8596,10234,3100,59243,65104,60лютий 202121.02.202131.08.20239221,4152223,8592,93234,397,27243,65101,15березень 202121.03.202131.08.20238941,3915223,8587,64234,391,73243,6595,39квітень 202121.04.202131.08.20238631,3818223,8585,47234,389,46243,6593,03травень 202121.05.202131.08.20238331,3641223,8581,50234,385,31243,6588,71червень 202121.06.202131.08.20238021,3614223,8580,89234,384,67243,6588,05липень 202121.07.202131.08.20237721,3600223,8580,59234,384,35243,6587,72серпень 202121.08.202131.08.20237411,3627223,8581,20234,384,99243,6588,38вересень 202121.09.202131.08.20237101,3466223,8577,58234,381,20243,6584,44жовтень 202121.10.202131.08.20236801,3346223,8574,89234,378,39243,6581,52листопад 202121.11.202131.08.20236491,3240223,8572,52234,375,91243,6578,94грудень 202121.12.202131.08.20236191,3161223,8570,75234,374,06243,6577,01січень 202221.01.202231.08.20235881,2992223,8566,97234,370,10243,6572,90лютий 202221.02.202231.08.20235571,2787223,8562,39234,365,31243,6567,91березень 202221.03.202231.08.20235291,2237223,8550,07234,352,40243,6554,50квітень 202221.04.202231.08.20234981,1869223,8541,83234,343,78243,6545,53травень 202221.05.202231.08.20234681,1557223,8534,85234,336,47243,6537,93червень 202221.06.202231.08.20234371,1209223,8527,07234,328,33243,6529,46липень 202221.07.202231.08.20234071,1131223,8525,32234,326,51243,6527,56серпень 202221.08.202231.08.20233761,1010223,8522,61234,323,67243,6524,61вересень 202221.09.202231.08.20233451,0805223,8518,02234,318,86243,6519,61жовтень 202221.10.202231.08.20233151,0541223,8512,12234,312,68243,6513,19листопад 202221.11.202231.08.20232841,0468223,8510,48234,310,97243,6511,40грудень 202221.12.202231.08.20232541,0395223,858,85234,39,26243,659,63січень 202321.01.202331.08.20232231,0313223,857,00234,37,33243,657,62лютий 202321.02.202331.08.20231921,0241223,855,40234,35,65243,655,87березень 202321.03.202331.08.20231641,0090223,852,01234,32,10243,652,19квітень 202321.04.202331.08.20231331,0070223,851,56234,31,63243,651,70травень 202321.05.202331.08.20231031,0020223,850,44234,30,46243,650,48червень 202321.06.202331.08.2023720,9940223,85-1,34234,3-1,41243,65-1,46Всього 3329,50 3484,93 3431,07

Що стосується заборгованості за вивіз твердих побутових відходів за період з серпня 2017 року по жовтень 2023 року суд зазначає наступне.

Позивачем наведені наступні рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, які є в загальному доступі на сайті Одеської міської ради:

№ 143 від 28.05.2015 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення міста Одеси»;

№ 316 від 26.07.2018 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28 травня 2015 року № 143 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення міста Одеси»;

№ 23 від 27.01.2021 «Про затвердження норм надання послуг із вивезення побутових відходів у місті Одесі»;

№ 319 від 24.11.2022 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами для споживачів міста Одеси, що надаються ТОВ «ТВ-СЕРРУС».

Дійсно, вказаними рішеннями встановлювалися/змінювалися тарифи на послуги із вивезення побутових відходів у місті Одесі у розмірі та періоди, які зазначає позивач у позовній заяві.

Разом з цим, ані з рішень загальних зборів позивача, ані з наведених рішень виконавчого комітету Одеської міської ради не вбачається встановлення строку для виконання зобов`язання щодо сплати цих сум відповідачем.

Так, наведені рішення виконавчого комітету встановлюють розмір тарифу, час з якого він застосовується та інші пов`язані з цим питання, проте жодне з них не визначає строку виконання зобов`язань щодо оплати.

Доказів звернення позивача з вимогами про оплату в порядку ст.530 Цивільного Кодексу України суду також не надано.

Таким чином, строк виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за вивіз твердих побутових відходів протягом заявленого позивачем періоду не настав, що не дає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Відсутність факту прострочки виконання грошового зобов`язання в цій частині також позбавляє суд можливості задовольнити вимоги позивача про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних як це передбачає ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З приводу посилань відповідача на Постанову КМУ від 05.03.2022 № 206 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» суд зазначає наступне.

Дійсно, абз.1 п.1 вказаної постанови забороняє «нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням…».

Разом з цим, діюче законодавство визначає, що внески ОСББ не є житлово-комунальною послугою у розумінні вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою однозначно передбачено: не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За таких обставин, встановлені вказаною Постановою Кабінету Міністрів України обмеження не поширюються на заявлені позивачем до стягнення суми, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Стосовно посилань відповідача на форс-мажорні обставини як на підставу для повної або часткової відмови у позові, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

З вказаного листа вбачається, що "Торгово-промислова палата України (далі ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)."

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15 липня 2014 року № 40 (3) (з наступними змінами).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

За умовами п. 6.2 регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).

У законі та регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, в той час як на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист.

У загальному офіційному листі ТПП України від 28.02.2022 зазначено, що його видано на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Статуту ТПП України.

Проте, в ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" нічого не повідомлено про офіційні листи ТПП України та їх правовий статус. Навпаки, зі змісту вказаних статей вбачається, що ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують факт настання форс-мажорних обставин саме за зверненням суб`єкта господарської діяльності.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, зазначивши, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (пункт 77).

Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний лист ТПП України не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів. Слід зазначити, що в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов`язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов`язань.

Таким чином, використання загального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання повинен супроводжуватися принаймні і іншими доказами на підтвердження неможливості виконати зобов`язання в строк та належним чином.

Позивачем також заявлено про застосування строків позовної давності.

Ст.256 Цивільного Кодексу України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст.257 Цивільного Кодексу України встановлює загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Хоча ст.258 Цивільного Кодексу України вказує на можливість встановлення для окремих видів вимог законом спеціальної позовної давності, яка може бути скороченою або навпаки більш тривалою, на заявлені позивачем вимоги в рамках цієї справи поширюється саме загальний строк позовної давності в три роки.

Ч.4 ст.267 Цивільного Кодексу України визначає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Питання, пов`язані з визначенням початку перебігу позовної давності, врегульовані у ст.261 Цивільного Кодексу України.

Ч.1 вказаної статті встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ч.5 вказаної статті встановлює, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. По найбільш раннім зобов`язанням з заявлених у позові таке право виникло у позивача 20.11.2020.

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було встановлено карантин з 12.03.2020.

Скасовано карантин було Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 01.07.2023.

Позовна заява по цій справі згідно відмітки відділення Укрпошти була направлена 30.11.2023, тобто в межах строку позовної давності, з урахуванням його продовження на строк дії карантину.

Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності в якості підстави для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 90 085,27 грн підлягають задоволенню частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача:

- 15 260,45 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 329,50 грн інфляційних втрат, 631,99 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_1 ,

- 15 972,85 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 484,93 грн інфляційних втрат, 661,50 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_2 ,

- 13 378,60 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 431,10 грн інфляційних втрат, 635,40 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_3 .

Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості через розрахункові рахунки Виконавчого комітету Одеської міської ради, суд виходить з наступного.

Ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального Кодексу України передбачає можливість у разі необхідності вказати у резолютивній частині рішення суду, зокрема, про порядок його виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи рад це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Також ч.ч. 1 та 2 ст. 11 вказаного Закону визначають, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

За таких обставин, суд зазначає що статтями 1, 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено здійснення місцевого самоврядування територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 16 вказаного Закону, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Відповідно до ч. 2 ст. 64 Закону сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Рішення щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету приймаються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.(ст.26 вказаного Закону).

Ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачає, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно з частиною 2 статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі Положення), що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 р. № 535-VІІ «Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції», Виконком ОМР є виконавчим органом ОМР, який створюється ОМР на період її повноважень відповідно до Закону 280/97-ВР, Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком ОМР здійснює свої повноваження до формування його нового складу.

Згідно з п. 1.3. Положення Виконком ОМР є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов`язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Фінансування видатків Виконкому ОМР здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади (п. 1.4. Положення).

Крім того, суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції, викладеної Верховним судом у Постанові від 14.05.2020 по справі № 916/1952/17, відповідно до якої, - «З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, врахувавши те, що Одеська міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, дійшли правильного висновку про те, що з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у цій справі стягнення присуджених грошових коштів слід здійснити з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Наведеним спростовуються доводи відповідача-1 в касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій не обґрунтували свій висновок про те, чому саме з рахунку Виконавчого комітету Одеської міської ради має бути здійснене стягнення у цій справі.»

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про здійснення стягнення грошових коштів з Одеської міської ради з рахунків розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету Виконавчого комітету Одеської міської ради.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» (65058, Одеська обл., м. Одеса, пров. Місячний, буд. 4; код ЄДРПОУ 40542616) до Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 04056919) про стягнення 90 085,27 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛУННИЙ» (65058, Одеська обл., м. Одеса, пров. Місячний, буд. 4; код ЄДРПОУ 40542616)

- 15 260,45 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 329,50 грн інфляційних втрат, 631,99 грн 3% річних за квартиру № 22 за адресою: м. Одеса, пров. Місячний, 6,

- 15 972,85 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 484,93 грн інфляційних втрат, 661,50 грн 3% річних за квартиру № 41 за адресою: м. Одеса, пров. Місячний, 6,

- 13 378,60 грн заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, 3 431,10 грн інфляційних втрат, 635,40 грн 3% річних за квартиру АДРЕСА_3 ,

- 2 364,00 грн витрат зі сплати судового збору,

шляхом стягнення грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 04056919).

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30 квітня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 10 травня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков